Рішення № 82450063, 10.06.2019, Іллінецький районний суд Вінницької області

Справа № 131/1706/18

Провадження № 2/131/142/2019

2019 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2019 м. Іллінці

Іллінецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Олексієнка О.Ю.,

за участю секретаря судових засідань Телевань С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Іллінці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Іллінецької міської ради Вінницької області про визнання права на земельні ділянки в порядку спадкування за законом,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Іллінецької міської ради про визнання права на земельні ділянки в порядку спадкування за законом.

Позов мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько – ОСОБА_4 , який за життя заповіту не склав.

До спадкового майна покійного належать 1/2 частки в житловому будинку АДРЕСА_1 . До обсягу спадщини також входять належні на праві власності спадкодавцю земельні ділянки, а саме: площею 0,0500 га., з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, та площею 0,2500 га., з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходяться в АДРЕСА_2 .

ОСОБА_1 своєчасно звернулася до нотаріуса. Проте, нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки, які знаходяться на території Красненьківської сільської ради Іллінецького району Вінницької області, за відсутністю правовстановлюючих документів на це спадкове майно.

Тому позивач просить суд визнати за нею право на 1/2 земельних ділянок в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 .

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилась, натомість подала до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала, просить їх задоволити та розглянути справу за її відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, проте подав до суду заяву в якій позовні вимоги визнає у повному обсязі, просить розгляд справи проводити у його відсутність.

Відповідач ОСОБА_3 , в судове засідання не з`явилась, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги визнає у повному обсязі.

Представник відповідача Іллінецької міської ради Вінницької області подав відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позовні вимоги міська рада визнає, проти їх задоволення не заперечує та просить проводити розгляд справи у відсутність представника ради.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, давши оцінку зібраним доказам, суд приходить до висновку про можливість ухвалення рішення в підготовчому судовому засіданні та задоволення позову з таких підстав.

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.9).

До не оформленого спадкового майна ОСОБА_4 належать земельні ділянки, а саме: площею 0,0500 га. з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, та площею 0,2500 га. з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходяться в АДРЕСА_2 , які йому були передані безкоштовно у приватну власність рішенням 11 сесії 22 скликання Красненьківської сільської ради Іллінецького району Вінницької області від 14.08.1997 року (а.с. 10).

Згідно кадастрового плану виготовленого інженером ОСОБА_5 (а.с. 13-15), за адресою в АДРЕСА_2 знаходяться такі земельні ділянки: присадибна ділянка, загальною площею 0,050 га. та земельна ділянка для ведення ОСОБА_6 , загальною площею 0,25 га.

Відповідно ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Копією свідоцтва про смерть ОСОБА_4 (а.с.9), копією свідоцтва про народження позивача серії НОМЕР_2 (а.с. 8) та копією паспорта громадянина України позивача (а.с. 7), стверджується, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_4 , яка має право на спадкування.

Відповідно до положень ст.ст. 1268-1269 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

У встановлений законом шестимісячний строк ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Іллінецького районного нотаріального округу з заявою про прийняття спадщини та постановою від 12 жовтня 2017 року №794, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказані земельні ділянки, у зв`язку з відсутністю необхідних правовстановлюючих документів на них на ім`я спадкодавця (а.с.11).

Спадкодавцем за життя було розпочато, але не завершено процедуру приватизації вищевказаних земельних ділянок.

Зазначене рішення про приватизацію земельної ділянки прийнято в період чинності Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок».

Згідно із статтею 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування зі збереженням її цільового призначення.

За статті 152 Земельного кодексу України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статті 125 Земельного кодексу України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку. Не підлягають задоволенню позовні вимоги спадкоємців про визнання права власності на земельну ділянку, щодо якої спадкодавцем розпочато, але не завершено процедуру приватизації (Лист спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013, № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування").

На підставі абз. 2 п. 1 розділу X "Перехідні положення" ЗК України рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок", є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Аналіз наведеної норми свідчить, що у разі, якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМУ від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок", до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку, а якщо приватизація земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України не завершена й право на її завершення.

Верховний Суд в Постанові від 21 березня 2018 року по справі № 623/633/17, провадження № 61-6243 св. 18 зазначив, що:

«Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

На підставі абзацу 2 пункту 1 розділу X «Перехідні положення» ЗК України рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок» (втратив чинність на підставі Закону України від 14 вересня 2006 року № 139- V) є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку (пункт 1 розділу X доповнено абзац 2 згідно із Законом від 16 вересня 2008 року № 509-V1). Якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку.

Зазначений порядок встановлений законодавством у разі набуття права власності на земельні ділянки шляхом їх приватизації громадянами (частина третя статті 116 Земельного Кодексу України).»

Згідно п.7 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

Враховуючи вищевикладені докази, а також ту обставину, що позивач у встановлений законом шестимісячний строк звернулась до нотаріальної контри з заявою про прийняття спадщини, при цьому оформити свої спадкові права на вказані земельні ділянки в нотаріальному порядку не може через відсутність правовстановлюючих документів на них, а також враховуючи те, що відповідачі позов визнали повністю і його задоволення не суперечить вимогам закону та не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, суд прийшов до висновку, що за позивачем слід визнати в порядку спадкування за законом право на земельні ділянки, що розташовані в АДРЕСА_2 , після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Щодо вирішення питання про судові витрати, суд виходить з наступного.

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом було сплачено судовий збір в сумі 704.80 грн. (а.с.2).

У відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню сплачені при зверненні до суду з цивільним позовом витрати по сплаті судового збору.

Доказів понесення будь-яких витрат відповідачем при розгляді даної справи суду надано не було.

Керуючись ст.ст. 1216, 1223, 1261, 1268 ЦК України, ст.ст. 2, 10, 12, 13, 81, 89, 141, 200, 206, 263 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0500 га., вартістю її 1/2 частини 528,89 грн., з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, та право на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,2500 га., вартістю її 1/2 частини 48376,11 грн. з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходяться в АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_4 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_5 .

Відповідач: Іллінецька міська рада Вінницької області, поштова адреса: 22700, вул. Соборна, 19, м. Іллінці, Вінницької області, код ЄДРПОУ: 03333618.

Головуючий: