Рішення № 82461409, 11.03.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 49089 м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, (веб адреса сторінки на офіційному веб –порталі судової влади України в мережі Інтернет - http://adm.dp.court.gov.ua)

11 березня 2019 року Справа № 804/1500/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Жукової Є.О.,

при секретарі судового засідання Рубані А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Актабанк” Приходько Ю.В., Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

17 січня 2016 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Відповідача 1 Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в публічному акціонерному товаристві “Актабанк” Приходько Ю.В., Відповідача 2 Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2015 року позовну заяву ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Актабанк” Приходько Ю.В., Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії було задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Актабанк” Приходько Юлії Вікторівни щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в публічному акціонерному товаристві “Актабанк” за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за договором банківського вкладу “УНІВЕРСАЛЬНИЙ” №В20-207522/Т від 05.08.2014 року.

Зобов`язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства “Актабанк” Приходько Юлію Вікторівну включити ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в публічному акціонерному товаристві “Актабанк” за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за договором банківського вкладу “УНІВЕРСАЛЬНИЙ” №В20-207522/Т від 05.08.2014 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2015 року, представником уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Актабанк” Приходько Ю.В. 29.05.2015 року було подано апеляційну скаргу.

17 вересня 2015 року Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом було винесено постанову, якою апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Актабанк” Приходько Юлії Вікторівни було задоволено.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2015 року в адміністративній справі № 804/1500/15 - скасовано.

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 було відмовлено.

02 жовтня 2015 року позивачем – ОСОБА_1 було подано касаційну скаргу на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2015 року у справі №804/1500/18.

Постановою Верховного Cуду від 20.12.2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2015р. та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2015р. було скасовано, а справу №804/1500/15 направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Супровідним листом від 16 січня 2019 року справу №804/1500/15 (804/1500/15/1727/19, провадження №К/9901/3235/18) за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Актабанк” Приходько Ю.В., Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії було направлено до Дніпропетровського окружного адміністративного суду в одному томі на 213 аркушах.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.01.2019 року, справу №804/1500/15 (номер провадження 22НР-19/804/1500/15) було розподілено судді Жуковій Є.О.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.01.2019 р. було відкрити провадження в адміністративній справі №804/1500/15, та призначити її до розгляду у порядку підготовчого провадження за правилами загального позовного провадження.

В судове засідання, призначене на 11.03.2019 р. сторони не з`явились. Відомості про вручення судової повістки в матеріалах справи наявні, причини неявки невдомі.

06.03.2019 р., шляхом електронного зв`язку, на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду, позивачем було подано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, без участі останньої, із зазначенням про підтримання позовних вимог.

Відповідачі до зали судового засідання своїх представників не направили, відомості про вручення судової повістки в матеріалах справи наявні, причини неявки невідомі.

При цьому, суд зазначає, що 12.03.2019 р., через канцелярію Дніпропетровського окружного адміністратвиного суду, повноважним представником відповідача-2: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб юуло подано письмовий відзив від 12.03.2019 р. вх.№12612, в тексті якого зазначено наступне.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 16.09.2014 р 576 «Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКТАБАНК» (далі ПАТ «АКТАБАНК») до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 16.09.2014 № 90 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «АКТАБАНК», згідно з яким з 17.09.2014 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду.

Відповідно до ч. 4 ст. 34 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконавча дирекція Фонду прийняла рішення № 144 від 15.12.2014 Р. про продовження строку здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «АКТАБАНК».

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 15.01.2015 №19 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «АКТАБАНК» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 16.01.2015 № 6 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «АКТАБАНК» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію к байку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «АКТАБАНК».

На підставі п. 2 ч.5 ст. 12, ч.1 ст. 35, ч.5 ст. 44, ч.3 ст. 48 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 23 грудня 2015 р. № 237 про продовження строків здійсненим процедури ліквідації ПАТ «АКТАБАНК» до 15 січня 2018 включно.

При цьому, повноважним представником відповідача-2 у поданому відзиві від 12.03.2019 р. зазначено, що відповідно до зазначеного рішення делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «АКТАБАНК», визначені ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб, зокрема, ст. ст. 37, 38, 47-51, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту управління активами Приходько Юлії Вікторівні до 15 січня 2018 включно.

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 2217 від 31 травня 2017 р. про зміну уповноваженої особи Фонду, якій делеговано повноваження ліквідатора ПАТ «АКТАБАНК»,

Відповідно до зазначеного рішення повноваження ліквідатора ПАТ «АКТАБАНК», визначені ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 521, 53, у тому числі з підписання всіх договорів, пов`язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, делеговано провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Кулішу Віктору Миколайовичу з 07 червня 2017 р.

Водночас, повноважний представник відповідача-2 зазначає, що через 2 дні після того, як позивач уклав з банком договір банківського вкладу, банк був визнаний проблемним так, відповідно до Постанови Національного Банку України від 07.08.2014 №468/БТ, ПАТ «АКТАБАНК» було заборонено, зокрема: здійснювати дострокове повернення коштів вкладникам та іншим кредиторам; залучати у вклади (депозити) кошти від фізичних осіб (у тому числі з видачею ощадних депозитних сертифікатів) у національній та іноземній валютах, а також у банківських металах, крім операцій з членами спостережної ради правління, ревізійної комісії банку, власниками істотної участі, а також у разі залучення коштів на умовах субординованого боргу; відкривати поточні рахунки (в тому числі карткові) фізичним особам; зараховувати на рахунки фізичних осіб коштів, що переказуються із рахунків, відкритих в ПАТ «АКТАБАНК».

Дана постанова НБУ була обов`язкова для виконання ПАТ «АКТАБАНК» відповідно до вимог сі. 56 ЗУ «Про Національний банк України», ст. 67, 73 ЗУ «Про банки і банківську діяльність», отже банк мавши обмеження, зокрема, щодо заборони здійснювати дострокове повернення коштів вкладникам та іншим кредиторам, не міг вчинити дії стосовно повернення коштів.

На підставі викладеного вище, та з посиланням як на правову позицію Великої Палати Верховного Суду викладену в постанові від 16.05.2018 р. у справі №910/17448/16 (провадження №12-17гм18), так і на правову позицію викладену в постанові Верховного Суду від 01.02.2018 р. у справі №910/21976/16 повноважний представник відповідача-2 просить суду у задоволенні пред`явлених позовних вимог відмовити у повному обсязі.

У зв`язку з неявкою в судове засідання повноважного представника відповідача-1, та зважаючи на відсутність в матеріалах справи будь-яких заяв та клопотань від останнього, думка останнього щодо позовної заяви ОСОБА_1 суду невідома.

В судовому засіданні судом було поставлено на розгляд питання щодо можливості переходу до розгляду справи по суті за доказами, які наявні у матеріалах справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання, призначене на 11.03.2019 р., сторін уданій справі, думка останніх щодо можливості переходу до розгляду справи по суті за доказами, які наявні у матеріалах справи суду не відома.

Таким чином, враховуючи зазначене вище, суд закрив підготовче провадження та перейшов до розгляду зазначеної справи по суті, застосувавши принцип процесуальної економії та у відповідності до ст.ст.192 – 211, 217, 224 – 228 КАС України безпосередньо 11.03.2019 року.

Дослідивши в судовому засіданні докази, наявні в матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Між позивачем – ОСОБА_1 та ПАТ «АКТАБАНК» укладено договір банківського вкладу (депозиту) «УНІВЕРСАЛЬНИЙ» №В20-207522/Т від 05.08.2014 р.

Відповідно до умов п.1.1. зазначеного договору ПАТ «АКТАБАНК» приймає від позивача на вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 150000 грн. у тимчасове користування на строк до 05.11.2014 р., процентна ставка за вкладом встановлюється у розмірі 13 відсотків річних.

Відповідно до п.1.2. та п. 1.2.1 кошти на вкладний (депозитний) рахунок можуть бути внесені позивачем готівкою, перераховані з іншого власного вкладного (депозитного) або поточного рахунку. На вкладний (депозитний) рахунок можуть зараховувався кошти, які надійшли на ім`я позивача від іншої особи. У цьому разі вважається, що позивач погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про свій вкладний (депозитний) рахунок.

Відповідно до меморіального ордеру від 05.08.2014р. №121183 на зазначений рахунок позивача перераховано грошові кошти в сумі 150000 грн. ОСОБА_2 .

На підставі постанови Правління Національного банку України від 16.09.2014р. №576 «Про віднесення ПАТ «АКТАБАНК» до категорії неплатоспроможних” виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 16.09.2014 р. №90 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «АКТАБАНК», згідно з яким з 17.09.2014 р. запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «АКТАБАНК» Приходько Юлію Вікторівну.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 15.01.2015р. № 19 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «АКТАБАНК» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 16.01.2015р. №6 «Про початок ліквідації ПАТ «АКТАБАНК» та призначення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку», згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ «АКТАБАНК» з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «АКТАБАНК» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків – Приходько Юлію Вікторівну строком на 1 рік, з 16.01.2015р. по 15.01.2016р. включно.

17.01.2015р. позивач звернулась до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «АКТАБАНК» Приходько Ю.В. із заявою про виплату їй гарантованої суми відшкодування за вкладом, розміщеним у ПАТ «АКТАБАНК» на підставі договору банківського вкладу «УНІВЕРСАЛЬНИЙ» №В20-207522/Т, укладений на строк 3 місяці з 05.08.2014 р. за сплатою 13% річних.

Супровідним листом від 18.11.2014 р. №4980 Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «АКТАБАНК» Приходько Ю.В. надіслано до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб базу даних про вкладників (файли D та Z), до якої була включена і позивач.

При цьому, суд зазначає, що листами від 26.11.2014 р. №5225 та від 28.11.2014 р. №5251 Уповноважена особа повідомила Фонд про те, що з початку запровадження тимчасової адміністрації проводиться робота з перевірки окремих платежів та транзакцій, проведених в липні-вересні 2014 року, в частині наявності підстав для отримання вкладниками коштів за вкладами.

З метою недопущення протиправного відшкодування коштів за вкладами Уповноважена особа у вказаних листах звернулась до Фонду із пропозицією тимчасового блокування коштів на рахунках окремих вкладників ПАТ «АКТАБАНК», в тому числі і на рахунку позивача.

Відповідно до протоколу засідання виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 01.12.2014 р. №250/4 Фондом гарантування вкладів фізичних осіб погоджено пропозицію Уповноваженої особи щодо тимчасового блокування коштів за рахунками фізичних осіб-вкладників «ПАТ «АКТАБАНК» згідно переліку, наведеному у базі даних про вкладників, та надано вказівку відділу організації виплат відобразити блокування у файлах «D» та «Z» Узагальненої бази даних Фонду відповідно до інформації, наданої Уповноваженою особою.

26.12.2014 р. позивач звернулась до Уповноваженої особи Фонду із заявою про підтвердження чи спростування інформації щодо внесення її до переліку вкладників по вкладам, які підлягають відшкодуванню Фондом гарантування вкладів фізичних осіб. При цьому просила повідомити якими нормами закону відповідачі керувались під час прийняття рішення про відмову у включенні її до зазначеного переліку вкладників.

08.01.2015 р. позивач звернулась до Уповноваженої особи Фонду із заявою про внесення її до переліку вкладників, які мають право на виплату гарантованої суми вкладу, розміщеного у ПАТ «АКТАБАНК», за рахунок коштів Фонду, а також надати обґрунтовану відповідь у зв`язку з чим її не включено до переліку вкладників на виплату гарантованої суми вкладу.

17.01.2015 р. та 26.01.2015 р. позивач зверталась до відповідачів із заявами про виплату їй гарантованої суми відшкодування за вкладом, розміщеним у ПАТ «АКТАБАНК» на підставі договору банківського вкладу «УНІВЕРСАЛЬНИЙ» №В20-207522/ ОСОБА_3 , укладений на строк 3 місяці з 05.08.2014р. за сплатою 13% річних, та внесення її до переліку і Загального реєстру вкладників на виплату гарантованої суми вкладу.

Згідно інформації, наданої відповідачем у довідці від 27.02.2015р. №09-6260/15, Уповноваженою особою 19.01.2015р. надіслано до Фонду перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, на підставі якого сформовано Загальний реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, та направлено до банку-агента ПАТ «ФІДОБАНК» для здійснення виплат з 23.01.2015 р.

Водночас суд ззаначає, що на офіційному веб-сайті Фонду опубліковано оголошення про те, що Фонд з 23.01.2015р. розпочинає виплату коштів вкладникам ПАТ «АКТАБАНК», при цьому для отримання коштів вкладники цього банку з 23.01.2015р. по 02.03.2015р. включно повинні звернутись до установ банку-агента Фонду ПАТ «Фідобанк» для виплати гарантованої суми відшкодування, що здійснюватиметься відповідно до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Відповідно до довідки ПАТ «АКТАБАНК» від 20.03.2015р. №20/03-2 станом на 16.01.2015 р. залишок на рахунку позивача № НОМЕР_1 становить суму 150000 грн.

Судом також встановлено, що 21.01.2015 р. Уповноваженою особою до прокуратури подано відповідну заяву щодо перевірки в діях позивача складу злочину.

03.02.2015 р. відомості за даним фактом за ознаками ч. 3 ст. 190 Кримінального кодексу України були внесені до ЄРДР, кримінальне провадження №12015040030000067.

Ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27.02.2015р. накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунках, відкритих у ВАТ «АКТАБАНК».

В матеріалах справи міститься ухвала Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 21.05.2015 р. у справі №200/9864/15-к (провадження №1-кс/2003655/15), якою ухвалено Колективну заяву громадян ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31 про зняття арешту по кримінальному провадженню № 12015040000000067 задовольнити.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27.02.15 р. по справі № 200/3832/15-к по кримінальному провадженню № 12015040000000067 від 03.02.2015 року на грошові кошти, які знаходяться на рахунку № НОМЕР_2 у ПАТ «Актабанк» (МФО 307394 ) на імя ОСОБА_4 - скасувати.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Бабушкінського району м. Дніпропетровська від 27 лютого 2015 року по справі № 200/3832/15-к на грошові кошти, які знаходяться на рахунках, що відкриті в ПАТ «Актабанк» (МФО 307394), зокрема: 26303001630356 на ім`я ОСОБА_1 .

Зазначена вище ухвала Бабушкінського районного суду від 21.05.2015 р. у справі №200/9864/15-к (провадження №1-кс/2003655/15) набрала законної сили 21.05.2015 р.. що підтверджується відповідної відміткою на примірнику останної, яка роздрукована з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Крім того, судом встановлено, що позивача не було включено до переліку, сформованого відповідно до ст. 27 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», що в свою чергу призвело до не включення її до затвердженого Фондом Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Правові відносини, що виникають у сфері правових, фінансових та організаційних засад функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків регулюються нормами Конституції України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР, Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 р. №4452-VI тощо.

Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтями 61, 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до ст. ст. 6, 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до п.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Оцінивши надані сторонами у справі докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, відповідно до ст.86 КАС України, та надавши відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника в світлі висновку, викладеного в пункті 25 Рішення Європейського Суду з прав людини «Проніна проти України» (заява №63566/00, Страсбург 18 липня 2006 року), суд приходить до висновку про можливість винесення законного і об`єктивного рішення у справі з урахуванням всіх обставин, наведених вище.

При цьому, суд зауважує, що п.1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обовязку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. ст.8, 9 КАС України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом, а розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ст. 2 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», уповноважена особа Фонду - це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 26 «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, (…), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, (…). Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 тис. гривень.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру такого відшкодування після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Відповідно до ч.1 ст.27 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.27 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Відповідно до ч.5 ст.27 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах “Урядовий кур`єр” або “Голос України” та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Частиною 6 ст.27 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Відповідно до ч.2 ст.37 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов`язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Відповідно до ч.3 ст.38 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов`язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України “Про банки і банківську діяльність”;

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ч. 1 ст. 1058 Цивільного кодексу України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до Постанови Правління національного банку України від 16.09.2013 року № 365 «Про порядок надходження коштів в іноземній валюті на поточні рахунки фізичних осіб в межах України” встановлено, що надходження коштів в іноземній валюті в межах України на поточний рахунок в іноземній валюті фізичної особи (резидента або нерезидента) здійснюється виключно шляхом переказу коштів в іноземній валюті з іншого власного рахунку або шляхом унесення готівки власником рахунку.

Відповідно до п. 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09.08.2012 №14 передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників.

Здійснивши системний аналіз наведених вище норм чинного законодавства України та надаючи оцінку доводам сторін, суд виходить з наступного.

На виконання вимог постанови Верховного Суду від 20.12.2018 р. у справі №804/1500/15 (адміністративне провадження №К/9901/3235/18) стосовно того, що «суди попередніх інстанцій не з`ясували підстави перерахунку на рахунок позивача та не надали оцінки таким підставам з урахуванням усіх обставин справи» суд зазначає наступне.

Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується статус позивача – ОСОБА_1 як вкладника ПАТ «АКТАБАНК» за договором від банківського вкладу (депозиту) «УНІВЕРСАЛЬНИЙ» №В20-207522/Т від 05.08.2014 р.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач - ОСОБА_1 уклала з ПАТ "АКТАБАНК " договір банківського вкладу (депозиту) та на відповідних рахунках позивача розміщено грошові кошти згідно із зазначеним договором (переказ коштів від ОСОБА_2 ), що підтверджується меморіальним ордером від 05.08.2014 р. №121183 в сумі 150000 грн., а тому в розумінні закону позивач - ОСОБА_1 є вкладником.

При цьому, суд зазначає, що укладення вказаного договору та зарахування коштів на рахунок позивача відбулось до початку віднесення ПАТ " АКТАБАНК" до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації (16.09.2014).

Водночас, суд зазначає, що положення п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI не можуть бути застосованими до договору банківського вкладу (депозиту), укладеного між позивачем та ПАТ " АКТАБАНК ", оскільки на підставі цього договору у позивача не виникло переваг (пільг) стосовно інших кредиторів банку, а також умови цього договору не передбачають обов`язку банку перерахувати кошти або передати майно позивачу.

Отже, вклад розміщено на рахунку ПАТ "АКТАБАНК" до запровадження тимчасової адміністрації, а тому позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі ст. 26 Закону № 4452-VI. При цьому, уповноваженою особою Фонду не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ "АКТАБАНК", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, відповідно до Закону № 4452-VI.

На підставі викладеного вище, суд зазначає, що законодавство не передбачає обмежень для визнання особи вкладником банку у випадках перерахування коштів на її користь іншим клієнтом. Немає таких обмежень і в укладеному позивачем договорі банківського вкладу (депозиту).

Суд зауважує, що зазначена позиція кореспондується позиції Верховного Суду, викладеній в постанові Верховного Суду від 28 лютого 2019 року у справі справа № 826/5713/16 (адміністративне провадження № К/9901/44055/18), в якій стосовно правомірності дій уповноваженої особи Фонду щодо невключення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, колегія суддів зазначає наступне.

Законом № 4452-VI установлено правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами. Цей Закон є спеціальним у регулюванні спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 2 Закону №4452-VI вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа-підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Згідно ч. 1 ст. 1058 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Колегія суддів зазначає, що законодавство не передбачає обмежень для визнання особи вкладником банку у випадках перерахування коштів на її користь іншим клієнтом. Немає таких обмежень і в укладеному позивачем договорі банківського вкладу (депозиту).

Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 2 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду - це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Згідно ч. 1, 2 ст. 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, (…), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, (…). Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 тис. гривень.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру такого відшкодування після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону і нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно п. 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами (далі - Положення), затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09 серпня 2012 року № 14 передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач уклала з ПАТ «Дельта Банк» договір банківського вкладу (депозиту) № 013-28603-160215 від 16 лютого 2015 року та на відповідному рахунку позивача розміщено грошові кошти на загальну суму 8500,00 доларів США, отже у розумінні закону, ОСОБА_2 є вкладником.

Укладення зазначеного договору та зарахування коштів на рахунок відбулось 16 лютого 2015 року, до початку віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації (02 березня 2015 року).

Отже, вклад розміщено на рахунку ПАТ «Дельта Банк» до запровадження тимчасової адміністрації, а тому позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі ст. 26 Закону № 4452-VI. При цьому, уповноваженою особою Фонду не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, відповідно до норм Закону № 4452-VI.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому, судом досліджено, у якості належного та допустимого доказу у даній справі ухвалу Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 21.05.2015 р. у справі №200/9864/15-к (провадження №1-кс/2003655/15), якою ухвалено колективну заяву громадян ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31 про зняття арешту по кримінальному провадженню № 12015040000000067 задовольнити.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27.02.15 р. по справі № 200/3832/15-к по кримінальному провадженню № 12015040000000067 від 03.02.2015 року на грошові кошти, які знаходяться на рахунку № НОМЕР_2 у ПАТ «Актабанк» (МФО 307394 ) на імя ОСОБА_4 - скасувати.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Бабушкінського району м. Дніпропетровська від 27 лютого 2015 року по справі № 200/3832/15-к на грошові кошти, які знаходяться на рахунках, що відкриті в ПАТ «Актабанк» (МФО 307394), зокрема: 26303001630356 на ім`я ОСОБА_1 .

Судом також встановлено, що зазначена вище ухвала Бабушкінського районного суду від 21.05.2015 р. у справі №200/9864/15-к (провадження №1-кс/2003655/15) набрала законної сили 21.05.2015 р.. що підтверджується відповідною відміткою на примірнику останної, яка роздрукована з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Відтак, оскільки зазгначеною вище ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 21.05.2015 р. у справі №200/9864/15-к (провадження №1-кс/2003655/15) скасувано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Бабушкінського району м. Дніпропетровська від 27 лютого 2015 року по справі № 200/3832/15-к на грошові кошти, які знаходяться на рахунках, що відкриті в ПАТ «Актабанк» ( МФО 307394), зокрема: 26303001630356 на ім`я ОСОБА_1 , та остання набрала законної сили – 21.05.2015 р. суд вважає, що відповідачем-14 протиправно не здійснено включення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в публічному акціонерному товаристві “Актабанк” за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за договором банківського вкладу “УНІВЕРСАЛЬНИЙ” №В20-207522/Т від 05.08.2014 року.

На підставі викладеного вище, суд зазначає, що позивач – ОСОБА_1 є такою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов`язання уповноваженої особи Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «АКТАБАНК» за рахунок Фонду.

З урахуванням вищезазначеного, суд приходить до висновку про можливість задоволення позовних вимог – ОСОБА_1 в частині щодо визнання бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства “Актабанк” Приходько Юлії Вікторівни щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в публічному акціонерному товаристві “Актабанк” за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за договором банківського вкладу “УНІВЕРСАЛЬНИЙ” №В20-207522/Т від 05.08.2014 року протиправною, та зобов`язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Актабанк» Приходько Юлію Вікторівну включити ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в публічному акціонерному товаристві «Актабанк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за договором банківського вкладу “УНІВЕРСАЛЬНИЙ” №В20-207522/Т від 05.08.2014 року.

Щодо позовних вимог в частині визнання бездіяльності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо не включення позивача – ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду протиправною, суд зазначає наступне.

Позивача - ОСОБА_1 не було включено уповноваженою особою до переліку вкладників, відтак Фонд гарантування не мав правових підстав здійснюватися включення ОСОБА_1 до Загального реєстру та виплаті відшкодування, а відтак вказана позовна вимога є передчасною.

Суд зазначає, що позовні вмоги в частині щодо зобов`язання Відповідача 2 включити позивача - ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштівза вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за Договором банківського вкладу «ІНІВЕРСАЛЬНИЙ» №В20-207522/Т від 05.08.2014 р. також не підлянгають задоволенню, оскільки дана вимога спрямована на майбутнє.

При цьому, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та захистити порушене право позивача шляхом надання уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «АКТАБАНК» Приходько Ю.В. до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача – ОСОБА_1 для внесення даних останньої до Загального Реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства «АКТАБАНК», які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду, у відповідності до ст.ст. 9, 245 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного вище, суд вважає, що саме задоволення позовних вимог позивача – ОСОБА_1 щодо визнання бездіяльності Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства “Актабанк” Приходько Юлії Вікторівни щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в публічному акціонерному товаристві “Актабанк” за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за договором банківського вкладу “УНІВЕРСАЛЬНИЙ” №В20-207522/Т від 05.08.2014 року протиправною; зобов`язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Актабанк» Приходько Юлію Вікторівну включити ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в публічному акціонерному товаристві «Актабанк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за договором банківського вкладу “УНІВЕРСАЛЬНИЙ” №В20-207522/Т від 05.08.2014 року, та надання уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «АКТАБАНК» Приходько Ю.В. до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача – ОСОБА_1 для внесення даних останньої до Загального Реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства «АКТАБАНК», які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду є належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача, направлені на усунення порушеного права позивача виходячи із наданих повноважень адміністративного суду, встановлених ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, за приписами ст.245 вказаного Кодексу, встановлено, що у разі задоволення позову, суд може прийняти постанову про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

Окрім того, і за приписами ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, дає найбільший ефект.

Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права та відповідати наявним обставинам.

Також слід зазначити, що за приписами ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський Суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011р. (остаточне) по справі “Чуйкіна проти України” констатував: “ 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює “право на суд”, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі “Голдер проти Сполученого Королівства” (Golder v. The United Kingdom),п.п.28-36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє всіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції – гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати “вирішення” спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі – провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідно до ч. 8 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.

Відповідно до квитанції від 12 січня 2016 р. № QS27077724 позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1 653,60 грн., який у повному розмірі зараховано до Державного бюджету.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Актабанк” Приходько Ю.В., Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, суд вважає за необхідне відшкодувати ОСОБА_1 суму, сплачену у якості судового збору за подання даного позовної заяви з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме: в сумі 186,54 грн. (сто вісімдесят шість грн., 54 коп.)

Керуючись ст. ст. 242-244, 246, 250, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Актабанк” Приходько Ю.В., Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства “Актабанк” Приходько Юлії Вікторівни щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в публічному акціонерному товаристві “Актабанк” за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за договором банківського вкладу “УНІВЕРСАЛЬНИЙ” №В20-207522/Т від 05.08.2014 року протиправною.

Зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Актабанк» Приходько Юлію Вікторівну включити ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в публічному акціонерному товаристві «Актабанк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за договором банківського вкладу “УНІВЕРСАЛЬНИЙ” №В20-207522/Т від 05.08.2014 року.

Надати уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «АКТАБАНК» Приходько Ю.В. до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача – ОСОБА_1 для внесення даних останньої до Загального Реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства «АКТАБАНК», які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Стягнути судові витрати з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 у розмірі 186,54 грн. (сто вісімдесят шість грн., 54 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.О. Жукова