Рішення № 82462197, 14.06.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 червня 2019 року Справа № 280/526/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши у порядку письмового, за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69005, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, буд. 2-Б)

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (далі - відповідач або Центральне ОУПФУ м. Запоріжжя), в якому позивач просить суд:

визнати незаконними дії відповідача щодо перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 по довідці територіального управління Державної Судової Адміністрації України в Запорізькій області від 06.08.2018 № 08-02/1025 та зобов`язати відповідача здійснити позивачу, починаючи з 01 грудня 2016 року перерахунок та виплату щомісячного грошового утримання судді у відставці в розмірі 82 відсотків, виходячи з розміру заробітної плати, визначеного у довідках територіального управління Державної Судової Адміністрації в Запорізькій області станом на 01.12.2016, станом на 01.01.2018, станом на 04.12.2018 та станом на 01.01.2019 без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, з урахуванням раніше виплачених сум;

зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 82 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, із застосуванням в якості розрахункової величини мінімальної заробітної плати прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 1762 грн., починаючи з 01.01.2018 по 31.07.2018, із урахуванням раніше проведених виплат за вказаний період.

Ухвалою суду від 11.02.2019 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі № 280/526/19.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 з 17.12.2010 є суддею у відставці, якій призначено довічне грошове утримання у розмірі 82% від заробітної плати судді, який працює на відповідній посаді. З листа відповідача від 28.01.2019 №45/к-9 позивач дізналася, що з грудня 2016 року, на підставі оновленої довідки, проведено перерахунок щомісячного грошового утримання судді у відставці в розмірі 80% заробітку судді без обмеження граничного розміру. Такі дії орган Пенсійного фонду обґрунтовує вимогами Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII, яким робота на посаді слідчого та прокурора до стажу роботи судді не зараховується. Позивач вважає проведення перерахунку з урахуванням 80% заробітку судді протиправним, оскільки право на отримання пенсії ОСОБА_1 набула до прийняття Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII. Крім того зазначає, що Законом України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» від 15.05.2018 №2415-VIII внесено зміни до деяких законодавчих актів, що призводить до зміни складових розміру суддівської винагороди працюючого судді на відповідній посаді з 01.01.2018. Вказує, що нею отримано довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці, в якій зазначено, що станом на 01.01.2018 суддівська винагорода, що враховується при призначенні/перерахунку довічного грошового утримання складає 29 073,00 грн. Дану довідку в серпні 2018 року надано відповідачу для проведення перерахунку, проте перерахунок проведено з 01.08.2018, а не з 01.01.2018. Вважає такі дії протиправними та просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач позов не визнав, надав відзив, в якому пояснив, що до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посадах, визначених статтею 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII, при цьому робота в органах прокуратури даною нормою не передбачена. Отже, відповідно до абз. 2 п. 25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці становить 80% суддівської винагороди. Щодо вимоги про перерахунок довічного грошового утримання з 01.01.2018 зазначає, що Закон України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» від 15.05.2018, яким внесено зміни до Законів України в частині застосування для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року, набув чинності 22.07.2018. В свою чергу, відповідно до п .4 р. ІІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться з 1 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою. В зв`язку з чим довічне грошове утримання судді у відставці (позивача) перераховано з 01.08.2018. З огляду на таке, стверджує, що відповідач діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, а отже підстави для задоволення позову відсутні.Крім того посилається на пропуск позивачем строку звернення до суду, а також просить розглянути справу з повідомленням (викликом) сторін.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Враховуючи приписи п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 має статус судді у відставці, перебуває на обліку в Центральному об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України м. Запоріжжя та одержує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, призначене у грудні 2010 року, у розмірі 82% від грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.

З листа Центрального ОУПФУ м. Запоріжжя позивач від 28.01.2019 №45/К-9 дізналася, що на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області (далі - ТУ ДСА) від 18.07.2016 №08-03/817 у грудні 2016 року проведено перерахунок її щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 80% заробітку судді без обмеження граничного розміру. В обґрунтування відсоткового розміру грошового забезпечення - 80% замість 82% відповідач послався на Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII), відповідно до якого розмір довічного грошового утримання судді у відставці становить 80% суддівської винагороди. Розмір грошового утримання збільшується на 2% за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років, при цьому до такого стажу не зараховується робота на посадах прокурора.

Крім того, позивач зверталася до Центрального ОУПФУ м. Запоріжжя із заявою про проведення перерахунку на підставі довідки ТУ ДСА від 06.08.2018 №08-02/1025, у зв`язку із набранням чинності Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» від 15.05.2018 №2415-VIII, яким внесено зміни до деяких законодавчих актів, що призводить до зміни складових розміру суддівської винагороди працюючого судді на відповідній посаді з 01.01.2018.

Листом від 27.11.2018 №758/К-9 ОСОБА_1 повідомлено, що оскільки Закон України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» від 15.05.2018 №2415-VІІІ набув чинності з 22.07.2018, то перерахунок її довічного грошового утримання проведено з 01.08.2018.

Не погоджуючись із діями відповідача, ОСОБА_1 звернулась із вказаним позовом до суду.

Щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 80% заробітку судді суд зазначає наступне.

Приписами ч. 1 ст. 126 Конституції України визначено, що незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.

Закон № 1402-VIII визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.

Згідно п. 25 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII від 02.06.2016 право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

У інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів». За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Статтею 43 Закону України «Про статус суддів» від 15.12.1992 № 2862-XII (чинного на момент призначення позивача на посаду судді у 1994 році; в редакції, чинній на момент призначення довічного грошового утримання у 2010 році) передбачено, що кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов`язків за власним бажанням або у зв`язку з закінченням строку повноважень.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 43 Закону № 2862-XII, в редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус суддів» від 24.02.1994 № 4015-XII, чинної до 31.07.2010, до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

30.07.2010 набув чинності Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VI, відповідно до ч. 1 ст. 133 якого передбачено, що до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді:

1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України;

2) члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

3) судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

При цьому, п. 11 Перехідних положень Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VI передбачено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

Позивача звільнено у відставку 17.12.2010, при цьому відповідно до розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання довічного грошового утримання судді у відставці, зробленого Запорізьким апеляційним господарським судом, стаж роботи ОСОБА_1 на посаді судді станом на 17.12.2010 становить 21 р. 1 м. 25 дн., з яких 0 р. 11 м. 12 дн. - державний арбітр Держарбітражу при запорізькому облвиконкомі; 4 р. 1 м. 7 дн. - помічник, старший помічник прокурора Ленінського району м. Запоріжжя; 8 р. 1 м. 1 дн. - суддя арбітражного суду Запорізької області; 8 р. 0 м. 5 дн. - суддя Запорізького апеляційного господарського суду.

Відповідно до пункту 34 розділу XII Закону № 1402-VIII судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Зазначена норма пов`язує визначення законодавства, яке регулює питання обчислення стажу роботи на посаді судді, із часом призначення чи обрання суддею.

Вперше ОСОБА_1 обрано на посаду судді у 1994 році, тому вона, на підставі абзацу 4 пункту 34 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII, зберігає визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день його обрання, а саме відповідно до статті 43 Закону України «Про статус суддів» від 15.12.1992 № 2862-XII, який передбачав врахування до стажу роботи на посаді судді роботу на посадах прокурорів.

За таких обставин, суд не приймає посилання відповідача на статтю 137 та абз. 2 п. 25 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII як на підставу зменшення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці до 80% заробітку, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 в даній частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вказане узгоджується із Рішенням Конституційного Суду України від 03.06.2013 № 3-рп/2013, яким визначено, що гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці. Право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості. Щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу. Конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя.

Таким чином, виходячи з вищенаведеного конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв`язку з досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці - щомісячне довічне грошове утримання. Статус судді та його елементи, зокрема, матеріальне забезпечення судді після припинення його повноважень, є не особистим привілеєм, а засобом забезпечення незалежності працюючих суддів і надається для гарантування верховенства права та в інтересах осіб, які звертаються до суду та очікують неупередженого правосуддя.

Вищенаведене також відповідає положенням Європейської хартії про закон «Про статус суддів» від 10.07.1998, згідно яких рівень винагороди суддям за виконання ними своїх професійних обов`язків має бути таким, щоб захистити їх від тиску, що може спричинити вплив на їхні рішення або взагалі поведінку суддів і таким чином вплинути на їхню незалежність та неупередженість (п. 6.1); статус забезпечує судді, який досяг передбаченого законом віку для виходу у відставку із посади судді і який здійснював повноваження судді протягом певного строку, право на отримання виплат, рівень яких має бути якомога ближчим до рівня його останньої заробітної плати на посаді судді (п. 6.4).

Згідно з п. 54 Рекомендації CM/Rес (2010)12) від 17.11.2010 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов`язки - «оплата праці суддів повинна відповідати їх професії та виконуваним обов`язкам, а також бути достатньою, щоб захистити їх від дії стимулів, через які можна впливати на їхні рішення. Мають існувати гарантії збереження належної оплати праці на випадок хвороби, відпустки по догляду за дитиною, а також гарантії виплат у зв`язку з виходом на пенсію, які мають відповідати попередньому рівню оплати їх праці». Отже, щомісячне довічне грошове утримання є не тільки соціальною виплатою (видом пенсії), але й конституційною гарантією незалежності судді у відставці, є складовою його правового статусу як діючого судді з урахуванням правомірних законних очікувань на майбутнє щодо захищеного соціального статусу при звільненні його з посади (відставки), яке у своєму розмірі має бути максимально наближеним до рівня грошового утримання судді, який перебуває на відповідній посаді.

Щодо позовних вимог в частині перерахунку пенсії з 01.01.2018 по 31.07.2018 слід зазначити наступне.

Статтею 1 Конституції України визначено, що Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.

Згідно із ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

За приписами ст. 21 Конституції України усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Частиною 1 статті 24 Конституції України визначено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Згідно з приписами ст. 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII, у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Отже, за приписами наведеної вище норми правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.

21.07.2018 в газеті «Голос України» опубліковано Закон України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» від 15 травня 2018 року №2415-VІІІ (далі Закон №2415-VІІІ).

Зазначеним Законом внесено зміни до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VІІІ, зокрема, в абзаці другому пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» названого Закону слово та цифри «1600 гривень» змінено словами та цифрами «прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року».

Закон № 2415-VІІІ набрав чинності з 22.07.2018.

При цьому Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VІІІ набрав чинності з 01.01.2017.

Як зазначено в пункті 2 Рішення Конституційного Суду України №1-рп/99 від 09.02.1999 в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультра активна форма) і шляхом зворотньої дії (ретроактивна форма). В пункті 3 зазначеного рішення Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотню дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадку, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб.

Надання зворотньої дії Закону (ретроактивність Закону) - виключення, про що повинна бути пряма вказівка про це в Законі.

Отже, у даному випадку самим законодавцем дію Закону №2415-VІІІ в частині застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, як розрахункової величини для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, поширено на правовідносини, що виникли до набрання чинності цим нормативно-правовим актом, а саме, на правовідносини починаючи з 01.01.2017.

Відповідно до ч. 4 ст. 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VІІІ від 02.06.2016 у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Статтею 7 Закону України від 07.12.2017 року № 2246-VІІІ «Про Державний бюджет України на 2018 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2018 встановлено у розмірі 1762 грн.

Отже, виходячи зі зміни складових розміру суддівської винагороди, визначених Законом України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» від 15.05.2018 №2415-VІІІ, зроблений перерахунок з 01.01.2018, відповідно до положень рішення Конституційного суду України від 08.06.2016 у справі №4-рп/2016, ч. 4 ст. 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VІІІ, перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці повинен бути здійснений відповідачем з дати збільшення розміру суддівської винагороди працюючих судів, тобто з 01.01.2018.

Крім того, суд зазначає що в довідці ТУ ДСА від 06.08.2018 №08-02/1025 чітко зазначена дата виникнення права позивача на перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці - 01.01.2018, і відповідач, не повертаючи її як неналежно оформлену, прийняв цю довідку до виконання, проте, через власні міркування, перерахунок здійснив не з 01.01.2018, а з 01.08.2018.

Згідно з частинами 1, 2 статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4 ч. 2 ст. 245); інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (п. 10 ч. 1 ст. 245).

Суд дійшов висновку, що відповідач, не здійснивши перерахунок та виплату позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01.01.2018 по 31.07.2018, допустив протиправну бездіяльність.

Тому, в частині позовних вимог про визнання визнати незаконними дій відповідача щодо перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 по довідці Територіального управління Державної Судової Адміністрації України в Запорізькій області від 06.08.2018 № 08-02/1025 - суд відмовляє.

Проте, за приписами ч. 2 ст. 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи, що відповідачем не доведена правомірність своєї бездіяльності в спірних правовідносинах, а тому, для ефективного захисту прав позивача у спірних правовідносинах від порушень з боку відповідача, суд вважає за необхідне вийти за межі заявлених позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_2 за період з 01.01.2018 по 31.07.2018, а також зобов`язати відповідача здійснити позивачу перерахунок розміру довічного грошового утримання судді у відставці, згідно з довідкою ТУ ДСА від 06.08.2018 №08-02/1025, без обмеження граничного розміру, за період з 01.01.2018 по 31.07.2018.

Щодо клопотання представника відповідача про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін суд зазначає наступне.

Суд звертає увагу представника відповідача, що порядок розгляду справ за правилами спрощеного позовного провадження врегульовано главою 10 КАС України.

Частиною 2 статті 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Разом з тим, суд зазначає, що статтею 263 КАС України врегульовано особливості розгляду окремих категорій справ незначної складності.

Так, пунктом 2 частини 1 статті 263 КАС України визначено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Також, суд звертає увагу і на ту обставину, що відповідно до приписів частини 7 статті 260 КАС України частини друга - шоста цієї статті не застосовуються до справ, визначених пунктами 1-9 частини шостої статті 12 цього Кодексу. Згідно п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Суд зазначає, що предметом розгляду адміністративної справи №280/526/19 є оскарження позивачем дій по перерахунку її довічного грошового утримання судді у відставці, що відноситься до справ незначної складності, розгляд яких передбачено виключно (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.

Крім того, суд звертає увагу і на ту обставину, що відповідачем не наведено жодних обґрунтованих доводів щодо необхідності розгляду даної адміністративної справи з викликом сторін, в порядку загального позовного провадження.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість поданого клопотання та відсутність підстав для його задоволення.

Щодо посилань відповідача на пропуск позивачем строку звернення до суду слід зазначити, що про порушення своїх прав ОСОБА_2 дізналася з листів від 27.11.2018 №758/К-9 та від 28.01.2019 №45/К-9 - іншого відповідачем не доведено, а до суду із позовом звернулася 06.02.2019, отже шестимісячний строк звернення є дотриманим.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69005, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, буд. 2-Б; код ЄДРПОУ 41248629) щодо не проведення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01.01.2018 по 31.07.2018.

3. Зобов`язати Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69005, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, буд. 2-Б; код ЄДРПОУ 41248629) здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) перерахунок розміру довічного грошового утримання судді у відставці, згідно з довідкою Територіального управління Державної Судової Адміністрації України в Запорізькій області від 06.08.2018 № 08-02/1025 про суддівську винагороду, без обмеження граничного розміру, за період з 01.01.2018 по 31.07.2018.

4. Зобов`язати Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69005, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, буд. 2-Б; код ЄДРПОУ 41248629) здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ), починаючи з 01.12.2016, перерахунок та виплату щомісячного грошового утримання судді у відставці в розмірі 82 відсотків, виходячи з розміру заробітної плати, визначеного у довідках територіального управління Державної Судової Адміністрації в Запорізькій області станом на 01.12.2016, станом на 01.01.2018, станом на 04.12.2018 та станом на 01.01.2019 без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, з урахуванням раніше виплачених сум.

5. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

6. Судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок присудити на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69005, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, буд. 2-Б; код ЄДРПОУ 41248629).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення виготовлено та підписано 14.06.2019.

Суддя Ю.П. Бойченко