Рішення № 82455458, 14.06.2019, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/4/19

Провадження № 2-о/638/1/19

РІШЕННЯ

іменем України

14.06.2019 Дзержинський районний суд міста Харкова у складі

головуючого судді Штих Т.В.,

за участі секретаря Тарасової О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 заінтересована особа Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Гончаренко Надія Юльянівна про встановлення факту, що має юридичне значення проживання однією сім`єю, -

встановив:

Заявник звернувся до Дзержинського районного суду м.Харкова із заявою, в якій просить встановити факт проживання заявника зі спадкодавцем ОСОБА_2 однією сім`єю не менш, як п`ять років до часу відкриття спадщині, а саме з 1964 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 у квартирі АДРЕСА_1 АДРЕСА_2 .

Заявник уточнював вказану заяву.

В обґрунтування вказаних вимог заявник повідомляє, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мачуха-з ОСОБА_2 , після її смерті залишилась спадщина.10 грудня 2018 року заявник звернувся до нотаріуса для подання заяви про прийняття спадщини. Нотаріус повідомив заявника, що відсутні відомості про факт спільного проживання його та померлої. ОСОБА_1 повідомляє, що він має родинні стосунки з ОСОБА_2 з 1964 року, коли остання почала мешкати з його батьком, у подальшому батько помер, а ОСОБА_2 продовжувала мешкати із заявником до моменту смерті, він її вважав матір`ю.

В судовому засіданні заявник наполягав на задоволенні заяви, вказав, що квартира, де він зараз мешкає була приватизована разом з ОСОБА_2 , і зараз він має намір прийняти після неї спадщину.

Заінтересована особа до судового засідання не з`явилася надала заяву, де заперечувала проти задоволення заяви, вказала, що відповідно до чинного законодавства вона взагалі не може бути стороною у справі.

Суд, вивчивши матеріали заяви, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, вважає заяву такою, що не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що заявник – ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 мешкає за адресою АДРЕСА_3 .

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 також мешкала за вказаною адресою, відповідно до копії паспорта громадянина України.

10 грудня 2018 року після померлої ОСОБА_2 заведена та зареєстрована спадкова справа.

Відповідно до довідки від 10 грудня 2018 року № 880/02-14, виданої приватним нотаріусом ОСОБА_3 Ю., після смерті ОСОБА_2 , в порядку ст. 1264 ЦК України спадщину прийняв ОСОБА_1 , інші спадкоємці не звертались.

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 13 березня 2001 року № 1-01-227500 вказана квартира приватизована ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2

Відповідно до довідки з місця проживання від 14.08.2017 року, виданої КП « Жилкомсервіс» за вказаною адресою були зареєстровані ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6

Було встановлено, що заявник звернулася до нотаріуса з метою отримання спадщини, однак усно йому було відмовлено, оскільки згідно наданих документів встановити родинні стосунки з померлою ОСОБА_2 не вбачається можливим та необхідно надати до нотаріуса документ, що підтверджує факт родинних стосунків.

Встановлення факту спільного проживання з померлою ОСОБА_2 має для заявника юридичне значення та необхідне йому для отримання спадщини.

Згідно ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Наведений у ст.315 ЦПК України перелік фактів, які встановлюються судом, не є вичерпним.

Відповідно до ч 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Проте заявник не довів свого постійного мешкання, однією родиною з померлою. Докази надані в копіях, належним чином не посвідчених. Більш того довідка про склад сім`ї від 14.08.2017 – є не актуальною, а дані в ній суперечать даним довідки від 19.12.2018 року, де взагалі відсутня інформація про реєстрацію заявника за вказаним місцем мешкання.

Окремо суд звертає увагу на ті обставини, що нотаріуси у вказаній справі не є заінтересованими особами і не повинні залучатись до участі у справі, відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 « Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7 п.2 та п. 18, а також відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 « Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31 березня 1995 року п.5.

Докази до заяви додані в копіях, належним чином не посвідчених, що унеможливлює прийняття їх судом як належних та допустимих, джерело походження вказаних доказів не відоме.

Суду не надано доказів смерті ОСОБА_2 ( свідоцтва про смерть або довідки).

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.2 ст.76 ЦПК України, ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

У відповідності до ст.ст.13,81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Щодо інших аргументів або міркувань заявника, то вони не дають підстав для висновку про обґрунтованість заяви.

При цьому, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Окремо суд зазначає, що пунктом другим Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30 травня 2008року «Про судову практику у справах про спадкування» визначено, що справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Сам же заявник в перших рядках своєї заяви вказує, що звертається саме з підстав прийняття спадщини.

Відповідно до ч.ч.1 і 3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Керуючись ст.258, 259,263,264,265 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Вимоги ОСОБА_1 заінтересована особа Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Гончаренко Надія Юльянівна про встановлення факту, що має юридичне значення проживання однією сім`єю – залишити без задоволення.

Судовий збір вважати сплаченим заявником.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту проголошення через районний суд, шляхом подачі апеляційної скарги.

Рішення ухвалено та надруковано суддею в нарадчій кімнаті.

Суддя : Штих Т.В.