Рішення № 82461620, 12.06.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2019 р. Справа№200/3198/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кошкош О.О., при секретарі Мурашко Д.О., за участю представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Яковлєвої А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності, скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Донецькій області (ідентифікаційний код 39406028, 87526, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця 130 Таганрозької дивізії, будинок 114). З урахуванням наданих уточнень, позивач просив визнати протиправною бездіяльність щодо скасування помилково поданого річного звіту про суми нарахованого доходу (від 20.01.2016 №1602122532); зобов`язати скасувати помилково поданий звіт про суми нарахованого доходу (від 20.01.2016 №1602122532); зобов`язати скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 07.02.2019 №Ф-551-17.

Позов вмотивовано тим, що позивач здійснює підприємницьку діяльність, 20.01.2016 помилково подано звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску, про що листами повідомлено контролюючий орган. Відповідачем протиправно визначено податкове зобов`язання по єдиному соціальному внеску станом на 09.02.2016 в сумі 5293,88 грн. та складена вимога, оскільки відповідно до вимог ч. 4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 р. №2464-VI(далі - Закон № 2464-VI) позивач звільнена від сплати за себе єдиного внеску, оскільки отримує пенсію за віком.

6 березня 2019 року ухвалою суду відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання.

20 березня 2019 року, 9 квітня 2019 року ухвалами суду відкладено розгляд справи до 9 квітня 2019 року, 13 травня 2019 року відповідно.

13 травня 2019 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 3 червня 2019 року.

3 червня 2019 року, 6 червня 2019 року ухвалами суду оголошено перерву до 6 червня 2019 року та 12 червня 2019 року відповідно.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що у зв`язку із наявністю у позивача заборгованості зі сплати єдиного внеску, яка самостійно визначена ним у встановленому порядку, контролюючим органом правомірно складено та направлено оскаржувану вимогу про сплату боргу (недоїмки). Підстави для визнання контролюючим органом звіт помилково поданим відсутні, оскільки це не передбачено вимогами Закону №2464. Просив відмовити у задоволені позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_3 зареєстрована як фізична-особа підприємець з 21 серпня 2003 року, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Починаючи з 16 січня 2013 року позивач перебуває на спрощеній системі оподаткування, при цьому, з 19.07.2010 є пенсіонером за віком, що підтверджується відомостями зазначеними у листі ГУ ДФС у Донецькій області, пенсійним посвідченням та не є спірними обставинами у справі.

20 січня 2016 року позивачем відправлено до Слов`янської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області звітність про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2015 рік за себе, із самостійно визначеною сумою єдиного внеску.

01 лютого 2018 року та повторно 04 квітня 2018 року позивач звернулась до ГУ ДФС у Донецькій області із заявами про визнання недійсним та зняття нарахування по єдиному внеску, у зв`язку з тим, що ОСОБА_3 є пенсіонером за віком та відповідно до ч.4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» звільнена від сплати за себе єдиного внеску та подання відповідної звітності.

7 лютого 2019 року та 8 травня 2018 року Головним управлінням ДФС у Донецькій області розглянуті звернення позивача від 01.02.2018 №1 та від 04.04.2018 №б/н, та листами №10211/10/05-99-47-10 та №10709/10 відповідно повідомлено про порядок виправлення помилок у разі невірного формування та подання звіту про суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Зазначено, що у зв`язку із самостійно визначеною сумою єдиного внеску за 2015 рік, вона підлягає сплаті у визначені строки. Несвоєчасна сплата самостійно визначеного зобов`язання платник податків несе фінансову та адміністративну відповідальність, передбачену статтями 25 та 26 Закону №2464.

7 лютого 2019 року ГУ ДФС у Донецькій області станом на 31 січня 2019 року сформовано вимога №Ф-551-17 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску у розмірі 5293,38 грн.

Щодо вимоги про скасування помилково поданого звіту про суми нарахованого доходу за 2015 рік суд зазначає наступне.

Так, Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно ч. 4 ст. 4 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» особи, зазначені у пунктах 4 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Аналогічні приписи містить у собі і п.4 Розділу ІІ "Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", затвердженої 20.04.2015 наказом Міністерства фінансів України №449, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за №508/26953 (надалі - "Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування"), згідно з яким: особи, зазначені у підпункті 3 пункту 1 цього розділу, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу..

Як зазначено в абз.1-2 п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Згідно з п.1 Розділу V "Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", затвердженого 14.04.2015 наказом Міністерства фінансів України №435 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.04.2015 за №460/26905 (надалі - "Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування"), у разі виявлення страхувальником у Звіті після закінчення звітного періоду помилки в реквізитах (крім сум), що стосується страхувальника або застрахованої особи, подаються скасовуючі документи, тобто страхувальник повинен сформувати та подати Звіт за попередній період, який містить: перелік таблиць Звіту, відповідну таблицю із зазначенням типу форми "скасовуючи" з відомостями, які були помилкові, на одну або декількох застрахованих осіб та відповідну таблицю із зазначенням типу форми "початкова" із зазначеними правильними відомостями на одну або декількох застрахованих осіб, при цьому таблиця 6 додатка 4 до цього Порядку повинна містити дані щодо кожної застрахованої особи окремо. Якщо потрібно повністю скасувати відомості, зазначені в таблицях 5 та 7 додатка 4 до цього Порядку, подаються тільки скасовуючі документи щодо виявлених недостовірних відомостей про застраховану особу.

Позивачем не надано до суду доказів з приводу виправлення помилки у самостійно наданому звіті шляхом подання до контролюючого органу відповідної уточненої звітності.

Посилання позивача на те, що звіт подано «приватним бухгалтером» всупереч її волі, суд не приймає до уваги, оскільки звіт подано через особистий електронний кабінет ОСОБА_3 та підписано саме її електронним підписом.

Суд бере до уваги те, що згідно з п.16 Розділу ІІ "Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" відповідальним за правильність та достовірність заповнення Звіту є страхувальник.

З огляду на наведене, позивачем не доведено порушення його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача в цій частині, тому в задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності щодо скасування помилково поданого річного звіту про суми нарахованого доходу (від 20.01.2016 №1602122532); зобов`язання контролюючого органу скасувати помилково поданий звіт про суми нарахованого доходу (від 20.01.2016 №1602122532) слід відмовити.

Щодо вимоги про скасування вимоги про сплату боргу з єдиного внеску суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно п. 59.4 ст. 59 ПК України, податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Водночас, з положень ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» вбачається, що право не сплачувати єдиний внесок поширюється на фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування та є пенсіонерами за віком або інвалідами, які отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Суд зауважує, що особи які отримують пенсію за віком можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їхньої добровільної участі в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування. При цьому, добровільна участь особи, яка виявила бажання бути платником єдиного внеску, передбачає укладення особою договору на добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

В свою чергу, у матеріалах справи відсутній договір про добровільну участь позивача у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, існування якого, також, не підтверджено контролюючим органом, а тому на думку суду, помилкова подача позивачем звіту не свідчить про його добровільну участь у системі страхування.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що спірна вимога про сплату боргу з єдиного внеску є протиправною, оскільки фізична особа - підприємець ОСОБА_3 , яка отримує пенсію за віком, не має обов`язку зі сплати єдиного внеску незалежно від подачі нею звіту за 2015 рік і визначення у ньому суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що подавши звіти з визначенням суми єдиного внеску, позивач самостійно визначив грошове зобов`язання, що підлягає сплаті, оскільки ним не укладалася угода про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування згідно із вимогами частини четвертої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як зазначено у ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме в частині скасування спірної вимоги.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому, суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

За подання позовної заяви фізичною особою з вимогами немайнового характеру та майнового характеру при загальній сумі позову 5293,38 грн. підлягав сплаті судовий збір у розмірі 1536,80 грн. (768,40 + 768,40).

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн. згідно квитанції від 01.03.2019 №0.0.1284304251.1.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог судові витрати покладаються на обидві сторони, тобто по 768,40 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 7-11, 17-20, 69-72, 86, 94, 122-124, 126-128, 130, 133-135, 138-140, 143, 150- 154, 158-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності, скасування вимоги задовольнити частково.

Скасувати вимогу Головного управління ДФС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) від 07.02.2019 №Ф-551-17.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області (ідентифікаційний код 13486010, 84122, Донецька обл., місто Слов`янськ, площа Соборна, будинок 3) на користь Державного бюджету України витрати зі сплати судового збору у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені у судовому засіданні. Повний текст рішення буде складено 19 червня 2019 року.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідні положення КАС України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Кошкош