Рішення № 82461568, 30.05.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2019 року Справа № 160/2586/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЮркова Е.О. за участі секретаря судового засіданняШпота Я.С. за участі: позивача представника відповідача Залугіна І.К. Буряк О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

20 березня 2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з вимогами:

- визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області щодо не включення ОСОБА_1 до страхового стажу періоду роботи на ПАТ "ДТЗ" з 01.09.2017 року по 31.12.2018 року;

- забов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 , до страхового стажу період роботи на ПАТ "ДТЗ" з 01.09.2017 року по 31.12.2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 05.02.2002 року по теперішній час працює в ПАТ "Дніпропетровський трубний завод", та наразі займає посаду провідного інженера-економіста відділу наукової організації праці та управління. За фактом звернення до відповідача з питання наявності страхового стажу, отримано відомості про застраховану особу, згідно яких період роботи на ПАТ "ДТЗ" з 01.09.2017 року по 31.12.2018 року не включено до страхового стажу. Вказані дії вважає протиправними та такими, що порушують права позивача.

Ухвалою суду від 09.04.2019 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи з 06.05.2019 року.

Ухвалою суду від 25.04.2019 року призначено розгляд адміністративної справи № 160/2586/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дії та забов`язання вчинити певні дії за правилами загального позовного провадження, та замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Відповідачем 24.04.2019 року подано відзив на позовну заяву (вх.. № 21661/19), в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити. В обгрунтування відзиву відповідач зазначив, що згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу позивача страхові внески страхувальником сплачені до серпень 2017 року включно. Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області не є належним відповідачем у даній справі, оскільки саме страхувальник відповідальний за сплату страхових внесків, отже підприємство на якому працює позивач. Вважає, що оскільки Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області станом на час звернення позивача з даним позовом до суду не відмовляло ані в призначенні пенсії позивачу, а ні в її перерахунку, позивач не перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області. а тому позовні вимоги є передчасними.

06.05.2019 року позивачем надано до суду відповідь на відзив, в якому посилаючись на практику Верховного Суду вказує, що покладення на працівника відповідальності за сплату страхових внесків підприємством порушує його законні права на пенсійне забезпечення, позивач позбавлений соціальної захищеності пенсійного стажу, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційні засадам в сфері соціального захисту.

Позивач у судовому засіданні вимоги позову підтримала та просила задовольнити, посилаючись на обставини, наведені у позові.

Представник відповідача вимоги позову не визнав, просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на обставини, наведені у відзиві на позов.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 05.02.2002 року розпорядженням № 55 від 05.02.2002 року призначена на посаду оператором по обробці перевізних документів в ПАТ "Дніпропетровський трубний завод". З 12.11.2012 року ОСОБА_1 переведена на посаду провідного інженера-економіста з обліку та аналізу трудових показників відділу наукової організації праці та управління в ПАТ "Дніпропетровський трубний завод".

Вказані періоди роботи підтверджені даними трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_1 .

Також довідкою ПАТ "Дніпропетровський трубний завод" від 62/9 від 14.02.2019 року підтверджено, що ОСОБА_1 працює у відділі наукової організації праці та управління.

Довідками ПАТ "Дніпропетровський трубний завод" від 26.02.2019 року № 49-р/64, № 49-р/65 підтверджено отримання ОСОБА_1 доходу за період з вересня 2017 року по грудень 2018 року включно.

Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за період з 01.01.2004 року по 31.01.2019 року, зокрема страховий стаж за 2017 рік становить 8 місяців, 0 днів (січень – серпень), за 2018 рік – 0 місяців, 0 днів.

При цьому, судом встановлено, що в індивідуальних відомостях про застраховану особу ОСОБА_1 з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за період з 01.09.2017 року по 31.12.2018 року наявні дані щодо отриманого ОСОБА_1 доходу, які відповідають даним довідок ПАТ "Дніпропетровський трубний завод" від 26.02.2019 року № 49-р/64, № 49-р/65.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Порядок обчислення та сплати страхових внесків визначено у статті 20 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відповідно до частин першої та десятої якої страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків із сум, виражених в іноземній валюті, здійснюється шляхом перерахування зазначених сум у національну валюту України за курсом валют, установленим Національним банком України на день обчислення страхових внесків.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Згідно частини першої статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).

Згідно з пунктом 1-3 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», в редакції, яка діяла на час набуття позивачем трудового стажу у ПАТ "Дніпропетровський трубний завод", до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).У заробіток для обчислення пенсії членам колгоспів включається оплата в усіх її видах за роботу в громадському господарстві колгоспу.

У заробіток для обчислення пенсії включається за відповідні періоди допомога по тимчасовій непрацездатності чи середній заробіток, що зберігається за працівником.

У заробіток для обчислення пенсії особам, які не підлягають державному соціальному страхуванню (пункт "д" статті 3), включаються всі види грошового забезпечення, аналогічні тим видам оплати праці, на які нараховуються страхові внески.

Частиною 16 статті 106 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» Виконавчі органи Пенсійного фонду накладають на посадових осіб, які вчинили правопорушення, адміністративні стягнення у разі, зокрема: порушення встановленого порядку нарахування, обчислення та строків сплати страхових внесків.

Аналізуючи положення статті 106 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суд робить висновок, що відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Отже, обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

Як свідчать матеріали справи, позивач в період часу з 01.09.2017 року по 31.12.2018 року працювала у ПАТ "Дніпропетровський трубний завод", що підтверджується копією трудової книжки.

Разом з тим, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зазначено, що ПАТ "Дніпропетровський трубний завод" не сплачено страхові внески за період з 01.09.2017 року по 31.12.2018 року.

Суд зазначає, що внаслідок невиконання ПАТ "Дніпропетровський трубний завод" обов`язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві з 01.09.2017 року по 31.12.2018 року, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Вказаний висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 27 березня 2018 року у справі № 208/6680/16-а (2а/208/245/16), від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Також, при вирішені цього спору, суд, відповідно до частин першої-другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Надавши правову оцінку обставинам справи, а також з огляду на підтвердження права позивача на зарахування страхового стажу період роботи на ПАТ "Дніпропетровський трубний завод" з 01.09.2017 року по 31.12.2018 року, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи на ПАТ "Дніпропетровський трубний завод" з 01.09.2017 року по 31.12.2018 року.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 768,40 грн., що документально підтверджується квитанцією № 19931503 від 20.03.2019 року.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 768,40 грн. підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Зважаючи на надання головуючому судді 10.06.2019 року дня відпочинку за раніше відпрацьований вихідний день, повний текст рішення суду виготовлено 11.06.2019 року.

Керуючись ст.ст. 8, 9, 72-77, 139, 242-244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області щодо не включення ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи на ПАТ "Дніпропетровський трубний завод" з 01.09.2017 року по 31.12.2018 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 , до страхового стажу період роботи на ПАТ "Дніпропетровський трубний завод" з 01.09.2017 року по 31.12.2018 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 (НОКПП НОМЕР_2 ) понесені позивачем судові витрати в сумі 768,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 11 червня 2019 року.

Суддя (підпис) Е.О. Юрков