Ухвала суду № 82450938, 19.06.2019, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/333/18

Провадження № 1-кс/591/2601/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2019 року слідчий суддя Зарічного районного суду м.Суми Клімашевська І.В., з участю секретаря – Бацман Д.С., представника скаржників – адвоката Хурсенка С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Суми скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на постанову cлідчого про закриття кримінального провадження, -

В С Т А Н О В И В:

Скаржники звернулись до суду із скаргою, в якій просили скасувати постанову старшого слідчого СУ ГУНП в Сумській області Сибільова О.В. від 27.06.2018 року про закриття кримінального провадження, а матеріали - повернути до військової прокуратури Сумського гарнізону для проведення досудового розслідування Державним бюро розслідування. Зазначали у скарзі про те, що винесену слідчим постанову вони вважають незаконною, такою, що суперечить фактичним обставинам справи, оскільки слідчий: не вжив усіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення, дійсних обставин справи та винних осіб; не усунув недоліки слідства, які були встановлені ухвалою слідчого судді від 01.02.2018 року; знову зробив висновок про відсутність складу злочину в діях працівників СБУ лише на підставі свідчень таких працівників, які є очевидно зацікавленими особами та не взяв до уваги висновок експерта, яким підтверджуються покази потерпілих; не допитав експерта для роз`яснення наданого висновку та лікаря-психіатра, який безпосередньо оглядав ОСОБА_1 .; знову послався у постанові на протоколи допиту потерпілих та слідчих експериментів, які складались за результатами проведення слідчих дій у іншому кримінальному провадженні та порядок їх отримання в рамках кримінального провадження №42017200350000095 невідомий. Також не погоджувались з висновком слідчого про відсутність істотної шкоди та тяжких наслідків для них.

Представник скаржників – адвокат Хурсенко С.О. в судовому засіданні підтримав вимоги скарги, наполягав на її задоволенні.

Слідчий, будучи належним чином повідомленим про час місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, що з огляду на положення ст.306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги за його відсутності.

Заслухавши представника скаржників, дослідивши матеріали поданої скарги, матеріали кримінального провадження №42017200350000095, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Під час розгляду скарги було встановлено, що старшим слідчим СУ ГУНП в Сумській області Сибільовим О.В. здійснювалось досудове розслідування кримінального провадження №42017200350000095 від 12.09.2017 року та за результатами проведеного досудового розслідування 27.06.2018 року винесено постанову про закриття кримінального провадження у зв`язку з відсутністю в діянні співробітників СБУ складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.162, ч.1 ст. 365, ч.2 ст.365 КК України.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Частиною 2 ст.9 КПК України, а також ст.92 КПК України на слідчого покладено обов`язок всебічно, повно і неупереджено досліджувати обставини кримінального провадження, обов`язок доказування обставин, передбачених ст.91 КПК, а також обов`язок надавати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Але, дослідивши матеріали кримінального провадження №42017200350000095, вважаю, що слідчий вказаних норм не дотримався, вибірково оцінив зібрані докази та не здійснив у вказаному кримінальному провадженні усіх необхідних процесуальних та слідчих дій, направлених на забезпечення виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст.2 КПК України, та спрямованих на дотримання принципу законності, встановленого ст.9 КПК України.

Так, в даному кримінальному провадженні вже приймалась прокурором постанова про закриття на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, але ухвалою слідчого судді від 01.02.2018 року така постанова була скасована та було вказано на недоліки проведеного слідства, одним яких була однобокість і необ`єктивність проведеного розслідування. І, в першу чергу, на таку однобокість вказував той факт, що у кримінальному провадженні, в якому перевірці підлягають обставини застосування слідчими та оперативними працівниками СБУ насильства до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під час проведення слідчих дій у кримінальному провадженні №42017000000001439 від 16.05.2017 року за ч.1 ст.111 КК України, а також примушування до дачі неправдивих показів про причетність до злочину ОСОБА_4 , слідчі дії, зокрема, допит усіх свідків, у тому числі працівників СБУ проводять співробітники цього ж органу за дорученням прокурора або, навіть, без такого.

Як вбачається з оскаржуваної постанови слідчого та наданих ним матеріалів, слідчий знову не дивлячись на такі обставини, зробив висновок про відсутність складу злочину в діях працівників СБУ лише на підставі свідчень зазначених протоколів допитів таких працівників, які є очевидно зацікавленими особами. При цьому, з незрозумілих причин слідчий відкинув покази ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які надавались під час проведення слідчих експериментів, зосередився на невеликих розбіжностях з їх показами, які було надано через рік після подій і вирішив, що правдивими є покази працівників СБУ.

Вказане знову свідчить про необ`єктивність і однобокість проведеного досудового розслідування.

Крім того, слушним є твердження представника скаржників про те, що слідчий, не дивлячись на наявність висновку експерта №329 від 25.06.2018 року, яким встановлено у ОСОБА_1 ознаки розладу адаптації, які перебувають у причинно-наслідковому зв`язку з подіями, що відбулись 13.07.2017 за його участю, не допитавши експерта, який готував такий висновок з метою його роз`яснення, а також - лікаря-психіатра Коловоротного А.М., який безпосередньо оглядав ОСОБА_1 17.07.2017 року, не маючи спеціальних знань в галузі медицини, - на власний розсуд трактував висновки, зроблені експертом та безпідставно зробив свої висновки про те, що лише факт проведення слідчих дій з участю ОСОБА_1 призвів до таких розладів психіки останнього.

Зазначене також свідчить про недотримання слідчим загальних засад кримінального провадження щодо всебічності, повноти і неупередженості при дослідженні обставини кримінального провадження.

Слід погодитись і з твердженнями скаржників про те, що слідчий безпідставно посилається на відеозаписи проведення з ОСОБА_1 та ОСОБА_5 слідчих дій, які проводились з ними як зі свідками у іншому кримінальному провадженні.

Так, матеріали кримінального провадження №420172003500000095 самих дисків не містить, а містить лише протокол огляду речей і документів, який склав прокурор 21.12.2017 року. Саме відомості з цього протоколу, без дослідження відеозаписів на дисках, слідчий поклав в основу постанови про закриття кримінального провадження.

Але, це суперечить принципу безпосередності дослідження доказів, який передбачений у ст.23 КПК України.

Не можна погодитись і з твердженнями слідчого про те, що з об`єктивної сторони кримінальна відповідальність за ст.365 КК України настає виключно у випадку завдання кримінальним правопорушенням істотної шкоди чи тяжких наслідків свободам та інтересам фізичних, юридичних осіб або державним чи громадським інтересам.

Так, відомості в ЄРДР за № 42017200350000095 було внесено у тому числі за попередньою правовою кваліфікацією: ч.2 ст.365 КК України.

Підхід, за якого обов`язковою ознакою злочину, передбаченого частиною другою статті 365 КК, слід визнавати істотну шкоду у розумінні пункту третього примітки до статті 364 цього Кодексу, не узгоджується і з закріпленим у диспозиціях відповідних правових норм принципом розмежування складів злочинів, передбачених частинами першою та другою статті 365 КК.

При конструюванні складу злочину, передбаченого частиною другою статті 365 КК, наслідки, на які вказано в частині першій цієї статті – наявність істотної шкоди, заміщуються іншою ознакою. Таку ознаку злочину становить спосіб перевищення влади чи службових повноважень - застосування насильства, погроза його застосування, застосування зброї чи спеціальних засобів, болісні і такі, що ображають особисту гідність потерпілого, дії.

Відтак об`єктивну сторону складу злочину утворюють лише передбачені частиною першою цієї статті дії, які супроводжуються визначеним у частині другій статті 365 КК насильством або погрозою його застосування, застосуванням зброї чи спеціальних засобів або болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями.

Вказане зазначене у правовій позиції Верховного суду, що висловлена у Постанові від 05.12.2018 року, справа № 301/2178/13-к.

Вищезазначені обставини дають підстави для скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження №42017200350000095.

Тобто, в цій частині скарга підлягає задоволенню. В той же час вимога скаржників про повернення матеріалів кримінального провадження після скасування постанови до військової прокуратури Сумського гарнізону для проведення досудового розслідування Державним бюро розслідування не грунтується на вимогах КПК України, оскільки слідчий суддя не компетентний визначати підслідність кримінального провадження.

Керуючись ст. ст.9, 303-307 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Скаргу Антошка ОСОБА_6 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 – задовольнити частково.

Постанову старшого слідчого СУ ГУНП в Сумській області Сибільова О.В. від 27.06.2018 року про закриття кримінального провадження №42017200350000095 від 12.09.2017 року - скасувати.

Матеріали кримінального провадження №42017200350000095 повернути до СУ ГУНП в Сумській області.

В іншій частині скарги – відмовити.

Ухвала не оскаржується.

Слідчий суддя І.В.Клімашевська