Рішення № 82454857, 18.06.2019, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/1433/19

Провадження №: 2-а/398/64/19

РІШЕННЯ

Іменем України

"18" червня 2019 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі: головуючого судді - Коліуш Г.В., з участю секретаря судового засідання Михно О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до заступника начальника Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області Гавренкової Тетяни Семенівни про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, закриття провадження у справі,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправною та скасування постанови заступника начальника Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області Гавренкової Тетяни Семенівни про накладення адміністративного стягнення від 08.04.209 року та закриття провадження.

Позов обґрунтовує тим, що 08 квітня 2019 року заступником начальника Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області Гавренкової Тетяни відносно нього винесена постанова про накладення адміністративного стягнення. Згідно даної постанови відповідач, розглянувши протоколи про адміністративне правопорушення №000309, 000310 від 25 березня 2019 року та витяг з акта планової документальної перевірки №14/11-28-13-05/2610306716 від 04 березня 2019 року, встановив факт неведення ним обліку доходів і витрат за період з 01.01.2017р. по 31.12.2018р. та порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 164-1, ч. 1 ст. 165-1 КУпАП. Вказаною постановою його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 680грн. Копія даної постанови йому вручена не була та надійшла на його адресу засобами поштового зв`язку 11 квітня 2019 року. Вважає висновки відповідача безпідставними, а прийняті в якості доказів вчинення ним адміністративного правопорушення документи такими, що складені з порушенням порядку їх складання, у зв`язку з чим постанова є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки за умовами п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в ст. ст. 218-221 КУпАП, зокрема, у справах за ст.ст. 164-1, 165-1 КУпАП, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ (Національної поліції). Вичерпний перелік підстав для складання протоколів про адміністративні правопорушення органами податкової служби наведений у цьому самому пункті, а саме: за ст.ст. 51-2, 155-1, 162-1, 163-1, 163-4, 163-12, ч. 2 і 3 ст. 163-17, ст., ст. 164, 164-5, 164-16, 166-16, 166-17, 177-2, 204-3 КУпАП. Таким чином, використані заступником начальника Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області Гавренковою Т.С. як основні докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення протоколи про адміністративне правопорушення №000309, 000310 від 25.03.2019р., складені головним державним ревізором-інспектором ГУ ДФС у Кіровоградській області Жугановою І.В., не можуть вважатись належними та допустимими. Викладені в акті планової документальної перевірки №14/11-28-13-05/2610306716 від 04 березня 2019 року обставини та зроблені перевіряючими висновки містять однобоке трактування вимог чинного податкового законодавства з боку органів Державної фіскальної служби та наразі є об`єктом адміністративного оскарження.

21 травня 2019 року через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов про відмову в задоволені позову з посиланням на те, що ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. Позивач в позові лише констатує факти, а саме проведення перевірки, складання акту, складання відносно нього протоколів та постанови, однак не викладає обставин, якими обґрунтовує свої вимоги, не зазначає докази, що підтверджують вказані обставини.

Позивач в судове засіданні не з`явився, про час, місце та дату судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив, будь-яких заяв, клопотань не надав.

Представник позивача в судове засіданні не з`явився, про час, місце та дату судового засідання повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без участі позивача та представника позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судове засіданні не з`явився, про час, місце та дату судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив, будь-яких заяв, клопотань не надав.

Відповідно до ч.3 ст.205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, судом встановлено наступне.

В силу ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Судом встановлено, що наказом Головного управління ДФС у Кіровоградській області від 24 січня 2019 року за № 116 було призначено проведення документальної планової виїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 , з 12 лютого 2019 року по 25 лютого 2019 року, з метою перевірки питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, дотримання законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період діяльності з 01.01.2017 р. по 31.12.2018 р.

За результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки згідно з актом перевірки від 04.03.2019 р. № 14/11-28-13-05/2610306716 відносно ОСОБА_1 складено протоколи про адміністративні правопорушення: № 000309 від 25.03.2019 р. за ч. 1 ст. 164-1 КУпАП, № 000310 від 25.03.2019 р. за ч. 1 ст. 165-1 КУпАП, розгляд яких призначено на 12-00 годину 08 квітня 2019 року у приміщенні ГУ ДФС у Кіровоградській області за адресою: вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький.

Частиною 1 статті 277 КУпАП встановлено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

08 квітня 2019 року заступник начальника Головного управління ДФС у Кіровоградської області Гавренкова Т.С., розглянувши справи про адміністративні правопорушення за протоколами №000309, 000310 від 25.03.2019 року, акт документальної планової виїзної перевірки від 04.03.2019 р. № 14/11-28-13-05/2610306716, винесла постанову від 08 квітня 2019 року про накладення адміністративного стягнення, якими ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. ст. 164-1 ч. 1, 165-1 ч. 1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 680,00 грн..

Позивачем в позові зазначено, що викладені в акті планової документальної перевірки №14/11-28-13-05/2610306716 від 04 березня 2019 року обставини наразі є об`єктом адміністративного оскарження, однак доказів в підтвердження оскарження акту перевірки до суду не надано.

На час розгляду цієї справи невідомо чи відкрито провадження по справі за фактом оскарження податкових повідомлень-рішень та чи прийнято рішення за вказаним позовом.

Відповідно до ч. 4 ст. 150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що, оскільки дію рішення суб`єкта владних повноважень щодо призначення позапланової перевірки не було зупинено, прийняття рішення за результатами її проведення є правомірними.

Пунктом 1 частини 1 статті 255 КУпАП передбачено, що у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати: 1) уповноважені на те посадові особи: органів внутрішніх справ (Національної поліції) (частина перша статті 44, статті 44-1, 46-1, 46-2, 51, 51-2, 88-1, 89, 92, частина перша статті 106-1, стаття 106-2, частини четверта і сьома статті 121, частина четверта статті 122, статті 122-2, 122-4, 122-5, частини друга і третя статті 123, стаття 124,частина третя статті 126, частина четверта статті 127, статті 127-1, 130, частина третя статті 133, стаття 135-1, стаття 136 (про порушення на автомобільному транспорті), стаття 139, частина четверта статті 140, статті 148, 151, 152, 154, 155, 155-2 - 156-2, 159, 160, 162, 162-3, частина перша статті 163-17, статті 164 - 164-11, 164-15, 164-16, 165-1, 165-2, 166-14 - 166-18, 172-4 - 172-9,172-9-2, 173 - 173-2, 173-4, 174, стаття 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статті 176, 177, 178 - 181-1, 182 - 183-1, частини перша - третя, сьома статті 184, статті 184-1 - 185-2, 185-4 - 185-9, 186, 186-1, 186-3, 186-5 - 187, 188-28, 188-47, 189 - 195-6, статті 204-1, 206-1, 212-6, 212-7, 212-8, 212-10, 212-12, 212-13, 212-14, 212-19, 212-20).

Частиною 3 статті 255 КУпАП передбачено, що у випадках, прямо передбачених законом, протоколи про адміністративні правопорушення можуть складати також посадові особи інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування і представники органів самоорганізації населення.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на той факт, що відповідач не мав права складати протоколи про адміністративне правопорушення, у справах за ст., ст. 164-1, 165-1 КУпАП, оскільки протоколи про адміністративні правопорушення за даними статтями мають право складати уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ (Національної поліції), оскільки відповідно до ст. 234-2 КУпАП органи доходів і зборів розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема пов`язані з ухиленням від подання декларації про доходи (стаття 164-1), порушенням законодавства про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (стаття 165-1). Від імені органів доходів і зборів розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники органів доходів і зборів та їх заступники, уповноважені ними посадові (службові) особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 164-1 КУпАП неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов`язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ч. 1 ст. 165-1 КУпАП порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування або подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування, іншої звітності та відомостей, передбачених законами України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" і "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", порушення встановленого порядку використання та здійснення операцій з коштами Пенсійного фонду України, тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу - підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що в межах заявлених позовних вимог відсутні підстави для скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності позивача та закриття провадження у справі, тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати необхідно віднести за рахунок держави, оскільки у задоволенні позову відмовлено, а позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись статтями 242 - 246, 255, 268-272, 286, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) до заступника начальника Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області Гавренкової Тетяни Семенівни (місцезнаходження юридичної особи: м. Кропивницький, вул.. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ 39393501) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, закриття провадження у справі - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня складення судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Коліуш Г.В.