Рішення № 8245122, 25.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/78725.12.09 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ЮДЖИН ЛТД»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРОМАКС»

простягнення 100378,62 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився;

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮДЖИН ЛТД»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРОМАКС»про стягнення 98726,80 грн. –основного боргу, 861, 81 грн. –інфляційних втрат та 790,01 грн. –3% річних.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані в повному обсязі зобов’язання щодо оплати коштів за поставлений товар відповідно до видаткових накладних наявних в матеріалах справи.

Ухвалою від 20.11.2009 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 07.12.2009 року.

В судовому засіданні 07.12.2009 року представник позивача подав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суд позов задовольнити повністю.

В судове засідання 07.12.2009 року, представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою від 07.12.2009 року розгляд справи було відкладено на 25.12.2009 року.

Представники сторін в судове засідання 25.12.2009 року не з'явилися, про причину неявки суд не повідомили, про час та дату проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 25.12.2009 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 131333, 10 грн., що засвідчується видатковими накладними № ЦРН –001054 від 01 грудня 2008 року на суму 8440,20 грн., № ЦРН –001120 від 22 грудня 2008 року на суму 24872,40 грн., № ЦРН –000088 від 12 лютого 2009 року на суму 23919,00 грн., № ЦРН –000194 від 25 грудня 2009 року на суму 23641,80 грн., № ЦРН –000248 від 09 квітня 2009 року на суму 50459,70 грн. та довіреностями на отримання товарно –матеріальних цінностей № 28111 від 28 листопада 2008 року, № 22121 від 22 грудня 2008 року, № 12021 від 12 лютого 2009 року, № 12021 від 24 березня 2009 року та № 090402 від 09 квітня 2009 року, проте відповідач за поставлений товар розрахувався частково в сумі 32606, 30 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 9178 від 03 квітня 2009 року на суму 16606,30 грн., № 9628 від 31 липня 2009 року на суму 3000,00 грн., № 9652 від 07 серпня 2009 року на суму 3000,00 грн., № 9747 від 01 вересня 2009 року на суму 1000,00 грн., № 29 від 02 листопада 2009 року на суму 4000,00 грн., № 52 від 12 жовтня 2009 року на суму 2000,00 грн., № 86 від 16 жовтня 2009 року на суму 2000,00 грн. та № 104 від 16 жовтня 2009 року на суму 1000,00 грн.

05 серпня 2009 року позивач звернувся до відповідача з вимогою оплатити кошти за поставлений товар, яка була вручена останньому 06.08.2009 року, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення та фіскальним чеком № 9895 від 06.08.2009 року, проте вищезазначена претензія залишена останнім без задоволення та належного реагування.

Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав, тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 98726,80 грн.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконану роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов’язку.

Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Статтею 207 Цивільного кодексу України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою(ч.2 ст. 207).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 98726,80 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 790,01 грн. та інфляційні втрати в сумі 861,81 грн.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, здійснених поставок та проплат, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково в сумі 708,87 грн., а позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню повністю в сумі 861,81 грн., перерахунок яких здійснено в межах періодів визначених позивачем.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.          

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРОМАКС»(місцезнаходження: 04073, м. Київ, Оболонський р –н, вул. Марка Вовчка, буд. 14, код ЄДРПОУ 30184097) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮДЖИН ЛТД» (місцезнаходження: 18023, м. Черкаси, Соснівський р –н, вул. Одеська, буд. 8, код ЄДРПОУ 14369588) 98 726 (дев’яносто вісім тисяч сімсот двадцять шість) грн. 80 коп. –основного боргу, 861 (вісімсот шістдесят одну) грн. 81 коп. –інфляційних втрат, 708 (сімсот вісім) грн. 87 коп. –3% річних, 1 002 (одну тисячу дві) грн. 98 коп. державного мита та 235 (двісті тридцять п’ять) грн. 81. коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення

15.01.2010 року