Рішення № 82457459, 18.06.2019, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/2913/18

Провадження № 2/645/185/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2019 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Іващенко С.О.,

секретаря судових засідань - Гурської С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПРОВІДНА» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, яким просив стягнути з ОСОБА_2 та Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПРОВІДНА» суму заподіяної шкоди у розмірі 26809,09 грн., стягнути з ОСОБА_2 та Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПРОВІДНА» суму витрат, пов`язаних з оцінкою заподіяної шкоди транспортного засобу у розмірі 540,00 грн., ОСОБА_2 та Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПРОВІДНА» моральну шкоду в сумі 2000 грн.. та судовий збір.

В обґрунтування позову посилався на те, що 08.11.2017 року, приблизно о 09 год. 15 хв. на перехресті вул.. Ощепкова та вул.. Рибалка в м. Харкові відбулася дорожньо-транспортна пригода, за участю автомобіля марки «Volkswagen Golf», державний номер НОМЕР_1 , під керування водія ОСОБА_2 та автомобіля марки «Hyndai», державний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 .. Дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок невиконання ОСОБА_2 п. 10.1 ПДР України, який перед початком руху не впевнився в безпечності та допустив зіткнення з автомобілем «Hyndai», державний номер НОМЕР_2 . Постановою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 18.12.2017 року ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у дохід держави у розмірі 340 грн.. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_1 , як власнику автомобіля «Hyndai», державний номер НОМЕР_2 було заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 80597,40 грн. Окрім заподіяної шкоди позивач зазначав, що поніс додаткові витрати у вигляді оплати послуг оцінювача у розмірі 540 грн.. Факт заподіяння підтверджується відповідними документами, а саме звітом № 58/11/17 про оцінку вартості майнової шкоди, завданої власнику КТЗ від 20.11.2017 року, витрати у вигляді оплати послуг оцінювача підтверджуються квитанцією № ЧХ0002089 від 14.11.2017 року. Цивільна відповідальність ОСОБА_2 , як власника транспортного засобу застрахована в ПАТ «СК ПРОВІДНА». 07.11.2017 року ОСОБА_1 було подано заяву на виплату страхового відшкодування за пошкоджений транспортний засіб до ПАТ «СК ПРОВІДНА». Страхова компанія здійснила виплату страхового відшкодування в розмірі 54328,31 грн., тоді як позивачем надані розрахунки на суму 80597,40 грн.. Право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка її завдала, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Законодавство надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов`язує його одержувати. Потерпілий вправі реалізувати своє право вимоги виплати страхового відшкодування як до страховика, так і одержати повне відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, в рамках деліктного зобов`язання, не залежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка завдала шкоди. Позивач зазначав, що внаслідок протиправних дій відповідача ОСОБА_2 була спричинена моральна шкода. А саме, під час ДТП, в автомобілі знаходилась донька ОСОБА_4 , 2012 року народження, яка отримала певні моральні травми, також внаслідок пошкодження автомобіля позивача, на період ремонту автомобіля, родина втратила засіб пересування, та витратою часу на вирішення питання по відшкодуванню завданої шкоди, написання претензій та скарг, у зв`язку з чим, позивач оцінює моральну шкоду у розмірі 2000 грн..

На підставі викладеного до суду було подано відповідний позов.

В судове засідання позивач не з`явився, від його представника надана заява, якою просить позов задовольнити, справу розглянути за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, повідомлений про дату, час та місце розгляду справи своєчасно та належним чином, причини неявки не повідомив, відзиву на позов не надав.

ПрАТ «СК ПРОВІДНА», в особі свого представника подали відзив на позовну заяву, в якому зазначалося, що заперечує проти позовних вимог, посилаючись на те, що між ОСОБА_2 та ПрАТ «СК ПРОВІДНА» укладено поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/7684843. 08.11.2017 із заявою про виплату страхового відшкодування до ПрАТ «СК ПРОВІДНА» звернувся позивач, стосовно ДТП, що сталась за участю забезпеченого транспортного засобу, в результаті якої було пошкоджено транспортний засіб «Hyndai», державний номер НОМЕР_2 . 14.12.2017 експертом, відповідно дог вимог ст. 34 Закону «Про ОСЦПВВНТЗ» в присутності власника пошкодженого автомобіля, проведено огляд транспортного засобу позивача, за результатами якого складено відповідний акт. Відповідно до звіту №58/11/17 від 20.11.2017 про оцінку колісного транспортного засобу, вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу автомобіля «Hyndai», державний номер НОМЕР_2 складає 56328,31 грн., та відповідно до умов Полісу (п.5) розмір франшизи становить 2000,00 грн. Таким чином, розмір страхового відшкодування, що підлягає сплаті позивачу складає 54328,31 грн., яка і була перерахована позивачу, що не заперечується позивачем. Також у відзиві ПрАТ «СК ПРОВІДНА» зазначено, що страхова компанія виконала свої зобов`язання за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів належним чином та в повному обсязі. Крім того, представник ПрАТ «СК ПРОВІДНА» просить провести розгляд справи у відсутності їх представника, та відмовити позивачу в задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з`явились в судове засідання без поважних причин.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Таким чином, суд вважає, що відповідач ОСОБА_2 належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин.

Статтею 6 Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод 1950 року, передбачено, що кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановлений законом, який вирішить спір щодо його права та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

На підставі викладеного, суд прийшов до висновку про завершення розгляду справи без відповідачів, за наявними у справі доказами.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані представником позивача докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Згідно з вимогами ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

08.11.2017 року, приблизно о 09 год. 15 хв. на перехресті вул.. Ощепкова та вул.. Рибалка в м. Харкові відбулася дорожньо-транспортна пригода, за участю автомобіля марки «Volkswagen Golf», державний номер НОМЕР_1 , під керування водія ОСОБА_2 та автомобіля марки «Hyndai», державний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 .. Дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок невиконання ОСОБА_2 п. 10.1 ПДР України, який перед початком руху не впевнився в безпечності та допустив зіткнення з автомобілем «Hyndai», державний номер НОМЕР_2 . В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, завдано матеріальну шкоду.

Автомобіль «Hyndai», державний номер НОМЕР_2 на праві власності належить ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрації транспортного засобу НОМЕР_3 .

Постановою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 18.12.2017 року ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у дохід держави у розмірі 340 грн...

Постанова набрала законної сили 29.12.2017 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини, якщо інше не передбачено законом.

Виходячи з положень ст. 82 ЦПК України, яка передбачає постанову суду у справі про адміністративне правопорушення як підставу звільнення від доказування, суд вважає встановленим, що шкоду майну позивача внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 08.11.2017 року завдано з вини відповідача ОСОБА_2 ..

Відповідно до полісу № АК/7684843 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ПРОВІДНА» та ОСОБА_2 , був забезпечений транспортний засіб «Volkswagen Golf», державний номер НОМЕР_1 , строк дії полісу з 19.10.2017 року по 18.10.2018 року та ліміт відповідальності щодо здоров`я потерпілого - 200 000 грн., майна - 100 000 грн., франшиза - 2000 грн..

Згідно ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування» страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов`язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми визначається за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. При страхуванні майна страхова сума встановлюється в межах вартості майна за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору, якщо інше не передбачено договором страхування.

Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування. У разі коли страхова сума становить певну частку вартості застрахованого об`єкта, страхове відшкодування виплачується у такій же частці від визначених по страховій події збитків, якщо інше не передбачено умовами страхування.

Відповідно до частини третьої статті 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відтак відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов`язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

Статтями 28, 29 Закону № 1961-ІV передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП. При цьому у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 9 постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Згідно ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2частини першої статті 355 цього Кодексу, є обов`язковим для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

ОСОБА_1 страховою компанією виплачено страхове відшкодування в сумі 54328,31 грн., даний факт сторонами не оспорюється.

Згідно рахунку-фактурі № ХА -0004788 від 14.11.2017 року вартість відновлювального ремонту автомобіля «Hyndai», державний номер НОМЕР_2 складає 80597,40 грн..

На підставі викладено, з врахуванням сплаченої суми страхової виплати - 54328,31 грн., стягнення з ПрАТ «СК ПРОВІДНА» підлягає сума відновлювального ремонту - 26809,09 грн., що не перевищує ліміт відповідальності ПрАТ «СК ПРОВІДНА».

Згідно квитанцій №127А681ВF5 від 21.12.2017 та №11876D142C від 16.11.2017 позивачем здійснена оплата на ремонт пошкодженого автомобіля «Hyndai», державний номер НОМЕР_2 внаслідок ДТП.

Згідно постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», в п. 4 зазначено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (частина друга статті 1166 ЦК) відповідач звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п`ята статті 1187 ЦК, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду.

Пунктом 16 Постанови передбачено, що при відшкодуванні страховиком шкоди, завданої особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, така особа сплачує потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно ст. 1192 ЦК України - з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Враховуючи, що в судовому засіданні було встановлено, що ДТП відбулось з вини відповідача ОСОБА_2 , який на правовій підставі керував транспортним засобом, та між його діями та наслідками, що настали є безпосередній причинний зв`язок, що встановлено постановою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 18.12.2017 року, то сума відшкодування має бути стягнута саме з нього в розмірі зазначених витрат позивача - в межах різниці між фактичним розміром завданих матеріальних збитків на ремонт транспортного засобу в сумі 80597,40 грн. і страховою виплатою в сумі 54328,31 грн., а саме в розмірі 26809,09 грн., та витрати по оплаті дефектовки пошкоджень автомобіля в розмірі 540,00 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 2 000,00 грн. суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає, зокрема у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.01.1995 р. під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до п. 9 Постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

В частині відшкодування моральної шкоди, суд вважає, що позивачу були спричинені моральні страждання, які полягали у моральних стражданням сприводу пошкодження належного йому майна.

Судом встановлено, що порушення правил безпеки руху з боку відповідача ОСОБА_2 заподіяло позивачу моральні страждання, спричинені переживаннями з приводу пошкодження майна, інші доводи позивача щодо спричинення моральної шкоди не були доведені. Заявлені позивачем вимоги про стягнення моральної шкоди в розмірі 2000 грн. оцінені ним суб`єктивно і є завищеними, у зв`язку з чим вважає за необхідне задовольнити їх на суму 1000 грн., виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості.

Згідно ст. 133 ЦПК України - судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, в тому числі: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Згідно ст. 141 ЦПК України - судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв`язку із чим з відповідача ОСОБА_2 має бути стягнено на користь позивача судовий збір в розмірі 704,80 грн..

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 81, 82, 259, 263, 263-265 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПРОВІДНА» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , в рахунок відшкодування майнової шкоди 26809,09 грн (двадцять шість тисяч вісімсот дев`ять грн. 09 коп.) та витрати по оплаті дефектовки пошкоджень автомобіля в розмірі 540,00 грн. (п`ятсот сорок грн..).

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , судовий збір в розмірі 704 гривені 80 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м. Харкова.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .

Відповідачі - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання (перебування): АДРЕСА_2 ;

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПРОВІДНА», ЄДРПОУ 23510137, місце знаходження: 03049 м. Київ, пр. Повітрофлотський, 25;

Повне рішення складено 18 червня 2019 року.

Суддя