Рішення № 82440912, 12.06.2019, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/2114/19

Провадження № 2/0274/1568/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2019 р. м. Бердичів

БЕРДИЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

в складі: головуючого судді Хуторної І.Ю.,

з участю секретаря судового засідання Соломянюк Л.О.,

позивачки ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бердичева Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів, -

в с т а н о в и в:

08 квітня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом. Просить розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 , який зареєстрований 24 квітня 2015 року, з тих підстав, що сімейне життя у них не склалось через різні погляди на шлюб та сім`ю, втрату почуття любові, поваги, дружби. З вересня 2018 року сімейні відносини між ними припинені. Просить також стягнути з відповідача аліменти на малолітню дочку ОСОБА_3 , в розмірі 2500 грн, з тих підстав, що вона сама не має можливості забезпечити в повній мірі дитину всім необхідним. Дитина потребує здорового харчування, одягу, лікування, для чого потрібні значні кошти.

Відповідач до суду спрямував відзив у якому не заперечив проти розірвання шлюбу, позов в частині стягнення аліментів визнав частково. Погоджується сплачувати 1000 гривень аліментів щомісячно, оскільки не працює та надавав добровільно кошти на дитину навіть після того як з позивачкою стали проживати окремо.

У судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги, в частині стягнення аліментів пояснила, що відповідач добровільно надавав кошти на утриманні дочки у розмірі 2000-3000 грн щомісячно по травень місяць 2019 року включно. Однак вказав, що після розірвання шлюбу аліменти сплачувати не буде. Вважає, що відповідач має можливість сплачувати аліменти у розмірі 2500 грн щомісячно, оскільки в такому розмірі в середньому він надавав допомогу добровільно. Він працює, не має інших утриманців, не хворіє. Дитина відвідує дитячий садочок, за харчування вона сплачує більше 500 грн на місяць. В подальшому потрібно буде оплачувати гуртки дитині. Вона має невеликі доходи та окрім того, що сама утримує дитину, ще оплачує комунальні послуги.

Відповідач в судове засідання не з`явився, спрямував заяву про розгляд справи за його відсутності, підтримав відзив.

Дослідивши докази, суд доходить висновку про часткове задоволення позову з таких підстав.

Судом встановлено, що 24 квітня 2015 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрували шлюб у відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Бердичеву РС Бердичівського міськрайонного управління юстиції у Житомирській області, актовий запис № 164 ( а.с.5).

Сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( а.с. 8), яка відповідно до довідки про склад сім`ї проживає з позивачкою ( а.с. 46).

Відповідно до частини першої статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки ти чоловіка до шлюбу не допускається.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з сторін, що мають істотне значення (частина друга статті 112 СК України).

Оскільки подружнє життя у сторін розладналося, вони спільно не проживають, не бажають зберігати шлюб, про що свідчать їх заяви, суд доходить висновку, що збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам. За таких обставин шлюб слід розірвати.

Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року N 789-XII та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За положеннями статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов`язанні утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

Згідно з частинами першою-третьою статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Оскільки між сторонами не досягнуто згоди щодо утримання батьком дитини, наявні підстави для стягнення аліментів з відповідача на утримання дочки.

Частиною 1 ст.184 СК України встановлено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Позивачка просила стягувати аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 2500 грн.

Визначаючи розмір аліментів, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2019 рік» прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років складає: 01 січня 2019 дo 30 червня - 1626 грн., з 01 липня дo 30 листопада 1699 грн., з 01 грудня - 1779 грн.

Оскільки відповідач не має осіб, яких він за законом має утримувати, до травня 2019 року добровільно надавав допомогу дитині в розмірі не менше 2000 грн на місяць ( а.с. 24-39), з огляду на вік дитини, відвідування нею дошкільного навчального закладу, зважаючи на розмір доходів позивачки ( а.с. 49), та її витрати по сплаті комунальних послуг, оплату за харчування дитини у ДНЗ ( а.с. 47, 48, 50), суд вважає за можливе визначити розмір аліментів, що дорівнює прожитковому мінімуму для дитини відповідного віку - 1700 гривень на місяць.

Такий розмір аліментів складатиме мінімальну суму, необхідну для забезпечення дитини всім необхідним, зважаючи право дитини на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, а також з огляду можливість утримувати дитину матір`ю.

Аліменти слід стягувати, починаючи з 01 червня 2019 року, оскільки до цієї дати відповідачем кошти позивачці надавалися добровільно.

Відповідно до положень ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки слід стягнути 768,4 грн витрат по сплаті судового збору та користь держави судовий збір в розмірі 768 грн 40 коп. ( за вимогу про стягнення аліментів, оскільки позивачки від сплати звільнена).

Оскільки суду не надано доказів, що спір виник з приводу неправильних дій позивачки, відсутні підстави, передбачені ч.9 ст. 141 ЦПК для покладення на позивачку судових витрат.

Керуючись ст.ст. 141, 263-265, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Шлюб, зареєстрований 24 квітня 2015 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Бердичеву реєстраційної служби Бердичівського міськрайонного управління юстиції Житомирської області між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , актовий запис № 164- розірвати.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти на дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі 1700 гривень щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01.06.2019, до повноліття дочки.

У задоволенні решти позову відмовити.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 768,4 грн витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 768 грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення повного тексту до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд Житомрської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2

Повний текст рішення суду виготовлено 14.06.2019

Суддя І.Ю. Хуторна