Рішення № 82461806, 07.06.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2019 р. Справа№200/5955/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тарасенка І.М.,

при секретарі судового засідання: Притулі С.С.,

за участю:

представника позивача: Воробцова Р.С.,

представника відповідача: Ярової С.Е.,

розглянувши в порядку загального провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування податкового повідомлення – рішення від 29.11.2018 року № 0281654903 на суму 1513344,71 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування податкового повідомлення – рішення від 29.11.2018 року № 0281654903 на суму 1513344,71 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 29 листопада 2018 року ГУ ДФС у Донецькій області сформовано податкове повідомлення – рішення № 0281654903 на суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем та нарахування штрафних санкцій в сумі 1513344,71 грн.

Позивач не згоден із зазначеним податковим повідомленням – рішенням та просить його скасувати.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10.05.2019 року відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.

Ухвалою суду від 20 травня 2019 року закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову, надав письмовий відзив на позовну заяву. Посилаючись на норми Податкового Кодексу України, просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Позивач – Державне підприємство «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1», зареєстровано як юридична особа, включено до ЄДРПОУ за номером 34032208.

Відповідач – є юридичною особою публічного права – установою, яка є територіальним органом Державної фіскальної служби України, яка в свою чергу, була створена в процесі перетворення Державної податкової служби України, та яка наділена правовим статусом контролюючого органу. Загальний обсяг правоздатності такого суб`єкта податкових відносин, як «контролюючий орган», визначено положеннями ст. 41 Податкового кодексу України. Зміст функцій контролю цих органів визначено положеннями ст. 61 Податкового кодексу України.

16 листопада за результатами проведеної камеральної перевірки головним державним ревізором – інспектором відділу податку на додану вартість Маріїнського управління ГУ ДФС у Донецькій області був складений акт № 863/05-99-49-03/34032208 за висновками якого податковим органом встановлено порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України, що призвело до порушення строків реєстрації податкових накладних на загальну суму ПДВ 3026689,30 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки, 29 листопада 2019 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у Донецькій області сформовано податкове повідомлення – рішення № 0281654903, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1513344,71 грн.

Не погодившись із рішенням, ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» звернулось до Державної фіскальної служби України із скаргою від 13.12.2018 року № 2917, яка рішенням ДФС України № 7307/0/99-99-11-06-01-25 від 14.02.2019 була залишена без задоволення.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

За приписами пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

При цьому, підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Порядок проведення камеральної перевірки, в свою чергу, безпосередньо встановлено статтею 76 Податкового кодексу України, пунктами 76.1 та 76.2 якої, передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

При цьому, 01 січня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 року №1797-VIII, яким до Податкового кодексу України внесено зміни, зокрема щодо контрольно-перевірочної роботи.

Підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України доповнено другим абзацом відповідно до якого предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Аналіз зазначеної норми Податкового кодексу України свідчить, що на момент проведення перевірки предметом камеральної перевірки окрім питань правильності оформлення податкових декларацій можуть бути і інші питання такі як своєчасність реєстрації податкових накладних.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 05 червня 2018 року у справі № 803/1315/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 821/187/17.

Як вбачається з матеріалів справи, перевіркою встановлено, що згідно ІС «Єдиний реєстр податкових накладних» в період з серпня 2018 року по листопад 2018 року позивачем зареєстровані податкові накладні з порушенням граничного строку встановленого законом, а саме

- податкова накладна № 104 від 31.10.2015 року, зареєстрована позивачем 11.10.2018 року, порушення граничного терміну реєстрації накладної складає 1061 день;

- податкова накладна № 52 від 28.10.2015 року, зареєстрована позивачем 20.08.2018 року, порушення граничного терміну реєстрації накладної складає 1012 днів;

- податкова накладна № 49 від 27.10.2015 року, зареєстрована позивачем 19.10.2018 року, порушення граничного терміну реєстрації накладної складає 1073 дня;

- податкова накладна № 34 від 23.10.2015 року, зареєстрована позивачем 19.10.2018 року, порушення граничного терміну реєстрації накладної складає 1077 днів;

- податкова накладна № 33 від 20.10.2015 року, зареєстрована позивачем 19.10.2018 року, порушення граничного терміну реєстрації накладної складає 1080 днів;

- податкова накладна № 31 від 19.10.2015 року, зареєстрована позивачем 18.10.2018 року, порушення граничного терміну реєстрації накладної складає 1080 днів;

- податкова накладна № 15 від 13.10.2015 року, зареєстрована позивачем 09.10.2018 року, порушення граничного терміну реєстрації накладної складає 1077 днів;

- податкова накладна № 16 від 12.10.2015 року, зареєстрована позивачем 01.10.2018 року, порушення граничного терміну реєстрації накладної складає 1070 днів;

- податкова накладна № 14 від 09.10.2015 року, зареєстрована позивачем 01.10.2018 року, порушення граничного терміну реєстрації накладної складає 1073 дня;

- податкова накладна № 13 від 07.10.2015 року, зареєстрована позивачем 05.09.2018 року, порушення граничного терміну реєстрації накладної складає 1049 днів;

- податкова накладна № 12 від 06.10.2015 року, зареєстрована позивачем 04.09.2018 року, порушення граничного терміну реєстрації накладної складає 1049 днів;

- податкова накладна № 11 від 05.10.2015 року, зареєстрована позивачем 03.09.2018 року, порушення граничного терміну реєстрації накладної складає 1049 днів;

- податкова накладна № 10 від 01.10.2015 року, зареєстрована позивачем 20.08.2018 року, порушення граничного терміну реєстрації накладної складає 1039 днів;

- податкова накладна № 7 від 05.11.2015 року, зареєстрована позивачем 02.11.2018 року, порушення граничного терміну реєстрації накладної складає 1078 днів;

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже належним та допустимим доказом реєстрації податкової накладної є квитанція в якій фіксується дата та час надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246), який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр).

Відповідно до пунктів 11-15 Порядку №1246 після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки податкової накладної.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Отже, як Податковим кодексом України, так і Порядком № 1246 передбачено, що у разі отримання контролюючим органом податкової накладної від платника податку, за результатами проведення перевірки яких, платнику податку надсилається квитанція про прийняття, неприйняття або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Як встановлено з матеріалів справи, вищевказані податкові накладні, що виписані в період з жовтня 2015 року по листопад 2015 року зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних в період з 20.08.2018 року по 02.11.2018 року, тобто з порушенням встановленого терміну реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем в обґрунтування своєї позиції не надано суду доказів надсилання податкових накладних, перелік, яких зазначено в акті перевірки, як таких, що своєчасно незареєстровані, в строки, передбачені абз. 17 п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

Обґрунтовуючи позовні вимоги та вказуючи на протиправність податкового повідомлення-рішення, позивач посилається на те, що починаючи з 01.01.2017 року ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» реалізуючи своє право на реєстрацію податкових накладних за новим порядком не мало змоги це здійснити оскільки, система електронного адміністрування ПДВ не працювала у зв`язку з чим, 16.03.2018 року позивач звернувся до ГУ ДФС у Донецькій області з листом № 506 з приводу підтвердження права підприємства на реєстрацію податкових накладних на умовах передбачених пунктом 200-1.9 статті 200-1 ПК України.

Листом ГУ ДФС у Донецькій області від 30.05.2018 року № 23123/10/05-99-12-01 повідомило ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1», що реалізація положень пункту 200-1.9 ПК України буде можлива лише після доопрацювання системи електронного адміністрування ПДВ.

Позивач вказує на те, що недоліки Системи електронного адміністрування, коли платник податків, який має борг перед Державним бюджетом по ПДВ, був позбавлений можливості використати отриманий податковий кредит, або частково погасити заборгованість з ПДВ та зареєструвати на ці суми податкову накладні для своїх покупців було усунуто лише у серпні 2018 року.

Отже, на думку позивача вимоги пункту 200-1.9 статті 200-1 ПК України, не діяли з 01.01.2017 року по липень 2018 року, та не давали можливості реалізувати наміри позивача щодо реєстрації накладних, як платника податків.

Проте суд, не приймає до уваги вищевикладені пояснення позивача, оскільки намагання позивача зареєструвати перелічені у Акті перевірки від 16.11.2018 року № 863/05-99-49-03/34032208 податкові накладні відбувалось у 2015 році.

Додані до позовної заяви квитанції про реєстрацію податкових накладних за жовтень та листопад 2015 року з ЄДРПОУ свідчать про відмову зареєструвати податкові накладні у зв`язку з перевищенням ліміту.

Державною фіскальної службою України надано індивідуальну податкову консультацію від 24.05.2019 року № 2365/6/99-00-15-03-02-15ЯПК на звернення щодо відсутності можливості зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних та щодо порядку застосування штрафів за порушення граничного терміну реєстрації в ЄРПН податкових накладних, складених відповідно до пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України і керуючись статтею 52 ПКУ.

У податковій консультації позивачу було роз`яснено, що відповідно до п. 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України, Платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (УНакл), обчислену за такою формулою:

УНакл = ?НаклОтр + ?Митн + ?ПопРах + ?Овердрафт - ?НаклВид - ?Відшкод - ?Перевищ;

де:

УНаклОтр – загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

SМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України, крім сум податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до підпункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191 цього Кодексу оператором поштового зв`язку, експрес-перевізником;

УПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зазначених у підпунктах «а» - «в» пункту 200-1.2 цієї статті.

Під час розрахунку показника ?ПопРах також враховується сума коштів у разі проведення органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, розрахунків платника податку з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України в рахунок погашення заборгованості з податку. При цьому для поповнення рахунка в системі електронного адміністрування податку враховується в межах проведених розрахунків з податку сума зменшення залишку узгоджених податкових зобов`язань такого платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати яких настав, що обліковується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, до виконання в повному обсязі за коригуючими реєстрами.

Отже, можливість реєстрації в ЄРПН платником податку податкових накладних/ розрахунків коригування безпосередньо залежить від наявності достатнього для такої реєстрації значення УНакл.

У разі недостатності значення УНакл для реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування збільшити таке значення УНакл платник податку може за рахунок: поповнення рахунка платника в системі електронного адміністрування ПДВ, відкритого платнику у Держказначействі; отриманих податкових накладних та розрахунків коригування (які передбачають збільшення суми компенсації вартості поставлених товарів/послуг), складених на такого платника та зареєстрованих в ЄРПН; сплати ПДВ на митниці під час розмитнення товарів.

Відповідно до п. 200-1.9 ст. 200-1 Податкового Кодексу України, якщо у платника податку загальна сума податкових зобов`язань, зазначених ним у поданих податкових деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків до них, перевищує суму податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (?Перевищ), а сума, визначена пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу (?Накл), є недостатньою для реєстрації таким платником податкової накладної або розрахунку коригування до такої податкової накладної за звітні періоди виникнення такого перевищення, платник податку має право зареєструвати податкову накладну або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку, що дорівнює значенню показника ?Перевищ, зменшеного на суму задекларованих до сплати податкових зобов`язань за періоди починаючи з 1 липня 2015 року (включаючи податкові зобов`язання, які були сплачені платником податку, та податкові зобов`язання, які не були сплачені платником податку) та збільшеного на значення показника ?ПопРах незалежно від значення показника ?Накл, визначеного відповідно до пункту 200-1.3 цієї статті.

Платник податку має право зареєструвати в порядку, визначеному абзацом першим цього пункту, тільки податкові накладні за звітні періоди, в яких виникло перевищення податкових зобов`язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (?Перевищ).

Для отримання можливості зареєструвати в ЄРПН податкові накладні у порядку, передбаченому пунктом 200-1.9 статті 200-1 ПКУ, платнику податку необхідно у складі податкової звітності з ПДВ за звітний (податковий) період, у якому задекларовано податкові зобов`язання, за якими податкові накладні не були зареєстровані в ЄРПН, в додатку 5 до податкової декларації з ПДВ вказати інформацію щодо таких податкових накладних, які не зареєстровані в ЄРПН у встановлений Податковим кодексом України термін.

Отже, як судом вже було вказано, зазначені вище податкові накладні за жовтень та листопад 2015 року були зареєстровані позивачем у період з серпня по листопад 2018 року за рахунок зазначеного вище перевищення.

Разом з тим, суд зазначає, що норми Податкового кодексу України не містять такої підстави для звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних як відсутність вини суб`єкта господарювання, крім того, позивач наділений правом оскарження протиправних дій/бездіяльності контролюючого органу як в адміністративному так і в судовому порядку, проте належних і достатніх доказів оскарження дій чи бездіяльності податкового органу щодо відмови у реєстрації чи розірвання договору про визнання електронних документів до суду не надано.

Таким чином, проаналізувавши вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивачем не дотримані вимоги Податкового кодексу України та Порядку №1246 щодо порядку та строків реєстрації вищевказаних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

У разі реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання вимог цього Кодексу щодо своєчасності реєстрації таких документів в Єдиному реєстрі податкових накладних, штрафні санкції, передбачені пунктом 120-1.2 цієї статті, не застосовуються.

При цьому Податковим кодексом України не передбачено винятків щодо застосування санкцій за несвоєчасну реєстрацію (відсутність реєстрації) в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, крім тих, що встановлені безпосередньо пунктом 120-1.1 ст. 120-1 та пунктами 35 та 42 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового Кодексу України.

Отже, враховуючи норми статті 201, пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації в ЄРПН податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, є підставою для застосування до такого платника штрафу.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно застосовані штрафні санкції відповідно до частини першої статті 120-1 Податкового кодексу України, відтак приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Донецькій області діяло на підставі та в межах визначених повноважень, передбачених законом, а тому підстави для скасування такого рішення відсутні.

Згідно положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено обставин, на які він посилається, як обґрунтування своїх доводів про протиправність прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Натомість відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, доведена правомірність та обґрунтованість прийнятого ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Відповідно, враховуючи те, що у задоволенні позову слід відмовити, судові витрати відшкодуванню позивачу не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 90, 139, 205, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволені адміністративного позову Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування податкового повідомлення – рішення від 29.11.2018 року № 0281654903 на суму 1513344,71 грн. – відмовити повністю.

Вступна та резолютивна частини рішення виготовлена та проголошена у судовому засіданні 07 червня 2019 року.

Повний текст рішення виготовлений 18 червня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.М. Тарасенко