Рішення № 82461415, 26.04.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2019 року Справа № 160/2561/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді – Лозицької І.О., розглянувши в м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, третя особа: Міністерство оборони України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

20.03.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Дніпропетровського обласного військового комісаріату, третя особа: Міністерство оборони України, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Дніпропетровського обласного військового комісаріату щодо неподання у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо виплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей»;

- зобов`язати Дніпропетровський обласний військовий комісаріат прийняти заяву про отримання одноразової грошової допомоги та подати висновок (за формою Додаток 13 Наказу № 530) та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів Міністерству оборони України щодо виплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» та Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджені постановою Кабінету Міністрів України 25.12.2013 року № 975 та наказом Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014 року;

- зобов`язати Дніпропетровський обласний військовий комісаріат, відповідно до ст. 267 КАС України подати до суду у 15-ти денний строк після набрання чинності рішенням суду, звіт про виконання судового рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що останній проходив службу в Збройних Силах України та безпосередньо брав участь в антитерористичній операції. У зв`язку з погіршенням стану здоров`я, які спричинили раніше отримані травми, 19 червня 2018 року, за результатами медико-соціальної експертної комісії, з 02.02.2018 року позивачу була встановлена 3 (третя) група інвалідності, причиною якої стали поранення (контузія), захворювання, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. 30 серпня 2018 року, з метою реалізації свого права на отримання та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням 3-ї групи інвалідності, яка пов`язана з виконанням службових обов`язків, позивач звернувся до відповідача з відповідною заявою, долучивши всі необхідні документи, які визначені законом.

29.09.2018 року відповідачем було відмовлено позивачу в складанні та поданні висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги, у зв`язку із тим, що в останнього відсутній повний пакет документів, а саме: відсутній документ, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема, про те, що воно не пов`язане зі вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Позивач не погоджується з відмовою суб`єкта владних повноважень, вважає її такою, що суперечить нормам чинного законодавства.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 березня 2019 року було відкрито провадження в даній адміністративній справи та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

24 квітня 2019 року, на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду, надійшли пояснення у справі від третьої особи – Міністерства оборони України за вх. № 21876/19, в яких останній зазначає, що з боку Міністерства оборони України відсутні порушення відносно позивача – ОСОБА_2 А., а тому, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.04.2019 року було здійснено заміну первинного відповідача – Дніпропетровський обласний військовий комісаріат на його правонаступника – Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки.

26 квітня 2019 року, відповідачем - Дніпропетровським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки поданий відзив на позовну заяву, в якому останній щодо задоволення позовних вимог заперечує в повному обсязі, вважаючи їх необґрунтованими та незаконними.

Обґрунтовуючи свою позицію, відповідач зазначає, що позивачем при поданні документів порушені вимоги нормативних актів, які регулюють питання щодо формування та призначення одноразової грошової допомоги, що суперечать вимогам матеріального та процесуального права, а тому задоволенню не підлягають.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 261, ч. 2, ч. 3, ч. 5 ст. 262, п. 2 ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув адміністративну справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання.

Суд, дослідивши та оцінивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, прийшов до таких висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ветераном війни, проходив військову службу у Збройних Силах України з квітня 1984 року по травень 1986 року, в тому числі приймав участь у складі військової частини № 25564 у бойових діях на території республіки Афганістан з 11 серпня 1984 року по 25 травня 1986 року, що підтверджується довідкою № 5/2177 від 26.07.2018 року, копія якої міститься в матеріалах справи.

Відповідно до архівної довідки № 613/1-336 від 03.04.2013 року, копія якої міститься в матеріалах справи, позивач перебував на лікуванні у військово-польовому госпіталі в/ч пп 86608 Пули-Хумри з 10 вересня по 10 листопада 1984 року та з 03 січня по 31 січня 1985 року, у зв`язку із отриманням осколкового поранення голови та двох контузій, що встановлено висновком спеціаліста судово-медичного експерта № 1900 від 18.11.2016 року.

З 18 грудня 2015 року по 29 лютого 2016 року позивач проходив службу в Збройних Силах України та безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, що підтверджено копією довідки №2106/1 від 31.03.2016 року, виданою Військовою частиною В1688 Міністерства оборони України.

У період з 17.06.2016 року по 04.07.2016 року позивач проходив лікування в КЗ «ДОКЛМ», що підтверджується випискою із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого № 12624 відділення невралгії №1 ОКБМ від 04.07.2016 року; в період з 14.05.2018 року по 25.05.2018 року проходив лікування в ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України», що підтверджується випискою з медичної картки стаціонарного хворого №3233 від 25.05.2018 року.

Відповідно до витягу із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по становленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця № 361 від 01.02.2017 року, встановлено, що поранення (контузія) і захворювання позивача пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

19 червня 2018 року за результатами огляду медико-соціальної експертної комісії позивачу була встановлена 3-тя група інвалідності з 02.02.2018 року, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК серії АВ №0215801.

30 серпня 2018 року, з метою реалізації свого права на отримання та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку зі встановленням 3-ї групи інвалідності, яка пов`язана з виконанням службових обов`язків, позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою, долучивши всі необхідні документи, які визначені законом.

29.09.2018 року відповідачем було надано відповідь №7/13235/7, якою відмовлено ОСОБА_1 в складанні та поданні висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги, у зв`язку з тим, що в останнього відсутній повний пакет документів, а саме: відсутній документ, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема, про те, що воно не пов`язане зі вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення особі тілесного ушкодження. Позивач не погоджується з відмовою суб`єкта владних повноважень, вважає її такою, що суперечить нормам чинного законодавства.

Не погодившись з відмовою відповідача, вважаючи її такою, що прийнята всупереч чинному законодавству, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним у відзиві на позов, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ), одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

У відповідності до п.4 ч.2 ст.16 Закону №2011-ХІІ, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі, зокрема: 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4пункту 2 статті 16 цього Закону) (пункт «б» частини першої статті 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей").

Згідно ч. ч. 6, 8, 9 ст. 16-3 Закону № 2011-ХІІ, одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок № 975), який визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст).

Відповідно до пунктів 12, 13 Порядку № 975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Форма висновку, який керівник уповноваженого органу подає розпорядникові бюджетних коштів, передбачена Додатком 13 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 року № 530 (Положення № 530).

Отже, Порядком № 975 встановлено вичерпний перелік дій, що має вчинити відповідач після надходження документів позивача для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, це подання висновку розпорядникові бюджетних коштів щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, подані позивачем, для прийняття розпорядником бюджетних коштів рішення про призначення чи відмову у призначенні одноразової грошової допомоги.

Повернення документів в зв`язку з відсутністю довідки, яка свідчить про причину та обставини поранення, Порядком № 975 не передбачено.

Аналіз визначених норм Порядку № 975 та Додатку 13 до Положення № 530 дає підстави вважати, що у зв`язку із зверненням позивача до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки із заявою про призначення одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності, керівник Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки зобов`язаний підготувати і подати Департаменту фінансів Міністерства оборони України висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги, в якому вказати про наявність чи відсутність у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги.

При цьому, подання такого висновку є обов`язковим, а підстави для відмови у направленні такого висновку не передбачені.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач в порушення вказаних норм не підготував та не подав до Департаменту фінансів Міністерства оборони України висновок щодо можливості виплати позивачу одноразової грошової допомоги.

Враховуючи наведені вище норми, з метою прийняття законного та обґрунтованого рішення, належного способу захисту та відновлення прав позивача, порушених вказаною протиправною бездіяльністю відповідача, суд вважає за необхідне в межах позовних вимог зобов`язати Дніпропетровський обласний територіальній центр комплектування та соціальної підтримки підготувати та подати висновок (за формою Додаток 13 Наказу №530) та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів Міністерству оборони України про можливість виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом № 2011-ХІІ, Порядком № 975 та Положенням № 530.

Стосовно клопотання про зобов`язання відповідача, відповідно до ст. 382 КАС України, подати до суду у 15-ти денний строк після набрання чинності рішенням суду, звіт про виконання судового рішення, суд зазначає наступне.

Згідно до ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З аналізу вказаної норми вбачається, що питання про надання звіту про виконання рішення вирішує суд, який прийняв судове рішення по суті спору не на користь суб`єкта владних повноважень. При цьому, це є правом, а не обов`язком суду, який при вирішенні даного питання враховує, в тому числі наявність належних та допустимих доказів, які б свідчили про можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б свідчили про імовірність ухилення відповідача від виконання судового рішення, позивачем таких доказів не надано, суд не вбачає підстав для застосування положень ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи наведені вище обставини, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення у повному обсязі позовної заяви ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, третя особа: Міністерство оборони України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Щодо розподілу судових витрат, то суд зазначає, що так як позивач, відповідно до вимог п. 8 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», звільнений від сплати судового збору за подання позовної заяви до суду, то, відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 77, 90, 139, 241-246, 255, 263, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, третя особа: Міністерство оборони України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо не подання у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо виплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей».

Зобов`язати Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки прийняти заяву про отримання одноразової грошової допомоги, підготувати та подати висновок (за формою Додаток 13 Наказу № 530) та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів Міністерству оборони України щодо можливості виплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» та Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджені постановою Кабінету Міністрів України 25.12.2013 року № 975 та наказом Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014 року.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VIIПерехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 26.04.2019 року.

Суддя І.О. Лозицька