Рішення № 82453885, 10.06.2019, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/1734/17

2/215/48/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2019 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу

в складі: головуючого - судді Лиходєдова А.В.

при секретарі Малиш Н.В.

згідно вимог ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (письмового провадження), без повідомлення учасників процесу, справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2017 р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача станом на 05.04.2017 р. - 11227,60 грн. заборгованості за кредитним договором б/н від 11.12.2013 р., з яких: - 3887,18 грн. – заборгованість за кредитом; - 2144,15 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом; - 4664,40 грн. – заборгованість за пенею та комісією; - 531,87 грн. – штраф відповідно до п. 2.2 Генеральної угоди, посилаючись на те, що відповідачу, згідно вказаного договору відповідно до укладеної Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт, було надано кредит у розмірі 4645,52 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідач надала до суду відзив на позов, в якому зазначила, що 11.12.2013 р., між нею та ПАТ КБ «Приват Банк», було укладено Генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості та приєднання до умов та правил надання продукту кредитних карт.

Генеральна угода складається з двох розділів:1. Реструктуризація заборгованості; 2. Приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт.

Згідно п. 1.1.2 Розділу 1 Генеральної угоди заборгованість за Договором 1 з дати підписання угоди складає - 5155,52 грн..

Пунктом 1.1.1 Розділу 1 Генеральної угоди, банком зменшено розмір заборгованості, яка виникла в період з дати надання Позичальнику кредиту, а саме: відсотки на 104,42 грн., комісію на 72,49 грн., пеню на 0 грн., штраф на 354,96 грн..

Пунктом 1.1.3 Розділу 1 Генеральної угоди передбачено дату кінцевого погашення заборгованості по Договору 1 - 31.12.2015 року.

Пунктом 2.1. Розділу 2 Генеральної угоди передбачено, що банк надає Позичальнику строковий кредит в сумі 4645,52 грн. на строк 24 місці, з 11.12.2013 року по 30.12.2015 року, шляхом встановлення кредитної лінії на платіжну картку на споживчі цілі в сумі 4645,52 грн. в обмін на зобов`язання ОСОБА_2 по поверненню кредиту, сплаті відсотків в розмірі 1,5% в місяць на суму залишку заборгованості по Кредиту у вказані в Заяві, Умовах та правилах строки - здійснюється в наступному порядку з «1» по «25» число кожного місяця. Позичальник надає Банку грошові кошти (щомісячний платіж) в сумі 232,46 грн. для погашення заборгованості по Кредиту, яка складається з заборгованості по кредиту, відсотків, а також інших витрат у відповідності до Умов та правил. Дата останнього погашення, заборгованості має бути не пізніше 31.12.2015 року.

Таким чином умовами Генеральної угоди передбачено сума кредиту 4645,52 грн. строк кредитування 24 місяці з 11.12.2013 року по 30.12.2015 року, вид та розмір відсоткової ставки - фіксована 1,5% на місяць на суму залишку заборгованості по кредиту, штраф у розмірі 531,87 грн. за порушення строків погашення кредиту.

Умовами Генеральної угоди не передбачено обов`язку позичальника оплачувати відсотки на прострочену заборгованість саме у розмірі 18% річних, пеню та будь-яку комісію.

Відповідно до ч.4 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції, що діяла на момент укладення генеральної угоди) Договір про надання споживчого кредиту укладається у письмовій формі, один з оригіналів якого передається споживачеві. Обов`язок доведення того, що один з оригіналів договору був переданий споживачеві, покладається на кредитодавця.

Споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки комісії або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі.

Кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Таким чином відповідач не зобов`язана оплачувати відсотки на прострочену заборгованість саме у розмірі 18% річних, пеню та будь-яку комісію, що не були зазначені у договорі.

Окрім того Банк не має права нараховувати комісію за послуги, що супроводжують кредит, а саме за компенсацію сукупних послуг банку за рахунок ОСОБА_2 , що є незаконним.

Тому слід відмовити у задоволенні позову в частині стягнення заборгованості за відсотками на прострочену заборгованість за кредитом по ставці 18 % річних у розмірі 1388,91 грн., пені та комісії у розмірі 4664,40 грн..

Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).

У зв`язку з викладеним, нараховані відсотки на поточну заборгованість по кредиту складають 996,90 грн. (сума всіх нарахованих відсотків у графі «нараховані на поточну заборгованість за кредитом проценти»). Погашені відсотки складають 241,66 грн.: 46,45 грн. (15.01.2014 року) + 70,38 грн. (12.02.2014 року) + 60,75 грн. (10.03.2014 року) + 64,08 грн.(25.04.2014 року) = 241,66 грн. Отже заборгованість за відсотками по Генеральній угоді від 11.12.2013 року складає 755,24 грн.: 996,90 грн. (нараховані відсотки) - 241,66 грн. (погашені відсотки) = 755,24 грн..

Згідно змісту Генеральної угоди від 11.12.2013 року - позичальник ознайомлений та згоден з Умовами та правилами. Позичальник згоден, що дана Генеральна угода разом з Умовами та правилами, Тарифами складають кредитний договір. При цьому, у Генеральній угоді не вказано про те, що позичальник ознайомилася та погодилася з Тарифами Банку, отримала їх копію. Окрім того Умови та правила надання банківських послуг та Правила користування платіжною карткою не містять підпису відповідача про ознайомлення та їх отримання. У позові позивач зазначає про можливість ознайомлення з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами ПАТ КБ «Приватбанк»» на сайті http:privatbank.ua/rules. Але у Генеральній угоді не вказано, що Позичальник зобов`язаний ознайомлюватися з ними саме на банківському сайті.

Пунктом 1.1.7.31 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що строк позовної давності стосовно вимоги Банку по поверненню кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, винагород, неустойки - пені, штрафів, витрат Банку складає 50 років. Умова договору про збільшення строків позовної давності до 50 років не містить підпису відповідача, що свідчить про не ознайомлення її з Умовами та правилами надання банківський послуг.

Генеральна угода від 11.12.2013 року не мітить умов про збільшення строку позовної давності. Умови та правила надання банківських послуг, де вказано про їх збільшення до 50 років, не містять підпису позичальника (відповідача у справі).

Умовами Генеральної угоди від 11.12.2013 року не передбачено стягнення пені за порушення умов договору. У розрахунку заборгованості: графа «Ставка пені» містить значення «0», а на другому аркуші розрахунку після таблиці відсутня будь-яка інформація щодо заборгованості по пені. Щодо стягнення заборгованості з комісії у розмірі 4664,40 грн., то умовами Генеральної угоди таке, комісія не передбачена.

У пункті 2.2. Генеральної угоди зазначено, що Сторони погодили, що строк повернення кредиту є 32-й день з моменту виникнення порушення. Заборгованість по Кредиту, починаючи з 32-го дня порушення, вважається простроченою. Позичальник сплачує Банку штраф в розмірі 531,87 грн.. Згідно наданого банком розрахунку заборгованості видно, що прострочка по тілу кредиту виникла 30.05.2014 року. Таким чином банк мав право нарахувати та нарахував штраф у розмірі 531,87 грн. з моменту виникнення простроченої заборгованості по кредиту, тобто з 30.05.2014 року.

Відповідно до ч.2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: 1) про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦК України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

У матеріалах справи відсутній будь-яких договір в письмовій формі про збільшення строку позовної давності. З позовом позивач звернувся 21.04.2017 року, тобто майже через 3 роки після виникнення простроченої заборгованості по кредиту та виникнення у позивача права стягнути штраф. Тому при вирішенні питання про стягнення штрафу у розмірі 531,87 грн., просить суд застосувати річний строк позовної давності та відмовити у частині стягнення штрафу у розмірі 531,87 грн. через сплив річного строку позовної давності.

Позивач у позові просить стягнути з відповідача 4664,40 грн. заборгованості за пенею та комісією та 531,87 грн. заборгованості за штрафом., що є незаконним, так як відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частині третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Крім цього, при ухваленні рішення просить врахувати її майновий стан, так як на її утриманні знаходиться малолітня дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно якої вона має статус одинокої матері та з 01.12.2012 року по теперішній час отримує державну соціальну допомогу одиноким матерям. Дитина дуже часто хворіє, та потребує індивідуального догляду за нею, у зв`язка з цим вона була позбавлена можливості працевлаштування.

Просить застосувати строк позовної давності при ухваленні рішення та відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача, надала пояснення на відзив, в яких зазначила, що 11.12.2013 року, відповідачем було підписано Генеральну угоду, в якій зазначено, що відповідач ознайомився та згодний з Умовами та Правилами, тарифами. Крім цього, зазначено що відповідачу були надані для ознайомлення Умови та правила в письмовому вигляді, що засвідчується власним підписом в Генеральній угоді. Підписавши заяву, Банк та клієнт приєднуються і зобов`язуються виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах, кредитному договорі в цілому. Враховуючи викладене, генеральна угода разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами складають кредитний договір. Тобто, в даному випадку зміст договору зафіксовано в декількох документах: в генеральній угоді, Умовах та правилах, Тарифах. ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" додав до позовної заяви Умови та правила надання банківських послуг, з якими було ознайомлено відповідача. Відсутність підпису ОСОБА_2 на цих Умовах та правилах не свідчить про те, що він не був ознайомлений з ними, не означає відсутність договірних правовідносин між сторонами та відсутність заборгованості. Підпис Відповідач поставив саме в заяві позичальника, яким засвідчив те, що він повністю згодний з умовами кредитування на отриманням кредиту саме на таких умовах.

Відповідач зазначає, що вона не підписувала умови та правила надання банківських послуг, а отже її не було ознайомлено з істотними умовами договору, але ж наслідком цього стало підписання сторонами кредитного договору та відсутність від відповідача претензій протягом передбачених законом 14 днів й протягом 3-х років. Також, протягом дії угоди вносилися платежі в рахунок погашення заборгованості за договором.

Оскільки відповідач не виконував взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, ПАТ КБ «Приват Банк» та ОСОБА_1 11.12.2013 року уклали генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт. Тобто, 11.12.2013 р. відповідач маючи невиконані кредитні зобов`язання, за якими ним неодноразово порушені строки та порядок погашення заборгованості, за власним бажанням звернувся до Банку з метою створення сприятливих умов для виконання зобов`язань по вищевказаному кредитному договору. Банк, пішовши на зустріч Відповідачу, погодив підписання генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та списання частини заборгованості за вказаним договором.

При підписанні договору реструктуризації було списано: проценти в розмірі —140,42 грн., комісію - 72,49 грн., штрафи - 354,96 грн..

Загальна сума заборгованості після підписання договору реструктуризації складала 5155,52 грн. з урахуванням суми першого внеску в розмірі 510,00 грн..

Генеральною угодою сторони погодили новий строк погашення заборгованості, а саме з 12.12.2013 року по 31.12.2015 року, розмір заборгованості, розмір відсоткової ставки, порядок і строки внесення платежів на погашення заборгованості, розмір щомісячного платежу та інші умови.

З моменту підписання генеральної угоди пройшло більше ніж 4 років та Відповідач до Банку не звертався з запитами/претензіями щодо неукладання кредитного договору, несправедливості умов договорів та решти заперечень.

Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Відповідно до п. 1.7.31 Умов договору строк позовної давності за кредитним договором, щодо вимог про повернення кредиту, відсотків, винагороди, неустойки (пені та штрафів) був збільшений до 50 років.

Статтею 261 ЦК України встановлено, що за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно умов договору строк виконання зобов`язань спливає - 31.12.2015 року. Позивач же звернувся до суду з позовом до відповідача 20.04.2017 року — до спливу строку позовної давності.

Відповідно до п. 2.2 генеральної угоди, в разі порушення позичальником строків повернення кредиту, які зазначені в генеральній угоді, умовах та правилах, більше ніж на 31 день, по зобов`язанням строк виконання яких не наступив, сторони погодили що строк повернення кредиту вважається 32-й день з моменту виникнення порушення. Заборгованість починаючи з 32-го о дня порушення вважається простроченою. У разі виникнення прострочених зобов`язань на суму від 100 грн., клієнт сплачує банку пеню згідно Умов та Правил надання банківських послуг та Тарифів.

02.04.2014 року згідно Наказу Nо СП-2014-6635230, банком внесено зміни до Умов та Правил надання банківських послуг та Тарифів в частині нарахування процентів в подвійному розмірі на всю суму заборгованості, у разі виникнення прострочених зобов`язань за кредитом. Умови про порядок внесення змін до Тарифів та Умов та Правил надання банківських послуг були закладені з самого початку, Позичальник перед підписанням кредитного договору мав можливість ознайомитися з його умовами (умовами кредитного договору) і в разі незгоди із запропонованими умовами відмовитися від укладання такої угоди, під час підписання договору ОСОБА_2 влаштовували умови вказаного договору, про що свідчить його підпис.

Заперечення відповідача, про незаконність нарахування одночасно пені та штрафу, яке ґрунтується на ст. 61 Конституції України, є помилковим, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня і штраф є формами неустойки, але не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності.

Пеня та штраф не є окремими видами відповідальності, а є різновидом штрафних санкцій. Одночасне стягнення штрафу і пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки відповідно до статті 549 ЦК України, пеня і штраф є формами неустойки, а згідно зі статтею 230 ЦК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Таким чином, штраф і пеня є окремими видами неустойки. Штраф застосовується за порушення виконання зобов`язання, а пеня - за несвоєчасність виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штраф і пеня не є взаємовиключними видами неустойки. Крім того, Цивільний кодекс України не містить обмежень і заборон на одночасне застосування стороною за договором до винної сторони таких штрафних санкцій як штраф і пеня. Застосування банком в кредитному договорі штрафу та пені як окремих видів неустойки, не є подвійним притягненням до відповідальності, адже характер правопорушень в даному випадку різний.

Укладаючи Договір, позичальник не ставив під сумнів розумність і справедливість його умов, навпаки, укладаючи договір сторони розумно оцінювали умови, за яких він буде виконуватися, зокрема, зважувати відповідальність, яка настає, згідно з умовами Договору, при його невиконанні чи неналежному виконанні. При укладанні Договору сторони досягли згоди щодо його умов відповідно до ст. 638 ЦК України. Таким чином, розумною вважається сума неустойки (штрафу та пені), яку схорони визначили та погодили при укладенні Договору. Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Бреус Ю.Г ОСОБА_4 особистим підписом в генеральній угоді підтвердила згоду з усіма умовами договору та вважала їх справедливими по відношенню до себе.

Суд, перевіривши матеріали справи, відзив, пояснення на нього, письмові докази: копії: розрахунку заборгованості; анкети – заяви ОСОБА_1 про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг; Генеральної угоди; умов та правил надання банківських послуг; свідоцтва про народження; довідки про отримання допомоги; виписки із медичної карти стаціонарного хворого; медичної карти (а.с. 4, 5, 6, 7-30, 60, 62, 63, 64-67), вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом установлено, що відповідно до укладеної Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт б/н від 11.12.2013 року - ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 4645.52 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: починаючи з "1" по "25" число кожного місяця, відповідач надає Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом.

11.12.2013 року, відповідачем було підписано Генеральну угоду, в якій зазначено, що відповідач ознайомився та згодний з Умовами та Правилами, тарифами. Крім цього, зазначено, що відповідачу були надані для ознайомлення Умови та правила в письмовому вигляді, що засвідчується власним підписом в Генеральній угоді. Підписавши заяву, Банк та клієнт приєднуються і зобов`язуються виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах, кредитному договорі в цілому. Враховуючи викладене, генеральна угода разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами складають кредитний договір. Тобто, в даному випадку зміст договору зафіксовано в декількох документах: в генеральній угоді, Умовах та правилах, Тарифах. ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" додав до позовної заяви Умови та правила надання банківських послуг, з якими було ознайомлено відповідача. Підпис Відповідач поставив саме в заяві позичальника, яким засвідчив те, що він повністю згодний з умовами кредитування на отриманням кредиту саме на таких умовах.

Відповідач зазначає, що вона не підписувала умови та правила надання банківських послуг, а отже її не було ознайомлено з істотними умовами договору, але ж наслідком цього стало підписання сторонами кредитного договору та відсутність від відповідача претензій протягом передбачених законом 14 днів і протягом 3-х років. Також, протягом дії угоди вносилися платежі в рахунок погашення заборгованості за договором.

Оскільки відповідач не виконував взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, ПАТ КБ «Приват Банк» та ОСОБА_1 11.12.2013 року уклали генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт. Тобто, 11.12.2013 р. відповідач маючи невиконані кредитні зобов`язання, за якими ним неодноразово порушені строки та порядок погашення заборгованості, за власним бажанням звернувся до Банку з метою створення сприятливих умов для виконання зобов`язань по вищевказаному кредитному договору. Банк, пішовши на зустріч Відповідачу, погодив підписання генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та списання частини заборгованості за вказаним договором.

При підписанні договору реструктуризації було списано: проценти в розмірі —140,42 грн., комісію - 72,49 грн., штрафи - 354,96 грн..

Загальна сума заборгованості після підписання договору реструктуризації складала 5155,52 грн. з урахуванням суми першого внеску в розмірі 510,00 грн..

Генеральною угодою сторони погодили новий строк погашення заборгованості, а саме з 12.12.2013 року по 31.12.2015 року, розмір заборгованості, розмір відсоткової ставки, порядок і строки внесення платежів на погашення заборгованості, розмір щомісячного платежу та інші умови.

З моменту підписання генеральної угоди пройшло більше ніж 4 роки та Відповідач до Банку не звертався з запитами/претензіями щодо неукладання кредитного договору, несправедливості умов договорів та решти заперечень.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Тобто, позовна давність - це встановлений законом строк, протягом якого особа, право якої порушено, може вимагати примусового здійснення або захисту свого права шляхом подання позовної заяви до суду.

Згідно ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦК України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Відповідно до п. 1.7.31 Умов договору строк позовної давності за кредитним договором, щодо вимог про повернення кредиту, відсотків, винагороди, неустойки (пені та штрафів) був збільшений до 50 років.

Статтею 261 ЦК України встановлено, що за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно умов договору строк виконання зобов`язань спливає - 31.12.2015 року. Позивач же звернувся до суду з позовом до відповідача 20.04.2017 року — до спливу строку позовної давності.

Відповідно до п. 2.2 генеральної угоди, в разі порушення позичальником строків повернення кредиту, які зазначені в генеральній угоді, умовах та правилах, більше ніж на 31 день, по зобов`язанням строк виконання яких не наступив, сторони погодили що строк повернення кредиту вважається 32-й день з моменту виникнення порушення. Заборгованість починаючи з 32-го о дня порушення вважається простроченою. У разі виникнення прострочених зобов`язань на суму від 100 грн., клієнт сплачує банку пеню згідно Умов та Правил надання банківських послуг та Тарифів.

02.04.2014 року згідно Наказу Nо СП-2014-6635230, банком внесено зміни до Умов та Правил надання банківських послуг та Тарифів в частині нарахування процентів в подвійному розмірі на всю суму заборгованості, у разі виникнення прострочених зобов`язань за кредитом. Умови про порядок внесення змін до Тарифів та Умов та Правил надання банківських послуг були закладені з самого початку, Позичальник перед підписанням кредитного договору мав можливість ознайомитися з його умовами (умовами кредитного договору) і в разі незгоди із запропонованими умовами відмовитися від укладання такої угоди, під час підписання договору ОСОБА_2 влаштовували умови вказаного договору, про що свідчить його підпис.

Заперечення відповідача, про незаконність нарахування одночасно пені та штрафу, нібито як таке, що ґрунтується на ст. 61 Конституції України, є помилковим, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня і штраф є формами неустойки, але не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності, а є різновидом штрафних санкцій. Одночасне стягнення штрафу і пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки відповідно до статті 549 ЦК України, пеня і штраф є формами неустойки, а згідно зі статтею 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Таким чином, штраф і пеня є окремими видами неустойки. Штраф застосовується за порушення виконання зобов`язання, а пеня - за несвоєчасність виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штраф і пеня не є взаємовиключними видами неустойки. Крім того, Цивільний кодекс України не містить обмежень і заборон на одночасне застосування стороною за договором до винної сторони таких штрафних санкцій як штраф і пеня. Застосування банком в кредитному договорі штрафу та пені як окремих видів неустойки, не є подвійним притягненням до відповідальності, адже характер правопорушень в даному випадку різний.

Укладаючи Договір, позичальник не ставив під сумнів розумність і справедливість його умов, навпаки, укладаючи договір сторони розумно оцінювали умови, за яких він буде виконуватися, зокрема, зважувати відповідальність, яка настає, згідно з умовами Договору, при його невиконанні чи неналежному виконанні. При укладанні Договору сторони досягали згоди щодо його умов відповідно до ст. 638 ЦК України. Таким чином, розумною вважається сума неустойки (штрафу та пені), яку схорони визначили та погодили при укладенні Договору. Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Бреус Ю.Г. особистим підписом в генеральній угоді підтвердила згоду з усіма умовами договору та вважала їх справедливими по відношенню до себе.

Відповідач ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань по поверненню кредиту та сплаті відсотків не виконала у строки, передбачені графіком погашення кредиту, кредит та проценти за його користування не сплатила у повному обсязі, порушивши вимоги кредитного договору та ст. ст. 525, 526, 530, 1054 ЦК України.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором (а.с. 4) відповідач має заборгованість перед позивачем станом на 05.04.2017 р. у розмірі 11227,60 грн., яка складається з:

- 3887,18 грн. – заборгованість за кредитом;

- 2144,15 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 4664,40 грн. – заборгованість за пенею та комісією;

- 531,87 грн. – штраф відповідно до п. 2.2 Генеральної угоди.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530, 629 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства у встановлений договором строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Після дослідження та оцінки доказів у справі, докази надані позивачем відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України, судом вважаються належними та допустимими, згідно до ст. ст. 77, 78 ЦПК України і вони свідчать про обґрунтованість та законність позовних вимог.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України суд стягує на користь позивача витрати, пов`язані зі сплатою ним за подачу позову 1600 грн. судового збору.

На підставі викладеного, ст. ст. 525, 526, 530, 536, 549-552, 611, 612, 624, 625, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 223, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -задовольнити.

Стягнути на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приват Банк», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, будинок № 1Д (код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № НОМЕР_1 , МФО № 305299) з ОСОБА_1 (яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) – 11227 грн. 60 коп. заборгованості за кредитним договором та 1600 грн. судового збору, а всього - 12827 грн. 60 коп..

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду, через Тернівський районний суд міста Кривого Рогу, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня складення його повного тексту.

Повний текст рішення складено 18.06.2019 р..

Суддя: