Рішення № 82461929, 19.06.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2019 року м. Житомир справа № 240/3318/19 категорія 112010201

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Єфіменко О.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії,- встановив:

18.03.2019 до Житомирського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , у якому він просить:

- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови провести перерахунок пенсії відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової слу жби, та деяким іншим категоріям осіб” та довідки про розмір грошового забезпечення №85/1420 від 23.03.2018 та виплату невиплаченої суми перерахованої пенсії за 2018 та 2019 роки - протиправними (незаконними) та таки ми, що не відповідають Конституції України, вимогам Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, постанові Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та дея ких інших осіб”, постанові Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області здійснити з 01.01.2018 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , у порядку і розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України відповідно до статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”, у порядку і розмірах визначених постано вою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” та довідки про розмір грошового забезпечення №85/1420 від 23.03.2018, яка міститься у матеріалах пенсійної справи №0603007490.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 31.05.2019 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено. Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у проведенні перерахунку та виплати перерахованої пенсії ОСОБА_1 , від 21.02.2018 №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” та довідки про розмір грошового забезпечення №85/1420 від 23.03.2018. Зобов`язано Головне управління пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити ОСОБА_1 здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2018 згідно з довідкою про розмір грошового забезпечення №85/1420 від 23.03.2018.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1536,80 грн (а.с. 80-88).

03.06.2019 на адресу суду від позивача надійшла заява про винесення додаткового рішення у справі про відшкодування витрат на правничу допомогу (а.с. 89-91).

Розгляд заяви про винесення додаткового рішення призначено на 13.06.2018 на 09:30 (а.с.105).

12.06.2019 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на заяву про винесення додаткового судового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу (а.с. 99-101).

У судовому засіданні 13.06.2019 заявник (позивач) подану заяву про ухвалення додаткового судового рішення у справі щодо відшкодування витрат на правничу допомогу підтримав та просив задовольнити з підстав, що зазначені у заяві. Проти розгяду справи у порядку письмового провадження не заперечував.

У судовому засіданні 13.06.2019 представник відповідача проти поданої заяви заперечував та просив відмовити у її задоволенні з підстав, що зазначені у відзиві на заяву (а.с. 99-101). В обґрунтування заперечень пояснив, що заявлені витрати на правничу допомогу є безпідставно збільшені та неспівмірні із понесеними витратами адвоката на надання правничої допомоги. Пояснив, що дана справа відноситься до категорії нескладних, крім того, вказана категорія справ набула розповсюдженості по інших регіонах України, доказом чого є рішення Верховного Суду у зразковій справі за №820/6514/17, отже по даній категорії справ сформовано однозначну судову практику. Вказані справи не вирізняються особливою складністю формування правової позиції та доказової бази, доведення неправомірності дій/бездіяльності суб`єкта владних повноважень. Отже, для професійного адвоката не складає великих зусиль здійснення процесу представництва у даній справі, а тому визначені складові гонорару адвоката зокрема у частині підготовки позовної заяви є завищеними. Крім того, документи, додані до матеріалів позовної заяви написані та відкопійовані самим позивачем. Таким чином, представник відповідача вважає, що вартість такої послуги, як збір доказів, підготовка та оформлення зібраних доказів для надання суду, не відповідає фактичним обставинам справи та обсягу здійсненої адвокатом роботи. У судовому засіданні представник відповідача заперечував про розгляд заяви в письмовому провадженні.

Заслухавши думки сторін, дослідивши заяву про ухвалення додаткового рішення та докази і її обґрунтування, суд виніс усну ухвалу про розгляд заяви в порядку письмового провадження, яку внесено секретарем в протокол судового засідання.

Так, відповідно до ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) щодо стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб`єкта владних повноважень, щодо яких завершився, встановлений КАС України, строк оскарження та сума яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з вимогами частини 3 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд, заслухавши пояснення заявника (позивача) та представника відповідача, дослідивши заяву про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на правничу допомогу та матеріали справи, дійшов наступних висновків.

Оскільки питання про розподіл судових витрат на правничу допомогу не було вирішено у рішенні суду, суд дійшов висновку про необхідність ухвалити додаткове судове рішення щодо повернення судових витрат на правничу допомогу позивачу в порядку письмового провадження.

Вирішуючи заяву позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу суд зазначає про таке.

Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Суд звертає увагу, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Нова редакція КАС України (глава 8 розділу І) змінює підходи до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Зміна підходів до питання компенсації витрат на правничу допомогу (відмова від обмеження можливих витрат максимальною сумою) у новій редакції КАС України, водночас, потребувала запровадження певних запобіжників від можливих зловживань з боку учасників судового процесу та осіб, які надають правничу допомогу, зокрема, неможливості стягнення необґрунтовано завищених витрат на правничу допомогу.

За визначенням ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У свою чергу, відповідно до п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1 ст.134 КАС України).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2 ст.134 КАС України).

У частинах 4, 5 статті 134 КАС України запроваджено принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо (частина 9 статті 139 КАС України).

Відповідно до частин 3-5 ст.143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Таким чином, у КАС України закладені критерії оцінки як співмірності витрат на оплату послуг адвоката (адекватності ціни за надані адвокатом послуги відносно складності та важливості справи, витраченого на ведення справи часу тощо), так і критерій пов`язаності цих витрат із веденням справи взагалі (пов`язаності конкретних послуг адвоката із веденням саме цієї судової справи, а не іншої справи).

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України від 05.07.2012 №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі – Закон України №5076-VI).

Відповідно до ст.30 Закону України №5076-VІ гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Без сумніву, суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що позов позивача підлягає задоволенню, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст.30 Закону України №5076-VI. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України", заява №19336/04, п.269).

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу представником позивача надані суду:

- додаткова угода до Договору №б/н від 31.05.2019 про витрати на професійну правничу допомогу адвокатом у адміністративній справі з детальним описом та розрахунок наданих послуг (робіт) (а.с.92);

- довідка про надання послуг представника у адміністративній справі №05 від 31.05.2019в якому визначено, що на виконання умов додаткової угоди до договору від 17.04.2019 адвокатом Пилипчуком П.П. надано клієнту наступні послуги: укладення Договору та надання юридичних консультацій клієнта, загальна тривалість витраченого часу становить - 2 години; ознайомлення з пенсійною справою в ГУ ПФУ в Житомирській області, загальна тривалість витраченого часу становить – 2 години; підготовка та складання позовної заяви, витребовування документів, загальна тривалість витраченого часу становить – 4 години; участь у судовому засіданні, загальна тривалість витраченого часу становить - 1 годину. Загальна вартість усіх наданих послуг складає 4140,00 грн (Чотири тисячі сто сорок гривень 00 копійок)(а.с. 93);

- квитанцію №216162 від 31.05.2019 на підтвердження оплати за надану правничу допомогу (а.с. 94);

З аналізу положень статті 134 КАС України видно, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Стосовно обґрунтування позивачем розміру гонорару адвоката за надання правничої допомоги, суд зазначає наступне.

Проаналізувавши зроблений представником позивача детальний опис та розрахунок наданих послуг (робіт), враховуючи критерій обґрунтованості та співмірності понесених позивачем витрат, суд дійшов висновку, що до належних та підтверджених позивачем належать судові витрати на правничу допомогу у сумі 4 140,00 грн (Чотири тисячі сто сорок грн 00 коп), які складаються з наступного: укладення Договору та надання юридичних консультацій клієнта, загальна тривалість витраченого часу становить - 2 години; ознайомлення з пенсійною справою в ГУ ПФУ в Житомирській області, загальна тривалість витраченого часу становить – 2 години; підготовка та складання позовної заяви, витребовування документів, загальна тривалість витраченого часу становить – 4 години; участь у судовому засіданні, загальна тривалість витраченого часу становить - 1 годину. Таким чином загальна вартість усіх наданих послуг складає 4 140,00 грн (Чотири тисячі сто сорок гривень 00 копійок).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу та задоволення заяви (клопотання) про вирішення питання про судові витрати (п.3 ч.1 ст.252 КАС України) щодо розподілу судових витрат у розмірі 4 140,00 грн за рахунок суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Відповідно до положень ч.5 ст.252 КАС України, додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Керуючись статтями 132, 134, 143, 248, 252, 256, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, -

вирішив:

Заяву позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області витрати на правничу допомогу у розмірі 4 140,00 грн (Чотири тисячі сто сорок гривень 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складене 19 червня 2019 року.

Головуюча суддя Єфіменко Ольга Володимирівна

ухвалено додаткове судове рішення, в тому числі за ініціативою суду