
справа № 198/277/19
провадження № 2/0198/138/19
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2019 року Юр`ївський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Гордієнка К.М.., за участю секретаря судового засідання Шморгун Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Юр`ївка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
в с т а н о в и в:
Позивач АТ КБ "Приватбанк" звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій зазначає, що на підставі укладеного договору № б/н від 26.10.2010 р. відповідачка отримала кредит у сумі 5 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті, складає між нею і Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві.
Банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі та надав відповідачці кредит у встановленому договором розмірі.
В порушення норм закону та умов договору ОСОБА_1 зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим станом на 25.12.2018 р. має перед Банком заборгованість у розмірі 16 401,50 грн., яка складається з наступного: заборгованість за тілом кредиту – 4 975,62 грн., заборгованість за відсотками – 1 724,85 грн., заборгованість за пенею – 8 443,82 грн., штраф (фіксована частина) – 500,00 грн., штраф (процентна складова) – 757,21 грн.
На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з відповідачки на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 16 401,50 грн. за кредитним договором № б/н від 26.10.2010 р. та судові витрати в сумі 1 921,00 грн.
17.04.2019 р. ухвалою суду у справі відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання на 08.05.2019 р.
Представник позивача разом з позовом надав суду письмову заяву про те, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити та розглянути справу за його відсутності.
08.05.2019 р. за заявою представника відповідачки ОСОБА_2 розгляд справи відкладено на 15.05.2019 р.
15.05.2019 р. ОСОБА_2 подав до суду відзив на позов разом з доказами направляння копії відзиву позивачу, а також заяву про проведення судового засідання за його відсутності. В обґрунтування відзиву на позов представник відповідачки зазначив, що банком не доведено факту ознайомлення ОСОБА_1 під час укладення спірного кредитного договору з Умовами та правилами надання банківських послуг, які додані до позову, а також вказав на сплив строку позовної давності до вимог банку, тому просив застосувати строк позовної давності та відмовити у задоволенні позову АТ КБ «ПриватБанк» до відповідачки у повному обсязі.
З метою забезпечення права позивача подати до суду відповідь на відзив розгляд справи відкладено на 24.05.2019 р.
23.05.2019 р. від представника позивача надійшла заява, в якій останній просив відкласти розгляд справи у зв`язку з необхідністю підготувати відповідь на відзив.
24.05.2019 р. розгляд справи відкладено на 03.06.2019 р.
03.06.2019 р. сторони до суду не з`явились, причини неявки суду не повідомили, будь-яких заяв суду не надавали, у зв`язку з чим судове засідання відкладено на 13.06.2019 р.
13.06.2019 р. представник відповідачки надав суду заяву, в якій просив провести судове засідання за його відсутності, проти задоволення позову заперечував у повному обсязі.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що 26.10.2010 р. відповідачка підписала анкету-заяву, якою погодилась, що ця заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку складають між нею та Банком договір про надання банківських послуг. Окрім того, у вказаній анкеті-заяві відповідачка висловила згоду на отримання кредитної картки «Універсальна», на підставі чого банк відкрив ОСОБА_1 картковий рахунок № НОМЕР_1 та видав платіжну картку зі встановленим кредитним лімітом та строком дії до 09.2015 р., а згодом перевипустив картку зі строком дії до 05.2017 р. Також, на підтвердження отримання відповідачкою платіжної картки та кредиту банк надав суду виписку про рух коштів за її рахунками, а також фото клієнта з карткою. Позивач вважає, що строк позовної давності ним не пропущено, тому позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
На підставі викладеного суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, доводи, викладені в позовній заяві та заявах по суті справи, з`ясувавши повно та всебічно обставини, факти та відповідні їм правовідносини, доходить висновку, що в задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.
Судом встановлено, що 26.10.2010 р. ОСОБА_1 заповнила та підписала анкету-заявку про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку. Підписавши вказану анкету-заяву, відповідачка погодилась, що ця заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку складають між нею та Банком договір про надання банківських послуг (а. с. 11).
Відповідно до частини 1 статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно з п. 1.1.1.37 Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку заява-анкета про надання послуг - звернення клієнта до Банку про відкриття йому банківського рахунку та/або надання йому інших банківських послуг. Якщо клієнт приєднується до цих Умов та Правил не в повному обсязі, він додатково складає Заяву про надання окремих послуг, які надаються банком за Умовами та Правилами (а.с. 14).
З огляду на викладене, підписана відповідачкою анкета-заява від 26.10.2010 р. разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами свідчить про прийняття нею публічної оферти банку укласти договір про надання банківських послуг шляхом приєднання до умов такого правочину.
За положеннями статей 626-628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частин 1, 2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За частиною 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором
В силу положень ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
За положеннями статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів (в редакції, чинній на момент укладення кредитного договору) перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов`язаний повідомити споживача у письмовій формі про кредитні умови, зокрема: тип відсоткової ставки; орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту (перелік усіх витрат, пов`язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо). Договір про надання споживчого кредиту укладається у письмовій формі, один з оригіналів якого передається споживачеві. Обов`язок доведення того, що один з оригіналів договору був переданий споживачеві, покладається на кредитодавця.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що укладений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Викладеними нормами права встановлено обов`язкову письмову форму та істотні умови кредитного договору, а саме: розмір кредиту та відсотків за користування кредитом, прядок погашення кредитної заборгованості, які узгоджуються між сторонами при укладенні правочину шляхом підписання його примірників.
Так, дослідивши анкету-заяву № б/н від 26.10.2010 р. суд встановив, що остання не містить ні розміру узгодженого між сторонами кредитного ліміту, ні розміру відсотків за користування кредитними коштами, ні строку та порядку погашення кредитної заборгованості. До того ж, всупереч твердженням позивача у розділі «Виявляю бажання оформити на своє ім`я» анкети-заяви відсутні будь-які відмітки навпроти рядка «платіжна картка кредитка «Універсальна».
В свою чергу, позивач у відповіді на відзив вказав, що на підтвердження позовних вимог ним до позову додана Довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», однак насправді до позову доданий інший документ під назвою «Витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», в якому наявні умови кредитування для декількох видів платіжних карток: «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна 55 днів пільгового періоду», Універсальна CONTRACT», «Універсальна GOD» (а.с. 12).
Між тим, ані в позовній заяві, ані в доданих до неї документах не зазначено, який саме вид платіжної картки отримала відповідачка та які умови кредитування застосовував банк під час нарахування спірної кредитної заборгованості, а з доданого до відповіді на відзив фото клієнта з платіжною карткою неможливо встановити особу відповідачки, вид та номер такої картки, дату її видачі.
Крім того, додані до позовної заяви Умови та Правила надання банківських послуг містять лише загальні умови надання банківських послуг, в тому числі умови кредитування.
Як виходить з п.п. 1.1.1.54, 1.1.2.1.7 Умов та Правил надання банківських послуг кредит (кредитна лінія, кредитний ліміт) – розмір коштів, що надаються банком клієнту на строк, обумовлений у Договорі, на умовах платності та зворотності. Клієнт зобов`язаний погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплатити комісії на умовах, передбачених договором (а.с. 13-46).
Відповідно до п.п. 2.1.1., 2.1.1.2.1 Умов та Правил надання банківських послуг ці Умови використання кредитних карт, пам`ятка Клієнта/Довідка про умови кредитування, Тарифи на випуск та обслуговування кредитних карт, а так само Заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, встановлюють правила випуску, обслуговування та використання кредитних карток Банку. Для надання послуг Банк видає Клієнту Картку, її вид визначений у Пам`ятці клієнта/Довідці про умови кредитування і Заяві, підписанням якого Клієнт і Банк укладають договір про надання банківських послуг.
За п. 2.1.1.12.3 Умов та Правил надання банківських послуг погашення кредиту – поповнення картрахунку Клієнтом в розмірі мінімального обов`язкового платежу шляхом внесення коштів у готівковому або безготівковому порядку. Мінімальний обов`язковий платіж – розмір боргових зобов`язань клієнта, які щомісяця має сплачувати клієнт протягом терміну дії картки. Цей платіж розраховується як сума овердрафта і суми щомісячного платежу, що складається з нарахованих до сплати відсотків і частини заборгованості за кредитом. Залежно від виду платіжної картки розмір і порядок розрахунків щомісячного платежу зазначений у заяві та «Пам`ятці клієнта/Довідці про умови кредитування» (п.1.1.1.60 Умов та Правил надання банківських послуг).
Пунктом 2.1.1.12.4 Умов та Правил надання банківських послуг передбачено, що термін внесення мінімального обов`язкового платежу по кредиту – до 1-го числа місяця, наступного за розрахунковим, в розмірі, розрахованому згідно Тарифу від суми поточних боргових зобов`язань. Платіж включає відсотки за користування кредитом, передбачені Тарифом, частину заборгованості за тілом кредиту, штраф згідно цих Умов.
На боргові зобов`язання за кредитом банк нараховує відсотки в розмірі, встановленому Тарифами банку. У разі виникнення прострочених зобов`язань за борговими зобов`язаннями на суму від 100 грн. Клієнт сплачує Банку пеню відповідно до встановлених Тарифів. (п.п. 2.1.1.12.6, 2.1.1.12.6.1 Умов та Правил надання банківських послуг).
Також за п. 2.1.1.12.7.4 Умов та Правил надання банківських послуг у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником зобов`язання зі сплати відсотків за користування кредитом в розмірі, вказаному в Пам`ятці клієнта/Довідці про умови кредитування та Тарифах, позичальник сплачує банку штраф у розмірі 100% від розміру неналежно сплачених відсотків, встановлених у Пам`ятці клієнта/Довідці про умови кредитування та Тарифах.
З огляду на зміст анкети-заяви від 26.10.2010 р. та вищезазначені положення Умов та Правил надання банківських послуг укладений між сторонами договір про надання банківських послуг складається з декількох елементів, які є невід`ємними його частинами, а саме: анкети-заяви, Тарифів, Пам`ятки клієнта/Довідки про умови кредитування, Умов та Правил надання банківських послуг. При цьому, саме в анкеті-заяві зазначається вид, номер платіжної картки, виданої клієнту, та розмір кредитного ліміту. Залежно від виду платіжної картки розмір відсотків та порядок сплати неустойки вказується у Тарифах та Пам`ятці клієнта/Довідці про умови кредитування.
Разом з тим, у підписаній ОСОБА_1 анкеті-заяві відсутні відомості про вид платіжної картки та суму кредиту, наданий банком Витяг з Тарифів містить лише загальні умови кредитування для різних видів кредитних карток, а Пам`ятку клієнта/Довідку про умови кредитування позивач взагалі суду не представив.
До того ж, Витяг з Тарифів та Умови та Правила надання банківських послуг, додані до позову, не підписані відповідачкою.
Отже, суд позбавлений можливості встановити істотні умови договору від 26.10.2010 р., на який посилається позивач в обґрунтування позовних вимог, факт порушення ОСОБА_1 умов цього правочину та відповідно перевірити правильність наданого банком розрахунку заборгованості відповідачки.
Згідно зі статтями 76, 77, 79, 80, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
За таких обставин, суд доходить переконливого висновку, що позивачем не доведено укладення між сторонами у письмовому вигляді кредитного договору на тих умовах, що зазначені у позові. Так, підписана відповідачкою анкета-заява від 26.10.2010 р., Витяг з Тарифів та Умови і правила надання банківських послуг не являються належними та допустимими доказами на підтвердження узгодження між сторонами таких істотних умов правочину як розмір кредитного ліміту, відсоткової ставки за користування кредитними коштами, обов`язкового щомісячного платежу, розмір та порядок нарахування неустойки за неналежне виконання зобов`язання. При цьому, лише сам факт визнання отримання відповідачкою платіжної картки, її використання, як платіжного інструменту, не може слугувати підтвердженням існування між сторонами кредитних правовідносин.
Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 25 березня 2019 року у цивільній справі № 198/787/16-ц та постанові від 13 червня 2018 року у справі № 700/3902/15-ц.
Враховуючи викладене, суд вважає необхідним відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Щодо заяви відповідачки про застосування строків позовної давності суд зазначає таке.
Позовна давність, за визначенням статті 256 ЦК України, - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Частиною третьою статті 267 ЦК України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до ухвалення рішення судом.
Отже, позовна давність є інститутом цивільного права, який застосовується лише за наявності порушення права особи. Перш ніж застосовувати позовну давність, суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
Оскільки позов не підлягає задоволенню у зв`язку з недоведенням укладення між позивачем та відповідачкою у письмовому вигляді кредитного договору на підставі анкети-заяви від 26.10.2010 р., строк позовної давності до вимог банку, про який заявлено ОСОБА_1 , застосуванню судом не підлягає.
Керуючись ст. ст. 207, 256, 267, 626-628, 634, 638, 1048, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 258, 259, 263- 265, 268, 273, 354ЦПК України, суд
у х в а л и в:
У задоволенні позову Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (код ЄДРПОУ 14360570, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 Д, 01001) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому ЦПК України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 14 червня 2019 року.
Суддя: К.М.Гордієнко
Судове рішення № 82453761, Юр'ївський районний суд Дніпропетровської області було прийнято 14.06.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 198/277/19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: