Ухвала суду № 82461428, 18.06.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

18 червня 2019 р. Справа № 120/1889/19-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Богоніс Михайло Богданович, перевіривши матеріали позовної заяви:

за позовом: ОСОБА_1

до: Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області

про: визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити дії та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити дії та скасування рішення.

Ознайомившись із позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Норми статей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв`язку з чим недотримання положень цих норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.

Відповідно до вимог ч. 1, 4 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Вимоги до оформлення документів, що додаються до позовної заяви встановлено ст. 94 КАС України.

Так, ч. 2 ст. 94 КАС України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Згідно із ч. 4, 5 ст. 94 КАС України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Порядок засвідчення копій документів визначений пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року № 55.

За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається: зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.

В порушення вказаних норм законодавства додані до позовної заяви документи не засвідчені позивачем із урахуванням наведених правил.

Висновок про обов`язок належного засвідчення копій документів узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, що викладена у Постанові від 02.10.2018 року у справі № 2а-15994/12/2670.

Крім того, згідно п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС в позовній заяві вказується перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви. Позивач цієї норми не дотрималася, оскільки у позовній заяві не зазначила про наявність у неї або в іншої особи оригіналів письмових доказів, фотокопії яких долучено до позовної заяви.

Згідно ч. 8 ст. 160 КАС України, якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

При перевірці позовної заяви встановлено, що позивач не зазначає про звільнення її від сплати судового збору на підставі закону. У такому випадку позивач повинна була б подати платіжні документи, що підтверджують сплату нею судового збору. Однак такі документи позивачем також не надані.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону від 8 липня 2011 року № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону від 8 липня 2011 року № 3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім того, в силу вимог абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону від 8 липня 2011 року № 3674-VI у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як передбачено ч. 1 ст. 5 КАС України, особа вправі просити суд про захист її прав, свобод або законних інтересів, в тому числі, шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Як видно із матеріалів позовної заяви позивач - фізична особа просить:

- визнати протиправною діяльність відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за віком та скасувати рішення органу Пенсійного фонду України № 023830004257 від 10.01.2019 року про відмову у призначенні пенсії за віком;

- визнати незаконною відповідь заступника начальника Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області Дикої Л.М. № 596/С від 15.04.2019 року;

- визнати протиправною діяльність відповідача щодо відмови у зарахуванні зазначених у позові періодів трудового стажу до стажу, що дає право на пенсію;

- встановити загальний трудовий стаж, який становить 28 років та 7 днів.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області вчинити певні дії для призначення пенсії за віком відповідно до встановленого трудового стажу та поданої заяви до Головного управління Пенсійного фонду України від 19.11.2018 року.

Аналізуючи зміст позовних вимог, слід врахувати, що стилістично перша позовна вимога полягає у визнанні протиправною діяльності відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за віком. Підстави позову вказують на те, що під поняттям "діяльність відповідача щодо відмови у призначенні пенсії" позивач має на увазі сукупність дій та рішень, кінцевим наслідком яких стала відмова у призначенні їй пенсії. Тому вказана позовна вимога не вважається судом окремою, оскільки нею охоплено інші вимоги позову.

Щодо вимог про скасування рішення органу Пенсійного фонду України № 023830004257 від 10.01.2019 року про відмову у призначенні пенсії за віком та про визнання незаконною відповідь заступника начальника Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області Дикої Л.М. № 596/С від 15.04.2019 року, то такі вважаються двома окремими позовними вимогами. При цьому перша вимога за своєю правовою природою є вимогою про визнання протиправним та скасування акту індивідуальної дії, а друга вимога - про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними (відповідь № 596/С від 15.04.2019 року оцінюється як спосіб вчинення дій, та не є актом індивідуальної дії). На окремість цих вимог вказує те, що хоча і рішенням № 023830004257 від 10.01.2019 року і відповіддю № 596/С від 15.04.2019 року позивачу вказано на відсутність підстав для призначення пенсії у повній відповідності із її заявою, однак вказані рішення та відповідь обґрунтовані різними підставами.

Похідною від вказаних позовних вимог є вимога про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області вчинити певні дії для призначення пенсії за віком, відповідно до встановленого трудового стажу та поданої заяви до Головного управління Пенсійного фонду України від 19.11.2018 року. Тому ця вимога судом не вважається окремою.

Щодо вимог про визнання протиправною діяльності відповідача щодо відмови у зарахуванні зазначених у позові періодів трудового стажу до стажу, що дає право на пенсію та про встановлення загального трудового стажу, який на думку позивача становить 28 років та 7 днів, то такі судом не кваліфікуються як окремі позовні вимоги. Вказані вимоги хоча стилістично виокремлені позивачем, однак дублюють підстави позову. Тому оцінка питанню про період трудового стажу позивача який слід враховувати при призначенні пенсії, може бути надана в межах розгляду вказаних вище двох окремих позовних вимог, оскільки фактично є їх підставою.

З огляду на викладене, вважаю, що в цьому адміністративному позові заявлено дві окремі вимоги немайнового характеру.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2019 року встановлено у розмірі 1921 гривні.

Отже, розмір судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, становить 768,40 гривень (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб) за кожну із вимог.

Відтак, позивач за подання до адміністративного суду позову, що містить дві вимог немайнового характеру, повинен сплатити судовий збір в розмірі 1536 грн 80 коп (768,40 грн (ставка судового збору) * 2 (кількість вимог немайнового характеру).

За правилами визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення вказаних в цій ухвалі недоліків позовної заяви у спосіб надання до суду: засвідчених копій документів, що долучені до матеріалів позовної заяви в двох примірниках (для суду та для направлення відповідачу); інформації про наявність у позивача або в іншої особи оригіналів письмових доказів, фотокопії яких долучено до позовної заяви; документу який підтверджує сплату судового збору у сумі 1536 грн 80 коп або підстави для звільнення від обов`язку його сплати в силу закону. Реквізити для сплати судового збору: УК у м.Вінниці/м.Вінниця/22030101, ЄДРПОУ 38054707, Банк одержувач: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, р/р 34318206084001, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд.

Керуючись ст. 94, 160, 161, 169, 171 КАС України, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити дії та скасування рішення залишити без руху.

2. Запропонувати позивачу у 5 - ти денний строк з дня вручення копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені у мотивувальній частині ухвали суду.

3. Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Богоніс Михайло Богданович