Рішення № 8244496, 13.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ

Справа № 13/40013.01.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Кобра-Схід"

доВідкритого акціонерного товариства "Грінко-Центр"

простягнення заборгованості 89 000,52 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники: від позивачаСобур О.А. –дов. б/н від 01.07.09 та дов. № 9999.0078 від 01.07.09 від відповідачаКузуб С.П. –дов. б/н від 14.09.2009 р. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кобра-Схід" (надалі - позивач) звернулось до суду з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства "Грінко-Центр" (надалі –відповідач) про стягнення 89 000,52 грн.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним. Між позивачем та відповідачем був укладений договір на надання послуг охорони майна, відповідно до якого Позивач надав послуги з охорони майна відповідача, а відповідач не розрахувався своєчасно та в повному обсязі, в зв’язку з чим повинен сплати борг позивачу.

Ухвалою від 09.10.09 було порушено провадження у справі № 13/400, позовна заява прийнята до розгляду.

Ухвалами Господарського суду міста Києва розгляд справи неодноразово відкладався, через часткове виконання сторонами вимог ухвали про порушення провадження у справі та за клопотаннями представників сторін.

У судовому засіданні 13.01.10 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити. Крім того позивачем у судовому засідання надано акт звірки взаєморозрахунків станом на 11.01.10, з якого вбачається що заборгованість відповідача складає 53000,00 грн.

Представником відповідача було надано відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що відповідач не заперечує проти наявності основного боргу за надані послуги з охорони, та надав платіжні доручення на загальну суму 22322, 46 грн. Крім того у відзиві зазначено про невірне нарахування позивачем пені за неналежне виконання грошових зобов’язань.

Перед початком розгляду справи по суті представників учасників судового процесу ознайомлено з їхніми правами та обов’язками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 27 ГПК України.

Крім цього, представникам учасників судового процесу у судовому засіданні роз’яснено вимоги ст.81-1 ГПК України.

Судом, у відповідності з вимогами ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу , господарський суд

ВСТАНОВИВ:

20.12.07 між позивачем та відповідачем був укладений договір на надання охоронних послуг № 46, відповідно до якого відповідач доручає, а позивач зобов’язується здійснювати охорону майна відповідача на об’єкті. При цьому Відповідач зобов’язався своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату за цим договором.

Відповідно до розділу 7 договору встановлюється щомісячна фіксована плата у розмірі 22000,00 грн. та мають сплачуватись відповідачем щомісячно до 5-го числа наступного місяця, шляхом перерахування Відповідачем грошових коштів у сумі місячної вартості послуг на рахунок Позивача.

11.03.09 сторони розірвали договір на підставі п. 8.2 договору та підписали акт Зняття об’єкту з під охорони від 11.03.09, у якому зазначено, що замовник (відповідач) не має жодних претензій до виконавця (позивача).

На виконання умов вказаного договору позивач надав, а відповідач прийняв послуги з охорони майна на загальну суму 75322,46 грн., що не заперечується сторонами та підтверджується матеріалами справи. Всупереч вимогам договору відповідач за надані послуги оплати проводив частково та з порушення строків вказаних у розділі 7 договору. Після порушення провадження у справі відповідачем була частково погашена сума основної заборгованості у розмірі 22322, 46 грн. Таким чином провадження у справі в частині стягнення з відповідача частини основного боргу у сумі 22322,46 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем щодо сплати за надані послуги становить 53000,00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3 та 5 статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов’язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу. Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Судом встановлено, що сторони погодили строк виконання зобов’язання щодо оплати послуг (п.7.5), проте відповідач, в порушення вимог чинного законодавства та умов договору, за надані послуги розрахувався частково, в зв’язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 53000,00 грн.

Враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то за таких обставин, позов про стягнення боргу за договором в розмірі 53000,00 грн. визнається судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

В зв’язку з простроченням відповідачем зобов’язання щодо оплати за надані послуги позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі 4166,44 грн., три відсотки річних у сумі 1223,29 грн., пеню у сумі 8288,33 грн.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов’язання, з нього, на підставі вказаної норми Цивільного кодексу, підлягають стягненню три проценти річних в сумі 1223,29 грн. та втрати від інфляції в сумі 4166,44 грн. за весь час прострочення платежу, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст.551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Судом встановлено, що відповідач прострочив виконання грошового зобов’язання щодо оплати вартості наданих послуг, а тому з нього з урахуванням ч. 6 ст. 232 ГПК України та ст. 258 ЦК України підлягає стягненню пеня в сумі 5070,91 грн.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 80, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.          Провадження у справі в частині стягнення з відповідача 22'322, 46 грн. основного боргу припинити.

2.          Позов задовольнити частково.

3.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Грінко-Центр" (03026, м. Київ, вул. Червонопрапорна, 94-А, код ЄДРПОУ 32490946), з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кобра-Схід" (03051, м. Київ, вул. Солом’янська, 18-А, оф. 18, код ЄДРПОУ 33234323) 53'000 (п’ятдесят три тисячі),00грн. основного боргу, 4'166 (чотири тисячі сто шістдесят шість),44 грн. - інфляційних втрат, 1'223 (одна тисяча двісті двадцять три)29 грн. –три проценти річних, 5'070 (п’ять тисяч сімдесят),91 грн. - пені, 857 (вісімсот п’ятдесят сім),83 грн. витрат по сплаті державного мита та 227 (двісті двадцять сім),47 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

4.          В іншій частині позову відмовити.

5.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяІ.Д. Курдельчук