Рішення № 82461843, 18.06.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2019 р. Справа№200/4405/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаш Г.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у порядку письмового провадження) в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради (ЄДРПОУ: 03197428, Донецьк область, м. Костянтинівка, вул. Громова, 14) про неправомірну бездіяльність державного органу та відшкодування шкоди, заподіяної бездіяльністю, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради, в якому просив:

- визнати неправомірною бездіяльність щодо відмови провести перерахунок та виплату не донараховної щорічної разової грошової допомоги до 05 травня відповідно до Закону "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 року №3551-XII;

- стягнути не донараховану щорічну разову грошову допомогу до 05 травня відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 року №3551-XII в розмірі 7719,00 грн.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що він згідно зі ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" має право на отримання разової грошової допомоги, але отримав її не в повному обсязі.

Відповідач до суду надав відзив на позовну заяву, зазначивши, що Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради здійснювало виплату грошової допомоги позивачу згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.03.2018 року №170 в межах надходжень з Державного бюджету України грошових коштів.

Крім того, відповідачем у відзиві зазначено про пропущений позивачем строк звернення до суду.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29.03.2019 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09.04.2019 відкрито провадження в адміністративній справі, за правилами спрощеного судового провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 31.05.2019 року позовну заяву залишено без руху в порядку ч. 13 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11.06.2019 року продовжено судовий розгляд адміністративної справи.

Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 263 КАС України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України.

Позивач має статус ветерана війни інваліда другої групи та перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення Костянтинівської міської ради, відповідно до ст. 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 15.03.2019 року.

ОСОБА_1 має право на отримання щорічної разової грошової допомоги як ветеран інвалід війни другої групи до 5-го травня відповідно до ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Із матеріалів справи вбачається, що Управлінням соціального захисту населення Костянтинівської міської ради відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про деякі питання виплати у 2018 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" № 170 від 14.03.2018 року здійснено виплату позивачу у 2017 році одноразової грошової допомоги як ветерану війни інваліду другої групи у розмірі 3265,00 грн.

У поданому позові позивач просив суд визнати дії Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради протизаконними в частині недонарахування та недоплати йому щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня як інваліду 2-ї групи; стягнути з відповідача на його користь доплату частини не донарахованої щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня як інваліду 2 ї групи.

Щодо строку звернення позивача з адміністративним позовом, суд зазначає наступне.

10.06.2019 року позивачем надано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, в якій просив визнати поважними причини пропущення строку звернення до суду через поганий стан здоров`я. До заяви позивачем долучено докази поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, зокрема, виписки з медичної картки, епікриз №426.

Статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 3 цієї статті для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За змістом частини першої статті 123, частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач має право звернутися до суду з заявою про його поновлення, в якій вказати про підстави для поновлення строку та зобов`язаний додати докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Приймаючи до уваги обставини, викладені позивачем на обґрунтування заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду, виходячи із цілей та завдань адміністративного судочинства, визначених статтею 2 КАС України суд вважає необхідним визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та поновити позивачеві строк такого звернення.

Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Відповідно до п. 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, встановлено, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Таким чином, суд приходить до висновку, що при визначенні розміру грошової допомоги ветеранам війни до 5 травня слід керуватись постановами Кабінету Міністрів України, оскільки Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та нормами Бюджетного кодексу України дозволено визначати розмір допомоги Кабінету Міністрів України.

У 2018 році Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 14.03.2018 року № 170 «Про деякі питання виплати у 2018 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та Закону України "Про жертви нацистських переслідувань", якою встановлено, що у 2018 році виплату разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" (далі - грошова допомога), здійснює Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій, які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у місті (у разі їх утворення) рад (далі - районні органи соціального захисту населення).

Районні органи соціального захисту населення перераховують кошти через відділення зв`язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання) у таких розмірах: особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 14 років) в`язням концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин:- I групи - 3 685 гривень; - II групи - 3 265 гривень; - III групи - 2 845 гривень;

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 95 Конституції України, виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Нормативно-правові акти, які видані Кабінетом Міністрів України в межах своїх повноважень, підлягають обов`язковому застосуванню судами під час вирішення справ про соціальний захист громадян.

Так, у рішенні № 3-рп від 25.01.2012 р. Конституційний Суд України зазначив, що надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов`язується з його функціями, визначеними в пунктах 2, 3 ст. 116 Конституції України. Отже, Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.

Отже, Конституційний Суд України визнав конституційним регулювання Кабінетом Міністрів України розміру соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, внаслідок чого, суди загальної юрисдикції України під час вирішення справ щодо соціального захисту прав громадян повинні застосовувати нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного кодексу України, інших законів України, в тому числі закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

Із урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що у 2018 році виплата позивачеві щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як інваліду війни, правомірно здійснена в порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради здійснено виплату позивачеві допомоги до 5 травня у розмірі 3265,00 грн., а отже воно діяло відповідно до положень Постанови КМУ від 14.03.2018 року № 170, на підставі та у межах повноважень та згідно норм діючого законодавства.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 139, 244-250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради (ЄДРПОУ: 03197428, Донецьк область, м. Костянтинівка, вул. Громова, 14) про неправомірну бездіяльність державного органу та відшкодування шкоди, заподіяної бездіяльністю відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 243 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.П. Бабаш