Ухвала суду № 82461315, 18.06.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

18 червня 2019 р. Справа № 120/1912/19-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Сало Павло Ігорович, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (місцезнаходження: вул. Келецька, 63, м. Вінниця, 21000) про визнання наказів недійсними,

ВСТАНОВИВ:

13.06.2019 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, в якій позивачка просить визнати недійсними 76 наказів відповідача про надання дозволів на розроблення проекту землеустрою на загальну площу 141,10 га для ведення особистого селянського господарства із числа земель Лучинської сільської ради, Муровано-Куриловецького району, за межами населеного пункту, за період з 01.01.2016 по 01.05.2018.

Перевіривши позовну заяву і додані до неї матеріали, приходжу до висновку, що позовну заяву належить залишити без руху з огляду на таке.

Частиною першою статті 171 КАС України передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з`ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.

Водночас положення статей 160, 161, 172 КАС України поширюються на всі випадки звернення до адміністративного суду з позовною заявою, а їх недотримання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.

1. Так, відповідно до ч. 1 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

В позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги (п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України).

Способи захисту прав та інтересів позивача у публічно-правовому спорі визначені у частині першій статті 5 КАС України, якою передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача – суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Разом з тим, позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вищезазначеним вимогам до позовної заяви, а заявлені нею позовні вимоги є неконкретизованими та не дають змоги окреслити предмет спору, предмет доказування та обставини, що підлягають з`ясуванню.

Так, звертаючись до суду з позовом, позивачка просить визнати недійсними 76 наказів Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про надання громадянам дозволів на розроблення проекту землеустрою на загальну площу 141,10 га для ведення особистого селянського господарства із числа земель Лучинської сільської ради, Муровано-Куриловецького району, за межами населеного пункту, що були винесені відповідачем за період з 01.01.2016 по 01.05.2018.

Однак вимога "про визнання недійсним рішення суб`єкта владних повноважень" не узгоджуються з повноваженнями адміністративного суду, визначеними у статтях 5, 245 КАС України, якими передбачено можливість ухвалення судом рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта (рішення) чи його окремих положень.

До того ж, у заявлених позовних вимогам не зазначено конкретних реквізитів оскаржуваних наказів відповідача (дати прийняття та номера), що апріорі унеможливлює прийняття позовної заяви до розгляду та її розгляд по суті.

2. Також суд зазначає, що право на судовий захист має лише та особа, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Відтак, для надання особі судового захисту, адміністративний суд повинен встановити, чи дійсно було порушено права, свободи та інтереси особи, яка звернулася до суду, і чи ці права, свободи та інтереси порушені відповідачем саме у спірних публічно-правових відносинах.

В силу положень пункту 9 частини п`ятої статті 160 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень в позовній заяві позивач зобов`язаний навести обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю його прав, свобод, інтересів.

Натомість позовна заява ОСОБА_1 не містить належного обґрунтування щодо того, які саме права або інтереси позивача були порушені відповідачем у зв`язку з прийняттям відповідачем кожного з тих наказів, що оскаржуються до суду.

3. Крім того, згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір» № 3674-VI від 8 липня 2011 року.

Так, відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

В силу вимог ч. 1 ст. 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду – у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, – у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру ставка судового збору для фізичної особи становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір»).

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2019 становить 1921 грн.

Таким чином, ставка судового збору за подання фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру становить 768,40 грн (за кожну немайнову вимогу).

У заявленому позові позивачка ОСОБА_1 просить суд визнати недійсними 76 наказів Головного управління Держгеокадастру України у Вінницькій області про надання громадянам дозволів на розроблення проектів землеустрою.

Отже, незважаючи на використане у прохальній частині формулювання позовних вимог, позивачка фактично просить суд визнати протиправними та скасувати 76 окремих рішень суб`єкта владних повноважень.

Відтак, виходячи зі змісту і правової природи позовних вимог, позивачкою фактично заявлено 76 самостійних позовних вимог немайнового характеру, по кожній з яких суд повинен надати оцінку та ухвалити рішення.

Тому при зверненні до адміністративного суду з такими позовними вимогами розмір судового збору становить 58398,40 грн (768,40х76).

Натомість згідно з доданою до позовної заяви квитанцією № TS200163 від 13.06.2019 позивачою сплачено лише 768,40 грн, тобто сума недоплати судового збору становить 57630,00 грн.

Підстав для звільнення позивачки від сплати судового збору не вбачаю, докази на підтвердження наявності пільг щодо сплати судового збору, передбачених статтею 5 Закону України «Про судовий збір», до позовної заяви не додано.

4. Крім того, згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як видно зі змісту позовної заяви, про факт прийняття відповідачем оскаржуваних наказів позивачка ОСОБА_1 дізналася з відповіді Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області № ПІ-91/0-94/0/63-18 від 30.05.2018, в якій повідомлено, що протягом 2016-2018 рр. було прийнято 76 наказів про надання дозволів про надання дозволів на розроблення проекту землеустрою на загальну площу 141,10 га для ведення особистого селянського господарства із числа земель Лучинської сільської ради, Муровано-Куриловецького району, за межами населеного пункту.

Копія вказаної відповіді додана до матеріалів позовної заяви.

З цього можна дійти висновку, що про порушення своїх прав та інтересів у зв`язку з прийняттям відповідачем оскаржуваних наказів позивачка дізналася найпізніше на початку червня 2018 року, отримавши відповідь Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області № ПІ-91/0-94/0/63-18 від 30.05.2018. Однак з позовом щодо оскарження відповідних наказів звернулася лише 13.06.2019, тобто з істотним перевищенням встановленого законом шестимісячного строку звернення до адміністративного суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (ч. 6 ст. 161 КАС України).

Однак всупереч вказаним положенням процесуального закону позивачкою не подано заяви про поновлення строку звернення до суду з доказами поважності його пропуску.

5. Крім того, згідно з ч. 7 ст. 161 КАС України до позовної заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача – клопотання про його витребування.

Як вже зазначалося, позивачка фактично оскаржує 76 окремих наказів Головного управління Держгеокадастру України у Вінницькій області про надання громадянам дозволів на розроблення проектів землеустрою.

Водночас до позовної заяви не додано копії оскаржуваних наказів, так само як і не заявлено клопотання про їх витребування із зазначенням причин неможливості їх надання позивачем самостійно.

6. Крім того, всупереч вимогам пункту 2 частини п`ятої статті 160 КАС України у позовній заяві не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків (або номер і серія паспорта) щодо позивача та код ЄДРПОУ відповідача (якщо такий відомий позивачу).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини («Пелевін проти України», № 24402/02, від 20 травня 2010 року, п. 27; «Наталія Михайленко проти України», № 49069/11, рішення від 30 травня 2013 року, п. 31) право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Частиною другою статті 171 КАС України визначено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 КАС України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене та враховуючи невідповідність поданого позову вимогам закону, позовну заяву ОСОБА_1 належить залишити без руху з наданням особі, яка її подала, розумного строку для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви, а саме:

1) приведення позовної заяви у відповідність із вимогами ст.ст. 160, 161 КАС України, шляхом усунення тих недоліків, про які зазначено в ухвалі суду;

2) надання суду доказів доплати судового збору в розмірі 57630,00 грн (п`ятдесят сім тисяч шістсот тридцять гривень) за наступними реквізитами: УК у м. Вінниці/м. Вінниця/22030101, ЄДРПОУ 38054707, Банк одержувач: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, р/р 34318206084001, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 256, 293, 294 КАС України, -

УХВАЛИВ:

1. Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання наказів недійсними.

2. Встановити позивачці строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині цієї ухвали, протягом 10 днів з дня вручення ухвали.

3. Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву, – для відома та виконання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя Сало Павло Ігорович