Рішення № 82443890, 04.06.2019, Чутівський районний суд Полтавської області

Справа № 550/134/19

Провадження № 2/550/94/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2019 року смт. Чутове

Чутівський районний суд Полтавської області

в складі: головуючого судді - Михайлюк О.І.,

за участю секретаря судового засідання - Байрачної Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу №550/134/19

за позовом ОСОБА_1

до відповідачів:

1) Державного підприємства «Чутівське»,

2) Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області,

про визнання права на земельну частку (пай), -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ДП «Чутівське», ГУ Держгеокадастру в Полтавській області, в якому просить визнати за ним право на земельну частку (пай) з числа земель, які перебувають у постійному користуванні Державного підприємства «Чутове», як пенсіонера Державного підприємства «Чутове» (а.с. 3-6).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він з 1970 по 1999 р. працював у військовому племзаводі «Чутове» (далі - ВП «Чутове»), правонаступником якого є ДП «Чутове». 10.07.1999р. він був звільнений за п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку з скороченням чисельності штату, а 12.07.1999р. отримав статус пенсіонера за віком. 03.08.2015 р. регіональним відділенням Фонду державного майна України по Полтавській області (далі - Регіональне відділення ФДМ) прийнято рішення про приватизацію майна ДП «Чутове».

Позивач вважає, що він є пенсіонером ДП «Чутове», як правонаступника ВП «Чутове», оскільки після скорочення штату він одразу набув статусу пенсіонера, враховуючи той факт, що 10 липня 1999 року (день звільнення) - це субота, а 12 липня 1999 року (день надання статусу пенсіонера) - це понеділок. Отже, на думку позивача, оскільки він жодного дня після звільнення не працював на іншому підприємстві, одразу набув статусу пенсіонера, а також зважаючи на той факт, що 29 років трудового стажу перед виходом на пенсію він отримав саме як працівник ВП «Чутове», він є пенсіонером саме цього підприємства, а тому, у відповідності до ч. 1 ст. 25 ЗК України має право на земельну частку (пай) з числа земель, які перебувають у постійному користуванні Державного підприємства «Чутове».

Позивач зазначає, що виконуючи вимоги закону, він звернувся до уповноваженого органу - ГУ Держгеокадастру у Полтавській області із клопотанням про виділення і передачу йому у власність земельної частки (паю), на що не отримав позитивної відповіді.

На думку позивача, бездіяльність посадових осіб ДП «Чутове» та ГУ Держгеокадастру у Полтавській області щодо не включення його до списку осіб, які мають право на земельну частку (пай) та виділення відповідної земельної ділянки, а також невизнання права на отримання такої земельної ділянки, порушують його майнове право на землю, оскільки позбавляє його права на земельну частку (пай).

Перший відповідач – ДП «Чутове» подав відзив на позов, в якому зазначив, що позов вважає безпідставним та просив відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с.28-30).

В обґрунтування заперечень на позов перший відповідач посилався на те, що, на його думку, позивач не відноситься до кола осіб, які мають право на земельну частку (пай) з числа земель, які перебувають в постійному користуванні ДП «Чутове» як пенсіонера ДП «Чутове», оскільки на момент звільнення не набув статусу пенсіонера, а тому не являється пенсіонером ДП «Чутове». Перший відповідач зазначає, що ОСОБА_1 працював у військовому племзаводі «Чутове» з 01.03.1970 року та наказом №74-к від 10.07.1999 року звільнений з роботи по п.1 ст.40 КЗпП України в зв`язку з скороченням чисельності (штату). На момент звільнення позивач не досягнув встановленого законодавством пенсійного віку - 60 років. Пенсія позивачу була призначена після звільнення, про що свідчить пенсійне посвідчення ОСОБА_1 серія НОМЕР_1 , видане 31.01.2000 року.

Також, перший відповідач вважає, що ДП «Чутове» не є належним відповідачем у даній справі, оскільки ДП «Чутове» не є виконавчим органом влади, який вирішує питання щодо приватизації земель державної власності. Перший відповідач зазначає, що у відповідності до ст.ст. 118, 122 ЗК України є ГУ Держгеокадастру у Полтавській області.

Другий відповідач - ГУ Держгеокадастру у Полтавській області надав відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позову (а.с.53).

В обґрунтування заперечень на позов другий відповідач посилається на те, що головне управління діє відповідно до Положення про Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016р. №308 та реалізуючи покладені на нього повноваження згідно ч. 4 ст. 122 ЗК України по передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у відповідності до вимог ЗК України, які знаходяться за межами населених пунктів. При цьому, зазначає другий відповідач, рішення щодо надання земельних ділянок у власність або користування, приймаються органами виконавчої влади видаються у відповідності та на підставах згідно вимог чинного законодавства, зокрема ст.ст. 116, 118, 121 ЗК України. Другий відповідач вважає, що згідно ч. 5 ст. 116 ЗК України випливає, що Головне управління розпоряджається тільки вільними землями сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів.

Позивач надав відповідь на відзиви першого та другого відповідачів (а.с.60-62).

У відповіді на відзиви позивач зазначив, що не погоджується з твердженням першого відповідача стосовно того, що він не є пенсіонером підприємства, оскільки станом на момент звільнення не досяг пенсійного віку 60 років. Позивач зазначає, що відповідно до даних трудової книжки, увесь трудовий стаж з 1970 по 1999 рік, тобто 29 років (що перевищує встановлений законом необхідний стаж) позивач отримав саме як працівник ДП «Чутове». Час отримання ним трудової пенсії не має жодного часового розриву після звільнення. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (у редакції, що діяла на момент набуття такого статусу позивачем) звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. Позивач вважає, що пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію. Отже, на думку позивача, оскільки позивач не зобов`язаний був отримувати статус пенсіонера під час перебування із першим відповідачем у трудових відносинах, посилання ДП «Чутове», що позивач не вважається його пенсіонером не ґрунтується на нормах закону.

Також позивач не погоджується з твердженням першого відповідача стосовно того, що останній не є належним відповідачем у даній справі, оскільки відповідно до доданої до позовної заяви відповіді ДП «Чутове», а також відповідно до його відзиву на позов вбачається, що ДП «Чутове» не визнає права позивача на земельну частку (пай) та оспорює його право, посилаючись на відсутність у нього відповідного спеціального статусу - пенсіонера ДП «Чутове». Виходячи з наведеного, позивач вважає, що ДП «Чутове» є належним відповідачем у цивільній справі за його позовом.

Крім того, позивач не погоджується з твердженням другого відповідача, що повноваження ГУ Держгеокадастру у Полтавській області щодо розпорядження спірними землями, не відноситься до кола його повноважень.

Позивач вважає, що Закон України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05.06.2003р., на який другий відповідач посилається в своєму відзиві, не відноситься до спірних правовідносин, оскільки згідно преамбули Закону цей Закон визначає організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, однак ДП «Чутове» не є колективним с/г підприємством, кооперативом або с/г акціонерним товариством, а його земля не перебувала і не перебуває у колективній власності її членів. Спірна земельна ділянка перебуває у державній власності і належить ДП «Чутове» на праві постійного користування, що засвідчується державним актом. Таким чином, на думку позивача, саме ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, як територіальний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин уповноважений розглядати клопотання про виділення у натурі земельної частки (паю) позивача.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи належним чином були повідомлені.

Позивач ОСОБА_1 через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи без його участі та участі його представника, в якій позов підтримав та просив його задовольнити (а.с.135).

Представник позивача – адвокат Захаров Т.Г. подав заяву про розгляд справи без його участі, в якій повідомив, що додатковою угодою №1 від 09.04.2019р. до Договору про надання правової допомоги №73-2018 від 27.11.2018р. між Адвокатським об`єднанням «ХіТ» та ОСОБА_1 було розірвано договір про надання правової допомоги (а.с.136).

Представник першого відповідача – ДП «Чутове» у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи перший відповідач належним чином був повідомлений, через канцелярію суду від першого відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Представник другого відповідача – ГУ Держгеокадастру у Полтавській області у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи другий відповідач належним чином був повідомлений, у відзиві на позов другий відповідач просив розглядати справу за відсутності його представника.

Враховуючи, що учасники справи належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, з огляду на подання учасниками справи заяв про розгляд справи за їх відсутності, суд приходить до висновку про розгляд справи за відсутності учасників справи за наявними в матеріалах справи доказами на підставі ч. 3 ст. 223 ЦПК України.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксація судового розгляду справи технічними засобами не проводилась у зв`язку з неявкою у судове засідання усіх учасників справи.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно статуту ДП «Чутове» в редакції від 13.12.2016р., ДП «Чутове» є правонаступником державного підприємства військового племзаводу «Чутове» (а.с.35).

Згідно копії трудової книжки №180 від 10.11.1966р. ОСОБА_1 з 01.03.1970 року був зарахований в штат постійних працівників племзаводу «Чутове» на посаду електрика відділку імені Мічуріна (а.с. 8).

Відповідно до розпорядження КМУ №677 від 24.10.1996 року племзавод «Чутове» було передано в підпорядкування Міністерства оборони України та перейменовано на Військовий племінний завод «Чутове», правонаступником якого є ДП «Чутове», про що здійснено відповідний запис у трудовій книжці.

10 липня 1999 року ОСОБА_1 було звільнено на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України в зв`язку зі скороченням чисельності (штату).

Таким чином судом встановлено та не заперечується сторонами, що позивач з 01.03.1970р. по 10.07.1999р. безперервно був працівником Військового племінного заводу «Чутове», правонаступником якого є ДП «Чутове».

Із 12 липня 1999 року ОСОБА_1 отримав статус пенсіонера по віку, що підтверджується протоколом №451 від 14.07.1999р. ПТК «Про призначення пенсії» та посвідченням серія НОМЕР_1 від 31.01.2000 року (а.с. 9,85).

Згідно державного акту на право постійного користування землею серії НОМЕР_2 виданому 14.03.2000р. Чутівською селищною Радою народних депутатів Чутівського району Полтавської області України, відповідно до рішення ІХ сесії ХХІІ скликання Чутівської селищної Ради народних депутатів від 26.11.1997р., Військовому племзаводу «Чутове» було надано у постійне користування 2775,5 гектарів землі згідно з планом землекористування для сільськогосподарського використання, а також було визначено опис та план зовнішніх меж (а.с.47-49).

Постановою КМУ від 12.05.2015 року №271 «Про проведення прозорої та конкурентної приватизації у 2015-2016 роках» було затверджено перелік об`єктів державної власності, що підлягають приватизації, до якого увійшов ДП «Чутове», яке є правонаступником Військового племзаводу «Чутове».

Після прийняття Постанови КМУ від 12.05.2015 року №271 «Про проведення прозорої та конкурентної приватизації у 2015-2016 роках» про приватизацію ДП «Чутове» у громадсько-політичному виданні Чутівщини «Сільські новини» від 19.12.2015 року (субота) №54 (8545) було опубліковано повідомлення про те, що Комісія з питань приватизації Державного підприємства «Чутове» формує списки осіб, які мають право на частку в майні підприємства у разі його приватизації та мають права на земельну частку (пай). За даними архівної довідки, отриманої з архівного відділу районного трудового архіву попередні списки такі: 1) Обов`язковому включенню в список осіб, які мають право на частку майна в процесі приватизації підприємства та мають право на земельну частку (пай) відповідно до вимог чинного законодавства підлягають, зокрема, ОСОБА_1 (а.с. 16-17).

Згідно ч. 1 - 3 ст. 25 ЗК України в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров`я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю). Рішення про приватизацію земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій приймають органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень за клопотанням працівників цих підприємств, установ та організацій. Землі у приватну власність особам, зазначеним у частині першій цієї статті, передаються безоплатно.

У ч. 1 - 3 п. б, 4 ст. 116 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: … б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій… . Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ч. 3 - 5, 10 ст. 118 ЗК України в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, громадяни - працівники державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонери з їх числа, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні цих підприємств, установ та організацій, звертаються з клопотанням про приватизацію цих земель до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідний орган місцевого самоврядування або орган виконавчої влади в місячний термін розглядає клопотання і надає дозвіл підприємствам, установам та організаціям на розробку проекту приватизації земель.

Передача земельних ділянок у власність громадянам - працівникам державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонерам з їх числа провадиться після затвердження проекту приватизації земель у порядку, встановленому цим Кодексом.

Частиною 7 ст. 118 ЗК України в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Частинами 1 та 4 ст. 122 ЗК України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб, а центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Як було встановлено судом, позивач ОСОБА_1 є пенсіонером за віком з числа працівників Військового племзаводу «Чутове», правонаступником якого є ДП «Чутове». Також судом було встановлено, що станом на 19.12.2015 року ОСОБА_1 перебував в обов`язковому списку осіб, які мають право на частку в майні підприємства у разі його приватизації та мають права на земельну частку (пай).

Тобто, з наявних в справі доказів вбачається, що станом на момент звернення до суду з позовом про визнання за позивачем права на земельну частку (пай) з числа земель, які перебувають у постійному користуванні ДП «Чутове», ДП «Чутове» було визнано, що позивач підлягає обов`язковому включенню до списку осіб, які мають право на земельну частку (пай) з числа земель, які перебувають у користуванні підприємства.

Суд зазначає, що сторони суду не надали, а в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що ДП «Чутове» був сформований та затверджений інший список осіб, які мають право на частку в майні підприємства у разі його приватизації та мають права на земельну частку (пай), як не надано і доказів того, що позивача не було включено до такого списку. Клопотань про витребування таких доказів сторонами не заявлялось.

Таким чином з наявних в матеріалах справи доказів не вбачається підстав вважати, що право позивача на частку (пай) з числа земель, які перебувають у постійному користуванні ДП «Чутове», оспорюється або не визнається.

Крім того, позивач не надав суду доказів того, що він, як особа, яка має право на земельну частку (пай), реалізуючи передбачені ст.ст. 25, 116, 118 ЗК України права, звертався до відповідного органу місцевого самоврядування, що є розпорядником земель, якими користується ДП «Чутове», з відповідним клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Також, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутній затверджений у встановленому законом порядку проект приватизації земель ДП «Чутове», що є передумовою передачі земельних ділянок у власність громадянам - працівникам державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонерам з їх числа, як це передбачено ч. 5 ст. 118 ЗК України.

Суд вважає безпідставними посилання другого відповідача ГУ Держгеокадастру у Полтавській області на Закон України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05.06.2003р., оскільки згідно преамбули Закону цей Закон визначає організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності. Однак, згідно Статуту ДП «Чутове» не є колективним сільськогосподарським підприємством, кооперативом або сільськогосподарським акціонерним товариством, а його земля не перебувала і не перебуває у колективній власності її членів.

Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.ст. 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи викладене, з огляду на те, що в матеріалах справи відсутні та позивачем суду не надано доказів порушення або не визнання його права на земельну частку (пай) з числа земель, які перебувають у постійному користуванні ДП «Чутове», як пенсіонера ДП «Чутове», не надано доказів затвердження проекту приватизації земель ДП «Чутове», а також доказів наявності перешкод у реалізації позивачем такого права шляхом звернення до відповідного органу влади, що є розпорядником земель, які знаходяться у користуванні ДП «Чутове» з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, суд приходить до висновку, що позов є передчасним та не підлягає задоволенню.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, у відповідності до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 10-13, 76-83, 89, 141, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного підприємства «Чутівське», до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання права на земельну частку (пай)– відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач – ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 Полтава, АДРЕСА_3 , каб АДРЕСА_4 5, ІПН: НОМЕР_3 .

Перший відповідач – Державне підприємство «Чутівське», адреса: смт Чутове, вул. Центральна, 12 Полтавської області, код ЄДРПОУ – 00845921.

Другий відповідач – Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, адреса: м. Полтава, вул. Уютна, 23, код ЄДРПОУ – 3976930.

Повне судове рішення складено 14 червня 2019 року.

Суддя О. І. Михайлюк