Рішення № 82462352, 18.06.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.002331

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2019 року

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Крутько О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання до вчинення дій , -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якій просить суд:

-визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФ України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії, виплати перерахованого та виплати пенсії в подальшому з врахуванням розміру 82 % відповідної суми грошового забезпечення з 01.01.2016 року;

-зобов`язати ГУ ПФУ у Львівській області перерахувати пенсію ОСОБА_1 , виплатити перераховане та виплачувати пенсію в подальшому з врахуванням розміру 82 % відповідної суми грошового забезпечення з 01.01.2016 року.

Ухвалою судді від 13.05.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». При виході на пенсію, така була призначена у розмірі 82 % від відповідної суми грошового забезпечення. Стверджує, що з 01.05.2018, після проведеного відповідачем перерахунку, розмір його пенсії зменшився з 82 % до 70 % від відповідної суми грошового забезпечення. Позивач вважає, що для перерахунку пенсії мають застосовуватись норми закону, що визначають її розмір у відсотках відповідних сум грошового забезпечення, які діяли на момент первинного призначення пенсії. Тому, на думку позивача, встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70 % грошового забезпечення не відносяться до перерахунку вже призначеної пенсії, а застосовуються при призначенні пенсії вперше. Наголошує, що під час перерахунку його пенсії, Відповідач не був наділений повноваженнями щодо зміни максимального розміру пенсії, який був обчислений під час її призначення у розмірі 82 % від відповідної суми грошового забезпечення.

Відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовної заяви у повному обсязі. Посилається на те, що Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», якою передбачено умови проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв`язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців. Зазначає, що відповідно до пунктів 3, 8 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 за № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», зобов`язано органи Пенсійного фонду перерахувати з 01.01.2016 пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції». Наголошує, що Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» внесено зміни до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», якими передбачено, що максимальний розмір пенсії за вислугу років не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення. Тому, на думку ГУ ПФ України у Львівській області, позивачу правомірно перераховано пенсію, виходячи з 70 % розміру грошового забезпечення позивача, оскільки на момент виникнення у позивача права на перерахунок пенсії 01.01.2018 встановлений максимальний розмір пенсії 70 % відповідних сум грошового забезпечення.

Позивач подав відповідь на відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що при перерахунку пенсії має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені Законами №3668-VI та №1166- VIІ зміни до частини 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80%, а згодом 70% грошового забезпечення не стосується перерахунку вже призначеної пенсії. процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Дослідивши матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.

Згідно з протоколу ГУ ПФ України у Львівській області за пенсійною справою 1303007941 (МВС) від 27.09.2011 ОСОБА_1 призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 82 % грошового забезпечення (арк. справи 28).

24.03.2018 Ліквідаційною комісією ГУ МВС України у Львівській області сформовано та направлено до ГУ ПФ України у Львівській області довідку №91-02201 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) видану ОСОБА_1 (арк. справи 25).

01.05.2018 ГУ ПФ України у Львівській області на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , згідно з яким основний розмір пенсії позивача складає 70 % грошового забезпечення.

22.03.2019 року позивач звернувся до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою про перерахунок та виплату пенсії з врахуванням розміру 82 % відповідної суми грошового забезпечення з моменту виникнення права на перерахунок з 01.01.2016 року.

За результатами розгляду звернення ОСОБА_1 , ГУ ПФ України у Львівській області надало відповідь, оформлену листом від 15.04.2019 за № 1594/С-20/07.05-06, в якій повідомила позивача про наступне. Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 № 1166-VI, внесено зміни до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», якими передбачено, що максимальний розмір пенсії за вислугу років з 01.05.2014 не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення. Тому, після 01.05.2014 при призначенні (перерахунку) пенсії за вислугу років розмір пенсії обчислюється з урахуванням внесених змін. Разом з тим, зазначено, що відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-ІІІ компенсація частини доходів проводиться тільки у випадку, якщо такі доходи були нараховані громадянам, але строки їх виплати порушені. На думку ГУ ПФ України, пенсія позивача призначена, перерахована та виплачується відповідно до вимог чинного законодавства, а відтак підстави для нарахування та виплати компенсації відсутні.

Позивач не погоджуючись із діями відповідача щодо обмеження з 01.01.2016 максимального розміру пенсії на рівні 70 % від відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні перерахунку пенсії, та не проведення компенсації втрати частини доходів, звернувся до суду за захистом свого права.

При вирішенні спору, суд застосовує наступні норми права.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Згідно з частиною 4 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 за № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (надалі Постанова КМУ № 103), постановлено перерахувати з 1 січня 2016 року пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року за № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (надалі Постанова КМУ № 988).

Пунктом 5 Постанови КМУ № 988 передбачено, що перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) відповідно до пункту 3 цієї постанови проводиться на підставі довідок про розміри грошового забезпечення, поданих Міністерством внутрішніх справ органам Пенсійного фонду України до набрання чинності цією постановою, або довідок, додатково оформлених та поданих відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року за № 45.

З аналізу вищенаведених норм можна дійти висновку, що перерахунок призначеної пенсії здійснюється виключно у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій.

Будь-яких інших підстав, які б впливали на розмір призначеної пенсії при її перерахунку ні Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ані Постановою КМУ № 103, не передбачено.

Відповідач при перерахунку пенсії позивачу застосував положення частини 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зі змінами внесеними Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», відповідно до якої максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

29.12.2015 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей».

Частиною 1 статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» зміни до частини другої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70 % грошового забезпечення відносяться до порядку призначення пенсії у разі реалізації права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Крім того, вирішуючи питання про застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у часі, суд виходить із того, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсязі існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції. Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян які під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.

Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно - правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян, як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із вказаного у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 19.06.2017 № 583/2264/17, від 31.01.2018 № 523є4930/15-а, від 27.02.2018 № 642/3284/17.

Таким чином, суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивачу максимальний її розмір має обраховуватися із вказаного у довідці грошового утримання станом на 01.01.2016, але виходячи із розміру пенсії у відсотках, право на які особа набула на момент виходу на пенсію і розмір яких не може бути зменшено наступними змінами в законодавстві.

Як встановив суд, позивачу призначено пенсію за вислугу років у розмірі 82 % грошового забезпечення на підставі статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції, чинній на момент призначення).

ГУ ПФ України у Львівській області 01.05.2018 провело перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 відповідно до якого основний розмір пенсії позивача склав 70 % від відповідних сум грошового забезпечення.

Суд зазначає, що при проведенні перерахунку, відповідач не був наділений повноваженнями щодо зміни максимального розміру пенсії, який був обчислений під час призначення пенсії в розмірі 82 % відповідних сум грошового забезпечення.

Встановлені фактичні обставини та аналіз чинного законодавства зумовлює висновок суду про те, що при перерахунку пенсії відповідач повинен був застосувати норми частини другої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в редакції, що діяла на час призначення позивачу пенсії.

Отже, зміна відповідачем під час проведення перерахунку, раніше призначеної пенсії позивачу за вислугу років з обмеженням максимального розміру 70 % відповідних сум грошового забезпечення, є протиправною.

Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як передбачено пунктами 3, 8 частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позовна вимога «визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку та виплаті пенсії з врахуванням розміру 82 % відповідної суми грошового забезпечення з 01.01.2016 року», підлягає до задоволення.

Як наслідок обґрунтованою є і похідною вимога про спонукання до вчинення дій, зокрема, зобов`язати ГУ ПФ у Львівській області перерахувати ОСОБА_1 та виплатити пенсії з врахуванням розміру 82 % відповідної суми грошового забезпечення з 01.01.2016 року. Таким чином, вказана вимога позивача також підлягає до задоволення.

Щодо клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом подання звіту суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст.382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Встановлюючи строк для подання звіту, суд повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно з судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Позивач не зазначив жодних обставин, які б вказували, що відповідач уникатиме виконання рішення.

Таким чином, суд вважає необґрунтованим клопотання позивача щодо здійснення контролю за виконанням судового рішення, а тому у його задоволенні слід відмовити.

Щодо судових витрат, суд вважає, що такі слід стягнути на користь позивача, з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Під час звернення до суду ОСОБА_1 сплатив судовий збір, що підтверджується квитанцією № 0.0.1343472013.1 від 05.04.2019 (арк. справи 4).

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку та виплаті пенсії з врахуванням розміру 82 % відповідної суми грошового забезпечення з 01.01.2016 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з врахуванням розміру 82 % відповідної суми грошового забезпечення з 01.01.2016 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ: 13814885, місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір, сплачений за подання цього позову, в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Крутько О.В.