Рішення № 82444510, 18.06.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 червня 2019 року № 826/17845/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Управління культури, національностей і релігій Дніпропетровської

обласної державної адміністрації,

Міністерства культури України

про визнання протиправним та скасування наказу №98 від 28.11.2017р.,

зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач та/або ОСОБА_1 ) з позовом до Управління культури, національностей і релігій Дніпропетровської обласної державної адміністрації (далі - відповідач - 1 та/або Управління), Міністерства культури України (далі - відповідач - 2) та просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Управління культури, національностей і релігій Дніпропетровської облдержадміністрації від 28.11.2017 року № 98;

- зобов`язати Управління культури, національностей і релігій Дніпропетровської облдержадміністрації виключити об`єкт нерухомого майна: Палац праці, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Нігояна Сергія, буд . 47 із Переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини;

- зобов`язати Міністерство культури України утриматись від дій стосовно внесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України об`єкт нерухомого майна: Палац праці, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Нігояна Сергія, буд. 47 до прийняття рішення у даній справі та вступу його в законну силу;

- судові витрати стягнути з відповідача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.01.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №826/17845/17 та ухвалено здійснювати розгляд справи одноособово суддею Амельхіним В.В. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання адміністративну справу.

Як слідує з матеріалі справи мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, наказ Управління культури, національностей і релігій Дніпропетровської облдержадміністрації від 28.11.2017 року № 98 прийнято в порушення Закону України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 року №1805-ІІІ, Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 року № 158, а тому останній є таким, що підлягає скасуванню.

Крім того, ОСОБА_1 вказує, що про недотримання відповідачами переліку дій по виявленню об`єктів, складанню облікової картки, короткої історичної довідки, акту технічного стану об`єкта (пам`ятки) культурної спадщини та висновок консультативних рад органів охорони культурної спадщини та наукової (вченої) ради у формі протоколу стосовно відповідності об`єктів встановленим критеріям є обов`язковою і необхідною умовою для внесення виявлених об`єктів культурної спадщини, не виконання яких є підставою для скасування наказу Управління культури, національностей і релігій Дніпропетровської облдержадміністрації від 28.11.2017 року № 98.

Поряд з цим, позивач зазначає, що відповідачем - 1 самовільно змінено в наказі Управління культури, національностей і релігій Дніпропетровської облдержадміністрації від 28.11.2017 року № 98 найменування об`єкту, що, в свою чергу, порушує право громадян на достовірну та повну інформацію стосовно об`єкту культурної спадщини.

Представник відповідача - 1 проти позову заперечив з підстав, які викладені у відзиві на позовну заяву.

Водночас, представник Міністерства культури України також проти задоволення позовних вимог заперечив, правову позицію щодо чого виклавши у письмовому відзиві на позовну заяву та додатку до відзиву, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Наказом Управління культури, національностей і релігій Дніпропетровської облдержадміністрації від 28.11.2017 року № 98 нерухоме майно Палац культури ім.. Ілліча, за адресою м. Дніпро, проспект Нігояна Сергія, б. 47 внесено у перелік «щойно виявлених об`єктів» (далі - оскаржуваний та/або спірний наказ).

Вважаючи вказаний наказ протиправним та таким, що підлягає скасуванню позивача звернувся до адміністративного суду з метою захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Вирішуючи спір по суті суд керується чинним законодавством, яке діяло на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Так, правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регламентовано Законом України «Про охорону культурної спадщини» від 8 червня 2000 року №1805-III (далі - Закон №1805-III).

За визначенням статті першої даного Закону:

культурна спадщина - сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об`єктів культурної спадщини;

об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність;

пам`ятка культурної спадщини (далі - пам`ятка) - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України;

щойно виявлений об`єкт культурної спадщини - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Переліку об`єктів культурної спадщини відповідно до цього Закону.

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону №1805-III об`єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам`ятки. Порядок визначення категорій пам`яток встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Приписами підпунктів а), б) частини 1 статті 14 Закону №1805-III визначено, що занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам`ятки) провадяться відповідно до категорії пам`ятки:

а) пам`ятки національного значення - постановою Кабінету Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, протягом одного року з дня одержання подання;

б) пам`ятки місцевого значення - рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам`яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання.

Водночас, в розрізі приписів частини 2 статті 14 Закону №1805-III об`єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам`ятки вноситься до Переліку об`єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об`єкту культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об`єкта або уповноважений ним орган (особу).

Переліки об`єктів культурної спадщини затверджуються рішеннями відповідних органів охорони культурної спадщини.

Порядок обліку об`єктів культурної спадщини визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини.

Згідно пункту 3.5 Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України 11.03.2013 №158, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 квітня 2013 р. за N 528/23060 (далі - Порядок №158) про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку і набуття ним правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органи охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у 30-денний строк рекомендованим листом з повідомленням про вручення направляють власнику цього об`єкта або уповноваженому ним органу (особі) письмове повідомлення за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку, про що здійснюється відповідний запис в журналі обліку видачі повідомлень про занесення об`єктів до Переліку об`єктів культурної спадщини за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, об`єкт «Палац Праці», розташований за адресою: м. Дніпро, проспект Сергія Нігояна, 47 включений до Переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини на підставі наказу Управління культури, національностей Дніпровської обласної державної адміністрації від 28.11.2017 року № 98.

Згідно із Положенням про Міністерство культури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 р. № 495, Мінкультури визначено головним органом у системі центральних органів виконавчої влади щодо формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони культурної спадщини.

Порядок визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2001 року №1760 (далі - Порядок №1760).

Відповідно до пунктів 2, 3, 4 вказаного Порядку на кожний об`єкт культурної спадщини, що пропонується відповідним органом охорони культурної спадщини для занесення до Реєстру, складається облікова документація, яка підлягає постійному зберіганню в такому органі.

Занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру без облікової документації не допускається.

Облікова документація на об`єкти культурної спадщини, які відповідно до пункту 3 розділу X «Прикінцеві положення» Закону України «Про охорону культурної спадщини» визнаються пам`ятками, включає облікову картку або паспорт, коротку історичну довідку, акт технічного стану та матеріали фотофіксації сучасного стану.

Облікова документація на щойно виявлені об`єкти культурної спадщини включає облікову картку, коротку історичну довідку, акт технічного стану та матеріали фотофіксації сучасного стану.

Пропозиції щодо включення щойно виявлених об`єктів культурної спадщини до Реєстру подаються не пізніше ніж протягом трьох років з дня їх включення до переліку об`єктів культурної спадщини.

Облікова документація, що передбачає виконання роботи з метою виявлення, дослідження, фіксації об`єкта культурної спадщини, визначення його антропологічної, археологічної, естетичної, етнографічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності, складається спеціально уповноваженими органами охорони культурної спадщини, до яких належать орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські, районні держадміністрації, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад.

Пунктом 7 Порядку №1760 визначено, що об`єкти культурної спадщини національного значення є особливою історичною або культурною цінністю і повинні відповідати критерію автентичності, а також одному з таких критеріїв: мали значний вплив на розвиток культури, архітектури, містобудування, мистецтва країни; безпосередньо пов`язані з історичними подіями, віруваннями, життям і діяльністю видатних людей; репрезентують шедевр творчого генія, стали етапними творами видатних архітекторів чи інших митців; були витворами зниклої цивілізації чи мистецького стилю.

Критерій автентичності означає, що пам`ятка повинна значною мірою зберегти свою форму та матеріально-технічну структуру, історичні культурні нашарування.

Згідно пункту 8 Порядку №1760 об`єкти культурної спадщини місцевого значення повинні відповідати критерію автентичності, а також одному з таких критеріїв: мали вплив на розвиток культури, архітектури, містобудування, мистецтва певного населеного пункту чи регіону; пов`язані з історичними подіями, віруваннями, життям і діяльністю видатних людей певного населеного пункту чи регіону; є творами відомих архітекторів або інших митців; є культурною спадщиною національної меншини чи регіональної етнічної групи.

Відповідність кожного об`єкта культурної спадщини критеріям, зазначеним у пунктах 7 і 8 цього Порядку, оцінюються науково-методичною радою з питань охорони культурної спадщини органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, консультативними радами органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій та науковими (вченими) радами установ та організацій, діяльність яких пов`язана з охороною культурної спадщини. За результатами оцінки у п`ятнадцятиденний строк надається висновок щодо доцільності занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру, який надсилається Мінкультури у день його підписання (п. 9 Порядку №1760).

Поряд з цим, після отримання висновку, зазначеного у пункті 9 цього Порядку, Мінкультури у п`ятнадцятиденний строк передає його разом з обліковою документацією на розгляд утвореної у ньому експертної комісії (п. 10 Порядку №1760).

Склад експертної комісії затверджує Міністр культури. До складу експертної комісії входить не менш як три фахівці з науковим ступенем доктора філософії чи доктора наук з відповідної спеціальності.

Результати роботи експертної комісії оформляються протоколом, який підписується головою та секретарем експертної комісії.

Зазначений протокол є підставою для занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру.

Як стверджує відповідач - 1 підставою для прийняття ним спірного наказу був протокол засідання науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини від 07.11.2017 року № 33.

У письмовому відзиві Управління зазначено, що на засіданні науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини було розглянуто наступні документи:

- історичну довідку про будівлю Палацу Праці (Палацу культури металістів, палацу культури металургів), складену кандидатом історичних наук, завідуючим відділом «Музей історії місцевого самоврядування Дніпропетровської області» Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І. Яворницького, членом правління Дніпропетровської обласної організації Національної спілки краєзнавців України Кавуном М.Е.

- облікову картку об`єкта культурної спадщини Палац Праці («Палац культури металістів», « Пала культури металургів»), підготовлену Науково-дослідним інститутом пам`яткоохоронних досліджень;

- акт технічного стану об`єкта культурної спадщини.

За результатами розгляду вищевказаних документів зазначено, що облікова документація складена на належному рівні, відповідає нормативним вимогам та підписана представником органу охорони культурної спадщини.

Члени науково-методичної ради відзначили унікальність будівлі Палацу Праці, який є одним з найкращих зразків конструктивізму в архітектурі та єдиною роботою визначного архітектора О.Л . Красносельського у цьому стилі, що збережений до нашого часу.

Згідно із вимогами Порядку № 158 облікова картка, коротка історична довідка, акт технічного стану об`єкта культурної спадщини подаються за місцезнаходженням таких об`єктів на розгляд науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, консультативних рад органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської місцевих державних адміністрацій та науковими радами установ, організацій, діяльність яких пов`язана з охороною культурної спадщини, які оцінюють відповідність кожного об`єкта визначеним критеріям.

Проаналізувавши наведені положення чинного законодавства, яке діяло станом на час прийняття оскаржуваного наказу, суд дійшов до висновку, що дії відповідачів по виявленню об`єктів, складанню облікової картки, короткої історичної довідки, акту технічного стану об`єкта (пам`ятки) культурної спадщини та висновок консультативних рад органів охорони культурної спадщини та наукової (вченої) ради у формі протоколу стосовно відповідності об`єктів встановленим критеріям є такими, що вчинені у відповідності до вимог Закону України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 року № 1805-ІІІ, Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 року № 158, а тому наведені мотиви позивача в цій частині судом не приймають до уваги.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 31.07.2018 року у справі №826/17522/17.

Що ж стосується доводів позивача в частині самовільної зміни у спірному наказі найменування об`єкту, що має своїм наслідком порушення прав громадян на достовірну та повну інформацію стосовно об`єкту культурної спадщини суд зверне увагу на наступне.

Як слідує з матеріалів справи, зокрема, облікової картки об`єкта культурної спадщини, акту технічного стану об`єкта (пам`ятки) культурної спадщини №119 від 31.10.2017 року найменування об`єкту культурної спадщини визначено як Палац праці (« Палац культури металістів », « Палац культури металургів ») за адресою: м. Дніпро, проспект Сергія Нігояна, б . 47.

Матеріали справи не містять в собі жодних належних та достатніх доказів на підтвердження порушення відповідачем - 1 прав громадян на достовірну та повну інформацію стосовно об`єкту культурної спадщини, у тому числі Закону України «Про інформацію» від 02.10.1990 року №2657-XІІ.

Таким чином, з урахуванням вказаного суд відхиляє доводи ОСОБА_1 в цій частині, а тому, приймаючи до уваги вищевикладеного, суд вважає, що спірний наказ прийнято Управлінням в порядок, спосіб та в межах наданих йому повноважень, а відтак відсутні підстави для задоволення адміністративного позову в цій частині.

Як наслідок, відсутні підстави для задоволення позовних вимог про зобов`язання управління Управління культури, національностей і релігій Дніпропетровської облдержадміністрації виключити об`єкт нерухомого майна: Палац праці, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Нігояна Сергія, буд. 47 із Переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини, з огляду на їх похідний характер.

Вирішуючи позовні вимоги до Міністерства культури України слід зазначити наступне.

Судом встановлено, що на підставі наказу Міністерства культури України від 20.02.2018 року № 150 «Про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України» Палац Праці (Палац культури металістів, Палац культури металургів), який знаходиться за адресою: м. Дніпро, проспект Сергія Нігояна, 47 було занесено до переліку об`єктів культурної спадщини у Дніпропетровській області, що заносяться до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення під охоронним номером № 78 Дп як пам`ятка архітектури місцевого значення.

З урахуванням вказаного, відсутні підстави для задоволення позовних вимог зобов`язання Міністерство культури України утриматись від дій стосовно внесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України об`єкт нерухомого майна: Палац праці, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Нігояна Сергія, буд. 47 до прийняття рішення у даній справі та вступу його в законну силу оскільки вказаний об`єкт включений відповідачем - 2 до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Відповідно до частини 2 статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги вище викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Оскільки, адміністративний позов задоволенню не підлягає, то судові витрати відповідачу не відшкодовуються.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 73, 77, 139, 143, 143, 243-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ) до Управління культури, національностей і релігій Дніпропетровської обласної державної адміністрації (49044, м. Дніпро, вул. Ливарна, б. 10, код ЄДРПОУ 385309052) та Міністерства культури України (01601, м. Київ, вул. Івана Франка, б. 19, код ЄДРПОУ 37535703) про визнання протиправним та скасування наказу №98 від 28.11.2017р., зобов`язання вчинити дії, - відмовити повністю.

Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Амельохін