Рішення № 8244969, 23.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/5123.12.09 За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна автомобільна компанія»

До відповідача:Товариства з обмереженою відповідальністю «Озар-Ак Япи Україна»

Про:розірвання договору та стягнення 18209293,55 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін: Від позивачане з’явились Від відповідача не з’явились Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Західна автомобільна компанія»(далі –позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмереженою відповідальністю «Озар-Ак Япи Україна»(далі –відповідач), в якому просив розірвати договір № 4 генерального підряду в капітальному будівництві, укладений 30 липня 2007 року між сторонами, а також стягнути з відповідача заборгованість за договором № 4 у розмірі 10847403,64 грн. та неустойку в розмірі 7361889,91 гривень, а всього 18209293,55 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в односторонньому порядку припинив виконання умов договору генерального підряду № 4 в капітальному будівництві, тоді як позивачем сплачено за договором 57997598,06 грн. Згідно зі складеними сторонами актами та довідками, відповідачем виконано роботи на загальну суму 47501194,42 грн., а на решту суми роботи виконані не були. Посилаючись на те, що відповідач суттєво порушив строки виконання робіт позивач вважав себе вправі розірвати зазначений договір, стягнувши з відповідача різницю між вартістю оплачених та вартістю виконаних робіт в сумі 10847403,64 грн., а також неустойку в сумі 7361889,91 грн.

Відповідач позовні вимоги відхилив з тих підстав, що згідно з договором термін початку робіт був визначений як «з 4 серпня 2007 року, але не раніше як протягом трьох робочих днів після отримання всієї документації, необхідної для початку робіт і фінансування з боку позивача». Проте, з вини позивача початок робіт було затримано на три місяці, оскільки необхідна документація вчасно відповідачеві надана не була.

Окрім того, відповідач посилається на те, що позивач за договором сплатив лише 48975278,84 грн. (а не 57997598,06 грн. як зазначено в позові), а платіж від 26 вересня 2008 року в сумі 457383,22 грн. становив компенсацію подорожчання матеріалів, тобто він не зараховувався в загальний обсяг оплати за підрядні роботи. Залишок в сумі 1367701,2 грн. «знаходився в межах нормативу, передбаченого пунктами 10.3, 10.4 договору»(в редакції додаткової угоди № 1) і «підлягає наступному поступовому щомісячному зарахуванню в оплату виконаних робіт в розмірі 5% від вартості цих робіт». Також відповідачем зазначено, що за час з 1 вересня 2008 року по 30 березня 2009 року ним виконані роботи на суму 4327207,10 грн., підтверджуючі акти направлені позивачеві 16 квітня 2009 року, проте дані акти так і залишились не підписаними. Ще на 2785502,74 грн. позивач прийняв від відповідача матеріали та обладнання, заздалегідь придбані відповідачем для будівництва об’єкту в Чернівцях.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20 лютого 2009 року порушено провадження у справі (суддя Кролевець О.А.) та призначено її до розгляду на 16.03.2009 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2009 року розгляд справи відкладався на 13.04.2009 року, у зв’язку з неявкою відповідача.

Ухвалою Голови Господарського суду міста Києва від 13.04.2009 року клопотання товариства з обмереженою відповідальністю «Озар-Ак Япи Україна»про призначення колегіального розгляду справи № 17/51 залишено без задоволення.

29 квітня 2009 року позивач звернувся до суду з клопотанням про призначення у справі будівельно-технічної експертизи, на вирішення якої запропонував поставити питання щодо обсягів виконаних робіт, їх вартості, якості, а також для підтвердження факту виконання робіт.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29 квітня 2009 року (суддя Кролевець О.А.) у справі призначено будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлені питання:

-чи були на об’єкті «Група багатоквартирних житлових будинків з об’єктами соцкультпобуту та автосалоном», розташованому за адресою: м.Чернівці, вул.Червоноармійська, 43-В, виконані будівельні роботи, які зазначені в актах приймання виконаних підрядних робіт (ф. КБ-2в), що містяться в матеріалах справи?

-якщо так, то в якому обсязі відповідачем виконані будівельні роботи за договором генерального підряду №4 від 30 липня 2007 року та додатковою угодою №2 від 22 вересня 2008 року до нього, на об’єкті «Група багатоквартирних житлових будинків з об’єктами соцкультпобуту та автосалоном», розташованому за адресою: м.Чернівці, вул. Червоноармійська, 43-В, та яка їх вартість?

Цією ж ухвалою суд зупинив провадження у справі на підставі статті 79 ГПК України. Витрати по проведенню експертизи покладені на позивача.

10 серпня 2009 року до Господарського суду міста Києва через відділ діловодства надійшов лист Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз № 2757 від 27 липня 2009 року, яким експертна установа повідомила суд, що у зв’язку з відмовою позивача оплатити проведення судової експертизи ухвала Господарського суду міста Києва від 29 квітня 2009 року повертається без виконання. До зазначеного листа додавались матеріали господарської справи.

Листом від 11.08.2009 року суд звернувся до позивача з вимогою повідомити: чи було отримано позивачем рахунок для проведення оплати вартості експертного дослідження; чи був вказаний рахунок оплачений позивачем; у разі отримання, але не сплати рахунку зобов’язано повідомити суд про поважність причин несплати вартості експертного дослідження.

26 серпня 2009 року до Господарського суду міста Києва звернувся представник позивача з письмовим повідомленням, в якому зазначив, що несплата ним рахунку Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз зумовлена «критичним становищем банківської системи», у зв’язку з чим «позивач опинився у вкрай нелегкому становищі, оскільки розраховувати на підтримку банку шляхом кредитування проекту будівництва об’єкту на даний час неможливо». У зв’язку з зазначеним, позивач просив суд продовжити термін зупинення провадження у справі №17/51, а також продовжити термін виконання судової будівельно-технічної експертизи.

10 вересня 2009 року Господарський суд міста Києва надіслав позивачеві лист з вимогою роз’яснити, протягом якого часу ним буде здійснена оплата судової будівельно-технічної експертизи по справі, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз.

28 вересня 2009 року позивач надіслав до суду письмове повідомлення, в якому просив розглянути позов по суті без проведення експертизи, а за наявними у справі документами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29 вересня 2009 року провадження у справі поновлено, розгляд справи призначений на 28 жовтня 2009 року.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 26 жовтня 2009 року, у зв’язку з обранням судді О.А.Кролевець на посаду судді Вищого господарського суду України, дану справу передано на розгляд судді О.Г.Удалової.

Ухвалою Господарського суду міста Києва справа № 17/51 прийнята до провадження судді Удалової О.Г.

28 жовтня 2009 року позивач надав уточнення та доповнення до позовної заяви, згідно з якими позовні вимоги викладені в новій редакції. Внаслідок цього предметом спору стали вимоги про розірвання договору № 4 генерального підряду, укладеного між позивачем і відповідачем по справі та стягнення з відповідача 10847403,64 гривень, а також неустойку в сумі 7361889,90 гривень.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28 жовтня 2009 року розгляд справи відкладався на 16.11.2009 року. Цією ж ухвалою суду зобов’язано відповідача надати суду пояснення по суті спору з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

16 листопада 2009 року позивач надав письмові пояснення до позовної заяви, в яких він виклав додаткові роз’яснення по суті позовних вимог.

16 листопада 2009 року позивачем надані уточнення та доповнення до позовної заяви, згідно з якими просив суд розірвати договір № 4 генерального підряду, укладений між позивачем і відповідачем та просив суд стягнути з відповідача 7408754,48 гривень, а також неустойку в сумі 7361889,90 гривень.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16 листопада 2009 року розгляд справи відкладався на 9 грудня 2009 року. Цією ж ухвалою суду зобов’язано позивача надати суду докази на підтвердження дати передачі відповідачеві документів на будівництво житлового комплексу в місті Чернівці, зазначених у додатку № 2 до договору № 4 від 30 липня 2007 року; надати суду письмові пояснення щодо того, чи отримував позивач акти виконаних робіт від відповідача та чи направлялись останнім заперечення та зауваження до вказаних актів. Відповідача зобов’язано надати суду контррозрахунок позовних вимог з посиланням на первинні документи та умови договору; надати суду якісну належним чином засвідчену копію чеку з метою встановлення дати відправлення документів. Сторони зобов’язані скласти акт звірки для чого на відповідача покладений обов’язок направити повноважного представника до позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 9 грудня 2009 року розгляд справи відкладався на 23 грудня 2009 року, у зв’язку з невиконанням відповідачем вимог ухвали суду від 16 листопада 2009 року та неявкою його у судове засідання.

Відповідач у судове засідання свого повноважного представника не направив, належним чином не повідомив про причини неявки на виклик суду, витребуваних ухвалами суду від 16 листопада 2009 року, від 9 грудня 2009 року документів не надав. Про час та місце розгляду справи відповідач повідомлений судом належним чином.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

30 липня 2007 року між позивачем і відповідачем укладено договір № 4 генерального підряду в капітальному будівництві (далі –Договір), згідно з пунктом 1.1 якого відповідач зобов’язався відповідно до проектної документації, ДБН та умов договору виконати на об’єкті роботи (додаток №1), передбачені замовленням, здійснювати контроль та технічний нагляд за виконанням окремих видів робіт на об’єкті третіми особами –субпідрядниками, здати позивачеві виконані роботи, усувати на протязі гарантійного строку допущені недоліки, а позивач зобов’язався прийняти й оплатити виконані відповідачем роботи.

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що об’єктом будівництва є група багатоквартирних житлових будинків з обертами суцкультпобуту та автосалоном. Адреса розташування об’єкта: м. Чернівці, вул. Червоноармійська, 43-В.

Відповідно до пункту 2.1 Договору (з урахуванням уточнення, внесеного додатковою угодою № 2 від 22 вересня 2008 року) відповідач розпочне виконання робіт з 4 серпня 2007 року, але не раніше трьох робочих днів після отримання всієї необхідної документації (додаток № 2) для початку робіт і фінансування зі сторони позивача, і завершить виконання робіт до 31 травня 2009 року.

Документація, яка необхідна для початку робіт і фінансування зі сторони позивача, передана останнім відповідачеві 6 серпня 2007 року, що підтверджується наявним у справі актом.

Згідно з пунктом 3.1 Договору (в редакції пункту 4 додаткової угоди №2 від 22 вересня 2009 року) договірна ціна визначається на основі твердого кошторису, що є невід’ємною частиною Договору, є твердою і складає 96233855,00 грн.

Пунктом 10.3 Договору передбачено, що позивач здійснює передоплату в розмірі 5% від договірної ціни, що становить 4433315,00 грн.

Пунктом 5 Додаткової угоди № 2 від 22 вересня 2008 року сторони виклали в новій редакції пункт 11.1 Договору, згідно з яким розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі таких документів: акту виконаних робіт з відображенням тільки фізичних об’ємів; процентовки, складеної відповідно до додатку № 6Б цієї угоди (яка є невід’ємним додатком форми КБ-3); довідки форми КБ-3 про вартість виконаних підрядних робіт. У разі, якщо вартість виконаних робіт перевищує суму авансу перерахованого згідно пункту 10.1 Договору, позивач протягом 5-ти банківських днів, з дня підписання ним акту виконаних підрядних робіт та форми КБ-3, перераховує залишок суми відповідачеві. В разі якщо сума авансу перевищує вартість виконаних робіт, залишок коштів зараховується в рахунок сплати авансу наступного місяця, згідно з планом фінансування.

Як вбачається з матеріалів справи, 1 серпня 2007 року позивач платіжним дорученням № 237 перерахував відповідачеві 1000000,00 грн. в якості авансу за виконання будівельно-монтажних робіт згідно з пунктом 10.3 Договору.

Також аванс за виконання будівельно-монтажних робіт за Договором перераховувався позивачем відповідачеві платіжними дорученнями:

-від 2 серпня 2007 року №238 на суму 1000000,00 гривень;

-від 3 серпня 2007 року №240 на суму 1000000,00 гривень;

-від 7 серпня 2007 року №244 на суму 1000000,00 гривень;

-від 7 серпня 2007 року №259 на суму 433315,00 гривень;

-від 12 жовтня 2007 року №354 на суму 6010000,00 гривень;

-від 18 грудня 2007 року №454 на суму 2541252,00 гривень.

11 лютого 2008 року позивачем сплачений аванс за виконання будівельно-монтажних робіт в лютому (1082770,00 грн.) та доплата за виконані роботи в січні (23996,80 грн.) платіжним дорученням № 516 на загальну суму 1106166,80 гривень.

12 лютого 2008 року позивачем платіжним дорученням № 520 сплачений аванс на виконання будівельно-монтажних робіт за лютий в сумі 2094618,00 гривень.

14 березня 2008 року позивачем платіжним дорученням № 563 сплачений аванс на виконання будівельно-монтажних робіт за березень (6741616,80 грн.), доплата за виконані будівельно-монтажних робіт в лютому (2354,60 грн.) на загальну суму 6743971,40 гривень.

11 квітня 2008 року позивачем платіжним дорученням № 608 сплачений аванс на виконання будівельно-монтажних робіт за квітень в сумі 3730505,88 гривень.

12 травня 2008 року позивачем платіжним дорученням № 648 сплачений аванс на виконання будівельно-монтажних робіт за травень в сумі 4570587,00 гривень.

6 червня 2008 року позивачем платіжним дорученням № 696 сплачений аванс на виконання будівельно-монтажних робіт за червень в сумі 7315624,00 гривень.

15 липня 2008 року позивачем платіжним дорученням № 749 сплачений аванс на виконання будівельно-монтажних робіт за липень в сумі 3005249,76 гривень.

17 липня 2008 року позивачем платіжним дорученням № 757 сплачений аванс на виконання будівельно-монтажних робіт за липень в сумі 2106057,00 гривень, а також подорожчання матеріалів відповідно до пункту 3.4 Договору. Загальна сума платежу становить 3135903,00 грн.

21 серпня 2008 року позивачем платіжним дорученням № 856 сплачений аванс на виконання будівельно-монтажних робіт за серпень в сумі 4211214,00 грн.

26 вересня 2008 року позивачем платіжним дорученням № 933 сплачений аванс на виконання будівельно-монтажних робіт за вересень в сумі 8560436,00 грн.

26 вересня 2008 року позивачем платіжним дорученням № 934 сплачений платіж за подорожчання матеріалів згідно пункту 3.4 Договору на загальну суму 457318,22 грн.

4 грудня 2008 року позивачем платіжним дорученням № 1036 сплачений аванс на виконання будівельно-монтажних робіт в сумі 4500,00 грн.

Таким чином, за період дії зазначеного договору підряду позивачем на виконання своїх зобов’язань за договором сплачені відповідачеві 57920661,06 грн., в тому числі в якості авансу за виконання будівельних робіт на загальну суму 56433496,00 грн., а також компенсацію подорожчання матеріалів в сумі 1487165,06 грн.

При цьому суд вважає помилковим твердження відповідача, що платіж від 26 вересня 2008 року в сумі 457383,22 грн. не зараховується в рахунок оплати зобов’язань за договором підряду. Як вбачається з вказаного платіжного доручення, даний платіж здійснений на підставі пункту 3.4 Договору підряду, а отже, відсутні підстави для визнання його позадоговірним платежем, на чому наполягав відповідач.

Відповідно до пункту 3.4 Договору уточнення твердої договірної ціни внаслідок зростання цін на ресурси, перелічені в пункті 3.3 цього Договору, забезпечення якими покладено на відповідача, буде здійснюватись на підставі обґрунтувань відповідача, якщо зростання перевищить 5 відсотків від договірної ціни.

Іншими словами, сплата коштів на підставі пункту 3.4 Договору спрямована лише на уточнення договірної ціни, здійснення якого викликано підвищенням ціни на матеріали, і яке погоджено обома сторонами.

Відповідачем на виконання своїх зобов’язань виконувався ряд робіт, що підтверджено наявними у справі первинними документами.

Так, відповідно до довідки про вартість виконаних підрядних робіт за жовтень 2007 року (складена сторонами 19 листопада 2007 року (т. 1, а.с. 60)), у вказаному місяці відповідач виконав роботи на загальну суму 3140626,80 гривень.

Відповідно до довідки про вартість виконаних підрядних робіт за листопад 2007 року (т. 1, а.с. 96) у вказаному місяці відповідачем виконані роботи на загальну суму 3026970,00 гривень.

Відповідно до довідки про вартість виконаних підрядних робіт за січень 2008 року (т. 1, а.с. 117) у вказаному місяці відповідачем виконані роботи на загальну суму 2939266,80 гривень.

Відповідно до довідки про вартість виконаних підрядних робіт за лютий 2008 року (т. 1, а.с. 137) у вказаному місяці відповідачем виконані роботи на загальну суму 3347097,60 гривень.

Відповідно до довідки про вартість виконаних підрядних робіт за березень 2008 року (т. 1, а.с. 158) у вказаному місяці відповідачем виконані роботи на загальну суму 3850154,40 гривень.

Відповідно до довідки про вартість виконаних підрядних робіт за квітень 2008 року (т. 1, а.с. 173) у вказаному місяці відповідачем виконані роботи на загальну суму 4704505,20 гривень.

Відповідно до довідки про вартість виконаних підрядних робіт за травень 2008 року (т.1, а.с. 187) у вказаному місяці відповідачем виконані роботи на загальну суму 6803452,80 гривень.

Відповідно до довідки про вартість виконаних підрядних робіт за червень 2008 року (т. 1, а.с. 210) у вказаному місяці відповідачем виконані роботи на загальну суму 4763690,40 гривень. Окрім того, вказаною довідкою враховане подорожчання матеріалів за травень місяць в сумі 503808,00 гривень, за червень в сумі 171641,00 гривень, і всього подорожчання матеріалів (з урахуванням ПДВ) –1029846,00 гривень.

Відповідно до довідки про вартість виконаних підрядних робіт за липень 2008 року (т. 1, а.с. 235) у вказаному місяці відповідачем виконані роботи на загальну суму 4536132,20 гривень.

Відповідно до довідки про вартість виконаних підрядних робіт за серпень 2008 року (т. 1, а.с. 257) у вказаному місяці відповідачем виконані роботи на загальну суму 8551068,00 гривень. Окрім того, вказаною довідкою враховане подорожчання матеріалів за липень-серпень в сумі 457383,22 гривень.

Крім того, частина взаємної заборгованості в сумі 76872,00 грн. була зарахована сторонами на підставі акту заліку взаємних вимог (т. 1 а.с. 276).

Таким чином, станом на дату вирішення спору відповідачем виконано роботи на загальну суму в 47150193,42 грн., тобто на 10770467,64 грн. менше від суми сплачених йому коштів.

Як зазначалось вище, відповідно до пункту 2.1 Договору (з урахування наступних змін до нього) кінцевим строком виконання відповідачем своїх зобов’язань за Договором є 31 травня 2009 року.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Водночас, як встановлено судом і не заперечується сторонами, відповідачем допущено порушення умов Договору, оскільки станом на дату вирішення спору передбачені Договором роботи не завершені, власні зобов’язання виконані відповідачем неналежним чином.

Судом відхиляються здійснені відповідачем доводи, що допущені ним порушення строків виконання зобов’язань за Договором спричинені невиконанням позивачем своїх зобов’язань.

Так, посилання відповідача про невчасне надання йому необхідної документації спростовується як наявним в справі актом передачі такої документації (т. 1, а.с. 29), так і угодою про внесення змін до Договору підряду (т. 1, а.с. 34), якою остаточний строк завершення робіт перенесений з 4 лютого 2009 року на 31 травня 2009 року, тобто на строк, який перевищує три місяці (саме на цей строк і була, за твердженням відповідача, допущено прострочення в передачі документів).

Крім того, відповідачем, всупереч вимог статті 33 ГПК України, не надано жодних доказів в підтвердження дати передачі йому документації з запізненням в три місяці.

Здійснене відповідачем посилання на те, що «повне виконання зазначених робіт на даному етапі будівництва неможливе з технічних причин»не підтверджується матеріалами справи та жодними доказами.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Виконуючи вимоги процесуального закону відповідач, посилаючись на технологічну неможливість виконання своїх зобов’язань у встановлений договором строк, зобов’язаний надати в їх підтвердження відповідні докази. Суд, в силу статті 43 ГПК України зобов’язаний створювати сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства. Тому, у випадку, якщо відповідач мав певні ускладнення щодо надання певних доказів, він був не позбавлений можливості звернутись до суду з відповідним клопотанням щодо їх витребування відповідно до статті 38 ГПК. Проте, відповідачем крім того, що не надано яких-небудь доказів в підтвердження підстав своїх заперечень проти позову, так і не порушувалось питання про їх витребування від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі, або застосування інших засобів доказування.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачем належним чином доведена, а відповідачем не спростована та обставина, що відповідач неналежним чином виконував свої зобов’язання за договором підряду, внаслідок чого у передбачений договором кінцевий строк завершення робіт, роботи залишились не завершеними.

Відповідно до статті 615 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

Пунктом 16.4 Договору передбачено, що позивач має право ініціювати розірвання договору, якщо відповідач з власної вини допустив відставання темпів виконання робіт від передбачених графіком на 30 календарних днів.

Враховуючи те, що відповідач допустив відставання темпів виконання робіт, яке виявилося, в тому числі, в не завершенні передбачених договором робіт навіть після спливу граничного терміну їх остаточного виконання, суд вважає, що позовні вимоги позивача щодо розірвання договору підряду є обґрунтованими, а отже, вони підлягають задоволенню.

При цьому судом також враховано, що допущене відповідачем порушення згідно з другим абзацом частини другої статті 651 Цивільного кодексу України кваліфікується як істотне порушення договору, оскільки внаслідок його допущення позивач значною мірою позбавляється того, на що він розраховував при укладення договору, а саме: на отримання об’єкту будівництва у встановлені договором строки. Станом на дату прийняття рішення у даній справі відповідач так і не завершив виконання передбачених договором робіт, що є достатньою підставою для оцінки такого порушення як істотного.

Заявляючи на вирішення суду спір в частині стягнення збитків в сумі 10847403,64 грн. позивач посилався на положення статей 22, 653 Цивільного кодексу України. В якості збитків позивач розцінював ті кошти, які сплачені ним по договору підряду відповідачу, і які не були освоєні останнім у встановлені договором строки.

Вирішуючи дане питання суд виходить з наступного.

Відповідно до частини п’ятої статті 653 Цивільного кодексу України якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Водночас, довівши належним чином факт вчинення відповідачем правопорушення, позивач, одночасно з цим, не надав докази завдання йому збитків спричинених саме цим правопорушенням.

Згідно з частиною першою статті 22 Господарського процесуального кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Зі змісту даної норми вбачається, що необхідними умовами для відшкодування збитків є доведення позивачем факту вчинення відповідачем протиправної поведінки, факту завдання збитків (в даному випадку - втрати пов’язані з знищенням або пошкодженням речі), а також причинний зв’язок між протиправною поведінкою та втратами позивача.

Проте, позивачем не надано доказів в підтвердження того, що сам факт розірвання договору, у зв’язку з істотним порушенням відповідачем своїх зобов’язань, спричинив йому збитки, розмір яких складає суму неосвоєних відповідачем, але сплачених позивачем коштів. При цьому, стаття 651 Цивільного кодексу України, на яку здійснив посилання позивач, надає йому право вимагати збитки, що спричинені самим фактом розірвання договору, тоді як розмір цих збитків та їх зв’язок з фактом розірвання договору доведений не був.

При цьому суд звертає увагу позивача, що у випадку, якщо він матиме намір стягнути сплачені ним відповідачеві кошти на підставі Договору, який розірваний за рішенням суду, він має застосувати інші способи захисту, зокрема ті, що передбачені главою 83 Цивільного кодексу України.

Враховуючи те, що позивач просить стягнути з відповідача саме збитки, тоді як доказів їх завдання суду не надано, суд вважає за необхідне відмовити в позові в цій частині.

Вирішуючи спір в частині стягнення неустойки суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 14.2 Договору відповідач несе відповідальність перед позивачем зі своєї вини таких зобов’язань за договором і у таких сумах:

-за порушення строків виконання робіт, визначених календарним графіком робіт, сплачує неустойку в розмірі 0,05 відсотків від договірної ціни за кожний день прострочення за перші календарні місяці затримки і 0,1 відсоток за кожний наступний день до фактичного завершення робіт.

З вказаної норми вбачається, що вимоги щодо стягнення неустойки можуть бути задоволені лише в тому випадку, якщо позивачем будуть надані докази в підтвердження першої дати порушення зобов’язань відповідачем, а також докази того, що вказане порушення триває впродовж заявленого до стягнення періоду прострочення.

Проте, вказуючи в позовній заяві на те, що датою прострочення виконання відповідачем робіт, передбачених календарним графіком, є 1 жовтня 2008 року, позивач не зазначив, виконання яких саме робіт було прострочено відповідачем на цю дату, якою нормою договору встановлена саме ця дата, та не надав жодних доказів в підтвердження вказаного порушення.

Іншими словами, позивачем не доведені обставини, з якими закон та договір пов’язує обов’язок відповідача сплатити неустойку за прострочення, яке тривало з 1 жовтня 2008 року по 15 січня 2009 року, тобто впродовж періоду часу, який вказаний у позовній заяві.

З цих підстав суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача неустойки.

Судові витрати розподіляються пропорційно задоволеним вимогам відповідно до статті 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Розірвати договір № 4 генерального підряду в капітальному будівництві від 30 липня 2007 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Західна автомобільна компанія»(58029, м. Чернівці, вул. Червоноармійська, 43-В; 58032, м. Чернівці, вул. Головна 246, офіс 702, рахунок 26003051603040 у ЧФ ЗАТ КБ «ПРИВАТБАНК», МФО 356282) та товариством з обмеженою відповідальністю «Озар-Ак Япи Україна»(04073, м. Київ, вул. Куренівська, 27-А; 02121, м. Київ, вул. Декабристів, 12/37, офіс 478, рахунок 26008053103480 у Київській філії КБ «ПриватБанк», МФО 321842, рахунок 26006001312439 в філії ЗАТ «ОТП Банк», в місті Дніпропетровську, МФО 307071, код 32979633).

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Озар-Ак Япи Україна»(04073, м. Київ, вул. Куренівська, 27-А; 02121, м. Київ, вул. Декабристів, 12/37, офіс 478, рахунок 26008053103480в Київській філії КБ «ПриватБанк», МФО 321842, рахунок 26006001312439 в філії ЗАТ «ОТП Банк», в місті Дніпропетровську, МФО 307071, код 32979633) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Західна автомобільна компанія»(58029, м. Чернівці, вул. Червоноармійська, 43-В; 58032, м. Чернівці, вул. Головна 246, офіс 702, рахунок 26003051603040 у ЧФ ЗАТ КБ «ПРИВАТБАНК», МФО 356282) 85 (вісімдесят п’ять) гривень 00 коп. - витрат по оплаті державного мита.

Суддя                                                                                 О.Г.Удалова

          Рішення підписано 19.01.2010 р.