Рішення № 8246077, 23.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 15/49423.12.09 За позовом          Приватного підприємства "ФБМ-Україна"

до                    Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудкомплект"

про                    стягнення 52 185,79 грн.

Суддя Хоменко М.Г.

Представники:

від позивача - Хозієнко С.М.

від відповідача - не з’явився

У судовому засіданні23.12.2009 за згодою присутніх представників сторін (позивача) судом

оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "ФБМ-Україна" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудкомплект" 52 185,79грн. заборгованості за договором поставки № 7 від 01.06.2006 року.

Позовну заяву 20.11.2009 прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 15/494.

У судовому засіданні 09.12.2009 позивач подав суду уточнення до позовних вимог, відповідно до якої зменшив позовні вимоги, у зв"язку із частковим погашенням боргу відповідачем та просив стягнути з відповідача 48 587,77 грн.

Судове засідання відкладалося за клопотанням відповідача.

Відповідач у судове засідання в черговий раз не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи, відзив на позов не надав, поважних причин неявки в судове засідання не повідомив.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "ФБМ-Україна"Продавець (далі-Позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецбудкомплект"-Покупець (далі-Відповідач) уклали Договір поставки від01 червня 2006року №7 (далі-Договір (належним чином засвідчена копія наявна у справі)), відповідно до умов якого Позивач продає, а Відповідач купує кріпильно-будівельні матеріали (далі- Товар) в асортименті та кількості вказаних у погоджених Сторонами в заявці (ах) Відповідача і за цінами, вказаними у Рахунку.

Відповідно акту звірки взаєморозрахунків за період з 01.09.2008 по 06.08.2009 заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 3 599,02грн.

Позивач подав уточненчя до позовних вимог, відповідно до яких Відповідач сплатив основний борг у сумі 3599,02грн.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з вимогами ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття у строк та на умовах, обумовлених договором. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем було порушено умови Договору щодо оплати товару, а також положення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 230 Господарський Кодекс України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

          ст. 549 Цивільного кодексу України передбачає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" від 22.11.1996 року зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

Частиною 3 ст.692 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами

Згідно п.11.4 Договору, якщо покупець прострочив оплату товару відповідно з умовами п.6.2. Договору понад 6 (шість) днів продавець має право додатково стягнути з Покупця 15% (процентів) за користування чужими грошовими коштами від суми несплати товару незалежно відумов п.11.3.

Позивачем за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань нараховано пеню у розмірі 48 586,77грн.

За таких обставин, розглянувши матеріали справи, враховуючи, що факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов’язань за Договором встановлено судом і відповідачем не спростовано, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 48 586,77грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов‘язання.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідач не оспорив ціну позову, позовні вимоги визнаються такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складються з державного мита, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу та інших витрат, пов"язаних із розглядом справи.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються витрати по сплаті державного мита в сумі 521,86 грн. та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в повному обсязі.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610,614, 629, 692 Цивільного кодексу України, ст. 193, Господарського кодексу України, ст.ст. 32, 33, 44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного підприємства "ФБМ-Україна" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудкомплект" ( юридична адреса: м. Київ, пр-т Оболонський,23-а; фактична адреса: 04655, м. Київ, вул. Вербова,20, код ЄДРПОУ 33596977, р/р 26004013621661 в Подільському відділенні КМФ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 322012;), а у випадку відсутності коштів - з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватного підприємства "ФБМ-Україна" ( 03115, м. Київ, вул. Святошинська,1 код ЄДРПОУ 32854507, р/р 26002310008510, р/р 26008000611701 в ВАТ "Сведбанк", МФО 300164) 48 586(сорок вісім тисяч п"ятсот вісімдесят шість)грн.77коп-пені, 521(п"ятсот двадцять одна)грн. 86коп.- витрат по сплаті державного мита та

236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Повернути Приватному підприємству "ФБМ-Україна" ( 03115, м. Київ, вул. Святошинська,1 код ЄДРПОУ 32854507, р/р 26002310008510, р/р 26008000611701 в ВАТ "Сведбанк", МФО 300164) з державного бюджету України 136 (сто тридцять шість)грн.00коп. зайво сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу..

4.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                           Хоменко М.Г.

Дата підписання рішення: