Рішення № 8244704, 09.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 14/32409.11.09

Господарський суд міста Києва у складі судді Нарольського М.М.,

розглянувши справу№ 14/324

за позовом Акціонерного товариства закритого типу «Спеціальне науково-реставраційне проектно-будівельно-виробниче акціонерне товариство «Україна-Реставрація»

доІнспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві

провизнання недійсною постанови

за участю представників сторін: від позивача- Амірова Ю.В. від відповідача- не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство закритого типу «Спеціальне науково-реставраційне проектно-будівельно-виробниче акціонерне товариство «Україна-Реставрація»(надалі –АТЗТ «Україна-Реставрація») звернулось в господарський суд міста Києва з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про визнання недійсною постанови № 161/08 від 04.11.2008 р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування.

В обґрунтування пред’явлених вимог позивач посилається на те, що постанова № 161/08 від 04.11.2008 р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування була винесена відповідачем з порушенням ст. ст. 5, 6, ч. 1 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.07.2009 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено у судовому засіданні, зобов’язано сторони виконати певні дії.

Розгляд справи неодноразово відкладався відповідно до ст. 77 ГПК України.

Поряд з цим, в судовому засіданні 25.09.2009 р. оголошувалась перерва.

Відповідач 12.08.2009 р. подав заперечення на позовну заяву, відповідно до якого просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до пояснень від 25.08.2009 р. щодо заперечення відповідача на позовну заяву, позивач зазначив, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноважених представників, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням до суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судовою провадження.

Згідно з ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Статтею 4 Закону України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування»передбачено, що рішення у справах про правопорушення у сфері містобудування, передбачені цим Законом, може бути оскаржено до господарського суду. При цьому, виконання постанови про накладення штрафу зупиняється до прийняття відповідного рішення або ухвали господарським судом.

З огляду на вищевикладене, справи у спорах, пов'язаних з оскарженням рішень державних органів щодо правопорушення у сфері містобудування, підвідомчі господарським судам і підлягають розглядові за правилами ГПК України.

Вказана позиція викладена і в Листі Вищого господарського суду України «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України»№ 01-08/163 від 12.03.2009 р.

Як вбачається з матеріалів справи, заступником начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві (надалі - Інспекція) складено протокол від 11.09.2008 р. про адміністративне правопорушення відповідно до ч. 3 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення за виконання будівельних робіт з капітального ремонту будівлі на пров. Ярославському, 3-Б м. Києва без дозволу на їх виконання.

За наслідками звернення народного депутата України до Державної архітектурно-будівельної інспекції про проведення перевірки виконання вимог містобудівного законодавства та притягнення до відповідальності позивача була проведена перевірка, за результатами якої 21.10.2008 р. Інспекцією був складений протокол про правопорушення у сфері містобудування.

Заступником начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві було винесено постанову № 161/08 від 04.11.2008 р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування у сумі 69690 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, прийнявши до уваги положення чинного законодавства, суд дійшов висновків про законність та обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Згідно статті 1 Закону України «Про основи містобудування»містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об'єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об'єктів містобудування, спорудження інших об’єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об’єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.

Державний контроль у сфері містобудування здійснюється органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та іншими спеціально уповноваженими на це державними органами. Порядок здійснення державного контролю у сфері містобудування визначається законодавством.

У відповідності зі ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність»державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури. Державний контроль та нагляд у системі центрального органу виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому. Органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу (ст. 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»).

Статтею 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»встановлений вичерпний перелік підстав для здійснення позапланових заходів, зокрема, однією з таких підстав є звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

Як свідчать матеріали справи, направленням на проведення перевірки від 22.10.2008 р. передбачено провести перевірку з 22 до 24 жовтня 2008 року. Проте, документи, якими оформлено результати цієї перевірки датовані 21.10.2008 р. (протокол про правопорушення у сфері містобудування від 21.10.2008 р., припис від 21.10.2008 р.), тобто до складання направлення на проведення перевірки від 22.10.2008 р. Також, акт перевірки додержання вимог містобудівного законодавства від 10.11.2008 р. складений після винесення спірної постанови, а згода центрального органу виконавчої влади на проведення позапланового заходу взагалі відсутня.

Отже, відповідачем було порушено встановлений Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»порядок здійснення перевірки, а тому спірна постанова не може бути визнана законною та обґрунтованою та порушує права та охоронювані законом інтереси позивача.

Крім того, відповідач не надав суду доказів направлення спірної постанови у триденний термін після її прийняття, як то передбачено ст. 3 Закону України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування».

Слід зазначити, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов’язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв’язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач в установленому порядку заявлених до нього вимог не спростував.

Виходячи з вищенаведеного, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача у відповідності до ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати недійсною постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві № 161/08 від 04.11.2008 р. «Про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування».

Стягнути з Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 32, код 35647677) на користь Акціонерного товариства закритого типу «Спеціальне науково-реставраційне проектно-будівельно-виробниче акціонерне товариство «Україна-Реставрація»(04070, м. Київ, Контрактова площа, 4, код 216616277) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 85 грн. державного мита, 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяМ.М. Нарольський Дата підписання рішення: 30.11.2009 р.