Рішення № 82461556, 11.06.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2019 року Справа № 160/3602/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. при секретарі судового засідання – Сергієнко В.Ю., за участю позивача - ОСОБА_1 та представників відповідача - Левшиної Ю.Ю. та Афанасенко К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Прокуратури Дніпропетровської області (49044, м.Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, 38, код ЄДРПОУ 02909938) про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дії, поновлення на посаді та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

19.04.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Прокуратури Дніпропетровської області, в якому позивач просить:

- визнати наказ прокурора Дніпропетровської області №454к від 15.04.2019 року про застосування до прокурора Криворізької місцевої прокуратури №3 Пізняка Віктора Івановича дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади в органах прокуратури – протиправним та скасувати його;

- визнати усі дії пов`язані зі звільненням ОСОБА_1 , прокурора Криворізької місцевої прокуратури №3 – протиправними;

- зобов`язати прокуратуру Дніпропетровської області поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора Криворізької місцевої прокуратури №3;

- зобов`язати прокуратуру Дніпропетровської області здійснити виплату заробітної плати за увесь час вимушеного прогулу.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що оскаржуваний наказ є незаконним з огляду на те, що, рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 12 грудня 2018 року №559 дп-18 про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора Криворізької місцевої прокуратури № 3 Дніпропетровської області ОСОБА_1 та рішення Вищої ради правосуддя №725/0/15-19 від 12.03.2019 року, яким залишено без змін рішення Комісії, оскаржуються позивачем у судовому порядку, а жодного судового рішення яке б набуло статусу остаточного - немає.

22.04.2019 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін

15.05.2019 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду заяву прокуратури Дніпропетровської області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження – задоволено, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 29.05.2019 року.

20.05.2019 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач при винесенні спірного наказу діяв правомірно та у відповідності до норм діючого законодавства, оскільки його винесено на підставі рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 12 грудня 2018 року №559 дп-18, яке залишено без змін рішенням Вищої ради правосуддя №725/0/15-19 від 12.03.2019 року, а у відповідності до с.3 ст.50 Закону України «Про прокуратуру», подання адміністративного позову до суду на рішення Вищої ради правосуддя про притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності або про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора не зупиняє дію такого рішення.

29.05.2019 року у судовому засіданні було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 11.06.2019 року.

11.06.2019 року, під час розгляду справи по суті, позивач підтримав позицію, викладену у позові та просив його задовольнити, відповідач заперечував проти задоволення позову з підстав, викладених у відзиві на позов, крім того, надав копію ухвали Верхового Суду, якою провадження у справі про оскарження позивачем рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 12 грудня 2018 року №559 дп-18 – закрито.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

12.12.2018 року рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів №559 дп-18 прокурора Криворізької місцевої прокуратури № 3 Дніпропетровської області ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено стягнення у вигляді звільнення з посади в органах прокуратури.

21.12.2018 року позивач звернувся до Верховного Суду із заявою про забезпечення його майбутнього позову шляхом заборони Прокуратурі Дніпропетровської області вчиняти будь-які дії, пов`язані з виконанням Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 12 грудня 2018 року №559 дп-18.

22.12.2018 року ухвалою Верховного Суду у справі №Зп/9901/2/18 у задоволенні зазначеної заяви позивача про забезпечення його майбутнього позову – відмовлено.

26.12.2018 року, як зазначено у відзиві на позов, відповідачем отримано Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 12 грудня 2018 року №559 дп-18.

17.01.2019 року позивач звернувся до Вищої ради правосуддя із скаргою на Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 12 грудня 2018 року №559 дп-18.

12.03.2019 року рішенням Вищої ради правосуддя №725/0/15-19 залишено без змін рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 12 грудня 2018 року №559 дп-18 про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора Криворізької місцевої прокуратури № 3 Дніпропетровської області ОСОБА_1 .

20.03.2019 року позивач звернувся до Верховного Суду із позовною заявою до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про визнання протиправним та скасування рішення Комісії від 12 грудня 2018 року № 559ДП-18.

22.03.2019 року ухвалою Верховного Суду у справі №9901/146/19 вказану позовну заяву – залишено без руху.

Крім того, 28.03.2019 року позивач звернувся до Верховного Суду з позовом до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним, нечинним та скасування рішення Вищої ради правосуддя від 12.03.2019 року № 725/0/15-19 «Про залишення без змін рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 12 грудня 2018 року № 559дп-18, разом з яким подав заяву про забезпечення позову, шляхом зупинення дії рішення Вищої ради правосуддя від 12.03.2019 року № 725/0/15-19.

01.04.2019 року ухвалою Верховного Суду у справі №9901/159/19 у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Вищої ради правосуддя №725/0/15-19 від 12.03.2019 року – відмовлено, а ухвалою від 04.04.2019 року – відкрито провадження у справі та залучено для участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Прокуратуру Дніпропетровської області.

Також, ухвалою Верховного Суду від 08.04.2019 року у справі №9901/146/19 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про визнання протиправним та скасування рішення Комісії від 12 грудня 2018 року №559ДП-18 - відкрито провадження та залучено для участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Прокуратуру Дніпропетровської області.

15.05.2019 року ухвалою Верховного Суду провадження у справі №9901/159/19 зупинено до набрання законної сили рішенням у справі № 9901/146/19.

23.05.2019 року ухвалою Верховного Суду у справі №9901/146/19 провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про визнання протиправним та скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 12 грудня 2018 року № 559 ДП-18 - закрито.

Рішення Вищої ради правосуддя №725/0/15-19 від 12.03.2019 року надійшло до відповідача 27.03.2019 року.

15.04.2019 року Наказом прокурора Дніпропетровської області № 454к до прокурора Криворізької місцевої прокуратури №3 Дніпропетровської області ОСОБА_1 застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади в органах прокуратури на підставі рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 12 грудня 2018 року №559 дп-18, яке залишено без змін Рішенням Вищої ради правосуддя №725/0/15-19 від 12.03.2019 року.

Позивач не погоджується із наказом відповідача № 454к від 15.04.2019 року та вважає його такими, що суперечать вимогам чинного законодавства, що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також система прокуратури України визначені Законом України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1697-VII).

Статтею 16 Закону № 1697-VII передбачено гарантії незалежності прокурора, однією з яких є особливий порядок призначення прокурора на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Згідно ч. 3 статті 16 Закону № 1697-VII прокурор призначається на посаду безстроково та може бути звільнений з посади, його повноваження на посаді можуть бути припинені лише з підстав та в порядку, передбачених цим Законом.

Згідно ч.1 ст. 44 Закону № 1697-VII дисциплінарне провадження здійснюється Комісією.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону № 1697-VII дисциплінарне провадження - це процедура розгляду Комісією дисциплінарної скарги, в якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку.

Статтею 49 Закону № 1697-VII передбачено, що на прокурора можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: 1) догана; 2) заборона на строк до одного року на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду (крім Генерального прокурора); 3) звільнення з посади в органах прокуратури.

Частиною 4 зазначеної статті передбачено, що за результатами дисциплінарного провадження Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів може прийняти рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора (крім Генерального прокурора) у разі: 1) якщо дисциплінарний проступок, вчинений прокурором, має характер грубого порушення; 2) якщо прокурор вчинив дисциплінарний проступок, перебуваючи у статусі прокурора, який притягувався до дисциплінарної відповідальності.

Згідно п. 3, 8 частини 1 ст.11 Закону №1697-VII до повноваження керівника регіональної прокуратури належить, зокрема, призначення на посаду та звільнення з посади прокурорів регіональних та місцевих прокуратур у встановленому цим Законом порядку; прийняття рішення про застосування до прокурора регіональної та місцевої прокуратури дисциплінарного стягнення або щодо неможливості подальшого перебування його на посаді прокурора на підставі рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів у встановленому цим Законом порядку.

У відповідності до пункту 4 частини 3 статті 51 Закону України №1697-VII повноваження прокурора припиняються у зв`язку з рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора.

Суд зазначає, що рішення про припинення правовідносин з проходження публічної служби на посаді прокурора приймається Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів, а не прокурором області, оскільки повноваження прокурора області чітко передбачені законом, відповідно до яких, він лише виносить відповідний наказ на виконання вказаного рішення.

Так, оскаржуваний Наказ прокурора Дніпропетровської області № 454к від 15.04.2019 року, яким до прокурора Криворізької місцевої прокуратури №3 Дніпропетровської області Пізняка В.І. застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади в органах прокуратури, прийнято на підставі рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 12 грудня 2018 року №559 дп-18, яке залишено без змін рішенням Вищої ради правосуддя №725/0/15-19 від 12.03.2019 року.

Згідно ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вважає, що дії відповідача відповідають даним критеріям, а посилання позивача на те, що, рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 12.12.2018 року №559 дп-18 не набуло статусу остаточного, з огляду на те, що воно разом з рішенням Вищої ради правосуддя №725/0/15-19 від 12.03.2019 року, яким залишено без змін рішення Комісії, оскаржені позивачем в судовому порядку, є безпідставними з огляду на наступне.

Згідно частини 1 статті 50 Закону №1697-VII прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.

Проаналізувавши вказану норму, суд дійшов висновку, що прокурор може протягом місяця скористатися лише одним шляхом оскарження рішення, прийнятого за результатами дисциплінарного провадження, а саме, або шляхом подання відповідного позову до адміністративного суду, або шляхом подання відповідної скарги до Вищої ради правосуддя.

Так, позивач, в межах строку встановленого законом, скористався наданим йому правом шляхом подання відповідної скарги до Вищої ради правосуддя, яка рішенням від 12.03.2019 року №725/0/15-19 залишила без змін рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 12 грудня 2018 року №559 дп-18 про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора Криворізької місцевої прокуратури № 3 Дніпропетровської області ОСОБА_1 у виді звільнення з посади в органах прокуратури.

Із адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 12 грудня 2018 року №559ДП-18 позивач звернувся до Верховного Суду лише 20.03.2019 року, тобто поза межами строку для оскарження, встановленого частиною 1 статті 50 Закону №1697-VII.

Також, судом встановлено, що 23.05.2019 року Верховним судом у справі №9901/146/19 винесено ухвалу про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - прокуратура Дніпропетровської області, про визнання протиправним та скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 12.12.2018 року № 559 ДП-18, в якій зазначено, що у разі оскарження прокурором рішення Комісії до Вищої ради правосуддя предметом судового розгляду в подальшому може бути лише рішення Вищої ради правосуддя, прийняте за результатом розгляду такої скарги. Рішення ж Комісії після його перегляду Вищою радою правосуддя не може бути повторно переглянуте ще й судом. У випадку скасування судом рішення Вищої ради правосуддя, прийнятого за результатом розгляду скарги на рішення Комісії, Вища рада правосуддя розглядає відповідну дисциплінарну справу повторно.

Відповідно до ч.2 ст. 61 Закону №1697-VII повноваження прокурора, крім Генерального прокурора, у зв`язку з рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора припиняються: 1) з дня, наступного за днем завершення строку на оскарження цього рішення, - якщо рішення не було оскаржено; 2) з дня, наступного за днем набуття статусу остаточного рішенням органу, до якого було оскаржено рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, - якщо рішення було оскаржено, однак скарга була відхилена.

Суд зазначає, що Законом №1697-VII не визначено строк, протягом якого рішення Вищої ради правосуддя, яким переглянуто рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, набуває статусу остаточного, а лише визначено строк, протягом якого таке рішення може бути оскаржено до суду.

Також, положеннями ч.3 ст.50 цього Закону визначено, що подання адміністративного позову до суду на рішення Вищої ради правосуддя про притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності або про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора не зупиняє дію такого рішення, що також відповідає ч.3 ст.35 Закону України «Про вищу раду правосуддя».

Таким чином, з огляду на вищевикладене, суд вважає, що в даному випадку відсутні правові підстави вважати, що рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади на момент прийняття оскаржуваного наказу №454к від 15.04.2019 року не набуло статусу остаточного.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що оскільки оскаржуваний наказ винесено виключно на підставі рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 12 грудня 2018 року №559 дп-18, яке на час прийняття даного рішення є чинним, відповідач діяв на підставі та в межах чинного законодавства, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністратвиного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Прокуратури Дніпропетровської області (49044, м.Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, 38, код ЄДРПОУ 02909938) про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дії, поновлення на посаді та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 19 червня 2019 року.

Суддя М.В. Дєєв