Вирок № 82451288, 12.06.2019, Мар'їнський районний суд Донецької області

Справа 239/558/18

Номер провадження 1-кп/237/449/19

ВИРОК

Іменем України

12.06.19 м. Курахове

Мар?їнський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Приходько В.А.,

при секретарі Мережко М.Є.,

за участю прокурора Хітматуліна О.Е.,

обвинуваченої ОСОБА_1 ,

захисника Кравченка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 22018050000000224 від 25.10.2018 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Новогродівка Донецької області, громадянки України, заміжньої, працюючого в ДП «Селидіввугілля», раніше не судимої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 обвинувачується в наступному. 24.08.1991 року Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 року вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканою і не може бути змінена та використана без її згоди. Положеннями статей 1 та 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державною, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканою. Відповідно до ч. 1 ст. 17, ч. 1 ст. 65 Конституції України захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу та обов`язком громадян України, а на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом. Статтями 132, 133 Конституції України визначено, що територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. До системи адміністративно-територіального устрою України входить АР Крим, області, зокрема, Донецька область, а також райони, міста, райони у містах, селища і села. Згідно з вимогами ст.ст. 72, 73 Конституції України питання про зміну території України вирішуються виключно всеукраїнським референдумом, який призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених Конституцією, та проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян Україні, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області. Наприкінці 2013 року Російською Федерацією із залученням її збройних сил вирішено протиправні умисні дії, спрямовані на порушення суверенітету і територіальної цілісності України, зміну меж її території та державного кордону на порушення порядку, встановленого Конституцією України, зокрема, шляхом окупації частини території України, а саме території АР Крим та м. Севастополь з метою подальшої її анексії та окупації території Донецької та Луганської областей. Мотивами зазначених дій послугували Євроінтеграційний курс розвитку України, підготовка до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, які були розцінені як безпосередня загроза економічним та геополітичним інтересам РФ, що сприятиме втраті впливу над політичними процесами в Україні та позбавить контролю над її економічною діяльністю, призведе до поглиблення співпраці з НАТО з метою досягнення критеріїв, необхідних для набуття членства у цій організації, та денонсації угод щодо тимчасового розташування Чорноморського флоту РФ на території України. Досягти зазначеної мети вказані особі вирішили шляхом ведення агресивної війни та агресивних воєнних дій проти України, у тому числі з використанням підрозділів Збройних Сил Російської Федерації, окупації території України, створення і фінансування на окупованих територіях України терористичних організацій та вчинення інших злочинів. Так, 07.04.2014 року у м. Донецьку Донецької області невстановленими особами за підтримки РФ на виконання завдання щодо зміни меж території та державного контролю України у спосіб, що суперечить порядку, встановленому Конституцією України, з метою здійснення терористичної діяльності створено «Донецьку народну республіку». Вказана організація є стійким об`єднанням невизначеного кола осіб (більше трьох), що створене з метою здійснення терористичної діяльності, у межах якого здійснено розподіл функцій, встановлено правила поведінки, обов`язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів, та в якому її структурні підрозділи здійснюють терористичну діяльність з відома керівників (керівних органів) усієї організації, а тому у відповідності до абз. 19 ст. 1 Закону України «про боротьбу з тероризмом» є терористичною організацією. При цьому, терористична діяльність охоплює: планування, організацію, підготовку та реалізацію терористичних актів; підбурювання до вчинення терористичних актів, насильства над фізичними особами або організаціями, знищення матеріальних об`єктів у терористичних цілях; організацію незаконних збройних формувань, злочинних угруповань (злочинних організацій), організованих груп для вчинення терористичних актів, так само як і участь у таких актах; вербування, озброєння, підготовку та використання терористів; пропаганду і поширення ідеології тероризму; фінансування та інше сприяння тероризму. Також 07 квітня 2014 року у м. Донецьку Донецької області прибічниками ідеї відокремлення Донецької області від України видано «Акт о провозглашении государственной самостоятельности Донецкой народной республики», яким публічно закликано місцеве населення до проведення 11.05.2014 року, на порушення порядку встановленого Конституцією України, так званого «загального обласного референдуму» на території Донецької області з питання визнання державної самостійності «ДНР» та чинення збройного опору державній владі України, військовим підрозділам Міністерства оборони України та Міністерства внутрішніх справ України. При цьому протягом квітня-травня 2014 року в окремих містах Донецької області організовано та проведено низку мітингів з метою привернення уваги та схилення громадян України з числа місцевих мешканців до визнання державної самостійності «ДНР». На початку квітня 2014 року на території м. Новогродівка Донецької області окремими особами, які підтримували ідею створення «Донецької народної республіки» (стосовно частини з яких обвинувальні акти за ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 110 КК України перебувають на розгляді судів Донецької області, а також здійснюється досудове розслідування в рамках кримінального провадження № 22016050000000154), утворено місцевий осередок прибічників «ДНР» та в період часу з 07.04.2014 року до 11.05.2015 року на виконання загального злочинного плану терористичної організації «ДНР» з метою зміни території та державного контролю України в порушення порядку, передбаченого Конституцією України, умисно організовано та проведено 11.05.2014 року на території міста Новогродівка Донецької області так званий «загальний обласний референдум» з питання підтримки «Акта о провозглашении госдуарственной самостоятельности Донецкой народной республики». Зокрема, вищевказанми особами визначено проведення «загального обласного референдуму» у приміщенні Будинку дитячої творчості Новогродівської міської ради, розташованого за адресою: Донецька область, м. Новогродівка, вул. Центральна (раніше - 40 лет Октября ) , буд . 19, та утворено так звану «виборчу комісію», до якої здійснювався набір бажаючих прийняти участь у її роботі за окрему плату. Так, на початку травня 2014 року (точна дата та час органом досудового розслідування не встановлені) громадянка України та мешканка м. Новогродівка Донецької області ОСОБА_1 , діючи умисно, з ідеологічних та корисливих мотивів, будучи обізнаною щодо передбаченого законодавством України порядку проведення референдумів, надала свою добровільну згоду члену ініціативної групи з організації та проведення у м. Новогродівка так званого «загального обласного референдуму» з питання підтримки «Акта о провозглашении государственной самостоятельности Донецкой народной республики» (стосовно якого обвинувальні акти за ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 110 КК України перебувають на розгляді судів Донецької області) на участь в роботі так званої «виборчої комісії» в якості її «голови», після чого отримала інструкції щодо місця, часу та порядку проведення «загального обласного референдуму» у м. Новогродівка. 11.05.2014 року приблизно о 08-09 годині ранку (точний час досудовим розслідуванням не встановлений), ОСОБА_1 , діючи умисно, з вище вказаних мотивів, за попередньою змовою з іншими особами (стосовно частини з яких обвинувальні акти за ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 110 КК України перебувають на розгляді судів Донецької області, а також здійснюється досудове розслідування в рамках кримінального провадження № 22016050000000154), на виконання завдань, що були їй поставлені, прибула до місця проведення «загального обласного референдуму», - до приміщення Будинку дитячої творчості Новогродівської міської ради, розташованого за адресою: Донецька область, м. Новогродівка, вул. Центральна (раніше - 40 лет Октября), буд. 19, де розподілила серед членів так званої «виборчої комісії» заздалегідь підготовлені «бюлетені» з питанням підтримки «Акта о провозглашении государственной самостоятельности Донецкой народной республики» й протоколи для ведення їх обліку, провела інструктаж серед учасників комісії, та оголосила про початок проведення так званого «загального обласного референдуму» на території міста. При цьому під час його проведення ОСОБА_1 як «голова комісії» здійснювала контроль за роботою так званої «виборчої комісії» та керівництво процесом голосування, а по закінченню спільно з іншими вищевказаними особами, організовувала підрахунок результатів голосування та вивезення бюлетенів, актів й інших документів, що підтверджували факт проведення так званого «загального обласного референдуму», до м. Донецька Донецької області, а також їх подальшу передачу керівникам терористичної організації «ДНР» для використання у наступному проголошенні створення «Донецької народної республіки» на території України. За таких обставин 11.05.2014 року в окремих містах та районах Донецької області всупереч законодавству України ватажками терористичної організації «ДНР» проведено так названий «загальний обласний референдум», за результатами якого 12.05.2014 року проголошено суверенітет «Донецької народної республіки» на території Донецької області.

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину у скоєному злочині визнала повністю і суду пояснила, що дійсно вона на початку травня 2014 надала згоду члену ініціативної групи з організації та проведення у м. Новогродівка так званого «загального обласного референдуму» з питання підтримки «Акта о провозглашении государственной самостоятельности Донецкой народной республики» на участь в роботі так званої «виборчої комісії» в якості її «голови», після чого отримала інструкції щодо місця, часу та порядку проведення «загального обласного референдуму» у м. Новогродівка. 11.05.2014 року приблизно о 08-09 годині ранку вона прибула до місця проведення «загального обласного референдуму», - до приміщення Будинку дитячої творчості Новогродівської міської ради, розташованого за адресою: Донецька область, м. Новогродівка, вул. Центральна, буд. 19, де розподілила серед членів так званої «виборчої комісії» заздалегідь підготовлені «бюлетені» з питанням підтримки «Акта о провозглашении государственной самостоятельности Донецкой народной республики» й протоколи для ведення їх обліку, провела інструктаж серед учасників комісії, та оголосила про початок проведення так званого «загального обласного референдуму» на території міста. При цьому під час його проведення вона, як «голова комісії», здійснювала контроль за роботою так званої «виборчої комісії» та керівництво процесом голосування, а по закінченню організовувала підрахунок результатів голосування та вивезення бюлетенів, актів й інших документів, що підтверджували факт проведення так званого «загального обласного референдуму», до м. Донецька Донецької області, а також їх подальшу передачу керівникам терористичної організації «ДНР» для використання у наступному проголошенні створення «Донецької народної республіки» на території України

12 червня 2019 року між прокурором Мар`їнського відділу Волноваської місцевої прокуратури Хітматуліним О.Е. у кримінальному провадженні № 22018050000000224 від 25.10.2018, обвинуваченою ОСОБА_1 та за участю захисника Кравченка Віталія Володимировича було укладено угоду про визнання винуватості, згідно якої ОСОБА_1 повністю визнала свою провину у вчиненому діянні і зобов`язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні, не вчиняти протиправних дій. Сторони погодились на призначення покарання ОСОБА_1 за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 110 КК України, у вигляді 5 (п`яти) року позбавлення волі. З урахуванням ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.

Суд, заслухавши прокурора, який просив затвердити угоду про визнання винуватості, думку ОСОБА_1 , яка визнала себе винною в повному обсязі та просила затвердити угоду, думку захисника, який також просив затвердити угоду про визнання винуватості, розглянувши угоду про визнання винуватості, дійшов висновку про відповідність угоди вимогам ст.ст. 468 - 474 КПК України та закону, оскільки умови угоди не суперечать вимогам КПК України та закону, відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, укладання угоди було добровільним, встановлена можливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань, наявні фактичні підстави для визнання винуватості.

Обвинуваченій ОСОБА_1 було роз`яснено, що в разі невиконання нею угоди про визнання винуватості, прокурор у відповідності до ст. 476 КПК України має право впродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутись до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку. Також обвинуваченій було роз`яснено, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення її до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Також обвинувачена ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердила, що, угода укладена добровільно, що права, передбачені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди в частині обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст.ст. 394, 424 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання - їй відомі, цілком зрозумілі та роз`яснення не потребують.

Водночас, обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_1 , згідно ст. 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.

Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлений.

Судові витрати в справі відсутні.

Речові докази в справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 373, 374, 375 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 12 червня 2019 року, укладену між прокурором Мар`їнського відділу Волноваської місцевої прокуратури Хітматуліним О.Е., обвинуваченою ОСОБА_1 та за участю захисника Кравченка Віталія Володимировича.

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України та призначити покарання за цією статтею у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання з випробуванням, визначивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1)періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2)повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;

3)не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Донецького апеляційного суду через Мар`їнський районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя В.А.Приходько

Дата документу 12.06.2019