Вирок № 82452794, 18.06.2019, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/176/19

Провадження № 1-кп/177/78/19

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2019 року м. Кривий Ріг

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Строгової Г.Г.

секретаря судового засідання - Маракуца І. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12018040450000708 від 15.12.2018 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася в смт. Радушне, Криворізького району Дніпропетровської області, громадянка України, з вищою освітою, заміжня, не працює, має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає: АДРЕСА_3 , раніше не судима;-

за ч. 1 ст. 191 КК України,

за участі:

прокурора Мельниченко І.В.

представника потерпілої особи Лисиціна Г.К.

обвинуваченої ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В:

01.06.2018 на підставі наказу №25-К Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний податковий код НОМЕР_1 ) ОСОБА_1 призначено на посаду касира в ФОП ОСОБА_3

01.06.2018 між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_3 укладено Договір без номеру про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.

Відповідно до пункту 1 Договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 01.06.2018, ОСОБА_1 , займаючи посаду касира, приймає на себе повну матеріальну відповідальність за забезпечення схоронності ввірених їй підприємством матеріальних цінностей та зобов`язана дбайливо ставитися до переданого для зберігання або для інших цілей матеріальних цінностей і вживати заходів до запобігання шкоди; своєчасно повідомляти підприємство про всі обставини, що загрожують забезпеченню збереження ввірених матеріальних цінностей; вести облік й передавати у визначеному чинним законом законодавством України порядку товарно-грошові та інші звіти про рух та рештки ввірених матеріальних цінностей; брати участь в інвентаризації ввірених матеріальних цінностей.

01.06.2018 між ФОП ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПОСТ ФІНАНС» укладено договір №001-0618 про надання послуг з надання персоналу (далі Договір), згідно якого ФОП ОСОБА_3 направляє касира з метою здійснення касових операцій до ТОВ «ПОСТ ФІНАНС».

04.06.2018 на виконання умов Договору, ОСОБА_1 направлено на виконання робіт на посаді касира до ТОВ «ПОСТ ФІНАНС», про що вона була письмово ознайомлена.

Працюючи на посаді касира ТОВ «ПОСТ ФІНАНС», на ОСОБА_1 , згідно Договору та Договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, покладено обов`язки по зберіганню грошових коштів належних ТОВ «ПОСТ ФІНАНС», які перебували у її віданні.

Так, в період з 01.06.2018 року до 08.12.2018 року, відповідно до п.40 розділу V Постанови НБУ від 29.12.2017 № 148 «Про затвердження положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», ОСОБА_1 мала вільний доступ до грошових коштів, які зберігалися в сейфі приміщення ТОВ «ПОСТ ФІНАННС», що розташоване з адресою: Криворізький район, смт. Радушне, вул. Шкільна, буд. 1, та проводила касові операції з ними, після чого здійснювала записи в касовій книзі за операціями одержання та видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі, щоденно в кінці робочого дня підсумовувала операції за день, виводила залишок готівки в касі на початок наступного дня.

Таким чином грошові кошти по здійсненню касових операцій ТОВ «ПОСТ ФІНАНС», були у ввірені ОСОБА_1 .

Так, 15.11.2018, точного часу у ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, ОСОБА_1 , будучи касиром ФОП ОСОБА_3 та відповідно Договору, виконуючи покладені на неї обов`язки у ТОВ «ПОСТ ФІНАНС», будучи матеріально відповідальною особою у зв`язку з виконанням своїх професійних обов`язків за грошові кошти, що перебували у її віданні, перебувала у приміщенні ТОВ «ПОСТ ФІНАНС» за адресою: Криворізький район, смт. Радушне, вул. Шкільна 1, де у неї виник злочинний умисел направлений на привласнення грошових коштів ТОВ «ПОСТ ФІНАНС», які перебували у її віданні.

ОСОБА_1 , всупереч обов`язків покладених на неї відповідно до Договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 01.06.2018, перебуваючи на своєму робочому місті за вказаною адресою, реалізуючи свій єдиний злочинний умисел направлений на привласнення грошових коштів ТОВ «ПОСТ ФІНАНС», які перебували у її віданні, діючи умисно, з корисливих мотивів, у період часу з 15.11.2018 до 08.12.2018, дістала з сейфу грошові кошти у сумі 55 261 гривня, тим самим привласнила грошові кошти, які перебували у її віданні.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 завдала матеріальної шкоди ТОВ «ПОСТ-ФІНАНС» на загальну суму 55 261 грн. (п`ятдесят п`ять двісті шістдесят одну) гривня.

Таким чином, дії ОСОБА_1 , суд кваліфікує за ч. 1 ст. 191 КК України за ознаками привласнення чужого майна, яке перебувало в її віданні.

В ході судового засідання обвинувачена ОСОБА_1 вину у вчиненні злочину визнала в повному обсязі, не оспорювала фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті щодо часу, місця, способу вчинення та кваліфікації злочину. Пояснила, що з 01.06.2018 року вона працювала у ФОП Логоватовська, в подальшому її переведено касиром до ТОВ "ПОСТ ФІНАНС" та нею підписано договір про повну матеріальну відповідальність. В період з 15.11.2018 по 08.12.2018 року вона брала гроші з каси приблизно по 10 тисяч гривень чотири рази, вкладаючи замість них сувенірні гроші аби приховати свій злочин. Гроші їй потрібні були на придбання ліків. Інвентаризація проводилась в її присутності, з сумою нестачі вона згодна. Наразі збитки нею не відшкодовані, але в подальшому має намір відшкодувати. Свою вину визнає повністю, в скоєному розкаюється, просить суд суворо не карати.

Представник потерпілого Лисицін Г.К. в судовому засіданні цивільний позов підтримав в повному обсязі та просив задовольнити його. Крім того просив суд при призначені покарання врахувати, що ОСОБА_1 не працює, матеріальну шкоду не відшкодувала, має непогашені кредитні зобов`язання, а отже її матеріальний стан свідчить про неможливість сплати нею штрафу в якості покарання за вказаний злочин.

Окрім визнання вини самою обвинуваченою, вина ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується також наступними дослідженими судом належними та допустимими доказами.

Постановою слідчого Криворізького РВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області від 16.12.2018 сувенірні грошові банкноти номіналом 200 та 500 гривень з надписом «Сувенір» визнано речовим доказом, запечатані в пакет Національна поліція України №0013584 та, згідно квитанції №00518, передані на зберігання в камеру зберігання речових доказів Криворізького РВП КВП. ( т.2 а.с.21, 22).

Згідно договору про повну матеріальну відповідальність від 01.06.2018, який укладено між ФОП ОСОБА_3 і працівником ОСОБА_1 , що займає посаду касира або виконує роботу, безпосередньо пов`язану зі збереженням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих йому матеріальних цінностей) приймає на себе повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження ввірених йому підприємством матеріальних цінностей (т.2 а.с.59).

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України за клопотанням прокурора, яке підтримали обвинувачений та представник потерпілої особи, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по даному кримінальному провадженню щодо обставин вчинення злочину, оскільки ці обставини ніким із учасників судового розгляду не оспорюються.

При цьому обвинувачена ОСОБА_1 суду пояснила, що розуміє зміст цих обставин та можливість позбавлення права їх оскаржити в апеляційному порядку, крім того у суду немає сумніву щодо добровільності її позиції.

Після з`ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, та перевірки їх доказами, які є належними та допустимими, аналізуючи показання обвинуваченої, які мають логічний та послідовний характер та узгоджуються з іншими доказами, оцінюючи зібрані по справі докази, суд дійшов висновку щодо повного підтвердження вини обвинуваченої ОСОБА_1 у скоєнні злочину передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України за ознаками привласнення чужого майна, яке перебувало в її віданні.

При визначенні виду й міри покарання обвинуваченій, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного нею кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.

Також суд бере до уваги характеристику особи обвинуваченої, згідно якої ОСОБА_1 вину свою визнала, розкаялась в скоєному, посередньо характеризуються за місцем мешкання (т.2, а.п.120), на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває (т.2, а.п. 119а, 119б), має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 (т.2, а.п.117), раніше не судима (т.2 а.п.118, 119), на даний час не працює.

Згідно досудової доповіді Криворізького районного відділу філії державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області, виправлення ОСОБА_1 без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (т.1 а.п. 30-34)

Обставинами, які пом`якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України суд визнає щире каяття. Обставин, які обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

За таких обставин, враховуючи, що обвинувачена постійного доходу не має, не працевлаштована, має на утриманні дитину віком до 14 років, що унеможливлює призначення покарання у виді штрафу, виправних робіт та обмеження волі, представник потерпілого залишив вирішення питання про призначення покарання на розсуд суду, матеріальна шкода не відшкодована, суд вважає за необхідне призначити покарання обвинуваченій у виді позбавлення волі в межах санкції інкримінованої статті, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, звільнивши її від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, поклавши на неї обв`язки, передбачені ст. 76 КК України, оскільки таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої.

Товариством з обмеженою відповідальністю "ПОСТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 заявлено цивільний позов про відшкодування майнової шкоди, завданої злочином в сумі 55 261 (п`ятдесят п`ять тисяч двісті шістдесят одна гривня).

Обвинувачена позов визнала повністю.

Відповідно до ч.2 ст. 127 КПК України, шкода завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Згідно ч.1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Отже, заявлений цивільний позов підлягає повному задоволенню, оскільки матеріальна шкода встановлена в обвинувальному акті та підтверджена належними та допустимими доказами, а тому з обвинуваченої необхідно стягнути на користь цивільного позивача 55 261 (п`ятдесят п`ять тисяч двісті шістдесят одну) гривню.

Судові витрати в кримінальному провадженні відсутні.

Питання про речові докази необхідно вирішити згідно вимог ст.100 КПК України, а саме грошові банкноти номіналом 200 та 500 гривень з надписом «Сувенір», які визнано речовим доказом, запечатані в пакет Національна поліція України №0013584 та, згідно квитанції №00518, передані на зберігання в камеру зберігання речових доказів Криворізького РВП КВП ( т.2 а.с.21, 22) - знищити.

Керуючись ч.2 ст.373, ст.ст.374, 376, п.1 ч.2 ст. 395 КПК України суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватою за ч.1 ст. 191 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік, якщо вона протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Цивільний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОСТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, заданої злочином - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОСТ ФІНАНС" в рахунок відшкодування майнової шкоди 55 261 (п`ятдесят п`ять тисяч двісті шістдесят одну) гривню 00 коп.

Речові докази

- грошові банкноти номіналом 200 та 500 гривень з надписом «Сувенір», які запечатані в пакет Національна поліція України №0013584 та, згідно квитанції №00518, передані на зберігання в камеру зберігання речових доказів Криворізького РВП КВП ( т.2 а.с.21, 22) - знищити.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Криворізький районний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту отримання ним копії вироку.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, яке не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати його в суді, особам, які не були присутні в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Суддя: