Рішення № 82443853, 14.06.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/1044/19

РІШЕННЯ

іменем України

14 червня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Матущака В.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Хмельницької митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до адміністративного суду з позовом до Хмельницької митниці ДФС, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості від 19.03.2019 № UA400000/2019/001203/2 Хмельницької митниці ДФС;

- визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA400030/2019/01299 від 19.03.2019.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що позивач придбав в Федеративній республіці Німеччина легковий автомобіль марки: Volkswagen, модель: Golf та сплатив за нього 6800 Євро (підтверджується копіями рахунку та квитанції про сплату коштів, які додаються) та подав до Хмельницької митниці ДФС декларацію № UA400030.2019.012791 якою було задекларовано для митного оформлення автомобіль легковий марки Volkswagen, модель: Golf.

Хмельницькою митницею ДФС була надана картка відмови в прийнятті митної декларації № UA400030/2019/01299, якою було відмовлено у митному оформленні (випуску) автомобіля, з причин: "Неподання до митного оформлення документів, які підтверджують числове значення складових митної вартості у відповідності до вимог пункту 3 cтатті 53 Митного кодексу України винесено рішення про коригування митної вартості від 19.03.2019 № UA400000/2019/001203/2. Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 54 Митного кодексу України в митному оформленні відмовлено".

Відповідач 19.03.2019 прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2019/001203/2, відповідно до якого було скориговано митну вартість автомобіля з 6800 Євро до 11543 Євро. Відповідно до графи 33 цього рішення, причиною коригування стало: "Неподання до митного оформлення документів, які підтверджують вартість товарів у відповідності до вимог частини 3 cтатті 368 Митного кодексу України. У митного органу наявні докази недостовірності заявленої фактурної вартості товарів, оскільки вартість даного товару нижче митної вартості ідентичних товарів, яка складає 11543,00 EUR".

Позивач вважає вказані рішення протиправними та просить їх скасувати, оскільки вважає, що подав усі наявні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, які підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті мною на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору. Крім того, декларантом включено до митної вартості товарів усі необхідні складові, визначено числові значення усіх складових митної вартості товарів, підтверджено та обґрунтовано документально усі складові митної вартості товарів - ціну, що підлягала сплаті за товар, транспортні витрати.

Ухвалою від 16.04.2019 Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

На адресу суду 06.05.2019 надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким відповідач просить відмовити в задоволенні позову. Вказує, що до митного оформлення не надано банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, які підтверджують митну вартість товарів. Такі обставини виключали можливість перевірки числового значення заявленої митної вартості та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта додаткові документи та відомості. У відповідь на вищезазначену вимогу Декларант 19.03.2019 надіслав повідомлення про відсутність змоги надання додаткових документів.

Оскільки декларант не надав жодних додаткових документів, відповідно до частини 6 статті 54 МКУ Митницею винесено рішення про коригування митної вартості від 19.03.2019 № UА400000/2019/001203/2. Випуск у вільний обіг вищезазначеного автомобіля здійснено 20.03.2019 за митною декларацією № UА400030/2019/012862 відповідно до частини 7 статті 55 Митного кодексу України (під гарантійні зобов`язання) за вартістю, визначеною вказаним рішенням про коригування митної вартості.

За результатом проведених консультації між органом доходів і зборів та декларантом було обрано метод визначення митної вартості - другорядний - за ціною договору щодо подібних (аналогічних товарів). Митну вартість товару скориговано, виходячи із вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, до рівня 11543,00 Євро.

Разом з відзивом на позов від відповідача також надійшло клопотання, в якому він просить розглянути справу в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін, однак, враховуючи те, що дана справа є незначної складності, а характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання для повного та всебічного встановлення обставин справи, ухвалою від 13.05.2019 відмовив представнику у задоволенні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін.

З`ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог, так і заперечень, та оцінивши докази, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що 11.03.2019 ОСОБА_1 придбав в Федеративній республіці Німеччина легковий автомобіль марки: Volkswagen, модель: Golf, ідентифікаційний номер транспортного засобу (номер кузова/шасі): НОМЕР_1 та сплатив за нього 6800 Євро.

Позивач 19.03.2019 до Хмельницької митниці ДФС подав митну декларацію №UA400030.2019.012791 якою було задекларовано для митного оформлення автомобіль легковий марки Volkswagen, модель: Golf.

Декларантом було визначено митну вартість за основним методом, тобто за ціною контракту в розмірі 6800 Євро при курсі 30,849271, що у національній валюті України становить: 209775,04 грн.

На підтвердження заявленої митної вартості декларантом було надано, наступні документи:

1. Рахунок-фактура (інвойс) від 11.03.2019 з якого вбачається сплата 6800 Євро за автомобіль.

2. Декларація про походження товару.

3. Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів.

4. Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

5. Калькуляція транспортних витрат.

6. Висновок експертного автотоварознавчого дослідження № 1125 від 13.03.19.

7. Договір про надання послуг митного брокера.

8. Паспорт громадянина України.

9. Паспортний документ фізичної особи, що дає право на перетин державного кордону України.

10. Митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів.

Хмельницькою митницею ДФС 19.03.2019 було прийнято рішення про коригування митної вартості № UА400000/2019/001203/2 за другорядним методом - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, а також видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів.

Не погоджуючись із вказаними рішення Хмельницької митниці ДФС, позивач звернувся до осуду з даним позовом.

Досліджуючи спірні правовідносини, суд виходив з наступного.

Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України (далі - МК України) митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено частиною другою статті 52 МК України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частинами 1, 2 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно зі статтею 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині 1 статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 5 статті 54 МК України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно з частиною 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною 6 статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Частинами 2 та 3 статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до частин 4, 5 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Аналіз наведених статей свідчить, що обов`язок доведення митної ціни товару належить позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим силу частини 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Як встановив суд, декларант надав відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені частиною другою статті 53 МК України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин 4, 5 статті 58 МК України.

Крім того, декларантом включено до митної вартості товарів усі необхідні складові, визначено числові значення усіх складових митної вартості товарів, підтверджено та обґрунтовано документально усі складові митної вартості товарів - ціну, що підлягала сплаті за товар, транспортні витрати.

Жодних розбіжностей у документах поданих для митного оформлення не було.

Відповідач під час декларування спірного товару не вказав на документи, зазначені у частині 2 статті 53 МК України, і які подані декларантом при митному оформленні транспортного засобу, в яких наявні розбіжності, ознаки підробки або не містять всіх відомостей на підтвердження числових значень складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена позивачем за автомобіль.

Відповідно до частини 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною 6 статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з частиною 2 статті 5 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою обставиною, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Такий висновок суду відповідає правовій позиції в подібних правовідносинах, викладеній в постановах Верховного Суду від 05.03.2019 по справі №815/143/17, від 09.04.2019 по справі №825/1575/17.

Суд також зазначає, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.02.2019 у справі №805/2713/16-а.

Отже, як встановив суд, позивач - декларант фактично сплатив за автомобіль - 6 800 Євро, що підтверджується відповідними письмовими доказами, які були подані митниці та копії, яких додаються до позовної заяви.

Крім того, право власності на автомобіль перейшло до позивача, про що свідчить технічний паспорт, з якого вбачається, що він перереєстрований в Федеративній республіці Німеччина.

Факт наявності у позивача автомобіля та техпаспорта, а також квитанція про сплату вартості автомобіля від 11.03.2019, свідчать про повну сплату автомобіля за ціною 6800,00 Євро.

На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що вказані декларантом відомості підтверджені документально, а їх достовірність не спростована відомостями від уповноважених органів, зокрема, що видані позивачу документи є фіктивними.

Суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 20.02.2018 по справі №809/1884/16, згідно з якою посилання відповідача на те, що сума, яка зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі), поданому декларантом, не була підтверджена, є безпідставними, оскільки положення статті 53 МК України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару.

Таким чином, відповідач безпідставно визначив митну вартість імпортованого транспортного засобу не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням резервного методу, який застосовано без достатніх на те підстав. Отже, оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач при зверненні до суду з позовом сплатив 3669,00 грн. судового збору, тому такі витрати підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 до Хмельницької митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці ДФС про коригування митної вартості від 19.03.2019 № UA400000/2019/001203/2.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA400030/2019/01299 від 19.03.2019.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 3669 (три тисячі шістсот шістдесят дев`ять) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці ДФС.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 14 червня 2019 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) Відповідач:Хмельницька митниця ДФС (вул. Пілотська, 2, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29001 , код ЄДРПОУ - 39423132) Головуючий суддя В.В. Матущак