Рішення № 82449345, 30.05.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 754/7321/18

Провадження № 2/761/1912/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді - Притули Н.Г.

при секретарях: Грицик В.Л., Шлапаковій А.О.,

за участю представника позивача: ОСОБА_1 ,

відповідача: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія" Провідна" про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

В С Т А Н О В И В:

26.07.2018 року справа надійшла до Шевченківського районного суду м.Києва за підсудністю з Деснянського районного суду м.Києва.

В судовому засіданні, яке відбулось 30.11.2018 року як третю особу було залучено ПрАТ СК Провідна.

Ухвалою суду від 27.02.2019 року ПрАТ «СК «Провідна» була залучена як співвідповідач.

В позовних вимогах позивач просить: стягнути з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду, завдану внаслідок ДТП у розмірі 30 790,49 грн.; моральну шкоду в розмірі 15 000,00 грн.

Вимоги обгрунтовані тим, що 29.12.2017 року відбулась дорожньо-транспортна пригода з вини ОСОБА_2 , який керував автомобілем «Субару», державний номер НОМЕР_1 та було пошкоджено автомобіль «Хундай», державний номер НОМЕР_2 , який належить позивачу на праві власності.

Вина відповідача в даній дорожньо-транспортній пригоді встановлена постановою Дніпровського районного суду м.Києва від 31.01.2018 року.

Цивільно-правова відповідальність відповідача застрахована ПрАТ «СК «Провідна», яка виплатила позивачу 23 079,51 грн.

Як зазначає позивач, вона провела відновлювальні роботи з ремонту пошкодженого автомобіля «Хундай», державний номер НОМЕР_2 та сплатила 53 870,00 грн.

А тому оскільки частина коштів сплачена страховою компанією, позивач просить стягнути з відповідача різницю між сплаченою суму за відновлення автомобіля та виплаченим страховим відшкодуванням, що становить 30 790,49 грн.

Позивач зазначає, що вона зазнала моральних страждань та оцінила моральну шкоду в розмірі 15 000,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити в їх задоволенні на тій підставі, що відповідальність в даному випадку має нести страхова компанія, оскільки суми страхового відшкодування достатньо для повного відшкодування шкоди позивачу.

Представник ПрАТ «СК «Провідна» в судове засідання не з`явився, звернувся до суду із заявою про слухання справи в його відсутність та просив відмовити в задоволенні позовних вимог на тій підставі, що в даному випадку у відповідача виникає обов`язок відшкодування не з самого факту спричинення шкоди, а з договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Відповідачем в порядку, передбаченому статтею 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відшкодовано оцінену шкоду в розмірі 23 079,1 грн., без ПДВ. Таким чином страхова компанія в повному обсязі виконала свої зобов`язання за Договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Так як позивач виявила бажання про перерахування коштів на її рахунок, а не на рахунок СТО, тому сума страхового відшкодування була зменшена на суму визначеного податку на додану вартість. Як зазначив представник, у разі звернення позивача із відповідною заявою про доплату вирахованої суми ПДВ, буде здійснено доплату у розмірі 3 729,70 грн. Так як фактичний розмір затрат на ремонт майна (відновлювальний ремонт автомобіля) позивача більший за суму отриманого страхового відшкодування, то у відповідності до положень статті 1194 ЦК України такі витрати мають бути покладені на винувату в ДТП особу.

А тому у відповідності до положень статті 223 ЦПК України суд ухвалив про подальший розгляд справи у відсутність відповідача - страхової компанії.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування покладений на сторони.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, оцінивши в сукупності надані в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення заявлених вимог за наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, автомобіль «Хундай», державний номер НОМЕР_2 належить на праві власності ОСОБА_4 .

29 грудня 2017 року в м.Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода за участі автомобілів «Субару», державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Хундай», державний номер НОМЕР_2 , який належить на праві власності позивачу та під її керуванням.

Постановою Дніпровського районного суду м.Києва від 31.01.2018 року (справа №755/1128/18) ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Як зазначено в постанові, 29.12.2017 року о 08 год. 50 хв. ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Субару», державний номер НОМЕР_1 у м.Києві по вул.Березняківській, перехрестя вул.Шумського, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу та здійснив зіткнення з автомобілем «Хундай», державний номер НОМЕР_2 , що призвело до пошкодження автомобілів.

Як вбачається з постанови, ОСОБА_2 в судовому засіданні визнав свою вину у вчиненні правопорушення.

На день дорожньо-транспортної пригоди цивільна відповідальність водія автомобіля «Субару», державний номер НОМЕР_1 була застрахована ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» згідно з полісом №АК/5797060. Полісом встановлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 100 000,00 грн., франшиза не передбачена.

Як встановлено в судовому засіданні та не заперечувалось сторонами, страхова компанія визнала подію страховим випадком та сплатила ОСОБА_3 страхове відшкодування в розмірі 23 079,51 грн.

Згідно із Звітом №2300198362 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу складеного ТОВ «Експертплюс» на замовлення ПрАТ «СК «Провідна» вартість матеріального збитку, спричиненого власнику автомобіля «Хундай», державний номер НОМЕР_2 станом на 09.01.2018 року становить 23 079,51 грн. (без ПДВ), 26 809,21 грн. (з ПДВ).

В той же час позивач суду надала докази що її автомобіль відремонтовано та згідно рахунку фактури від 16.01.2018 року, акту прийому-передачі транспортного засобу від 16.01.2018 року, акту виконаних робіт від 20.02.2018 року вартість відновлювального ремонту автомобіля «Хундай», державний номер НОМЕР_2 становить 53 870,00 грн.

З копії квитанції №28 від 18.01.2018 року вбачається, що 18.01.2018 року ОСОБА_3 сплатила ТОВ «Флагман Мотор Україна» 53 870,00 грн. за ремонт автомобіля.

А тому оскільки автомобіль позивача фактично відновлено, суд не може взяти до уваги як належний доказ вартості відновлювального ремонту автомобіля вказаний звіт.

Згідно зі статтею 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (стаття 1187 ЦК України).

Стаття 1192 ЦК України визначає, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Стаття 1194 ЦК України визначає що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні зазначив, що в даному випадку відповідальність має нести страхова компанія, оскільки ліміту відповідальності достатньо для відшкодування позивачу спричиненої шкоди.

Проте суд не може взяти до уваги пояснення відповідача, оскільки страховою компанією сплачено оцінену шкоду, як передбачено ст.22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», висновок страхової компанії ні позивач, ні відповідач не оскаржували та зазначеним Законом не передбачено відшкодування інших сум шкоди, крім оціненої шкоди.

Водночас суд не вбачає підстав для стягнення з ОСОБА_2 суми 3 729,70 грн., яка є податком на додану вартість, оскільки в порядку, передбаченому статтею 36.2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за заявою позивача вказана сума має бути їй відшкодована страховою компанією.

Крім того, представник позивача в судовому засіданні пояснив, що позивач звернулась до відповідача із заявою про виплату ПДВ, проте на даний час рішення страховою компанією не прийнято.

Отже, оскільки внаслідок порушень ПДР України ОСОБА_2 був пошкоджений автомобіль позивача, тому суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача суму відшкодування матеріальної шкоди, що становить 27 060,79 грн. (53 870,00 грн. - 23 079,51 грн. - 3 729,70 грн.)

Щодо позовних вимог позивача про відшкодування моральної шкоди необхідно зазначити наступне.

Частина 1 статті 23 ЦК України визначає, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (ч.2 ст.23 ЦК України).

Відповідно до частини третьої статті 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Крім того, у відповідності до положень ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору" (п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди").

Представник позивача в судовому засіданні не надав доказів, що позивачу спричинена моральна шкода, а тому суд не вбачає підстав для відшкодування моральної шкоди.

Крім того, з відповідача на користь позивача на підставі положень статті 141 ЦПК України підлягають стягненню судові витрати пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 77-83, 89, 95, 259, 263, 265 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія" Провідна" про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_4 ) суму 27 060 (двадцять сім тисяч шістдесят) гривень 79 копійок та 415,90 грн. судового збору.

В частині стягнення моральної шкоди заявлені вимоги задоволенню не підлягають.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

У відповідності до п.15.5 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Шевченківський районний суд міста Києва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 10 червня 2019 року

Суддя: Н.Г.Притула