Рішення № 82457902, 07.06.2019, Заставнівський районний суд Чернівецької області

Справа № 716/927/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.06.19 року м.Заставна

Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді – Стрільця Я.С.,

з участю секретаря судових засідань – Климус Г.В.,

представників позивача – Гелетка О.В., Гаврилець-Солонар А.І.,

представника відповідача – Ілащука І.М.,

представника третьої особи – Ноцького О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Заставна цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє законна представниця Гаврилець-Солонар Альона Іллівна, третя особа, що не заявляє самостійних вимог – ОСОБА_2 до приватного підприємства «Надія-Є», про визнання недійсним рішення зборів учасників підприємства та установчого документа юридичної особи, -

В С Т А Н О В И В

Позивачка ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє законна представниця ОСОБА_3 -Солонар А.І., в особі представника ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до приватного підприємства «Надія-Є», про визнання недійсним рішення зборів учасників підприємства та установчого документа юридичної особи.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 26.07.2005 року на підставі рішення зборів учасників ПП «Надія – Є» №1 від 22 липня 2005 року була проведена державна реєстрація новоутвореної, шляхом заснування, юридичної особи, а саме приватного підприємства «Надія – Є». Для забезпечення діяльності підприємства був створений статутний капітал в розмірі 300000 (триста тисяч) гривень 00 копійок. У формуванні статутного копіталу прийняли участь ОСОБА_5 , вклад якого становив 195000 (сто дев`яносто п`ять тисяч) гривень 00 копійок в грошовому виразі та становив 65 (шістдесят п`ять) відсотків від загального статутного копіталу підприємства, ОСОБА_6 , вклад якого становив 90000 (дев`яносто тисяч) гривень 00 копійок в грошовому виразі та становив 30 (тридцять) відсотків від загального статутного капіталу підприємства, ОСОБА_7 вклад якого становив 15000 (п`ятнадцять тисяч) гривень 00 копійок у майновому виразі, шляхом внесення нерухомості та становив 5 (п`ять) відсотків від загального статутного копіталу підприємства.

03 червня 2016 року був оформлений протокол установчих зборів членів приватного підприємства «Надія – Є». У відповідності до цього протоколу в порядок денний було включено питання про збільшення статутного капіталу приватного підприємства «Надія – Є», про затвердження нової редакції Статуту приватного підприємства «Надія – Є» та про призначення відповідальної особи за державну реєстрацію змін до установчих документів приватного підприємства «Надія – Є». За результатами проведених зборів були прийняті наступні рішення: збільшено статутний капітал приватного підприємства «Надія – Є» до одного мільйона гривень за рахунок внесення учасниками приватного підприємства «Надія – Є» додаткових вкладів у грошовій формі, а саме Лакустою М.К. 665000 (шістсот шістдесят п`ять тисяч) гривень 00 копійок та ОСОБА_7 35000 (тридцять п 'ять тисяч) гривень 00 копійок. За наслідками проведених зборів був оформлений та затверджений в новій редакції Статут приватного підприємства «Надія – Є».

03 жовтня 2016 року державним реєстратором Ткаченко Д.В. відділу з питань державної реєстрації юридичних та фізичних осіб -підприємців Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області була проведена державна реєстрація змін до установчих документів та зареєстровано в новій редакції Статут приватного підприємства «Надія – Є». В результаті реєстрації нової редакції Статуту приватного підприємства «Надія – Є» статутний капітал становив 1000000 (один мільйон) гривень 00 копійок та був розподілений між учасниками підприємства наступним чином – ОСОБА_5 , вклад якого становить 195000 (сто дев`яносто п`ять тисяч) гривень 00 копійок в грошовому виразі та становить 19,5 (дев`ятнадцять цілих та п`ять десятих) відсотка від загального статутного копіталу підприємства; ОСОБА_6 , вклад якого становить 755000 (сімсот п`ятдесят п`ять тисяч) гривень 00 копійок в грошовому виразі та становить 75,5 (сімдесят п`ять цілих та п`ять десятих) відсотка від загального статутного копіталу підприємства; ОСОБА_7 , вклад якого становив 15000 (п`ятнадцять тисяч) гривень 00 копійок у майновому виразі, шляхом внесення нерухомості та 35000 (тридцять п`ять тисяч) гривень 00 копійок, шляхом внесення грошових коштів та становить 5 відсотків капіталу підприємства.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , внаслідок його смерті відкрилася спадщина на все належне йому майно. До складу спадщини входять корпоративні права у ПП «Надія -Є». Спадщину після смерті ОСОБА_5 прийняла позивачка, яка є його донькою, шляхом звернення із заявою, в особі її законної представниці ОСОБА_8 до нотаріуса із заявою.

Після смерті ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , як законній представниці ОСОБА_1 та цивільній дружині померлого стало відомо про державну реєстрацію нової редакцїї Статуту приватного підприємства ПП « ОСОБА_9 -Є» й відповідно про зменшення частки в статутному капіталі підприємства, яка належала ОСОБА_5 до реєстрації нової редакцїї Статуту ПП «Надія -Є».

Нову редакцію Статуту приватного підприємства ПП «Надія -Є» та рішення загальних зборів учасників ПП «Надія -Є», оформлене протоколом загальних зборів учасників ПП «Надія -Є» без номера від 03.06.2016 року позивачка вважає недійсним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки підписи ОСОБА_5 у вищезазначених документах не належать останньому, він їх не вчиняв, що свідчить про їх підробку. Крім того, ОСОБА_5 взагалі не був присутнім на зборах учасників ПП «Надія -Є», які відбулись ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Шубранець Заставнівського району Чернівецької області.

Вважає, що оскільки ОСОБА_5 не був присутнім на засіданні загальних зборів учасників ПП «Надія -Є», то такі збори слід вважати такими, що не відбулися в силу порушення п. 8.4 Статуту ПП «Надія -Є», в редакцїї зареєстрованої від 26.07.2005 року з причини того, що на вищезгаданому засіданні не було кворуму для його проведення оскільки учасників, які б у сукупності володіли б більше, як 60 відсотків голосів на зазначених зборах не було.

Стверджує, що доведені в судовому засіданні вищевказані факти можуть призвести до прийняття судового рішення про визнання недійсним оспорюваного рішення загальних зборів учасників ПП «Надія -Є» та Статуту підприємства в новій редакцїї та суттєво вплине на розмір частки ОСОБА_5 в статутному капіталі ПП «Надія -Є», яка може бути успадкована позивачкою.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_4 підтримав позовні вимоги повністю, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просив їх задовольнити.

Представник відповідача ПП «Надія -Є» Ілащук І.М позовні вимоги не визнав в повному осбязі, в їх задоволенні просив відмовити.

Третя особа без самостійних вимог ОСОБА_2 та його представник – Ноцький О.В. в судовому засіданні позовні вимоги визнали в повному обсязі, проти їх задоволення не заперечували.

Вислухавши пояснення сторін та їх представників, свідків, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих доказів, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Статтею 55 Конституції України установлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-яким не забороненим законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1 ст. 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Судом встановлено, що 26.07.2005 року на підставі рішення зборів учасників ПП «Надія – Є» №1 від 22 липня 2005 року була проведена державна реєстрація новоутвореної, шляхом заснування, юридичної особи, а саме приватного підприємства «Надія – Є» (а.с. 9-18 т. 1). Згідно п. 4.10 Статуту ПП «Надія – Є» в редакції від 26.07.2005 року для забезпечення діяльності підприємства був створений статутний капітал в розмірі 300000 (триста тисяч) гривень 00 копійок. У формуванні статутного копіталу прийняли участь ОСОБА_5 , вклад якого становив 195000 (сто дев`яносто п`ять тисяч) гривень 00 копійок в грошовому виразі, ОСОБА_6 , вклад якого становив 90000 (дев`яносто тисяч) гривень 00 копійок в грошовому виразі, ОСОБА_7 вклад якого становив 15000 (п`ятнадцять тисяч) гривень 00 копійок у майновому виразі, шляхом внесення нерухомості (а.с. 13-14 т.1). Пунктом 4.11 цього ж Статуту визначено, що учасники мають право збільшувати розмір Статутного капіталу за рахунок власних коштів або чистого прибутку або зменшувати розмір Статутного капіталу (а.с. 14 т.1). В п.п. 8.1-8.4 Статуту вказано, шо вищим органом управління Підприємством є збори Учасників. До компетенції зборів учасників Підприємства належить, в тому числі і внесення змін та доповнень до статуту Підприємства. Рішення з питання внесення змін та доповнень до статуту Підприємства може бути прийняте лише Учасниками. Збори учасників вважаються правомочними, якщо на них присутні засновники, які володіють в сукупності понад 60 відсотків часток статутного капіталу (а.с. 16 т.1).

03 червня 2016 року був оформлений протокол установчих зборів членів приватного підприємства «Надія – Є» (а.с. 30 т.1). У відповідності до цього протоколу в порядок денний було включено питання про збільшення статутного капіталу приватного підприємства «Надія – Є», про затвердження нової редакції Статуту приватного підприємства «Надія – Є» та про призначення відповідальної особи за державну реєстрацію змін до установчих документів приватного підприємства «Надія – Є». За результатами проведених зборів були прийняті рішення про збільшення статутного капіталу ПП «Надія – Є» до одного мільйона гривень за рахунок внесення учасниками приватного підприємства «Надія – Є» додаткових вкладів у грошовій формі, а саме Лакустою Михайлом Корнійовичем 665000 (шістсот шістдесят п`ять тисяч) гривень 00 копійок та ОСОБА_7 35000 (тридцять п 'ять тисяч) гривень 00 копійок.

За наслідками проведених зборів був оформлений та затверджений в новій редакції Статут приватного підприємства «Надія – Є» (а.с. 19-29 т.1), який зареєстрований 03 жовтня 2016 року державним реєстратором відділу з питань державної реєстрації юридичних та фізичних осіб – підприємців Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області Ткаченко Д.В. Вказане вбачається із копії Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (а.с. 33-37 т.1).

З Статуту ПП «Надія – Є» в новій, від 03.06.2016 року, редакції вбачається, що засновниками підприємства залишилися Ярмистий Д.Г., ОСОБА_7 , ОСОБА_6 . Статутний капітал підприємства збільшився з 300000 (трьохсот тисяч) гривень до 1000000 (одного мільйона) гривень. У формуванні статутного капіталу підприємства прийняли участь ОСОБА_6 , вклад якого у статутний капітал становить 755000 (сімсот п`ятдесят п`ять тисяч); ОСОБА_5 , вклад якого становить 195000 (сто дев`яносто п`ять тисяч) гривень; ОСОБА_7 , вклад якого становить 15000 (п`ятнадцять тисяч) гривень у майновому виразі та 35000 (тридцять п`ять тисяч) у грошовому виразі (а.с. 19-29 т.1).

Таким чином, після реєстрації нової редакції Статуту ПП « ОСОБА_9 – Є» частка засновників у статутному капіталі становить: ОСОБА_6 - 75,5%; ОСОБА_5 - 19,5%; ОСОБА_7 – 5%.

У відповідності до ч. 1 ст. 57 ГК України установчими документами суб`єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб`єкта господарювання..

Згідно ст. 62 ГК України підприємство - самостійний суб`єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб`єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами. Підприємства можуть створюватись як для здійснення підприємництва, так і для некомерційної господарської діяльності. Підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту або модельного статуту. Підприємства незалежно від форми власності, організаційно-правової форми, а також установчих документів, на основі яких вони створені та діють, мають рівні права та обов`язки. Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків та може мати печатки. А за змістом ст. 63 ГК України залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні може діяти приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб`єкта господарювання (юридичної особи.

Залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного капіталу в Україні діють підприємства унітарні та корпоративні.

Корпоративне підприємство утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об`єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства. Корпоративними є кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб.

Відповідно до ст. 113 ГК України приватним підприємством визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці. Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб`єкта господарювання - юридичної особи.

З аналізу зазначених норм закону слідує, що приватне підприємство створюється виключно на основі приватної власності однієї або кількох фізичних осіб чи юридичної особи.

Виходячи з того, що на сьогодні закон, який регулює порядок створення та діяльності приватних підприємств, відсутній, такі підприємства діють на загальних підставах відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України.

Так, приватні підприємства можуть бути утворені за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і громадян шляхом заснування нового, реорганізації (злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення) діючого (діючих) суб`єкта господарювання з додержанням вимог законодавства, зокрема антимонопольно-конкурентного законодавства.

Приватні підприємства можуть створюватись як для здійснення підприємництва, так і для некомерційної господарської діяльності.

Для створення приватного підприємства його учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками).

В установчих документах повинні бути зазначені найменування підприємства, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації.

Установчими документами приватного підприємства є рішення про його утворення або засновницький договір, а також статут (положення) підприємства.

Статут приватного підприємства повинен містити відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації підприємства, інші відомості, що не суперечать законодавству. Статут (положення) затверджується власником майна (засновником) підприємства чи його представниками, органами або іншими суб`єктами відповідно до закону.

Законодавство не містить будь-яких обмежень щодо розміру статутного капіталу приватного підприємства. Під час формування статутного капіталу приватного підприємства слід виходити лише з принципу "достатності для здійснення господарської діяльності".

Управління приватним підприємством здійснюється згідно з його установчими документами. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.

Згідно зі статтею 83 Цивільного кодексу України, яка визначає організаційно-правові форми юридичних осіб, юридичні особи, у тому числі і приватні підприємства, можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом.

Корпоративне підприємство утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об`єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства. Корпоративним є підприємство, засноване на приватній власності двох або більше осіб.

Відповідно до ст. 84 ЦК України товариства, які здійснюють підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками (підприємницькі товариства), можуть бути створені лише як господарські товариства (повне товариство, командитне товариство, товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерне товариство) або виробничі кооперативи.

Таким чином, суд робить висновок, що ПП «Надія-Є» слід вважати корпоративним підприємством з правовим статусом товариства з обмеженою відповідальності (ТОВ).

Так, в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 , пояснив, що він працював в ПП « ОСОБА_9 -Є» в період з 2009 року по лютий 2010 року, а також з 2012 року по січень 2017 року. ОСОБА_5 він знав особисто та протягом останніх років з ним тісно спілкувався. В ПП «Надія-Є» він працював юристом та начальником охорони. Вказав, що ОСОБА_5 був одним із засновників підприємства ПП « ОСОБА_9 -Є» та всі рішення приймав особисто. ІНФОРМАЦІЯ_2 червня у ОСОБА_5 день народження і він з 09-00 години 03.06.2016 року перебував у нього вдома по АДРЕСА_1 . З ОСОБА_5 того дня він був приблизно до 14-00 години, а потім до нього прийшли діти – ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , а також цивільна дружина ОСОБА_8 Також зазначив, що ніяких зборів учасників ПП «Надія-Є» в той день не було і з приводу їх проведення до ОСОБА_5 ніхто не телефонував. Також пояснив, що у ОСОБА_5 з ОСОБА_7 були неприязні стосунки, які зіпсувалися між ними через майновий спір. Додав, що про внесення змін в Статут підприємства він дізнався у січні 2017 року.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснила, що вона знайома із ОСОБА_5 з 1989 року та працює в ПП «Надія-Є» з 2004 року. На підприємстві вона відповідає за фінанси, оскільки веде фінансовий облік. 03.06.2016 року вона біля 08-00 години зателефонувала до ОСОБА_5 та поздоровила його із днем народження. Останній в розмові із нею повідомив, що того дня його на роботі не буде. Також вказала, що у її присутності ніколи не було ніяких розмов з приводу внесення змін до Статуту підприємства та збільшення статутного капіталу. Про зміни в Статуті вона дізналася у січні 2017 року. Також 03.06.2016 року її про проведення зборів учасників ПП « ОСОБА_9 -Є» ніхто не повідомляв.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_8 пояснила, що з ОСОБА_5 вона перебувала у фактичних шлюбних встосунках. ІНФОРМАЦІЯ_2 року в нього був день народження та в той день він був вдома. Зранку і до 14-00 години з ним перебував ОСОБА_14 , а з 14-00 години вона повернулася додому з роботи та разом із дітьми перебувала з ОСОБА_5 Біля 17-00 години до них прийшли гості та вони святкували день народження ОСОБА_5 ОСОБА_6 та ОСОБА_7 серед гостей не було. Також зазначила, що 03.06.2016 року її покійний чоловік ОСОБА_5 не приймав участі у ніяких зборах, а про існування Статуту ПП «Надія-Є» в редакції від 03.06.2016 року, а також про проведення зборів у той день вона дізналася в січні 2017 року.

В судовому засіданні ОСОБА_7 , допитаний в якості свідка, який є одним із засновників ПП « ОСОБА_9 -Є» пояснив, що з 1989 року був знайомий ОСОБА_5 . В 2004 році вони почали бізнес та згодом зареєстрували ПП «Надія-Є», але оскільки 1,5 року він працював без заробітної плати, то попросив у ОСОБА_5 щоб його включили в засновники підприємства та виділили частку в статутному капіталі. Вказав, що з 2005 року він був директором підприємства, а ОСОБА_6 фінансовим директором. Зазначив, що він з ОСОБА_5 не були друзями, проте відносини між ними були нормальні. З ОСОБА_6 у ОСОБА_5 були неприязні відносини. Також вказав, що 03.06.2016 року він не приймав участь у зборах, а пізніше в жовтні –листопаді 2016 року його пропросив ОСОБА_6 підписати протокол зборів із чистими аркушами. Що саме підписує він не знав. Про зміни в Статуті підприємства ОСОБА_7 дізнався взимку 2017 року та зазначив, що із вказаними змінами не погоджується.

ОСОБА_6 , допитаний в судовому засіданні у якості свідка, який є одним із засновників ПП «Надія-Є» пояснив, що з ОСОБА_5 він знайомий давно, з 1993 року. Останній запропонував йому створити підприємство, і у 2005 році вони створили ПП « ОСОБА_9 -Є». Для цього у 2005 році вони в с. Шубранець Заставнівського району купили частину току. Підприємство вони створили вдвох, а згодом ОСОБА_7 зробили директором ПП « ОСОБА_9 -Є». З моменту створення підприємства вони працювали 50% на 50% доходів, всі рішення приймали вдвох. ОСОБА_7 участі в управлінні підприємством майже не приймав. Також вказав, що їх підприємство мало борги, крім того підприємство заборгувало і йому особисто біля 1,6 млн. гривень. З цих питань він у квітні 2016 року мав розмову із ОСОБА_5 , який знайшов юриста ОСОБА_15 та запропонував провести збори. 03.06.2016 року в період з 09-00 години по 11-00 години в м. Чернівці між ними двома відбулися збори, ОСОБА_7 участі у зборах не приймав, у вказаних зборах також приймав участь юрист ОСОБА_15 . Останній оформив всі необхідні документи та у його присутності вони їх підписали. Пізніше ОСОБА_7 підписав протокол зборів та Статут підприємства у новій редакції. Також вказав, що він ніколи не просив ОСОБА_7 підписувати під видом документів чисті аркуші. Крім того, пояснив, що ОСОБА_5 був винен йому грошові кошти і він чекав на їх повернення, а після того повинен був внести їх на банківський рахунок підприємства як частку в статутному капіталі. Додатково пояснив, що оскільки підприємство мало борги, то він не поспішав реєструвати Статут в новій редакції. Також він думав, що поки він не внесе кошти на рахунок підприємства, то не зможе зареєструвати статут в новій редакції. У зв`язку із тим, що він перебував на роботі в м. Києві, то звернувся до державного реєстратора Києво - Святошинської РДА Київської області, яка і зареєструвала Статут ПП «Надія-Є» в новій редакції. Також пояснив, що він має виписки з рахунку підприємства, згідно яких він вніс на виконання вимог Статуту ПП «Надія-Є» грошові кошти в Статутний капітал в сумі 755 тис. грн.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснив, що на початку травня до нього зателефонували, хто саме він не пам`ятає, та попросили про допомогу. Допомога стосувалася ПП « ОСОБА_9 -Є». Після цього, коли саме він не пам`ятає, до нього підійшли ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , які хотіли збільшити статутний капітал підприємства. У зв`язку із чим він підготував проект всіх необхідних документів: протокол зборів та статут підприємства в новій редакції, але у його присутності вказані документи підписані не були. Як їх підписували він також не бачив. Дата в протоколі зазначена та, в який день ОСОБА_6 з ОСОБА_5 звернулися до нього.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_2 пояснив, що в ПП « ОСОБА_9 -Є» він працював водієм-експедитором з моменту його створення. 03.06.2016 року у його батька – ОСОБА_5 був день народження. Зранку по телефону він привітав батька із днем народження та в перод з 15-00 години по 21-00 годину перебував у нього вдома в гостях. Про проведення зборів учасників підприємства 03.06.2016 року йому не було відомо, у вказаних зборах він участі не приймав. Про внесення змін до Статуту підприємства він дізнався у 2017 році взимку.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні пояснила, що вона з моменту створення ПП «Надія-Є» працювала у ньому бухгалтером. Всі питання ОСОБА_6 та ОСОБА_5 завжди вирішували порівну, але вони не були друзями, між ними існували робочі стосунки. Додала, що у ПП « ОСОБА_9 -Є» були боргові зобов`язанння перед ОСОБА_6 Під час виконання своїх обов`язків, вона отримувала вказівки від ОСОБА_6 та ОСОБА_5 виключно по телефону. Зазначила, що про проведення зборів 03.06.2016 року їй нічого не було відомо та участі у вказаних зборах вона не приймала. Про внесення змін до Статуту підприємства та збільшення статутного капіталу підприємства вона дізналася в кінці жовтня – на початку листопада 2016 року, але жодних внесень в статутний капітал не було ні у вигляді коштів, ні у вигляді будь-якого майна.

Положеннями ст. 76 ЦПК України, встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно довимог ст.79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Згідно зі ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Частиною 1 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Пленум Верховного Суду України у п. 11 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року № 11 роз`яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів.

З висновків судової почеркознавчої експертизи (а.с. 222-229 т.1) та повторної судової почеркознавчої експертизи (а.с. 118-124 т.2 ) вбачається, що підписи ОСОБА_5 у протоколі установчих зборів членів ПП «Надія-Є» від 03.06.2016 року та в двох примірниках Статуту ПП «Надія-Є» (нова редакція), виконані не ОСОБА_5 , а іншою особою з ретельним наслідуванням достовірних підписів ОСОБА_5 .

Аналізуючи покази свідків в сукупності з іншими доказами в справі, суд критично оцінює покази ОСОБА_6 , допитаного в якості свідка, а також свідка ОСОБА_15 , оскільки вони не відповідають встановленим обставинам справи та приходить до висновку, що ОСОБА_5 участі в установчих зборах членів ПП «Надія-Є» 03.06.2016 року не приймав, оспорювані позивачкою документи не підписував.

У відповідності до п.8.4 Статуту ПП «Надія -Є», в редакцїї зареєстрованої від 26.07.2005 року збори учасників вважаються правомочними, якщо на них присутні засновники, які володіють сукупності понад 60 відсотків часток статутного капіталу.

Враховуючи, що ОСОБА_5 участі у зборах учасників ПП «Надія -Є» не приймав, а його частка в статутному капіталі станом на 03.06.2016 року складала 65 відсотків, то суд приходить до висновку, що збори учасників ПП «Надія -Є» від 03.06.2016 року слід визнати такими, що не відбулися. Як наслідок цього рішення загальних зборів учасників ПП «Надія -Є», що оформлене відповідним протоколом є недійсним. Відповідно Статут ПП «Надія -Є» в новій редакції був затверджений з порушенням вимог чинного законодавства і є також недійсним.

За вказаних обставин, відповідачем не надано належних та допустимих доказів в обґрунтування своєї позиції щодо предмету спору, натомість представником позивачки надано суду переконливі докази, що дають право зробити висновок про доведеність та обґрунтованість позовних вимог, а тому позов слід задовольнити в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, ст. 55 Конституції України, ст.ст. 83, 84 ЦК України, ст. ст. 57, 62, 63, 113 ГК України, керуючись ст.ст. 2, 3, 4, 5, 12, 13, 19,76, 77, 79, 81, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_17 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог – ОСОБА_2 до приватного підприємства «Надія-Є», про визнання недійсним рішення зборів учасників підприємства та установчого документа юридичної особи задовольнити повністю.

Визнати недійсним рішення загальних зборів учасників приватного підприємства «Надія-Є» (код ЄДРПОУ 33651058), яке оформлене протоколом загальних зборів учасників приватного підприємства «Надія-Є» без номера від 03 червня 2016 року, яким збільшено статутний капітал приватного підприємства «Надія-Є», перерозподілені частки між учасниками приватного підприємства «Надія-Є» та затверджено в новій редакції Статут приватного підприємства «Надія-Є».

Визнати недійсним Статут приватного підприємства «Надія-Є» (код ЄДРПОУ 33651058) в новій редакції, затвердженого рішенням загальних зборів учасників приватного підприємства «Надія-Є» яке оформлене протоколом без номера від 03 червня 2016 року та зареєстрованого 03 жовтня 2016 року Києво - Святошинською районною державною адміністрацією Київської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернівецького апеляційного суду через Заставнівський районний суд Чернівецької області.

Суддя Я.С. Стрілець