Ухвала суду № 82443624, 13.06.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2019 р. Справа № 820/2589/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Єгупенка В.В.,

суддів – Бідонька А.В., Бабаєва А.І.,

за участю секретаря судового засідання – Чайкіної Н.Е.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1 ,

позивача - ОСОБА_2 ,

позивача – ОСОБА_3 О.І.,

позивача - ОСОБА_4 ,

позивача - ОСОБА_5 .,

позивача - ОСОБА_6 ,

позивача - ОСОБА_7 ,

позивача - ОСОБА_8 ,

позивача – ОСОБА_9 ,

позивача – ОСОБА_10 ,

представника позивачів - ОСОБА_11 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду заяву ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_1 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_8 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_4 , ОСОБА_26 , ОСОБА_4 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_2 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_9 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_10 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 про перегляд рішення за виключними обставинами у справі за адміністративним позовом

ОСОБА_12 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_13 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_14 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_15 ( АДРЕСА_4 ; АДРЕСА_5 ), ОСОБА_16 ( АДРЕСА_6 ), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_7 ), ОСОБА_18 ( АДРЕСА_8 ), ОСОБА_19 ( АДРЕСА_9 ; АДРЕСА_10 ), ОСОБА_17 ( АДРЕСА_11 ; АДРЕСА_12 ), ОСОБА_21 ( АДРЕСА_13 ), ОСОБА_20 ( АДРЕСА_14 ), ОСОБА_8 ( АДРЕСА_15 ), ОСОБА_22 ( АДРЕСА_16 ), ОСОБА_23 ( АДРЕСА_17 ; АДРЕСА_18 ; 64660), ОСОБА_55 ( АДРЕСА_19 ), ОСОБА_24 ( АДРЕСА_20 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_21 рн 1 АДРЕСА_22 ; АДРЕСА_18 ; 64641), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_23 ; АДРЕСА_18 ; Лозівського АДРЕСА_18 ; 64631), ОСОБА_26 ( АДРЕСА_24 ), ОСОБА_27 ( АДРЕСА_25 -рн 1 АДРЕСА_26 ), ОСОБА_25 ( АДРЕСА_27 ), ОСОБА_28 ( АДРЕСА_28 ), ОСОБА_29 ( АДРЕСА_25 -рн 2 АДРЕСА_29 ; АДРЕСА_12 ; 64641) ОСОБА_30 ( АДРЕСА_30 ) ОСОБА_2 ( АДРЕСА_31 ), ОСОБА_31 ( АДРЕСА_32 ), ОСОБА_32 ( АДРЕСА_33 ), ОСОБА_56 ( АДРЕСА_34 ), ОСОБА_34 ( АДРЕСА_35 ), ОСОБА_33 ( АДРЕСА_36 ), ОСОБА_9 ( АДРЕСА_37 ; АДРЕСА_38 ), ОСОБА_35 ( АДРЕСА_39 ; АДРЕСА_38 ), ОСОБА_36 ( АДРЕСА_40 ; АДРЕСА_38 ), ОСОБА_37 (м АДРЕСА_41 ), ОСОБА_57 ( АДРЕСА_42 ), ОСОБА_38 ( АДРЕСА_43 ; АДРЕСА_38 ), ОСОБА_6 ( АДРЕСА_44 ), ОСОБА_39 (м- АДРЕСА_45 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_46 ), ОСОБА_40 ( АДРЕСА_47 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_41 ( АДРЕСА_48 ), ОСОБА_42 ( АДРЕСА_14 ), ОСОБА_43 ( АДРЕСА_49 ), ОСОБА_44 ( АДРЕСА_50 ), ОСОБА_45 ( АДРЕСА_51 ), ОСОБА_10 ( АДРЕСА_52 ; АДРЕСА_38 ), ОСОБА_46 ( АДРЕСА_53 ; АДРЕСА_18 ; Лозівського району АДРЕСА_18 ; 64660), ОСОБА_47 ( АДРЕСА_54 ), ОСОБА_48 ( АДРЕСА_55 ), ОСОБА_49 ( АДРЕСА_56 ), ОСОБА_50 ( АДРЕСА_57 ), ОСОБА_51 ( АДРЕСА_58 ), ОСОБА_52 ( АДРЕСА_59 ), ОСОБА_53 ( АДРЕСА_60 ), ОСОБА_54 ( АДРЕСА_61 ) до Лозівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (м-н 4, буд.73,м. Лозова,Лозівський район, Харківська область,64606) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулися до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лозівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області , в якому просять: визнати протиправною бездіяльність Лозівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, яке не провело перерахунок пенсій позивачів, як учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України № 851 від 15.11.2017 року “Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”;зобов`язати Лозівське об`єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області провести з 01.10.2017 року перерахунок та виплату належної позивачам пенсії, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, згідно до пункту 9-1 постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; відповідно до п.п. 1) п.1 статті 371 КАС України звернути до негайного виконання виплату пенсій у межах суми стягнення за один місяць.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.08.2018 вищевказаний адміністративний позов залишено без задоволення.

27.05.2019 до суду надійшла заява про перегляд судового рішення від 03.08.2018 за виключними обставинами, в якій заявники просять суд постановити рішення, яким задовольнити позовні вимоги у справі № 820/2589/18 у повному обсязі.

Підставою для звернення заявників із заявою про перегляд судового рішення за виключними обставинами стало рішення Конституційного Суду України у справі № 3-14/2019(402/19, 1737/19) (№ 1-р(II)/2019) від 25 квітня 2019 року, яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення „дійсної строкової“, яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796–XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю. Словосполучення „дійсної строкової“, що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від

28 лютого 1991 року № 796–XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Суд, заслухавши пояснення заявників та представників сторін, дослідивши та оцінивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, в їх сукупності, проаналізувавши норми законодавства України, а також, надаючи оцінку обставинам, зазначеним у заяві про перегляд рішення суду за виключними обставинами, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачі є учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, перебувають на обліку в Лозівському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Харківської області та отримують пенсії по інвалідності.

Позивачі зверталися до Лозівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області із заявами довільної форми про перерахунок та виплату їм пенсії з 01.10.2017 року, відповідно до положень ч. 3 статті 59 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати та пункту 9-1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011р. № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Листами Лозівське об`єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області позивачам надані відповіді, що згідно матеріалів їх пенсійних справ не вбачається, що під час участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи позивачі проходили дійсну строкову службу, а отже, в Управління відсутні правові підстави для проведення перерахунку згідно ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що не заперечувалося сторонами під час розгляду справи.

З огляду на викладене, спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу протиправності рішення щодо відмови у перерахунку пенсії по інвалідності, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, з 01.10.2017.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.08.2018 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Звертаючись із заявою про перегляд рішення по справі, позивачі просили постановити рішення, яким задовольнити позовні вимоги у справі № 820/2589/18 у повному обсязі.

Частиною 6 ст. 361 КАСУ встановлено, що при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Відмовляючи в задоволенні позову судом у рішенні, що переглядається зазначено, що відповідно до положень ст. 10 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до приміток до вказаної статті, до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов`язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.

Військовослужбовці і призвані на військові збори військовозобов`язані користувались всією повнотою соціально - економічних, політичних та особистих прав і свобод і несли усі обов`язки громадян СРСР, передбачені Конституцією СРСР.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснює Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232 - XII .

Відповідно до ч. 9 ст. 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" щодо військового обов`язку громадяни України поділяються, зокрема, на такі категорії: військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.

За правилами ч. 1 ст. 16 Закону України "Про Збройні Сили України", держава забезпечує соціальний і правовий захист військовослужбовців, резервістів, які виконують обов`язки служби у військовому резерві, та військовозобов`язаних, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, членів їх сімей, працівників Збройних Сил України, а також членів сімей військовослужбовців, резервістів та військовозобов`язаних, які загинули (померли), пропали безвісти, стали інвалідами під час виконання службових обов`язків або постраждали у полоні в ході бойових дій (війни), в умовах надзвичайного стану чи під час виконання службових обов`язків за межами України в порядку військового співробітництва або у складі національного контингенту чи національного персоналу у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки.

Стаття 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” стосується виключно військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Визначені у цій статті умови та підстави призначення пенсії по інвалідності відповідній категорії осіб у Законі України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 01 липня 1992 року № 2532-12 у редакціях: законів України “Про внесення змін до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 05 жовтня 2006 року № 231-V (діяла до 01 жовтня 2017 року) та “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій” від 03.10.2017 № 2148-VIII, що діє з 01.10.2017 без внесення змін до нього.

Частиною 3 ст. 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у редакції Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 05 жовтня 2006 року № 231-V було визначено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п`ятикратного розміру заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.

Таким чином, ч. 3 ст. 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, у редакції, чинній до 01.10.2017, визначено одну категорію осіб, які мали право на обчислення пенсії з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а саме: особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.

Водночас, суд зауважує, що ч. 3 ст. 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, у редакції, чинній з 01.10.2017, передбачено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня відповідного року.

З аналізу наведених норм вбачається, що Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій” розширено перелік категорій осіб, на яких вказана норма розповсюджується, а саме: осіб, які брали участь у інших ядерних аваріях та випробуваннях, а також осіб, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.

Враховуючи вищезазначене, ч. 3 ст. 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачає, що її дія (право на обчислення пенсії по інвалідності за особливою процедурою) поширюється на осіб, які відповідають наступним критеріям:

1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або

2) особа брала участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, або

3) особа брала участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.

Визначене право виникає у зазначених осіб лише за наявності у сукупності трьох умов (розширене тлумачення зазначеної статті без внесення змін до частини третьої статті 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” не допускається):

1) особа має статус особи з інвалідністю;

2) особа отримала статус особи з інвалідністю виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків та у військових навчаннях;

3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.

Враховуючи викладене, ч. 3 ст. 59 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” не містить норм, які можуть викликати неоднозначність у її застосуванні.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного суду в складі Касаційного адміністративного суду від 11.06.2018 по справах №825/1922/18, №820/2589/18, від 08.05.2018 по справі №820/1148/18, прийнятих у порядку ст. 290 КАС України.

Під час розгляду справи встановлено, що позивачі приймали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Однак на момент участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС позивачі не проходив дійсну строкову службу, так ОСОБА_12 проходив дійсну строкову службу згідно військового квитка з 22.11.1975 по 01.11.1975, ОСОБА_13 проходив дійсну строкову службу згідно військового квитка з 29.10.1979 по 12.11.1981, ОСОБА_15 проходив дійсну строкову службу згідно військового квитка з 19.11.1981 по 24.11.1983, ОСОБА_1 проходив дійсну строкову службу згідно військового квитка з 14.11.1979 по 01.12.1981, ОСОБА_18 проходив дійсну строкову службу згідно військового квитка з 10.05.1970 по 20.05.1972, ОСОБА_19 проходив дійсну строкову службу згідно військового квитка з 29.10.1983 по 19.10.1985, ОСОБА_17 проходив дійсну строкову службу згідно військового квитка з 25.04.1983 по 05.06.1985, ОСОБА_21 проходив дійсну строкову службу згідно військового квитка з 09.11.1974 по 25.10.1976, ОСОБА_20 проходив дійсну строкову службу згідно військового квитка з 03.11.1973 по 10.11.1975, ОСОБА_8 проходив дійсну строкову службу згідно військового квитка з 03.11.1973 по 10.11.1975, ОСОБА_58 проходив дійсну строкову службу згідно військового квитка з 09.12.1968 по 21.12.1970, ОСОБА_23 проходив дійсну строкову службу згідно військового квитка з 03.05.1978 по 18.06.1980, ОСОБА_24 проходив дійсну строкову службу згідно військового квитка з 16.06.1967 по 28.11.1969, ОСОБА_4 проходив дійсну строкову службу згідно військового квитка з 01.11.1982 по 30.10.1984 , ОСОБА_4 проходив дійсну строкову службу згідно військового квитка з 22.11.1972 по 16.11.1974 , ОСОБА_26 проходив дійсну строкову службу згідно військового квитка з 10.05.1977 по 07.05.1979, ОСОБА_27 проходив дійсну строкову службу згідно військового квитка з 01.11.1978 по 21.11.1980, ОСОБА_28 проходив дійсну строкову службу згідно військового квитка з 04.11.1983 по 17.12.1985, ОСОБА_25 проходив дійсну строкову службу згідно військового квитка з 11.11.1973 по 13.11.1975, ОСОБА_29 проходив дійсну строкову службу згідно військового квитка з 12.10.1982 по 27.10.1984, ОСОБА_30 проходив дійсну строкову службу згідно військового квитка з14.11.1975 по 13.11.1977, ОСОБА_2 проходив дійсну строкову службу згідно`військового квитка з 27.10.1979 по 25.11.1981, ОСОБА_31 проходив дійсну строкову службу згідно військового квитка з 25.04.1978 по 25.04.1980, ОСОБА_59 проходив дійсну строкову службу згідно військового квитка з 16.04.1981 по 22.04.1983, ОСОБА_56 проходив дійсну строкову службу згідно військового квитка з 16.11.1976 по 28.12.1978, ОСОБА_34 проходив дійсну строкову службу згідно військового квитка з 03.05.1975 по 04.05.1977, ОСОБА_33 проходив дійсну строкову службу згідно військового квитка з 03.10.1973 по 25.03.1981, ОСОБА_9 не проходив дійсну строкову службу, ОСОБА_60 проходив дійсну строкову службу згідно військового квитка з 04.05.1983 по 26.06.1985, ОСОБА_36 проходив дійсну строкову службу згідно військового квитка з 03.05.1976 по 23.05.1978, ОСОБА_37 проходив дійсну строкову службу згідно військового квитка з 13.05.1970 по 08.05.1972 , ОСОБА_57 проходив дійсну строкову службу згідно військового квитка з 16.11.1968 по 28.11.1970, ОСОБА_38 проходив дійсну строкову службу згідно військового квитка з 17,05.1968 по 23.06.1970, ОСОБА_6 проходив дійсну строкову службу згідно військового квитка з 30.09.1983 по 02.02.1986, ОСОБА_39 проходив дійсну строкову службу згідно військового квитка з 05.05.1982 по 23.05.1984, ОСОБА_5 проходив дійсну військову службу згідно військового квитка з 19.10.1979, ОСОБА_7 проходив дійсну строкову службу згідно військового квитка з 12.05.1975 по 05.05.1977, ОСОБА_41 проходив дійсну строкову службу згідно військового квитка з 30.05.1972 по 29.06.1974, ОСОБА_42 проходив дійсну строкову службу згідно військового квитка з 14.11.1973 по 12.11.1975, ОСОБА_43 проходив дійсну строкову службу згідно військового квитка з 11.10.1982 по 20.11.1984, ОСОБА_44 проходив дійсну строкову службу згідно військового квитка з 23.06.1967 по 04.11.1969, ОСОБА_45 проходив дійсну строкову службу згідно військового квитка з 23.11.1970 по 19.12.1972, ОСОБА_10 проходив дійсну строкову службу згідно військового квитка з 30.10.1976 по 24.11.1978, ОСОБА_46 проходив дійсну строкову службу згідно військового квитка з 28.10.1963 по 25.01.1965, ОСОБА_47 проходив дійсну строкову службу згідно військового квитка з 18.04.1983 по 26.04.1985, ОСОБА_48 проходив дійсну строкову службу згідно військового квитка з 09.11.1975 по 29.11.1977, ОСОБА_49 проходив дійсну строкову службу згідно військового квитка з 03.05.1980 по 05.05.1982, ОСОБА_51 проходив дійсну строкову службу згідно військового квитка з 04.05.1977 по 25.04.1979, ОСОБА_52 проходив дійсну строкову службу згідно військового квитка з 15.10.1978 по 23.10.1980, ОСОБА_53 проходила дійсну строкову службу згідно військового квитка з 27.09.1975 по 26.09.1978, ОСОБА_54 проходив дійсну строкову службу згідно військового квитка з 19.11.1973 по 17.12.1975, ОСОБА_14 та ОСОБА_55 не проходили дійсну строкову службу.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що ч.3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не поширюється на правовідносини, пов`язані з призначенням/перерахунком позивачам пенсії.

Зазначена судом у рішенні, що переглядається правова позиція, також викладена Верховним Судом, зокрема, в постановах від 11 грудня 2018 року по справі № 822/1346/18, від 06 березня 2019 року по справі № 2540/2495/18, від 23 квітня 2019 року по справі № 822/1311/18, від 24 квітня 2019 року по справі № 806/1867/18.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, у рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 03.08.2018 суд надав правову оцінку, за якою зазначив, що ч. 3 ст. 59 Закону № 796-XII у редакції, яка змінена Законом України від 03.10.2017 року № 2148-VIII, та застосовується з 01.10.2017 року, розширює випадки, у яких особи отримали інвалідність під час проходження дійсної строкової служби додавши: 1) участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань та 2) участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї. Тому суд не знайшов підстав для висновку про протиправність оскаржуваної відмови у перерахунку пенсії, застосовуючи правовий висновок Верховного Суду, наданий у зв`язку із зверненням судів у порядку ст. 290 Кодексу адміністративного судочинства України з поданням по справі № 820/1148/18 з приводу застосування ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та немає підстав для задоволення позовних вимог.

За правилами п. 1 ч. 5 ст. 361 КАСУ підставою для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

З аналізу вказаної процесуальної норми суд дійшов висновку про те, що переглядаються у зв`язку із виключними обставинами лише ті рішення, які підлягають у встановленому Законом порядку виконанню, яким не є рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.08.2018 у справі № 820/2589/18, позаяк у позові позивачам було відмовлено повністю, виконавчі листи, за правилами КАСУ, позивачам не видавалися. Отже, рішення суду в даному випадку є таким, що виконанню не підлягає, а отже відсутня така ознака для його перегляду, як можливість його виконання в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Крім того, 25.04.2019 року Конституційним Судом України ухвалено рішення у справі № 3-14/2019 (402/19, 1737/19) (№ 1-р(II)/2019), яким вирішено:

1) визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю;

2) словосполучення "дійсної строкової", що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Згідно частин 1 та 2 ст. 152 Конституції України Закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Відповідно до ст. 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 13.07.2017 року № 2136-VIII, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Отже, вимога ч. 3 ст. 59 Закону № 796-XII щодо участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби втратила чинність з 25.04.2019 року.

Таким чином, з урахуванням рішення Конституційним Судом України ухвалено рішення у справі № 3-14/2019 (402/19, 1737/19 (№ 1-р(II)/2019), яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року № 796-XII зі змінами, суд вважає, що позивачі отримали право на перерахунок пенсії по інвалідності, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, з 25.04.2019 року, а не з 01.10.2017 року, як-то вважають позивачі.

Водночас, з підстави втрати чинності словосполучення "дійсної строкової" у ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року № 796-XII задля здійснення відповідного перерахунку та виплати пенсії до органу пенсійного фонду позивачі із відповідною заявою не зверталися, доказів цього матеріали справи не містять, як відмови у такому перерахунку та виплаті. Зазначені обставини не є предметом розгляду у цій справі, рішення за якою переглядається. Така відмова суб`єкта владних повноважень може бути предметом окремого судового оскарження.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно зі ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням принципу змагальності, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі (ст. 9 КАС України), положення Кодексу адміністративного судочинства України передбачають не лише обов`язок суб`єкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч. 2 ст. 77 КАС України), але й обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 77 КАС України).

Приймаючи до уваги викладене вище, суд прийшов до висновку, що заява про перегляд рішення за виключними обставинами не підлягає задоволенню.

За приписами ч. 1 ст. 369 КАСУ у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 248, 250, 256, 294, 368, 369 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_1 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_8 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_4 , ОСОБА_26 , ОСОБА_4 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_2 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_9 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_10 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 про перегляд рішення за виключними обставинами у справі за адміністративним позовом

ОСОБА_12 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_13 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_14 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_15 ( АДРЕСА_4 ; АДРЕСА_5 ), ОСОБА_16 ( АДРЕСА_6 ), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_7 ), ОСОБА_18 ( АДРЕСА_8 ), ОСОБА_19 ( АДРЕСА_9 ; АДРЕСА_10 ), ОСОБА_17 ( АДРЕСА_11 ; п АДРЕСА_17 ; АДРЕСА_12 ), ОСОБА_21 ( АДРЕСА_13 ), ОСОБА_20 ( АДРЕСА_14 ), ОСОБА_8 ( АДРЕСА_15 ), ОСОБА_22 ( АДРЕСА_16 ), ОСОБА_23 ( АДРЕСА_17 ; АДРЕСА_18 ; 64660), ОСОБА_55 ( АДРЕСА_19 ), ОСОБА_24 ( АДРЕСА_20 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_25 -рн 1 АДРЕСА_22 ; АДРЕСА_18 ; 64641), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_23 ; п АДРЕСА_18 ; Лозівського АДРЕСА_18 ; 64631), ОСОБА_26 ( АДРЕСА_24 ), ОСОБА_27 (мк-рн 1 АДРЕСА_26 ), ОСОБА_25 ( АДРЕСА_27 ), ОСОБА_28 ( АДРЕСА_28 ), ОСОБА_29 ( АДРЕСА_62 ; АДРЕСА_12 ; 64641) ОСОБА_30 ( АДРЕСА_30 ) ОСОБА_2 ( АДРЕСА_31 ), ОСОБА_31 ( АДРЕСА_32 ), ОСОБА_32 ( АДРЕСА_33 ), ОСОБА_56 ( АДРЕСА_34 ), ОСОБА_34 ( АДРЕСА_35 ), ОСОБА_33 ( АДРЕСА_36 ), ОСОБА_9 ( АДРЕСА_63 ), ОСОБА_35 ( АДРЕСА_39 ; АДРЕСА_38 ), ОСОБА_36 ( АДРЕСА_40 ; АДРЕСА_38 ), ОСОБА_37 (м- АДРЕСА_41 ), ОСОБА_57 ( АДРЕСА_42 ), ОСОБА_38 ( АДРЕСА_43 ; АДРЕСА_38 ), ОСОБА_6 ( АДРЕСА_44 ), ОСОБА_39 (м- АДРЕСА_45 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_46 ), ОСОБА_40 ( АДРЕСА_47 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_41 ( АДРЕСА_48 ), ОСОБА_42 ( АДРЕСА_64 ; АДРЕСА_38 ), ОСОБА_43 ( АДРЕСА_49 ), ОСОБА_44 ( АДРЕСА_50 ), ОСОБА_45 ( АДРЕСА_51 ), ОСОБА_10 ( АДРЕСА_65 ), ОСОБА_46 ( АДРЕСА_53 ; АДРЕСА_18 ; Лозівського АДРЕСА_18 ; 64660), ОСОБА_47 ( АДРЕСА_54 ), ОСОБА_48 ( АДРЕСА_55 ), ОСОБА_49 ( АДРЕСА_56 ), ОСОБА_50 ( АДРЕСА_57 ), ОСОБА_51 ( АДРЕСА_58 ), ОСОБА_52 ( АДРЕСА_59 ), ОСОБА_53 ( АДРЕСА_60 ), ОСОБА_54 ( АДРЕСА_61 ) до Лозівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (м-н 4, буд.73,м. Лозова,Лозівський район, Харківська область,64606) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 18.06.2019.

Головуючий В.В. Єгупенко

Судді А.В. Бідонько

А.І. Бабаєв