Рішення № 82455537, 10.06.2019, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/1229/19

провадження №2/619/718/19

Заочне рішення

іменем України

10 червня 2019 року

м.Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Нечипоренко І.М., за участю секретаря судового засідання Носачової І.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №619/1229/19,

ім`я (найменування) сторін:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: ОСОБА_2 ,

вимоги позивача: про стягнення суми.

представник позивача: Ципліцький Д.О.

Виклад позиції позивача.

27.03.2019 позивач звернулася до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідача на її користь заборгованість за договором позики від 16.05.2018: 39985,62грн -сума позики; 250000,00грн – пеня; 89567,79грн – 365% річних, а всього 379553,41грн, посилаючись на те, що 16 травня 2018 між нею та відповідачем було укладено договір позики, за умовами якого позикодавець передав у власність позичальника, а позичальник прийняв у власність суму в розмірі 38640,00грн зі строком погашення боргу не пізніше 16.07.2018 в м. Харкові. Сторони домовилися, що позика дорівнює еквіваленту 1480 доларів США.Позикодавець належним чином виконав свої зобов`язання та надав позику, а відповідач, в свою чергу, своїх зобов`язань за вказаним договором у встановлений строк не виконав, суму позики станом на 25.02.2019 не повернув. Строк виконання зобов`язання в повному обсязі настав 16.07.2018, а з 17.07.2018 у позивача виникло право вимагати від відповідача виконання умов договору в повному обсязі. Згідно даних офіційного сайту НБУ офіційний курс гривні щодо долару США станом на 25.02.2019 становить 2701,7312грн за 100 доларів США. Сума позики згідно п.1 договору становить: 1480 доларів СІ1ІА, що станом на 25.02.2019 становить 1480*2701,7312/100 = 39985,62грн, яку згідно умов договору відповідач зобов`язаний повернути позивачеві. Пунктом 9.4 договору встановлено, що позичальник зобов`язаний сплатити пеню у розмірі десяти процентів від суми, визначеної в пункті 1 договору, за кожен день прострочення виконання будь-якого зобов`язання за договором. За період з 17.07.2018 по 25.02.2019 розмір пені становить: 1480*10%*224 дні = 33152 долари США, що за офіційним курсом НБУ станом на 25.02.2019 становить 33152*2701,7312/100 = 895677,93грн. Однак, позивач вважає вказану суму завеликою, та вважає за можливе зменшити її до 250000,00грн. У п.11 договору сторони погодили збільшити розмір відсотків річних до 365%, що становить: 1480 доларів США*365%/365*224дні=3315,20 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 25.02.2019 становить 89567,79грн. Отже, загальний розмір заборгованості відповідача за договором позики від 16.05.2018 станом на 25.02.2019 становить: 39985,62грн - сума позики; 250000,00грн – пеня; 89567,79грн – 365% річних; а всього 379553,41грн.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 29.03.2019 позовну заяву залишено без руху.

08.04.2019, на виконання вимог ч.6 ст.187 ЦПК України, судом направлено звернення до відповідного органу реєстрації щодо місця перебування та місця проживання відповідача.

Ухвалою суду від 09.04.2019 провадження по справі відкрито за правилами спрощеного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 14.05.2019, а також задоволено заяву представника позивача – адвоката Ципліцького Д.О. про забезпечення позову.

14.05.2019 розгляд справи відкладено на 10.06.2019 у зв`язку з неявкою відповідача.

10.06.2019 відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлялася за зареєстрованим місцем проживання: АДРЕСА_1 , та враховуючи, що поштова кореспонденція повертається до суду без отримання адресатом, відповідно до вимог ч.11 ст.128 ЦПК України відповідач була повідомлена про дату, час і місце розгляду справи шляхом розміщення 15.05.2019 оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надавши заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи за його відсутності.

Частиною 3 ст.211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Ухвалою суду від 10.06.2019 постановлено ухвалити заочне рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Судом установлено, що 16 травня 2018 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діяла ОСОБА_3 , та ОСОБА_2 укладено договір позики, згідно умов якого позикодавець надала у власність позивальнику у власність суму в розмірі 38640,00грн зі строком повного погашення боргу не пізніше 16 липня 2018 року. Сторони домовились, що ця позика еквівалентна грошовому зобов`язанню в іноземній валюті та в якості еквівалента сторони приймають 1480 доларів 00 центів США. Сума, що підлягає сплаті в гривнях, визначається одноосібно ОСОБА_1 на день платежу. Ця позика є безвідсотковою. ОСОБА_2 зобов`язана повернути ОСОБА_1 грошові кошти у сумі, визначеній в пункті договору не пізніше 16 липня 2018 року (а.с.15).

Відповідно розписки від 16.05.2018 ОСОБА_2 отримала позику від ОСОБА_1 в розмірі 38640,00грн на строк 61 день до 16 липня 2018 року та зобов`язується повернути вказану суму позики в обумовлений строк. (а.с.16).

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно ч.ч.1,2 ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Згідно ч.ч. 1,2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Як встановлено ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

Законним платіжним засобом, обов`язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України – гривня (ч. 1 ст. 192 ЦК України).

Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (ч.2 ст.192 ЦК України).

За нормою ч.1 ст.533 ЦК України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях.

У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов`язанням, визначається в гривні за офіційним курсом Національного банку України.

Разом із тим, ч.2 ст.533 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов`язанням, визначається в гривні за офіційним курсом Національного банку України.

Як встановлено ч.3 ст. 533 ЦК України використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що незалежно від валюти боргу (тобто грошової одиниці, в якій обчислена сума зобов`язання), валютою платежу, тобто засобом погашення грошового зобов`язання і фактичного його виконання є національна валюта України - гривня.

Із матеріалів справи вбачається, що між сторонами, які є фізичними особами, виник спір з приводу порушення зобов`язань за договорами позики. Позивач як позикодавець за своїм правовим статусом не відноситься до суб`єктів, яким вказаними законами надано право на здійснення валютних операцій.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Беручи до уваги те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді трьох процентів річних є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Згідно п.1 договору сума позики становить: 1480 доларів СІ1ІА, що станом на 25.02.2019 становить 1480*2701,7312/100 = 39985,62грн.

Відповідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки (пені).

Пунктом 9.4 договору встановлено, що позичальник зобов`язаний сплатити пеню у розмірі десяти процентів від суми, визначеної в пункті 1 договору, за кожен день прострочення виконання будь-якого зобов`язання за договором.

За період з 17.07.2018 по 25.02.2019 розмір пені становить: 1480*10%*224 дні = 33152 долари США, що за офіційним курсом НБУ станом на 25.02.2019 становить 33152*2701,7312/100 = 895677,93грн. При цьому, позивач вважає за можливе зменшити її до 250000,00грн.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду №310/11534/13-ц від 04.07.2018, щодо нарахування пені необхідно зважати на вимоги ст.ст.549, 550, 551 ЦК України, згідно з яким пенею є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов`язання і яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожень день прострочення виконання. Проценти на неустойку не нараховуються та, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Тобто неустойка нараховується в разі порушення боржником зобов`язання (ст.610 п.3 ч.1 ст.611 ЦК України), з першого дня прострочення та до тих пір, поки зобов`язання не буде виконане.

Період за який нараховується пеня за порушення зобов`язання, не обмежується.

Невиконання відповідачем грошового зобов`язання щодо повернення коштів призвело до збільшення суми боргу, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом. (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

За змістом ч.2 ст.625 ЦК України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати (постанови Верховного Суду України від 06 червня 2012 р. у справі № 6-49цс12, від 24 жовтня 2011р. у справі № 6-38цс11).

Отже, проценти, передбачені ст.625 ЦК, не є штрафними санкціями (постанова Суду України від 17 жовтня 2011 р. у справі 6-42цс11).

У п.11 договору сторони погодили розмір процентів річних від простроченої суми, що становить 365%.

Відповідно до розрахунків, які додаються до позовної заяви 365% річних за договором від 16.05.2018 становить: 1480 доларів США*365%/365*224дні=3315,20 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 25.02.2019 становить 89567,79грн.

Отже, загальний розмір заборгованості відповідача за договором позики від 16.05.2018 станом на 25.02.2019 становить: 39985,62грн - сума позики; 250000,00грн – пеня; 89567,79грн – 365% річних; а всього 379553,41грн.

Як передбачено ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3795,54грн, враховуючи, що позовні вимоги задовольняються, сума сплаченого судового збору підлягає стягненню на її користь з відповідача.

Ухвалою від 09.04.2019, з метою забезпечення позову, ОСОБА_2 заборонено здійснювати відчуження у будь-який спосіб права власності Ѕ частини квартири АДРЕСА_2 .

Частинами 7, 8 ст.158 ЦПК України передбачено, що у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

Відповідно до ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення суду приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Керуючись ст.ст. 7, 12, 13, 81, 141, 158, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 16.05.2018 в розмірі 379553,41грн (триста сімдесят дев`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят три гривні 41 копійка).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 3795,54грн (три тисячі сімсот дев`яносто п`ять гривень 54 копійки).

Заходи забезпечення позову, що застосовані судом ухвалою від 09.04.2019, продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відповідно до п.п.15.5 п.15 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи Харківському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Дергачівський районний суд Харківської області, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування (ім`я) сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 18.06.2019.

Суддя І. М. Нечипоренко