Рішення № 82447342, 14.06.2019, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/4638/18

2/703/784/19 .

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2019 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді Опалинської О.П.

при секретарі судового засідання Харченко М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди внаслідок затоплення квартири, -

встановив:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із позовом до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди внаслідок затоплення квартири.

Позовні вимоги обгрунтоовують тим, що позивачі є власниками квартири АДРЕСА_1 . У вересні 2018 року належну їм квартиру було затоплено ОСОБА_5 , яка проживає та зареєстрована в квартирі поверхом вище, а саме № 341 в будинку АДРЕСА_2 . Причиною затоплення стало самовільне зрізання труби централізованого опалення, що підтверджується доданим актом № 1 та фотокартками. Внаслідок затоплення квартири пошкоджено стелю, стіни, підлогу, комп`ютерну техніку, електричні конвектори, які є складовою електричного опалення, м`які меблі, комп`ютерний стіл, через деякий час з`явилася пліснява на стінах.

Внаслідок залиття, квартира потребує термінового поточного ремонту. Добровільно відшкодувати шкоду відповідач відмовляється, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Просили стягнути з відповідача на їх користь в рівних частках завдану майнову шкоду внаслідок затоплення квартири в розмірі 30815 гривень, 159 гривень 72 копійки витрат, пов`язаних із судовим розглядом та понесені судові витрати по справі.

Представник позивачів в судове засідання не з`явився, надав суду заяву в якій зазначив, що позовні вимоги позивачів підтримує в повному обсязі проти ухвалення заочного рішення не заперечує та просив справу розглядати без їх участі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча про день і час розгляду справи повідомлялася вчасно і належним чином. Будь - яких заяв чи клопотань на адресу суду не надходило. Ця обставина підтверджується матеріалами поштової кореспонденції та оголошеннями на офіційному веб сайті суду.

Представник позивача не заперечує проти розгляду справи у відсутності відповідача, на підставі документів наявних у матеріалах справи з ухваленням заочного рішення, відтак суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів, відповідно з ч.1 п.2 ст. 280 ЦПК України.

Розгляд справи здійснюється на підставі ст.279 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з`явились, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній документів.

Вивчивши матеріали справи, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків, суд вважає, що справу слід вирішити в межах тих доказів, які були отримані в ході судового розгляду, а також на підставі наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи, вважає позовну заяву обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до свідоцтва про право власності на квартиру від 08 червня 2012 року, видане виконавчим комітетом Смілянської міської ради Черкаської області, квартира АДРЕСА_1 на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с 9).

Із витягу про державну реєстрацію прав № 34738553 від 06 липня 2012 року право приватної спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності серія НОМЕР_1 від 08 червня 2012 року (а.с. 9).

Згідно з актом № 1 про наслідки залиття житлового приміщення (квартири) за адресою АДРЕСА_3 від 20 вересня 2018 року складеного комісією, встановлено, що внаслідок залиття з квартири АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 на п`ятому поверсі вищезазначеного АДРЕСА_6 встановила, що внаслідок залиття квартири були пошкоджені комп`ютерна техніка, а саме: манітор LG Hatron №2243S, процесор, колонки, буфер, електричні конвектори, які є складовою електричного опалення (потужністю2 Кв та 3 Кв, м`які меблі, дитячий диван, диван, крісла, шпалери у кімнатах 3х3 м та 5,70 х3 м, стеля у кімнаті 3х3 та 5,70 х 3 м, комп`ютерний стіл. В результаті обстеження квартири АДРЕСА_4 виявлена обрізана труба незаізольована (без заглушки) труба централізованого опалення (а.с.14).

Із зведеного кошторису розрахунку вартості об`єкта будівництва усунення наслідків підтоплення шляхом поточного ремонту квартири АДРЕСА_1 складеного інженером проектувальником ОСОБА_6 вбачається, що загальна вартість шкоди визначена в розмірі 30815 гривень (а.с. 16-17).

Як вбачається з акта № 127 від 24 вересня 2018 року в майстерню «Ремпобутсервіс» 24 вересня 2018 року був прийнятий в ремонт комп`ютерний манітор «LG Flatron W 2243S-PF», колонки CREATIVE в кількості 2 шт., суббуфер CREATIVE SBS 380, системний блок М 703, програма тори для конвекторів Intellgent Auraton 3000 в кількості 2 шт., які належать ОСОБА_1 , який проживає в АДРЕСА_3 . В результаті перевірки та технічного огляду було виявлено, що вищезазначена апаратура вийшла з ладу по причині потрапляння води в середину корпусів (а.с. 12).

Відповідно до частини другої статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Згідно ст. 151 ЖК України громадяни, які мають в приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність.

Відповідно до п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів від 24 січня 2006 року № 45, власник квартири зобов`язаний забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень та технічного обладнання; не допускати виконання робіт та інших дій, що викликають псування приладів та обладнання будинку.

Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 322 ЦК України).

Згідно з частиною першою та пунктом 1 частини другої статті 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини (частина друга статті 1166 ЦК України).

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір. Наведена позиція відображена в постановах Верховного Суду від 11 грудня 2018 року у справі № 759/4781/16-ц. та від 27 березня 2019 року справа № 643/19078/15-ц, провадження № 61-17962св18).

Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій» встановлено форму акту про залиття. В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік):прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності: прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини: завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.

У листі Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 29 грудня 2009 року № 12/20-11-1975 «Щодо ремонту квартири після залиття» також роз`яснено, що при складенні акту про залиття присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов`язковою. Акт обов`язково має бути підписаний всіма членами комісії. В акті повинно бути відображено характер залиття та його причини, завдана матеріальна шкода, висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.

Відмова від підпису складеного акту присутніми особами від потерпілої сторони та з боку винної не впливає на його чинність (у такому випадку в акті має бути зазначено, що згадані особи підписувати складений акт відмовилися з таких-то причин).

На підставі викладеного, вбачається, що факт залиття, характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень, перелік пошкоджених внаслідок - залиття речей та їх орієнтовна вартість) та його наслідків має бути зафіксований актом комісійного обстеження квартири, складеним за обов`язкової участі винної особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Наданий суду акт № 1 про наслідки залиття житлового приміщення (квартири) від 20 вересня 2018 року відповідає встановленій формі, затвердженій наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій», відтак є належним та допустимим доказом, наданим позивачами.

Відповідно до ч. 5 ст. 263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що залиття квартири позивачів мало місце з вини сторони відповідача, при цьому на спростування розміру заподіяної шкоди відповідачем не надано жодного належного і допустимого доказу, а тому з відповідача на користь позивачів у відшкодування матеріальної шкоди підлягає стягненню сума у розмірі 30815 гривень

Згідно із ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно зі ст. 137 ч.2 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, повязану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Договором про надання правничої допомоги, укладеним 05 березня 2018 року між адвокатом Геріх М.А. та позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 передбачено, що за надання правничої допомоги за цим договором клієнт сплачує адвокату гонорар відповідно до розрахунку (а.с. 53-54).

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу позивачі надали суду договори про надання правничої допомоги від 05 березня 2018 року, копію свідоцтва адвоката Геріх М.А. № 434 про право на заняття адвокатською діяльністю, квитанцію на оплату юридичних послуг від 14 червня 2019 року, розрахунок обсягу та вартості наданих послуг .

Відповідно до розрахунку обсягу та вартості наданих послуг адвокат за надання позивачам правничої допомоги витратив 6 год., вартість визначених послуг по наданню правничої допомоги визначається у розмі 1200 гривня за одну годину роботи при наданні консультацій, опрацювання наданих матеріалів, підготовки позовної заяви, ознайомлення х матеріалами справи. Розмір суми гонорару за надану професійну правничу допомогу складає 7200 гривень.

На підтвердження сплати вказаних витрат позивач надала суду квитанцію до приходного касового ордеру від14 червня 2019 року на суму 7200 гривень .

Відтак, суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивачів про стягнення з відповідача витрат за надання правничої допомоги в розмірі 7200 гривень.

Відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а тому з відповідачів на користь позивачів слід стягнути судові витрати по справі в розмірі 704 гривні 80 копійок.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 23, 319, 322, 1166, 1167, 1192 ЦК України, ст. 151 ЖК України, п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів від 24.01.2006 року № 45, п. п. 5, 14постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування морально (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року № 4, ст. ст. 12, 13, 76-81, 133, 137, 141, 223, 280-284, 352, 354 ЦПК України, -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди внаслідок затоплення квартири - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої та жительки АДРЕСА_7 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та жителя АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої та жительки АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди внаслідок затоплення квартири в рівних частках 30815 (тридцять тисяч вісімсот п`ятнадцять) гривень та витрати за надання професійної правничої допомоги в розмірі 7200 (сім тисяч двісті ) гривень, а всього 38015 (тридцять вісім тисяч п`ятнадцять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої та жительки АДРЕСА_7 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та жителя АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 понесений ним судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 (вісімдесят) копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене позивачами в 30-денний строк з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Черкаської області, а особи, які не були присутні під час проголошення рішення суду, протягом 30 днів з дня його отримання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не буде скасовано.

Сторони по справі:

Позивачі : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та жителя АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована та жителька АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3

Відповідач: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої та жительки АДРЕСА_7 , АДРЕСА_2 .

Головуючий О.П.Опалинська