Ухвала суду № 82444311, 12.06.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

12 червня 2019 року справа №640/9844/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кузьменко В.А., ознайомившись із позовною заявою і доданими до неї матеріалами

за позовомОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києвіпровизнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити діїВ С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі по тексту - відповідач 2), в якому просить: 1) визнати протиправним застосування відповідачем при нарахуванні та виплаті позивачу пенсії норму частини сьомої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-ХХІ, яка рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 визнана неконституційною, та норми статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08 липня 2011 року №3668-VІ, як складової статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ; 2) визнати протиправним зменшення відповідачем розміру моєї пенсії на підставі неконституційної, а отже нечинної норми закону, чим було звужено мої соціальні гарантії і права, передбачені частиною п`ятою статті 17 та статтею 46 Конституції України; 3) визнати протиправною бездіяльність відповідача по усуненню порушень при нарахуванні та виплаті мені пенсії відповідно до норм чинного законодавства без обмеження її розміру за моїм зверненням до відповідача від 26 листопада 2018 року №Д-9563, чим відповідач порушив частину другу статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, якою встановлено, що особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення позову; 4) зобов`язати відповідача надалі при нарахуванні та здійсненні виплат пенсій утримуватись від застосування норми частини сьомої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ, яка рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 (справа №1-38/2016) визнана неконституційною та норми статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08 липня 2011 року №3668-VI, як складової статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ; 5) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести нарахування та здійснити виплату позивачу пенсії згідно норм чинного законодавства та довідки Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 23 листопада 2018 року по моїй пенсійній справі №2603018911, починаючи з 20 грудня 2016 року, без обмеження її розміру".

Ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 , Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною другою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановленому законом порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" установлено, що в 2018 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2018 року становить 1 762,00 гривень.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Таким чином, у разі подання до адміністративного суду позову, який містить кілька вимог немайнового характеру, належить сплатити судовий збір за кожну з вимог.

На підставі платіжного доручення від №1026434468 від 05 червня 2019 року на суму 768,40 грн. суд встановив, що позивачем сплачено судовий збір, як за одну позовну вимогу немайнового характеру.

Разом з тим позивач у позовній заяві три самостійні позовні вимоги немайнового характеру, що свідчить про відсутність у матеріалах справи доказів сплати судового збору ще за дві позовні вимоги немайнового характеру.

З урахуванням викладеного Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 є такою, що подана без додержання вимог, встановлених статтею 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вказані недоліки позивач може усунути у семиденний строк з дня вручення даної ухвали шляхом подання до суду доказів сплати судового збору ще за дві позовні вимоги немайнового характеру у розмірі 1 536,80 грн. (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі міста Києва, код отримувача (код ЄДРПОУ) - 38004897, рахунок отримувача - 34310206084021, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача - 899998).

Згідно з частиною третьою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

Керуючись статтями 160, 161, 169, пунктом 3 частини першої статті 171, статтями 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.

2. Встановити ОСОБА_1 семиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

3. Попередити ОСОБА_1 про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Суддя В.А. Кузьменко