Рішення № 82455831, 25.04.2019, Великобурлуцький районний суд Харківської області

Єдиний унікальний номер № 616/212/18

Провадження № 2/616/3/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„25” квітня 2019 року Великобурлуцький районний суд

Харківської області

в складі головуючого - судді РИКОВА М.І.

за участю секретаря

судового засідання ШЕГДИ В.М.,

Справа № 616/212/18,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в смт. Великий Бурлук справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 з вимогою про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 07 грудня 2012 року у розмірі 24 737 грн 92 к. Просять покласти на відповідача обов`язок відшкодувати сплачені судові витрати на користь позивача у розмірі 1 762 грн. 00 коп.

На обґрунтування своїх вимог, враховуючи уточнені позовні вимоги, позивач вказав, що відповідно до укладеної Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт б/н від 07 грудня 2012 року ОСОБА_2 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 13 079 грн 92 к. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Погашення заборгованості за цим договором мало бути здійснюватися, починаючи з "1" по "25" число кожного місяця шляхом надання відповідачем банку грошових коштів (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана Генеральна угода разом з запропонованими АТ КБ «ПРИВАТБАНК» Умовами та Правилами, Тарифами складають між ним та Банком Кредитний договір, підтверджується підписом у заяві.

Узяті на себе зобов`язання позивач виконав вчасно, у свою чергу відповідач, у порушення ст.ст. 526,527,530 ЦК України та умов Генеральної угоди, зобов`язання за вказаною Генеральною угодою належним чином не виконав, допустивши станом на 10 червня 2018 року заборгованість по кредиту на суму 38 450 грн 80 к., яка складається з наступного: - 11 716 грн 04 к. – заборгованість за кредитом; - 9 419 грн 79 к. – заборгованість за відсотками за користуванням кредитом; - 17 314 грн 97 к. – заборгованість за пенею та комісією. Від вказаної суму віднята сума заборгованості у розмірі 16 447 грн 30 к., яка була стягнута за виконавчим листом, виданого Великобурлуцьким районним судом Харківської області від 20 грудня 2012 року. Отже, різниця становить 22 003 грн 50 к. Також, позивач просить стягнути штраф, відповідно до п.2.2. Генеральної угоди в розмірі 2 734 грн 42 к. Представник АТ КБ «ПРИВАТБАНК» зазначає, що заборгованість до стягнення становить 24 737 грн 92 к. В зв`язку із цим позивач звернувся до суду із даним позовом, в якому просить захистити його права.

Відповідно до ч.4 ст.19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч.1 ст.274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою Великобурлуцького районного суду Харківської області від 26 грудня 2018 року призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Окрім того, відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Не погодившись з позовними вимогами відповідач на адресу суду надав відзив на позовну заяву в якому зазначив, що позивачем, незважаючи на укладення з ним Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості № б/н від 07.12.2012 року, було подано позов до Великобурлуцького районного суду Харківської області про стягнення заборгованості в розмірі 16 447 грн 30 к.. Заочним рішенням вищевказаний позов задоволено повністю та 24 січня 2013 року Великобурлуцьким районним судом Харківської області видано виконавчий лист про стягнення заборгованості у розмірі 16 447 грн 30 к.. Оскільки відповідач не був повідомлений позивачем про подання ним, в порушення умов Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості, позову до Великобурлуцького районного суду Харківської області на момент укладання Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та не отримував рішення про стягнення заборгованості то продовжував виконувати умови Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості № б/н від 07.12.2012 року. Відповідач вказує, що загальна сума погашення зазначеної заборгованості станом на 05 жовтня 2018 року склала 17 838 грн 27 к., в тому числі 5 410 грн 00 к. – сплачено самостійно та 12 428 грн 27 к. – вирахувано з заробітної плати за постановою ВДВС Дворічанського РУЮ. Залишок непогашеної заборгованості, з врахуванням самостійно сплачених коштів, станом на 05 жовтня 2018 року складає 343 грн 81 к. Відповідач вважає, що заборгованість за кредитом погашено повністю, непогашеними залишилась лише заборгованість по відсоткам, пенею та комісією. За вищевикладених обставин ОСОБА_2 просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник позивача ОСОБА_3 не погодившись з викладеними обставина відповідача надав до суду відповідь на відзив в якому зазначено, що станом на 07.12.2012 року відповідачем була підписана Генеральна угода. Угода разом з Умовами та Тарифами є кредитним договором. Отже, з моменту підписання фізичною особою угоди, між Банком та клієнтом укладений договір в порядку ч.1 ст.634 ЦК шляхом приєднання клієнта до запропонованого Банком договору (умов кредитування). В матеріалах справи відсутні будь-які належні докази погашення кредитної заборгованості за договором. Станом на 11 лютого 2018 року поточна заборгованість за кредитом складає 39 112 грн 88 к. Рішенням Великобурлуцького районного суду Харківської області від 20.12.2012 р. задоволено позов банку про стягнення заборгованості, згідно з яким в рахунок погашення заборгованості за кредитом задоволено суму у розмірі 16 447 грн 30 к.

Оскільки погашення заборгованості за рішенням Великобурлуцького районного суду Харківської області від 20 грудня 2012 року відповідачем на сьогоднішній день проведено лише частково і рішення не виконано в повному обсязі, то відповідно договірні правовідносини між сторонами не припинилися, а тому банк продовжує здійснювати нарахування пені та відсотків.

Банком було подано відповідну уточнену позовну заяву про стягнення заборгованості на суму різниці між поточною заборгованістю та сумою заборгованості, яку було стягнуто за рішенням суду.

Представник позивача зазначає, що прийняття рішення Великобурлуцького районного суду Харківської області від 20 грудня 2012 року не звільняє боржника вів відповідальності за невиконання ним грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених умовами Договору і не тягне за собою припинення договору. Відтак, правовідносини між сторонами тривають й належним чином зобов`язання не виконані та кредитором не прийняті.

Представник позивача надав на адресу суду заяву з проханням розглядати справу за його відсутності, зазначивши, що позовні вимоги підтримують в повному обсязі (а.с.41).

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання надав заяву про розгляд справи за його відсутності, зазначивши в заяві, що позовні вимоги не визнає повністю. Заборгованість сплачена ним за весь період у сумі 21 857 грн 30 к. Просив прийняти по справі законне та обґрунтоване рішення (а.с.236).

Відповідно до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»).

Суд, дослідивши надані позивачем та відповідачем документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до положень ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими, електронними доказами.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Дана норма також закріплена у ст. 12 ЦПК України.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що 11 листопад 2005 року ОСОБА_4 звернувся до ЗАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (правонаступником якого є АТ КБ «ПРИВАТБАНК») з письмовою заявою-анкетою про надання кредиту. У письмовій заяві-анкеті, Умовах визначені усі суттєві умови кредитного договору щодо виду банківських послуг, строку дії договору, валюти кредиту, процентної ставки, умов повернення кредиту, відповідальності за порушення зобов’язань (а.с.07).

07 грудня 2012 року між сторонами було укладено Генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт (далі по тексту Генеральна Угода) (а.с.08), відповідно до якої ОСОБА_2 отримав кредит в розмірі 13 079 грн 92 к. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

В преамбулі Генеральної угоди вказано, що Генеральна угода укладена з метою створення сприятливих умов для виконання позичальником зобов`язань по кредитному договору від 14 листопада 2005 року.

Відповідно до п.1.1 Генеральної угоди, сторони узгодили по Договору 1 зменшити розмір заборгованості, яка виникла в період з дати надання позичальнику кредиту, а саме: проценти на 2 242 грн 32 к., комісію на 00 грн 00 к., пеню на 00 грн 00 к., штраф на 1 772 грн 10 к. заборгованість по Договору 1 з дати підписання Генеральної угоди складає 13 979 грн 92 к. Дата кінцевого погашення заборгованості по Договору 1 - 31.12.2017 року.

Відповідно до п.1.2 Генеральної угоди, з метою забезпечення виконання зобов`язань по Договорам, Позичальник зобов`язується на день підписання Генеральної угоди мати залишок на будь-якому відкритому в Банку рахунку в розмірі 900 грн 00 к.

Згідно з п.п.1.3.2.-1.3.3 Генеральної угоди, вся заборгованість по кредиту, починаючи з дня, наступного за днем повернення кредиту (2-ий день) вважається простроченою. В день наступний за днем повернення кредиту (2-й день) позичальник сплачує Банку штраф в розмірі 4 014 грн 42 к. по Договору 1.

Відповідно до п.2.1. Генеральної угоди, Банк надає Позичальнику строковий кредит в сумі 13 079 грн 92 к. (далі - Кредит), на строк 60 місяців, з 07.12.2012 року по 31.12.2017 року шляхом встановлення кредитної лінії на платіжну картку на споживчі цілі в сумі 13 079 грн 92 к. в обмін за зобов`язання позичальника по поверненню кредиту, сплаті відсотків в розмірі 1,5 % на місяць на суму залишку заборгованості за Кредитом, у вказаній в Заяві, Умовах та правилах строки. Погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: починаючи з «1» по «25» число кожного місяця позичальник надає Банку грошові кошти (щомісячний платіж) в сумі 333 грн 93 к. для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається з заборгованості по кредиту, процентів, а також інших витрат у відповідності до Умов та правил. Дата останнього погашення заборгованості повинна бути не пізніше 31.12.2017 року.

Відповідно до п.2.2. Генеральної угоди, згідно зі ст.ст.212,611,651 ЦК України, при порушенні Позичальником строків погашення заборгованості, вказаних в цій Генеральній угоді, Умовах та правилах біль ніж на 31 день, по зобов`язанням, строк яких не настав, Сторони узгодили, що строком повернення кредиту вважається 32-ий день з моменту виникнення порушення. Заборгованість по Кредиту, починаючи з 32-го дня порушення, вважається простроченою. Позичальник сплачує Банку штраф в розмірі 4 014 грн 42 к.

Відповідач ознайомився та згоден з Умовами та правилами, та згоден, що дана Генеральна угода разом із запропонованими позивачем Умовами та правилами, Тарифами складає між ним та Банком кредитний договір, про що свідчить підпис відповідача у Генеральній угоді (а.с.07).

Відповідно до п.2.1.1.5.5. Умов та Правил надання банківських послуг, затверджених наказом від 06.03.2010 року № СП-2010-256 (далі - Умови) (а.с.9-32), Клієнт зобов`язаний погашати заборгованість за Кредитом, процентам за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також сплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

За приписами ч.ч.1,2 ст.640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Таким чином, підписавши Генеральну Угоду, відповідач, погодився на реструктуризацію боргу за кредитним договором від 11 листопада 2005 року, розмір якого вказується в п.1.1.2 Генеральної угоди.

Відповідно до ст.627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору.

Отже, зобов`язання відповідача за кредитним договором укладеним 07 грудня 2012 року припинились на підставі ст.604 ЦК України за домовленістю сторін, оскільки, фактично відбулось первісного зобов`язання новим зобов`язанням між тими ж сторонами (новація). Зобов`язання припинились в день підписання Генеральної угоди, і в цей же день виникли нові зобов`язання за Генеральною угодою про реструктуризацію заборгованості.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

АТ КБ «ПРИВАТБАНК» свої зобов`язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, надавши відповідачеві грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності, але ОСОБА_2 порушив свої договірні зобов`язання, що призвело до виникнення заборгованості.

Відповідно до п.2.8 Генеральної угоди, при порушенні позичальником зобов`язань по погашенню кредиту, позичальник виплачує банку пеню, розмір який вказаний в Умовах та Правилах за кожен день прострочки.

Відповідно до ст.ст.526,527,530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно розрахунків, які надані позивачем, заборгованість ОСОБА_2 перед АТ КБ «ПРИВАТБАНК» станом на 10 червня 2018 року склала 24 737 грн 92 к., яка складається з наступного:

-11 716 грн 04 к. – заборгованість за кредитом;

-9 419 грн 79 к. – заборгованість по відсоткам за користування кредитом;

-17 314 грн 97 коп. – заборгованість за пенею та комісією,

- 2 734 грн 42 к. – штраф відповідно до п.2.2 Генеральної угоди (а.с.05).

За рішенням Великобурлуцького районного суду Харківської області від 20 грудня 2012 року з відповідача на користь позивача було стягнуто суму заборгованості у розмірі 16 447 грн 30 к.(а.с.135-136), отже різниця становить 24 737 грн 92 к.

За виконавчим листом від 20 грудня 2012 року, виданого 24 січня 2013 року вбачається, що з відповідача ОСОБА_2 присуджено до стягнення 16 447 грн 30 к. в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором (а.с.223). Відповідно до постанови про закінчення виконавчого провадження від 20 березня 2019 року, ОСОБА_2 дійсно сплачено борг за вищевказаним виконавчим листом у повному обсязі (а.с.223), що також узгоджується наданими відповідачем розрахунками сплачених платежів (а.с.193-194).

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Згідно ч.2 ст.615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Як вбачається з уточненої позовної заяви банк просить стягнути з ОСОБА_5 заборгованість за пенею в розмірі 17 314 грн 97 к. на що суд зазначає, що згідно ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконано грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За загальним правилом період, за який нараховується пеня за прострочення виконання зобов`язання, не може перевищувати один рік, що передбачено п.1 ч.2 ст.258 ЦК України. При цьому, виходячи з правової природи пені, яка нараховується за кожен день прострочення, право на позов про стягнення пені за кожен окремий день виникає щодня на відповідну суму, а позовна давність за позовом про стягнення пені, відповідно до ст.253 ЦК України, обчислюється по кожному дню, за який нараховується пеня, окремо, починаючи з дня, коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.

Розмір заборгованості та штрафних санкцій (розмір неустойки), їх співмірність, обставини, які дають суду право застосувати або не застосувати ч.3 ст.551 ЦК України, є фактичними обставинами справи, встановлення яких судом, відповідно до п.п.1, 2 ч.1 ст.264 ЦПК України, є обов`язковою умовою при розгляді справи та ухваленні судового рішення у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Як видно з розрахунку заборгованості пеня в сумі 17 314 грн 97 к. нарахована позивачем за період з 01 жовтня 2014 року по 10 червня 2019 року (а.с. 117-118).

Позивач звернувся до суду 15 березня 2018 року. Оскільки, позовна давність до вимог про стягнення пені застосовується в один рік, розмір заборгованості за пенею має бути обрахований за період з березня 2018 року. Відповідно за вказаний період (дані з розрахунку позивача шляхом сумування), заборгованість по пені становить 7 029 грн 60 к. (а.с.101-104) і тому з відповідача належить стягнути пеню, нараховану за один рік, тобто за період з березня 2018 року по 10 червня 2019 року, що складає 7 029 грн 60 к.

Крім цього, як вбачається з матеріалів справи, штраф і пеня нараховані за одні і ті ж порушення, а тому суд вважає, що вимоги про стягнення з боржника одночасно штрафу й пені є подвійною цивільно-правовою відповідальністю.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Отже, відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафів за порушення умов договору слід відмовити.

За змістом вказаної норми закону, пеня та штраф є різновидами неустойки як юридичної відповідальності, а не окремими видами штрафних санкцій.

Таким чином, вимога АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про стягнення штрафу в розмірі 2 734 грн 42 к. не підлягає до задоволення, оскільки пункт 2.2. Генеральної угоди не відповідає вимогам ч.2 ст.549 ЦК України, відповідно до якої, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, а також не відповідає змісту ст.611 ЦК України, якою передбачена сплата неустойки у разі порушення зобов`язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Решта вимог позову підлягає задоволенню, оскільки вони відповідають вимогам ЦК України та підтверджуються розрахунком боргу, наданим представником позивача, банківською випискою по картковому рахунку на ім`я відповідача (а.с.117-118).

Таким чином, загальна сума заборгованості за кредитним договором від 07 грудня 2012 року, яка підлягає стягненню з відповідача складає 11 718 грн 13 к.

Згідно платіжного доручення № PROM0BЕHJS від 20 лютого 2018 року при пред`явленні позову до суду були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 762 грн. 00 коп. (а.с.02).

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно п.3 ч.2 ст.141 цього Закону у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони покладається пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов банку задоволено частково на 47,37%, тому з відповідача слід стягнути на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» судові витрати в розмірі 834 грн 66 к.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 610, 625, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 5, 10, 12, 13, 19, 81, 141, 259, 263 – 265, 268, 274-275, 279 Цивільного процесуального кодексу України, районний суд,-

У Х В А Л И В:

Позов акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором № б/н від 07 грудня 2012 року у розмірі 11 718 (одинадцять тисяч сімсот вісімнадцять) грн 13 к. у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № б/н від 07 грудня 2012 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» 834 (вісімсот тридцять чотири) грн 66 к. у рахунок відшкодування понесених судових витрат.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Великобурлуцький районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій ст.358 цього Кодексу.

Позивач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (код за ЄДРПОУ 14360570), юридична адреса: 01001, місто Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 , МФО 305299.

Відповідач: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Великий Бурлук Великобурлуцького району Харківської області, паспорт серія НОМЕР_2 , виданий Роганським селищним відділенням міліції УМВС України в Харківській області 29 березня 1999 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Головуючий – Суддя Великобурлуцького районного суду

Харківської області М.І.РИКОВ