Рішення № 8245470, 20.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 20/26320.01.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Лайн ЛТД»

про стягнення 692576,18 грн.

За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Лайн ЛТД»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг»

про визнання недійсним п.7.8. Договору фінансового лізингу №461/10/2006 від 02.10.2006р.

Суддя Палій В.В.          

Секретар Молочна Н.С.

Представники сторін:

від ТОВ «Ласка лізинг» Назаренко В.Є.- предст. (дов. від 22.07.2009р.), Парненко А.А. –предст. (дов. від 10.03.2009р.)

від ТОВ «Трейд Лайн ЛТД» Ващук М.В. –предст. (дов. від 31.08.2009р.), Странніков А.В. –предст. (дов. від 04.11.2009р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ «Ласка Лізинг»звернулося з позовом до ТОВ «Трейд Лайн ЛТД» про стягнення заборгованості в сумі 692576,18грн. (659347,22грн. –основного боргу, 25307,05грн.-пені, 3457,06грн. –3% річних, 4464,85грн. –збитків від інфляції), яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов’язання за договором фінансового лізингу №461/10/2006 від 02.10.2006р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2009р. судом порушено провадження у справі №20/263, прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи призначено на 29.09.2009р.

29.09.2009р. судом одержано клопотання ТОВ «Трейд Лайн ЛТД»про здійснення фіксації судового процесу за допомогою технічних засобів.

У судовому засіданні 29.09.2009р. судом клопотання ТОВ «Трейд Лайн ЛТД»задоволено.

У судовому засіданні 29.09.2009р. ТОВ «Трейд Лайн ЛТД»надав клопотання про відкладення розгляду справи, в зв’язку з тим, що останній не виконав вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі, оскільки ТОВ «Ласка Лізинг»не надіслало на адресу ТОВ «Трейд Лайн ЛТД»копії позовної заяви з доданими до неї документами.

Судом відмовлено в задоволенні вказаного клопотання, оскільки матеріали справи містять докази надсилання на адресу ТОВ «Трейд Лайн ЛТД»копії позовної заяви з доданими до неї документами.

Представник ТОВ «Ласка Лізинг»у судовому засіданні 29.09.2009р. надав клопотання про долучення до матеріалів справи документів на вимогу ухвали суду від 14.09.2009р. До клопотання додано розрахунок суми заборгованості, відповідно до якого ТОВ «Ласка Лізинг»просить суд стягнути з відповідача 657076,86грн.-основного боргу, 25307,05грн.-пені, 4464,85грн. збитків від інфляції, 6457,06грн. -3% річних.

Судом клопотання задоволено.

З метою витребування неподаних на вимогу ухвали про порушення провадження у справі документів, судом оголошено перерву у судовому засіданні до 14.10.2009р.

14.10.2009р. судом одержано зустрічний позов ТОВ «Трейд Лайн ЛТД»до ТОВ «Ласка Лізинг»про визнання недійсним п.7.8. договору фінансового лізингу №461/10/2006 від 02.10.2006р. Зустрічний позов обґрунтовано тим, що об’єкти лізингу за спірним договором у кількості 2 од. з 19.06.2009р. не експлуатуються ТОВ «Трейд Лайн ЛТД»- лізингоотримувачем - через вихід зі стану експлуатації внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Для здійснення технічного обслуговування пошкоджених автомобілів, ТОВ «Трейд Лайн ЛТД»передало пошкоджені автомобілі до ТОВ «Трак Центр»для здійснення ремонту, проте через несплату ТОВ «Ласка Лізинг»страхових платежів за договором страхування, ТОВ «Трак Центр»відмовляється повернути автомобілі лізингоотримувачу (ТОВ «Трейд Лайн ЛТД») до моменту отримання страхових платежів від ТОВ «Ласка Лізинг».

Правовідносини за договором фінансового лізингу регулюються положенням Цивільного кодексу України, згідно приписів якого до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду), згідно ч.6 статті 762 Цивільного кодексу України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

У п.7.8. договору фінансового лізингу встановлено, що лізингоотримувач зобов’язаний вносити всі грошові суми в рахунок оплати лізингових платежів в об’ємі та в строки, встановлені в графіку внесення платежів, незалежно від виставлення або отримання рахунків лізингодавця, а також незалежно від фактичного користування майном, в тому числі, у період технічного обслуговування ремонту, втрати майна, протягом строку фінансового лізингу або до моменту дострокового припинення договору.

Враховуючи викладене, ТОВ «Трейд Лайн ЛТД» вважає, що сторони, в момент укладення договору, порушили вимоги, встановлені законодавством, а саме приписи ч. 6 статті 762 ЦК України, в зв’язку з чим позивач за зустрічним позовом просить суд визнати п.7.8. договору фінансового лізингу №461/10/2006 від 02.10.2006р. - недійсним.

У судовому засіданні 14.10.2009р. представник ТОВ «Ласка Лізинг»надав заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач за первісним позовом просить суд стягнути з відповідача за первісним позовом 1065515,19грн. заборгованості (992734,16грн. –основного боргу, 56062,11грн. – пені, 7706,37грн. –3 % річних, 9012,55грн. –збитків від інфляції), а також витрати по сплаті державного мита –10655,15грн. та 236,00грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У судовому засіданні 14.10.2009р. судом оголошено перерву до 04.11.2009р., позивача за первісним позовом зобов’язано надати суду оригінал платіжного доручення в підтвердження доплати державного мита в частині збільшених позовних вимог, відповідача за первісним позовом зобов’язано надати відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 14.10.2009р. зустрічний позов прийнято судом для спільного розгляду із первісним позовом у справі №20/263.

03.11.2009р. судом одержано заяву ТОВ «Ласка Лізинг»про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач за первісним позовом просить суд стягнути з відповідача за первісним позовом 1441237,70грн. (1342101,55грн. –основного боргу, 73576,07грн. –пені, 10774,93грн. –3% річних, 14785,15грн. –збитків від інфляції), а також витрати по сплаті державного мита –14412,38грн. та 236,00грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У судовому засіданні 04.11.2009р. судом оголошено перерву до 24.11.2009р.

23.11.2009р. судом одержано відзив ТОВ «Трейд Лайн ЛТД»на первісну позовну заяву, в якому відповідач за первісним позовом зазначає, що позивач за первісним позовом порушує умови договору фінансового лізингу, вчиняє дії у перешкоджанні користування ТОВ «Трейд Лайн ЛТД»предметами лізингу у кількості 2 од., не виплачує страхові внески, внаслідок чого ТОВ «Трейд Лізинг ЛТД»не повертають у користування автомобілі після технічного обслуговування внаслідок ДТП, а відтак, відповідач за первісним позовом вважає, що звільнений від сплати лізингових платежів в частині 2 од. предмету лізингу за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через вихід зі стану експлуатації майна.

Крім того, у відзиві зазначено, що позивач невірно розраховує суму основного боргу, нараховуючи на суму лізингового платежу ПДВ 20%, оскільки умовами договору та графіком внесення платежів до договору передбачено, що ПДВ 20% включено до загальної суми лізингових платежів, отже логічним є те, що і чергові платежів за договором лізингу включають в себе ПДВ 20%. Також, відповідач заперечує проти нарахування 3% річних та збитків від інфляції, оскільки така відповідальність за несплату лізингових платежів не передбачена договором.

У судовому засіданні 24.11.2009р. судом прийнято до розгляду заяву позивача за первісним позовом про збільшення позовних вимог.

Відповідач за первісним позовом звернувся до суду з клопотанням про витребування у позивача за первісним позовом документів, а саме, договорів страхування предмету лізингу, які ТОВ «Ласка Лізинг»зобов’язано укладати згідно п.10.1 договору фінансового лізингу.

Представник ТОВ «Ласка Лізинг»не заперечив проти задоволення вказаного клопотання.

Судом клопотання задоволено.

Представник ТОВ «Ласка Лізинг»у судовому засіданні 24.11.2009р. надав суду відзив на зустрічний позов, відповідно до якого відповідач за зустрічним позовом просить суд відмовити в задоволенні зустрічних позовних вимог, оскільки приписами статті 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, а позивач за зустрічним позовом просить суд визнати недійсною форму договору –частину із контексту договору статті.

Також, відповідач за зустрічним позовом вважає необґрунтованими твердження позивача за зустрічним позовом щодо несплати відповідачем страхових внесків.

У судовому засіданні 24.11.2009р. сторони надали заяву про продовження терміну розгляд справи №20/263 на більш тривалий строк, ніж встановлено ч. 1 ст. 69 ГПК України.

Судом вказану заяву задоволено.

Для витребування у ТОВ «Ласка Лізинг»договорів страхування предмету лізингу за договором фінансового лізингу №461/10/2006 від 02.10.2006р. та з метою ознайомлення позивача за зустрічним позовом із відзивом на зустрічний позов, у судовому засіданні 24.11.2009р. судом оголошено перерву до 09.12.2009р.

Представник позивача за первісним позовом у судовому засіданні 09.12.2009р. надав суду страхове свідоцтво до Генерального договору страхування №05-206/06 від 03.04.2006р., згідно з яким застрахованим об’єктом є DAF FT 95 XF.430 2006року.

У судовому засіданні 09.12.2009р. представник позивача за зустрічним позовом заявив усне клопотання про витребування у відповідача за зустрічним позовом Генерального договору страхування №05-206/06 від 03.04.2006р., згідно з яким застраховано транспортні засоби DAF FT 95 XF.430 2006року, з метою дослідження його умов.

Представник відповідача за зустрічним позовом проти даного клопотання заперечив, посилаючись на те, що зазначений Генеральний договір страхування містить інформацію, яка не стосується лише позивача за зустрічним позовом як лізингоодержувача та вигодонабувача, а також містить конфіденційну інформацію щодо інших осіб, яка не підлягає розголошенню. Підтвердженням того, що транспортні засоби є застрахованими є страхове свідоцтво до Генерального договору страхування №05-206/06 від 03.04.2006р., яке знаходиться у позивача за зустрічним позовом.

Розгляд даного клопотання перенесено судом на наступне судове засідання.

Представник ТОВ «Трейд Лайн ЛТД»звернувся до суду з клопотанням про призначення у справі судово-бухгалтерської експертизи, з метою одержання відповіді на питання щодо правильності нарахування лізингових платежів та штрафних санкцій за договором фінансового лізингу №461/10/2006 від 02.10.2006р. та щодо нарахування ПДВ на суму комісії, якщо при сплаті чергових лізингових платежів такий податок вже враховано.

Розгляд даного клопотання перенесено судом на наступне судове засідання.

У судовому засіданні 09.12.2009р. судом оголошено перерву до 23.12.2009р., з метою вирішення заявлених клопотань.

У судовому засіданні 23.12.2009р. судом не задоволено клопотання ТОВ «Трейд Лайн ЛТД»про витребування Генерального договору страхування №05-206/06 від 03.04.2006р. у відповідача за зустрічним позовом, у зв’язку з тим, що дослідження умов даного договору, за наявності страхового свідоцтва до договору, не впливає на суть даного спору, як за первісним, так і за зустрічним позовом.

Клопотання ТОВ «Трейд Лайн ЛТД»про призначення у справі №20/263 судово-бухгалтерської експертизи судом не задоволено, оскільки питання, які ТОВ «Трейд Лайн ЛТД»просить суд поставити перед експертом, не потребують спеціальних знань.

У судовому засіданні 23.12.2009р. представник позивача за первісним позовом надав суду письмові заперечення на відзив на позовну заяву ТОВ «Трейд Лайн ЛТД».

Крім того, у доповненні до відзиву на зустрічний позов, відповідач за зустрічним позовом вказує про те, що Закон України «Про фінансовий лізинг»є спеціальним законодавчим актом, що регулює відносини у сфері фінансового лізингу, а інші положення застосовуються у випадках, якщо вони не суперечать йому. Оскільки сплати лізингових платежів здійснюється у порядку, встановленому договором і з моменту передачі предмета лізингу у володіння лізингоодержувачу ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета лізингу переходить до лізингоодержувача, відповідно у даному випадку неможливе застосування положень ч. 6 ст. 762 ЦК України.

У судовому засіданні 23.12.2009р. представник ТОВ «Трейд Лайн ЛТД»звернувся до суду з клопотанням про виклик у судове засідання страхового брокера ТОВ «Брит Марк» Ю. Островського для дачі пояснень щодо одержання документів про ДТП від ТОВ «Трейд Лайн ЛТД»для подальшої їх передачі до страхової компанії.

Клопотання судом не задоволено, оскільки обставини справи, які повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Представник ТОВ «Трейд Лайн ЛТД»звернувся до суду з клопотанням про призначення у справі судово - економічної експертизи, з метою одержання відповіді на питання щодо правильності нарахування лізингових платежів та штрафних санкцій за договором фінансового лізингу №461/10/2006 від 02.10.2006р. та визначення розміру заборгованості ТОВ «Трейд Лайн ЛТД»перед ТОВ «Ласка Лізинг» за наявними в матеріалах справи документами.

Клопотання судом не задоволено, оскільки питання, які ТОВ «Трейд Лайн ЛТД»просить суд поставити перед експертом, не потребують спеціальних знань.

У судовому засіданні 23.12.2009р. судом оголошено перерву до 20.01.2010р., з метою виготовлення повного тексту рішення по справі.

Дослідивши матеріал справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

02.10.2006р. між ТОВ «Ласка Лізинг»та ТОВ «Трейд Лайн Груп ЛТД»укладено договір фінансового лізингу №461/10/2006, відповідно до умов якого лізингодавець (ТОВ «Ласка Лізинг») зобов’язується придбати у свою власність транспортний засіб (далі –майно) у відповідності до встановленої лізингоодержувач (ТОВ «Трейд Лайн Груп ЛТД») специфікації продавця:

Тип: сідельний тягач

Марка, модель: DAF FT XF 95 (десять одиниць);

№ шасі: буде встановлений в Акті здачі-приймання майна;

Рік випуску: 2006р.;

Пробіг на момент придбання: до 500 км.;

Специфікація продавця: Додаток до договору купівлі-продажу від 02.10.2006р.;

та передати його без надання послуг з керування та технічної експлуатації лізингоотримувачу у якості предмету лізингу у тимчасове володіння та користування за плату, а лізингоотримувач зобов’язується прийняти його на умовах даного договору.

          Відповідно до п. 3.1 договору передача лізингодавцем майна, а також необхідних приналежностей та документів, які є невід’ємною частиною майна, і прийняття його лізингоодержувачем на правах володіння та користування здійснюється шляхом підписання Акта здачі-приймання майна.

Транспортні засоби, що є предметом фінансового лізингу в кількості 10одиниць. передані ТОВ «Трейд Лайн Груп ЛТД»відповідно до видаткової накладної №РН-0000420 від 28.12.2006р. на суму 6006569,20грн. Факт одержання обладнання уповноваженим працівником ТОВ «Трейд Лайн Груп ЛТД»підтверджується довіреністю серії ЯМЯ №526543 від 26.12.2006р.

28.12.2006р. між сторонами підписано Акт здачі-приймання майна (додаток №2 до договору фінансового лізингу від 02.10.2006р.), відповідно до якого відповідачу за первісним позовом передано транспортні засоби у кількості 10 одиниць.

Відповідно до п. 2.3. договору вартість майна, яке передається ТОВ «Ласка Лізинг»до ТОВ «Трейд Лайн Груп ЛТД», складає суму еквівалентну 896650,00 «у.о.», в тому числі ПДВ у розмірі 20% - 149441,67 «у.о.», виражена у гривнях України.

Вартість майна (включаючи ПДВ), яке передається ТОВ «Ласка Лізинг»до ТОВ «Трейд Лайн Груп ЛТД», в гривнях складає суму авансів, внесених у відповідності до п.7.4. договору, загальну суму платежів в погашення вартості майна, зазначену в «Графі 4»Графіка внесення платежів (далі –додаток №1 до договору) по «Курсу 1»та викупну вартість, зазначену в додатку №1 до договору по «Курсу 1».

Відповідно до п.7.5. договору лізингові платежі нараховуються за кожний період строку фінансового лізингу. Розмір лізингового платежу за кожний період строку фінансового лізингу зазначений в додатку №1 до договору.

Порядок та строки внесення грошових сум в рахунок оплати лізингових платежів вказаний у Графіку внесення платежів (п.7.6. договору).

Відповідно до п.7.8 договору лізингоодержувач зобов’язаний вносити всі грошові суми в рахунок оплати лізингових платежів в обсязі і в строки, встановлені в Графіку внесення платежів, незалежно від виставлення або одержання рахунків лізингодавця, а також, незалежно від фактичного користування майном, в тому числі, в період технічного обслуговування, ремонту, втрати майна, протягом строку фінансового лізингу або до моменту дострокового припинення договору.

У зустрічному позові ТОВ «Трейд Лайн ЛТД»до ТОВ «Ласка Лізинг» просить суд визнати недійсним п.7.8. договору фінансового лізингу №461/10/2006 від 02.10.2006р. Зустрічний позов обґрунтовано тим, що об’єкти лізингу за спірним договором у кількості 2 од. з 19.06.2009р. не експлуатуються позивачем за зустрічним позовом через вихід зі стану експлуатації внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Для здійснення технічного обслуговування пошкоджених автомобілів, позивач за зустрічним позовом передав пошкоджені автомобілі до ТОВ «Трак Центр»для здійснення ремонту, проте через несплату відповідачем за зустрічним позовом страхових платежів за договором страхування, ТОВ «Трак Центр»відмовляється повернути автомобілі позивачу за первісним позовом до моменту виплати суми страхового відшкодування.

Оскільки правовідносини за договором фінансового лізингу регулюються положенням Цивільного кодексу України, згідно приписів якого до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду), згідно ч.6 статті 762 Цивільного кодексу України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає, то ТОВ «Трейд Лайн ЛТД»вважає, що сторони, в момент укладення договору, порушили вимоги, встановлені законодавством, а саме приписи ч. 6 статті 762 ЦК України, в зв’язку з чим позивач за зустрічним позовом просить суд визнати п.7.8. договору фінансового лізингу, в якому встановлено, що лізингоотримувач зобов’язаний вносити всі грошові суми в рахунок оплати лізингових платежів в об’ємі та в строки, встановлені в графіку внесення платежів, незалежно від виставлення або отримання рахунків лізингодавця, а також незалежно від фактичного користування майном, в тому числі, у період технічного обслуговування ремонту, втрати майна, протягом строку фінансового лізингу або до моменту дострокового припинення договору - недійсним.

Відповідач за зустрічним позовом просить суд відмовити в задоволенні зустрічних позовних вимог, оскільки приписами статті 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, а позивач за зустрічним позовом просить суд визнати недійсною форму договору –частину із контексту статті договору.

Також, відповідач за зустрічним позовом вважає необґрунтованими твердження позивача за зустрічним позовом щодо несплати відповідачем страхових внесків.

У доповненні до відзиву на зустрічний позов, відповідач за зустрічним позовом вказує про те, що Закон України «Про фінансовий лізинг»є спеціальним законодавчим актом, що регулює відносини у сфері фінансового лізингу, а інші положення застосовуються у випадках, якщо вони не суперечать йому. Оскільки сплати лізингових платежів здійснюється у порядку, встановленому законом і з моменту передачі предмета лізингу у володіння лізингоодержувачу ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета лізингу переходить до лізингоодержувача, відповідно у даному випадку неможливо застосування положень ч. 6 ст. 762 ЦК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність зустрічних позовних вимог, а тому суд відмовляє в задоволенні зустрічного позову та про обґрунтованість і задоволення первісних позовних вимог, з огляду на нижченаведене.

Закон України «Про фінансовий лізинг»визначає поняття «фінансового лізингу»- це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу.

Відповідно до ч. 1 статті 2 ЗУ «Про фінансовий лізинг»відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Відповідно до статті 6 цього Закону договір лізингу має бути укладений у письмовій формі. Істотними умовами договору лізингу є:

- предмет лізингу;

- строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу);

- розмір лізингових платежів;

- інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Строк лізингу визначається сторонами договору лізингу відповідно до вимог цього Закону.

Дослідивши умови договору, судом встановлено, що сторони погодили всі істотні умови договору фінансового лізингу №461/10/2006 від 02.10.2006р., передбачені вищевказаною статтею Закону.

Згідно п. 3 ч. 2 статті 11 Закону лізингоодержувач (позивач за зустрічним позовом) зобов’язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі, згідно ч.1 статті 16 цього Закону встановлено, що сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Розділом 7 договору фінансового лізингу сторонами встановлено конкретний порядок розрахунків та внесення лізингових платежів, зокрема:

- лізингові платежі нараховуються за кожний період строку фінансового лізингу. Розмір лізингового платежу за кожний період строку фінансового лізингу зазначений в додатку №1 до договору (п.7.5);

- порядок та строки внесення грошових сум в рахунок оплати лізингових платежів вказаний у Графіку внесення платежів (п.7.6);

- лізингоодержувач зобов’язаний вносити всі грошові суми в рахунок оплати лізингових платежів в обсязі і в строки, встановлені в Графіку внесення платежів, незалежно від виставлення або одержання рахунків лізингодавця, а також, незалежно від фактичного користування майном, в тому числі, в період технічного обслуговування, ремонту, втрати майна, протягом строку фінансового лізингу або до моменту дострокового припинення договору (п.7.8).

Проаналізувавши приписи Закону України «Про фінансовий лізинг»та умови договору, зокрема п.7.8. договору, судом встановлено, що норми Закону не містять заборони щодо погодження сторонами при укладенні договору фінансового лізингу додаткових умов стосовно порядку внесення лізингових платежів лізингоодержувачем в залежності від обставин, за яких останній не міг використовувати майно протягом певного періоду часу, відповідно, суд дійшов висновку, що п.7.8 договору фінансового лізингу №461/10/2006 від 02.10.2006р. відповідає та не суперечить вимогам чинного законодавства.

Також, суд зазначає, що згідно ч. 1 статті 809 ЦК України ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета договору лізингу несе лізингоодержувач, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вказане також кореспондується з ч.1 статті 13 Закону України Про фінансовий лізинг», де зазначено, що з моменту передачі предмета лізингу у володіння лізингоодержувачу ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета лізингу переходить до лізингоодержувача, якщо інше не встановлено договором.

Умовами договору фінансового лізингу протилежного вказаним нормам не встановлено.

Суд також погоджується із твердженням відповідача за зустрічним позовом про те, що Закон України «Про фінансовий лізинг»є спеціальним законодавчим актом, що регулює відносини у сфері фінансового лізингу, а інші положення застосовуються у випадках, якщо вони не суперечать йому. Оскільки сплати лізингових платежів здійснюється у порядку, встановленому договором і з моменту передачі предмета лізингу у володіння лізингоодержувачу ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета лізингу переходить до лізингоодержувача, відповідно у даному випадку неможливе застосування положень ч. 6 ст. 762 ЦК України, з урахуванням того, що на відміну від найму майна під час виконання договору фінансового лізингу лізингоодержувач, зокрема, вносить кошти в рахунок погашення вартості майна, відповідно, в кінці строку договору фінансового лізингу до лізингоодержувача переходить право власності на предмет лізингу.

Суд зауважує, що в разі наявності зі сторони відповідача за зустрічним позовом порушення умов чи неналежного виконання умов договору фінансового лізингу, внаслідок яких позивачу за зустрічним позовом завдано збитків, останній не позбавлений права звернутися до суду у відповідності до норм чинного законодавства України, з позовом про відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням умов договору лізингу.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (надалі –ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що зустрічний позов про визнання недійсним п.7.8. договору фінансового лізингу №461/10/2006 від 02.10.2006р.є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Щодо первісної позовної заяви (з урахуванням уточнених позовних вимог) про стягнення з відповідача за первісним позовом 1441237,70грн. (1342101,55грн. –основного боргу, 73576,07грн. – пені, 10774,93грн. –3% річних, 14785,15грн. –збитків від інфляції), а також витрат по сплаті державного мита –14412,38грн. та 236,00грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, судом встановлено наступне.

Відповідно до п.7.5. договору лізингові платежі нараховуються за кожний період строку фінансового лізингу. Розмір лізингового платежу за кожний період строку фінансового лізингу зазначений в додатку №1 до договору.

Порядок та строки внесення грошових сум в рахунок оплати лізингових платежів вказаний у Графіку внесення платежів (п.7.6. договору).

Відповідно до п.7.8 договору лізингоодержувач зобов’язаний вносити всі грошові суми в рахунок оплати лізингових платежів в обсязі і в строки, встановлені в Графіку внесення платежів, незалежно від виставлення або одержання рахунків лізингодавця, а також, незалежно від фактичного користування майном, в тому числі, в період технічного обслуговування, ремонту, втрати майна, протягом строку фінансового лізингу або до моменту дострокового припинення договору.

          За січень 2009р. на день платежу офіційний курс НБУ для одного Євро становив: 9,87833грн.

          За квітень 2009р. на день платежу офіційний курс НБУ для одного Євро становив: 10,206350грн.

За травень 2009р. на день платежу офіційний курс НБУ для одного Євро становив: 10,3103560грн.

За червень 2009р. на день платежу офіційний курс НБУ для одного Євро становив: 10,7292550грн.

За липень 2009р. на день платежу офіційний курс НБУ для одного Євро становив: 10,6964970грн.

За серпень 2009р. на день платежу офіційний курс НБУ для одного Євро становив: 11,0620260грн.

За вересень 2009р. на день платежу офіційний курс НБУ для одного Євро становив: 11,756835грн.

За жовтень 2009р. на день платежу офіційний курс НБУ для одного Євро становив: 11,769894грн.

Відповідно до Графіку внесення платежів сума лізингових платежів щомісяця складає 20585,29у.о.

Відповідно до Графіку внесення платежів, відповідач повинен був провести лізингові платежі відповідно 08.02.2009р., 08.04.2009р., 08.05.2009р., 08.06.2009р., 08.07.2009р., 08.08.2009р., 08.09.2009р., 08.10.2009р.

Згідно з п.7.1. договору сторони погодили, що валютою договору є умовна одиниця . Під умовною одиницею розуміється сума, відображена в гривнях та дорівнює одному Євро по курсу згідно пункту 7.1.1. договору.

Пунктом 7.1.1. договору визначені такі поняття:

- «Курс 1»- курс, встановлений НБУ для одного Євро станом на 08.12.2006р.;

- «Курс 2»- курс, встановлений НБУ для одного Євро на дату, визначену для проведення чергового лізингового платежу згідно Графіку внесення платежів (Додаток №1) до даного договору.

Відповідно до п.7.1.2. договору поточний лізинговий платіж, який підлягає оплаті в гривнях, розраховується як додаток суми лізингового платежу відображеної в «у.о.»згідно «Графи 3»Додатку 31 на відповідну дату проведення платежу та «Курс 2». При цьому в погашення вартості майна відноситься сума, відображена в гривнях та розрахована як додаток відповідної суми в «у.о.», зазначеної в «Графі 4»Додатка №1 та «Курсу 1».

Проте, відповідач за первісним позовом частково оплатив лізинговий платіж за квітень 2009р. у сумі 5537,97грн., а в інші вказані періоди, а саме: травень 2009р., червень 2009р., липень 2009р. та серпень 2009р., вересень 2009, жовтень 2009р. відповідач за первісним позовом лізингові платежі не перерахував.

У зв’язку з наведеним, позивач за первісним позовом просить суд стягнути з відповідача за первісним позовом 1342101,55грн. –основного боргу (неоплачений у повному обсязі лізинговий платіж за січень 2009р. у сумі –37757,84грн., а також лізингові платежі за період з березня по вересень 2009р.).

У відзиві на первісну позовну заяву відповідач за первісним позовом зазначає, що позивач за первісним позовом порушує умови договору фінансового лізингу, вчиняє дії у перешкоджанні користування ТОВ «Трейд Лайн ЛТД»предметами лізингу у кількості 2 од., не виплачує страхові платежі, внаслідок чого ТОВ «Трейд Лізинг ЛТД»не повертають у користування автомобілі після технічного обслуговування внаслідок ДТП, а відтак, відповідач за первісним позовом вважає, що звільнений від сплати лізингових платежів в частині 2 од. предмету лізингу за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через вихід зі стану експлуатації майна.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (надалі –ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Дослідивши відзив на первісну позовну заяву, суд встановив, що в ньому відсутні докази, в підтвердження викладених в ньому обставин (зокрема, щодо відмови у повернення автомобілів з підстав, наведених у відзиві), а тому суд вважає доводи відповідача за первісним позовом недоведеними та безпідставними, та такими, що не мають значення для вирішення справи.

Крім того, відповідач за первісним позовом у відзиві на первісну позовну заяву посилається на листи №1875-05/08 від 08.05.2009р. та №0423/ТО-1 від 27.04.2009р., однак матеріали справи не містять вказаних документів.

Посилання відповідача за первісним позовом на те, що позивач невірно розраховує суму основного боргу, нараховуючи на суму лізингового платежу ПДВ 20%, оскільки умовами договору та графіком внесення платежів до договору передбачено, що ПДВ 20% включено до загальної суми лізингових платежів, отже логічним є те, що і чергові платежів за договором лізингу включають в себе ПДВ 20%., судом відхиляються, оскільки розрахунок суми основного боргу по сплаті лізингових платежів здійснено у відповідності до умов договору та Закону України «Про податок на додану вартість».

Так, відповідно до ст. 3.2.2 Закону не є об’єктом оподаткування операції з нарахування та сплати процентів або комісій у складі орендного (лізингового) платежу у межах договору фінансового лізингу в сумі, що не перевищує подвійну облікову ставку НБУ, встановлену на день нарахування таких процентів (комісій) за відповідний проміжок часу, розраховану від вартості об’єкта лізингу, наданого у межах такого договору фінансового лізингу; по об’єкту фінансового лізингу, оціненого в іноземній валюті, сплата процентів, з метою оподаткування визначається у гривнях по курсу валют, визначеного НБУ на момент сплати.

На момент укладення договору фінансового лізингу комісія виражена у гривневому еквіваленті не перевищувала подвійну облікову ставку. У зв’язку із зміною курсу гривні відбулось відповідне збільшення комісійного платежу та у відповідності до ст. 3.2.2 закону зміна необхідних відрахувань податку на додану вартість до Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 7.10 договору при зміні податкових або прирівняних до них платежів, а також зборів, лізингодавець вправі вимагати зміни суми лізингових платежів відповідно до таких змін, а лізингоодержувач зобов’язаний прийняти такі зміни.

За наведених обставин, позивач за первісним позовом правомірно здійснює нарахування ПДВ на розмір різниці між комісією лізингового платежу (розраховану на день сплати) та величини рівній подвійній обліковій ставці, розрахованій від вартості майна за період лізингу у відповідності до ст. 3.2.2 Закону.

Відповідно до ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, вимога про стягнення з відповідача 1342101,55грн. основного боргу визнається судом обґрунтованою, розрахованою у відповідності до умов договору та Закону України «Про податок на додану вартість»та підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем за первісним позовом заявлено до стягнення з відповідача за первісним позовом за порушення виконання грошового зобов’язання 73576,07грн. –пені, 10774,93грн. –3% річних, 14785,15грн. –збитків від інфляції.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до п. 9.5 договору у випадку, якщо лізингоодержувач у встановлені договором строки не здійснює оплату встановлених договором платежів, то лізингодавець вправі вимагати сплати неустойки у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення в перші п’ять днів прострочення та 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, починаючи з шостого дня прострочення, а лізингоотримувач зобов’язується її сплатити.

Відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до п.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Посилання відповідача за первісним позовом на те, що стягнення 3% річних та збитків від інфляції не передбачено договором, який укладений між сторонами, судом до уваги не приймається, оскільки зазначена відповідальність за порушення грошового зобов’язання встановлена законом та не потребує додаткового встановлення у договорі.

Сума поточного боргу лізингоодержувача визначена у Графіку внесення платежів. Так, за січень 2009р. сума боргу складає 37757,84грн., за квітень 2009р. –87731,03грн., у період з 09.04.2009р. по 08.05.2009р. –20585,29у.о., у період з 09.05.2009р. по 08.06.2009р. –20585,29у.о., у період з 09.06.2009р. по 08.07.2009р. –20585,29у.о., у період з 09.07.2009р. по 08.08.2009р. –20585,29у.о, у період з 09.08.2009р. по 08.09.2009р. –20585,29у.о., у період з 09.09.2009р. по 08.10.2009р. –20585,29у.о.

За наведених обставин, суд задовольняє вимогу позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача за первісним позовом 73576,07грн. –пені, 10774,93грн. –3% річних, 14785,15грн. – збитків від інфляції.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст.49 ГПК України покладаються на відповідача за первісним позовом.

Враховуючи наведене, первісні позовні вимоги визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю, у задоволенні зустрічних позовних вимог суд відмовляє.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Лайн ЛТД»задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Лайн ЛТД» (м. Київ, вул. Симиренка, 36, код ЄДРПОУ 19482823) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг» (м. Київ, вул. Димитрова, 5, корп. 2, Бізнес-центр «Реноме», код ЄДРПОУ 33104543) 1342101,55грн. - основного боргу, 73576,07грн. –пені, 10774,93грн. –3% річних, 14785,15грн. –збитків від інфляції, 14412,38грн. - державного мита, 236,00грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. В задоволенні зустрічних позовних вимог –відмовити.

          Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

Суддя В.В. Палій