Ухвала суду № 82461894, 11.06.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

11 червня 2019 року м. Житомир справа № 240/5753/19

категорія 106020000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Попової О. Г.,

секретар судового засідання Бойко Т.О.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Ткачук Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Державної установи "Житомирська виправна колонія №4" про визнання протиправним та скасування наказу №24 від 17 квітня 2018 року,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 із позовом, в якому просить визнати наказ №24 від 17.04.2018 виданий Державною установою "Житомирська виправна колонія №4" в частині залучення ОСОБА_2 начальником варти для несення служби в закладах МОЗ протиправними та скасувати його.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження із проведенням підготовчого засідання та викликом (повідомленням) учасників справи.

До відділу документального забезпечення суду у строк, визначений частиною другою статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) надійшло клопотання представника Державної установи "Житомирська виправна колонія №4" про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку із пропуском строку звернення із позовом до суду (а.с. 22-24).

В підготовче засідання, призначене на 11 червня 2019 року о 11:30 прибули представник позивача та представник відповідача.

Представник позивача в підготовчому засіданні щодо задоволення клопотання про залишення позовної заяви без розгляду заперечував.

Представник відповідача в підготовчому засіданні заявлене клопотання підтримала у повному обсязі.

Заслухавши думку сторін та учасників справи з приводу заявленого клопотання,, дослідивши матеріали справи та клопотання представника Державної установи "Житомирська виправна колонія №4" про залишення позовної заяви без розгляду, суд дійшов висновку про наступне.

Частиною першою статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

У відповідності до частини п`ятої статті 122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Порушення прав, свобод чи інтересів особи - це фактичний наслідок протиправного рішення, дії чи бездіяльності конкретної особи (або осіб) щодо неї. Порушення має місце як тоді, коли негативні наслідки вже настали, так і тоді, коли вони лише можуть настати з певною вірогідністю. Таке порушення може полягати також у невизначеності публічних правовідносин за її участю, коли у сторін існують різні уявлення щодо взаємних прав та обов`язків.

При цьому, день, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути: день винесення рішення, яке оскаржується, якщо воно приймалося за участю особи; день отримання поштового відправлення, в якому особі надіслано рішення, яке вона оскаржує; день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії; день, коли мало бути прийняте рішення (вчинено дію), якщо таке рішення (дія) не було прийняте (не була вчинена).

Доказами, які свідчать про день, коли особа дізналася про порушення своїх прав, зокрема, можуть бути: розписка про одержання рішення, докази відправки та отримання кореспонденції, акт про відмову одержати документ (надати пояснення), довідки, складені особами, у випадках, передбачених законом.

Існування процесуальних строків звернення до суду зумовлене необхідністю дисциплінувати учасників правовідносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігти зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяти стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій та посиленню громадського контролю за владою зі сторони громадян.

Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності та неостаточності у відносинах. Крім того, необхідно враховувати, що з плином часу довести чи спростувати певні обставини стає все важче через те, що певні докази втрачаються.

Положеннями статті 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 №3477-IV, рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.

У відповідності до рішень ЄСПЛ у справах "Grafescolo S.R.L. проти Молдови", "Руїз Торія проти Іспанії", роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство закону, що є обов`язковим для країн, котрі підписали конвенцію. Стаття 6 документа зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, суди не повинні ігнорувати наявність підстав для застосування наслідків пропуску строку на звернення до суду і належним чином обґрунтовувати причини її незастосування.

При цьому, у справах "Стаббігс та інші проти Великобританії", "Девеер проти Бельгії" ЄСПЛ дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

У рішенні від 28 березня 2006 року у справі "Мельник проти України" ЄСПЛ погодився з тим, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Суд вказав, що зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Враховуючи вищевикладене, суд погоджується із доводами відповідача та зазначає, що при визначенні початку цього строку суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Так, предметом розгляду даної справи є правомірність наказу №24 від 17 квітня 2018 року, що виданий Державною установою "Житомирська виправна колонія №4" в частині залучення ОСОБА_2 начальником варти для несення служби в закладах МОЗ протиправними та скасувати його.

Як встановлено зі змісту позовної заяви, позивач дізнався про порушення його прав та законних інтересів спірним наказом лише в листопаді 2018 року в межах розгляду адміністративної справи №0640/4424/18, у зв`язку із чим просив поновити строки звернення із позовом до суду (а.с. 7).

Вказані обставини також підтверджуються відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень, відповідно до яких ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року клопотання позивача про витребування доказів у справі задоволено частково, витребувано від Державної установи "Житомирська виправна колонія №4" належним чином завірені копії наступних документів, які мають значення для правильного вирішення справи: витяг з наказу Державного департаменту України з питань виконання покарань №237 від 08 грудня 2003 року щодо ОСОБА_2 ; штатний розпис Державної установи "Житомирська виправна колонія №4"; довідку про середньомісячний та середньоденний заробіток ОСОБА_2 перед звільненням з Державної установи "Житомирська виправна колонія №4". Згідно із КП "Діловодство спеціалізованого суду", вказані письмові докази надійшли до відділу документального забезпечення суду 27 листопада 2018 року.

Водночас, у відповідності до додатку до наказу Державної установи "Житомирська виправна колонія №4" від 17 квітня 2018 року №24, позивач був ознайомлений зі змістом оскаржуваного наказу, що підтверджується особистим підписом ОСОБА_2 (а.с. 27).

В свою чергу, позовну заяву про визнання протиправним та скасування наказу Державної установи "Житомирська виправна колонія №4" від 17 квітня 2018 року №24 ОСОБА_3 було подано до Житомирського окружного адміністративного суду 12 квітня 2019 року, що підтверджується відміткою про реєстрацію позовною заяви (а.с. 6).

В судовому засіданні представник позивача пояснив, а позивач погодився, що ознайомився з наказом в листопаді 2018 року під час судового засідання в межах розгляду адміністративної справи №0640/4424/18, вважає, що шестимісячний строк розгляду справи дотриманий.

Враховуючи вищевикладене, позивачем було пропущено місячний строк звернення до суду, передбачений ч. 5 ст. 122 КАС України, так як позивач звернувся до суду з вимогами щодо проходження ним публічної служби, звільнення з публічної служби, а наведені позивачем у позовній заяві доводи та обставини не спростовують факту такого пропуску.

Позивачем до позовної заяви також не було додано сукупності належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження неможливості звернення із вказаним позовом у період з 27 листопада 2018 року по 11 квітня 2019 року та факту наявності поважних причин пропуску строку звернення із позовом до суду.

Частиною третьою статті 123 КАС України встановлено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до частини четвертої статті 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Пунктом 1 частини другої статті 183 КАС України передбачено, що за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду. Частиною третьою статті 240 КАС України визначено, що про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена.

Клопотання представника Державної установи "Житомирська виправна колонія №4" подано у межах процесуального строку, передбаченого частиною другою статті 240 КАС України.

З огляду на встановлені обставини, суд погоджується із доводами представника відповідача про наявність правових підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись статтями 122, 123, 204, 240, 243, 248, 256 КАС України, суд,

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Державної установи "Житомирська виправна колонія №4" (пр-т Незалежності, 172, м. Житомир, 10001. ЄДРПОУ: 08563323) про визнання протиправним та скасування наказу №24 від 17 квітня 2018 року - залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду, у строк та за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу суду складено у повному обсязі: 19 червня 2019 року.

Суддя О.Г. Попова