Рішення № 82450734, 11.06.2019, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 11.06.2019 Справа № 552/4934/18

Провадження № 2/554/369/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2019 року Октябрський районний суд м.Полтави у складі:

головуючого судді – Троцької А.І.,

при секретарі – Зайцевій Я.А.,

за участю відповідача – ОСОБА_1 ,

представника відповідача – Ткаченко В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» в особі представника Кіріченко Віталія Михайловича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором б/н від 23 серпня 2006 року в розмірі 59951, 77 грн.

В обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку із чим підписала заяву б/н від 23.08.2006 року, згідно якої отримала кредит у розмірі 2000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг" та "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Відповідач при укладанні Договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку. Згідно умов вказаного договору відповідач зобов`язалася погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором; слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту; за порушення строків платежів по кожному з грошових зобов`язань передбачених договором, більше ніж на 30 днів відповідач зобов`язалася сплатити штраф у розмірі 500,00 гривень + 5% від суми позову. Позивач повністю виконав свої зобов`язання за договором кредиту та надав відповідачу кредит у розмірі визначеному цим договором, відповідач зазначені кошти отримав, але свої зобов`язання щодо повернення коштів не виконав, в результаті чого, станом на 16 серпня 2018 року утворилась заборгованість у розмірі 59951, 77 грн., що змусило позивача звернутися до суду з позовом.

Ухвалою від 11 жовтня 2018 року у справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.

Відповідач подала суду відзив на позовну заяву, в якому зазначала, що вона підписувала тільки заяву про надання кредиту в розмірі 2000 гривень. З “Умовами та правилами надання банківських послуг” та “Тарифами банку” її не ознайомлювали, та їх не підписувала. Отримавши, згідно своєї заяви, банківський кредит, в розмірі 2000 грн., вона стала вчасно сплачувати його, і більше ніяких заяв про збільшення кредитного ліміту, та інших прохань, щодо кредитування, позивачеві не надавала. Ніяких документів, щодо надання кредиту, збільшення ліміту кредитного договору, ніколи не підписувала. Виходячи саме з цього, позовні вимоги позивача, в частині письмової згоди на збільшення ліміту кредиту, є надуманими, та такими, що не відповідають дійсності. Окрім цього, що в матеріалах справи відсутній “Договір про кредитування”, та “Графік погашення кредитної заборгованості”. Просила застосувати позовну давність, оскільки з часу отримання кредиту минуло 12 років.

Представник позивача подав суду відповідь на відзив, де зазначав, що 23.08.2006 року ОСОБА_1 .. підписала заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, тим самим надала згоду на те, що вказана заява разом з «Умовами та Правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті, складає між ПАТ КБ "Приватбанк" та відповідачем договір про надання банківських послуг. При укладені вказаного договору між сторонами обговорені всі істотні умови. В даному випадку зміст кредитного договору між сторонами зафіксовано в декількох документах: в заяві позичальника, Умовах та Правилах надання банківських послуг та Тарифах, що не суперечить чинному законодавству України. Крім того, вказані Умови і Правила надання банківських послуг, а також Тарифи банку є загальнодоступною інформацією, яка розміщена у відділеннях Банку та на офіційному сайті Банку. Відповідно до умов договору про надання банківських послуг від 23.08.2013 року відповідачу відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 , ключем до карткового рахунку є пластикова картка, яку отримав відповідач та мобільний телефон, який вказав останній. За допомогою встановлених ключів до карткового рахунку, відповідачу надано можливість здійснювати дистанційне обслуговування. При користуванні кредитними коштами відповідачу були добре відомі і зрозумілі умови договору. Виписка по картковому рахунку та розрахунок заборгованості є належними та допустимими доказами по справі. Також до матеріалів позовної заяви долучено “Довідку про умови кредитування з використанням кредитки “Універсальна, 30 днів пільгового періоду” з якої чітко вбачається, що відповідачу встановлено поточну процентну ставку у розмірі 3,00% (36,00 % на рік), вказано розміри комісій та штрафів тощо. Тобто, сторонами при укладенні договору були обговорені усі істотні умови. Крім того, Умови і Правила надання банківських послуг, а також тарифи банку є загальнодоступною інформацією, яка розміщена у відділеннях Банку та на офіційному сайті Банку. Строк та порядок погашення кредиту здійснюється шляхом внесення щомісячних мінімальних обов`язкових платежів. Розмір та строки внесення щомісячних мінімальних обов`язкових платежів зазначені з Тарифах, а саме: розмір щомісяного мінімального платежу складає 7% (від 02.04.2014 р. розмір платежу було зменшено до 5%) від суми заборгованості, але не менше 50 грн. та не більше решти заборгованості; строк внесення щомісячного платежу — до 25 числа місяця наступного за звітним. Платіж включає плату за користування кредитом, передбачену Тарифами і частину заборгованості по кредиту. У разі несвоєчасного або не в повному обсязі внесення щомісячного мінімального платежу сума кредиту вважається простроченою. Відповідно до Правил користування карткою строк дії картки вказано на лицевій стороні Картки (місяць та рік). Картка діє до останнього календарного дня вказаного місяця. Отже, строк випущеної картки відповідача до останнього дня 02.2018 року. Позивач звернувся до суд із позовом 29.08.2019 року, до спливу строку позовної давності.

Відповідачем направлено заперечення на відповідь на відзив, де зазначала, що отриманий кредит в 2000 грн. використовувала по мірі необхідності, в той же час, сплачувала отриманий кредит. Розраховуючись кредитною карткою за надані послуги, не зобов`язана була контролювати кошти, які знаходяться на рахунку картки. Позивач самостійно без її згоди збільшив ліміт кредиту, не повідомивши про це. А тому просила врахувати що: а) вона не була ознайомлена з Умовами та Правилами надання банківських послуг, та не підписувала їх; б) вона не була ознайомлена з Тарифами Банку, та не підписувала їх; в) вона не укладала з Банком ніякого договору приєднання, і не ознайомлювалась з ним; г)повернула Банку отриманий картковий кредит в розмірі 2000 гривень; д) не була офіційно повідомлена Банком про збільшення мого карткового кредиту; е) не була офіційно попереджена банком про те, що навмисне не повертає Банкові кредит; є) Позивач спеціально маніпулював своїми діями, так як це йому було вигідно.

У відповідь на заперечення позивач зазначав, що при укладанні договору вся необхідна інформація про умови кредитування та сукупну вартість кредиту була доведена до відома позичальника у вигляді другого примірника договору. Для зручності клієнтів у ПриватБанк організована: Цілодобова служба клієнтської підтримки 0800500003; Цілодобовий онлайн чат, розміщений на сайті; Інтернет-банк Приват24; Термінали самообслуговування, адреси розміщення яких можна подивитися на сайті; Смс-канал - послуга Mobile Banking. Також, при необхідності отримання інформації клієнти АТ КБ "ПриватБанк" мають можливість ознайомитися з нею в обслуговуючому відділенні АТ КБ "ПриватБанк".

В судове засідання представник позивача не з`явився, просив проводити розгляд справи у його відсутність, про що зазначено в позовній заяві.

Відповідач та її представник в судовому засіданні проти задоволення вимог позивача заперечували та просили у його задоволенні відмовити з підстав зазначених у відзиві та запереченнях.

Суд, заслухавши відповідача, представника відповідача, дослідивши докази по справі приходить до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу (підстави звільнення від доказування).

В судовому засіданні встановлено, що що відповідно до анкети - заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 23 серпня 2006 року, ОСОБА_1 надала згоду на те, що вказана заява разом з «Умовами та Правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами банку» складає між позивачем та відповідачем договір про надання банківських послуг (а.с.11).

Як зазначає позивач, між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено договір б/н від 23 серпня 2006 року, за яким позивач надав відповідачу кредит у розмірі 2000 грн. у виді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Згідно приписів ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду України у справі № 6-16цс15 від 11 березня 2015 року.

Однак, у матеріалах справи міститься лише копія анкети заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 17.01.2013 року, що підписана відповідачем. При цьому, у даній анкеті заяві сума кредитного ліміту за платіжною карткою кредитка «Універсальна» не зазначена взагалі. Інші копії додатків, що долучені позивачем до матеріалів позовної заяви, підписів відповідача не містять, у тому числі й Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з умов та правил надання банківських послуг, що свідчить про недоведеність факту ознайомлення відповідача саме з цими Умовами та Правилами надання банківських послуг. Крім того, долучені до матеріалів вказані Тарифи не містять відомостей про дату їх прийняття/затвердження.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

За вимог ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною 1 та 2 ст. 639 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

В той же час, позивачем не надано суду доказів оформлення та укладання між сторонами та відповідно отримання позичальником Пам`ятки Клієнта, Умов та Правил надання банківських послуг, Правил надання послуг (виконання робіт) і Тарифів, що в сукупності із Заявою, свідчило б про укладений у належній формі договір між сторонами про надання банківських послуг.

Таким чином, банківські «Умови надання споживчого кредиту фізичним особам» не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору, якщо такі Умови не містять підпису позичальника; не встановлено наявність належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови розумів позичальник, підписуючи заяву позичальника, а також те, що в подальшому такі Умови, зокрема щодо збільшення строку позовної давності, не змінювались.

Оцінюючи позовні вимоги з позицій належності обраного позивачем способу захисту слід зазначити, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст.ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом (постанова Верховного Суду України від 12.06.2014 року у справі № 6-32цс13).

Умовами та Правилами надання банківських послуг, які долучено до матеріалів позовної заяви, визначено, що строк дії картки зазначений на лицьовій стороні картки (місяць та рік). По закінченню строку дії відповідна картка продовжується банком на новий строк (шляхом надання Клієнту картки з новим строком дії).

В той же час, суду не надано доказів того, що відповідна карта передбачена умовами заяви, була видана відповідачу, як і не надано суду відомостей, що підтверджують тип та строк дії картки, що є істотними умовами договору, доказів зарахування кредитних коштів на картку. Натомість позивачем надано листа від 06.02.2019 року, в якому повідомляє, що ОСОБА_1 було отримано кредитні картки № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , остання з них мала термін дії до 02.2018 року (а.с.112).

При цьому, матеріали справи також не містять відомостей, що підтверджують факт наявності заборгованості відповідача за кредитним договором у зазначеному позивачем розмірі, оскільки, як вбачається з поданої позовної заяви, відповідачу позивачем було надано кредит у розмірі 2000 гривень, при цьому згідно заяви позичальника на оформлення картки, розмір кредитного ліміту не визначено взагалі, а додана до матеріалів справи довідка про умови кредитування з використанням платіжної картки «Кредитка «Універсальна» не містить відомостей про отримання вказаних документів з боку позичальника, ознайомлення останнього з вказаною Довідкою та Прикладами використання кредитних коштів.

Також позивачем не надано суду доказів відкриття на ім`я відповідача рахунку, виписки по даному рахунку, який і мав би підтвердити рух грошових коштів, наявність або відсутність заборгованості, та з якого можливо встановити який саме розмір грошових коштів було отримано позичальником.

Наданий же позивачем до матеріалів позовної заяви розрахунок заборгованості за договором б/н від 23 серпня 2006 року не є належним та допустимим доказом наявності цивільно-правових відносин між сторонами у справі, оскільки по суті є калькуляцією, якою позивач обґрунтовує розмір своїх вимог. Однак, розрахунок заборгованості не є тим документом, який підтверджує наявність або відсутність коштів на рахунку особи та факт проведення певних фінансових операцій.

Крім того, позивачем не зазначений період виникнення як основного боргу, так і періоди нарахування пені, комісії та заборгованості за користування кредитом, що унеможливлює визначення суми, що нарахована в межах однорічного строку.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто ця сума є неустойкою.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Таким чином, в анкеті-заяві від 23.08.2006 року відсутні дані про істотні умови кредитного договору, а саме: розмір кредитного ліміту, процентна ставка, номер кредитної картки та строк її дії, цільове призначення кредиту, обов"язковість яких передбачено Умовами та правилами надання банківських послуг.

У вказаній вище анкеті-заяві відповідач лише виявив бажання оформити на своє і`мя кредитний ліміт (без зазначення суми) за платіжною карткою кредитка «Універсальна».

Крім того, щодо позовних вимог в частині стягнення штрафів (фіксованої частини та процентної складової) та нарахованої пені/комісії слід зазначити, що відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення. Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року № 6-2003цс15 та від 11 жовтня 2017 року № 6-1374цс17.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, висловленої у постанові Судової палати у цивільних справах ВСУ від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-2003цс15, зазначено, що пеня і штраф є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором, свідчить про недотримання положень ст.61Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і теж порушення.

За змістом ч. 3 ст. 551 ЦК України суд має право у випадку виникнення спору з приводу розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінивши розмір заборгованості та розмір штрафних санкцій (неустойки), зменшити її розмір у тому випадку, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення, тобто зменшити розмір штрафних санкцій (неустойки) через її неспівмірність із розміром основного зобов`язання (даний правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 4 вересня 2014 року (справа № 6-100цс14).

До того ж позивачем на виконання умов кредитного договору жодного разу не надсилалися відповідачу листи з повідомленням щодо існуючої заборгованості й необхідності погасити борг.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в зв`язку з недоведеністю.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-78, 81, 141, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» в особі представника Кіріченко Віталія Михайловича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м. Полтави шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через відповідний суд, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: АТ КБ «ПриватБанк», адреса для листування: 49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 50.

Представник позивача: Кіріченко Віталій Михайлович, адреса: АДРЕСА_1 50.

Відповідач ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

Представник відповідача: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення виготовлено 19.06.2019 року.

Суддя Октябрського

районного суду м.Полтави Троцька А.І.