Рішення № 82461574, 19.06.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2019 року Справа № 160/4230/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до суду, у якому просить: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо включення періоду страхового стажу з 01.07.2000 року по 31.07.2015 рік до періоду, за яким обчислюється заробітна плата для перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.10.2017 року; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок розміру пенсії ОСОБА_1 з урахуванням положень ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із заробітної плати за період з 01.01.1994 року по 31.12.1998 року, в межах шестимісячного строку до дати звернення до суду.

Позовні вимоги обгрунтовані наступним. Позивач є працюючим пенсіонером. Пенсіонером позивач є з 17.05.2000 року. Для обчислення пенсії з 17.05.2000 року відповідачем була врахована заробітна плата за період з 01.01.1994 року по 31.12.1998 рік, тобто за 60 календарних місяців підряд перед звернення за призначенням пенсії. При застосуванні заробітної плати за період з 01.01.1994 року по 31.12.1998 рік, з якої обчислена пенсія, індивідуальний коефіціент заробітної плати становить 2,78832. Відповідач в порушення вимог ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» під час перерахунку пенсії з 01.10.2017 року без згоди позивача включив період, за який позивачу нарахована заробітна плата, з 01.07.2000 року по 31.07.2015 рік, внаслідок чого індивідуальний коефіціент заробтіної плати став низчим, а саме: 1,75980. Внаслідок чого позивач отримує пенсію у меншому розміру ніж повинен. Дана ситуація є наслідком того, що позивач під час виходу на пенсію отримував заробітну плату у більшому розмірі, ніж після того як продовжив працювати після призначення пенсії, оскільки за періоди самостійно визначені органом пенсійного фонду з 01.07.2000 року по 31.07.2015 рік позивач працював із виробничою травмою, отриманою до виходу на пенсію.

При перерахунку пенсії позивач не мав права самостійно обирати варіант, за яким перерахунок пенсії здійснюється за весь страховий стаж, що призвело до зменшення індивідуального коефіціенту заробітної плати, який є одним із показників для перерахунку пенсії.

Ухвалою суду від 11.05.2019 року відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

28.05.2019 року відповідач через відділ діловодства суду подав відзив на позовну заяву, у якому просить суд відмовити у задоволені позову з наступних причин. Позивач перебуває на обліку у відповідача з 17.05.2000 року та отримував пенсію по інвалідності. З 22.07.2013 року позивач отримує пенсію за віком, яка розрахована у відповідності до вимог Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (робота по списку № 1 - шахтарі). Пенсія за віком позивачу була розрахована із заробітної плати за період роботи з 01.01.1994 року по 31.12.1998 рік та за період роботи з 01.07.2000 року по 30.06.2013 рік. З 01.08.2015 року, з 01.08.2017 року та з 01.10.2017 року позивачу проведено перерахунок пенсії по стажу і заробітній платі на вигідних для позивача умовах. З урахуванням факту переведення позивача на інший вид пенсії та проведення в подальшому її перерахунків по стажу і заробітній платі відповідно до заяв позивача, позовні вимоги є необгрунтованими. Відповідач вказує на те, що законодавець імперативно у статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановив, що для обчислення пенсії має враховуватися заробітна плата (дохід) отримана після 01 оипня 2000 року протягом усього періоду страхового стажу особи без будь-яких виключень.

06.06.2019 року від позивача через відділ діловодства суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач не погоджується із доводами відповідача, що викладені у відзиві на позовну заяву з наступних причин. Для перерахунку пенсій, призначених дло набрання чинності Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», враховується заробітна плата, з якої було раніше обчислено пенсію за документами, наявними у пенсійній справі або за вибором пенсіонера заробітна плата за період, передбачений ст.40 вказаного вище закону України. Показник заробітної плати для перерахунку пенсії визначається за двома можливими методами за вибором пенсіонера, які обираються органом пенсійного фонду тільки за вибором пенсіонера. Відповідач порушив права позивача самостійно застосувавши один із методів визнання показника заробітної плати для перерахунку пенсії.

Сторони подали клопотання про розгляд справи без їх участі.

Суд, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, встановив наступне.

Позивач є пенсіонером з 17.05.2000 року та отримував пенсію по інвалідності.

Для обчислення пенсії з 17.05.2000 року відповідачем була врахована заробітна плата за період з 01.01.1994 року по 31.12.1998 рік, тобто за 60 календарних місяців підряд перед звернення за призначенням пенсії.

З 22.07.2013 року позивач отримує пенсію за віком, яка розрахована у відповідності до вимог Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (робота по списку № 1 - шахтарі).

Пенсія за віком позивачу була розрахована із заробітної плати за період роботи з 01.01.1994 року по 31.12.1998 рік та за період роботи з 01.07.2000 року по 30.06.2013 рік, про що відповідач зазначає у відзиві на позовну заяву.

Судом під час розгляду справи встановолено, що позивач після призначення пенсії (з 17.05.2000 року) продовжував працювати.

Відповідачем на підставі заяв позивача з 01.08.2015 року, з 01.08.2017 року та з 01.10.2017 року проведено перерахунок пенсії по стажу і заробітній платі.

Відповідач не отримував згоди позивача на застосування одного із методів визнання показника заробітної плати для перерахунку пенсії, передбаченого статею 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Як встановлено судом спір між сторонами виник з приводу саме застосування методів визнання показника заробітної плати для перерахунку пенсії, передбаченого статею 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Частиною четвертою статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що в разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що показник заробітної плати для перерахунку пенсії визначається за двома можливими методами за вибором пенсіонера.

За першим методом розрахунок пенсії здійснюється із тієї заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія.

При застосуванні другого методу змінюються лише ті показники розрахунку заробітної плати, на які здійснюється посилання в цій нормі (за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону № 1058 IV).

За змістом частини першої статті 40 зазначеного Закону для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

Слова «за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року» означають, що розрахунок заробітної плати здійснюється з урахуванням усієї заробітної плати, в тому числі і тієї, яку отримував пенсіонер після призначення пенсії.

Заробітна плата для обчислення пенсії в обох випадках розраховується за формулою, наведеною в частині другій статті 40 Закону № 1058-IV: Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії;

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + + Кз3 + ... + Кзn;

К - кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

На підставі наведеного можна дійти висновку, що заробітна плата, яку отримував пенсіонер, продовжуючи працювати після призначення йому пенсії, має значення для визначення додаткових коефіцієнтів заробітної плати за кожний пропрацьований місяць після призначення пенсії.

Таким чином, у формулі обчислення заробітної плати Зп = Зс х (Ск : К) змінними показниками будуть (Ск : К).

У частині четвертій статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» зазначено, що при обчисленні заробітної плати для перерахунку пенсії можуть бути змінені показники заробітної плати за періоди страхового стажу після призначення пенсії, але не зазначено, за який календарний рік береться середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України.

Виходячи з буквального тлумачення частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» цей показник повинен бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії.

Отже, пенсіонер має право обрати метод обчислення заробітної плати для перерахунку пенсії, в тому числі і з урахуванням заробітної плати, яку він отримував до моменту перерахунку пенсії, але не має права вимагати застосування показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії.

У відповідності до пункту 3 Порядку проведення перерахунку пенсії без додаткового звернення особи відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», який затверджено постановою Правління Пенсійного фонду України від 18.05.2018 № 10-1, перерахунок пенсії проводиться пенсіонеру, який після призначення (перерахунку) пенсії:

1) продовжував працювати та має не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої (якого) призначено (попередньо перераховано) пенсію або із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії;

2) продовжував працювати і має менш як 24 місяці страхового стажу. Перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки з дня звернення за призначенням (попереднім перерахунком) пенсії.

Перерахунок проводиться з урахуванням страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) та із заробітної плати (доходу), з якої (якого) призначено (попередньо перераховано) пенсію.

У відповідності до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За вказаних обставин, відповідач, не врахувавши право пенсіонера обрати метод обчислення заробітної плати для перерахунку пенсії, порушив вимоги пунктів 8 та 9 ч. 2 ст.2 КАС України, оскільки не урахував право пенсіонера на участі у процесі прийняття рішення стосовно перерахунку пенсії та не дотримався у зв`язку із цим необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), враховуючи те, що індивідуальний коефіціент заробітної плати, внаслідок застосування відповідачем самостійно обраного методу обчислення заробітної плати, став меншим за розрахунками позивача, які наведено у позовній заяві. Вказані дії відповідача призвели до отримання позивачем пенсійних виплат у меншому розмірі.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги обгрунтованими та таким, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позовні вимоги задоволено, то судові витрати, які поніс позивач у сумі 768,40 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 8,9,72,77,132,139,241 - 246,250,263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо включення періоду страхового стажу з 01.07.2000 року по 31.07.2015 рік до періоду, за яким обчислюється заробітна плата для перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.10.2017 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок розміру пенсії ОСОБА_1 з урахуванням положень ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із заробітної плати за період з 01.01.1994 року по 31.12.1998 року, в межах шестимісячного строку до дати звернення до суду.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) С.В. Златін

Рішення не набрало законної сили станом на 19.06.2019 року

Помічник судді Лісна А.М.

З оригіналом згідно

Помічник судді Лісна А.М.