Рішення № 8243872, 03.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/72203.12.09 За позовомДержавної інноваційної фінансово-кредитної установи До           Товариства з обмеженою відповідальністю «КБ Вертикаль»

Простягнення 477233,42 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача          Свідерська Г.В., Свириденко В.А.

Від відповідача          не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Вертикаль»356712,32 грн. відсотків за користування кредитними коштами, 105840,69 грн. пені, 14680,41 грн. 3% річних, а всього 477233,42 грн. заборгованості за рахунок заставленого майна згідно договору застави від 13.11.2007р.

Відповідач Ухвали суду не виконав. Письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог не надав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду, про час і місце його проведення.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило

Таким чином, відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23.10.2007 між Державною інноваційною фінансово-кредитною установою (Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КБ «Вертикаль»(Позичальник) укладено Кредитний договір № 07-006/К.

Відповідно до пункту 1.1. договору, Кредитор на підставі протоколу конкурсної комісії від 10 жовтня 2007 року № 8 за умови надходження грошових коштів від Державного агентства України з інвестицій та інновацій за кодом програмної класифікації видатків 6241050 “Надання кредитів на реалізацію інвестиційних та інноваційних проектів у галузях економіки, у першу чергу з впровадження передових енергозберігаючих технологій та технологій з виробництва альтернативних джерел палива” зобов’язувався в порядку та на умовах, визначених Договором та чинним законодавством України, надати Позичальнику кредит в сумі 30 000000,00 грн.

Пунктом 2.1 Кредитного договору передбачено, що Позичальник за користування кредитом зобов’язувався сплачувати Кредитору 7% річних. Відсотки нараховуються на залишок заборгованості по кредиту. Сплата відсотків за користування кредитом здійснюється щомісячно, у строки та в розмірах, що передбачені Графіком повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом.

Позичальник здійснює повернення кредиту Кредитору щомісячно у строки та в розмірах, що передбачені Графіком повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом (пункт 2.2 Кредитного договору).

Якщо останній день строку погашення кредиту та сплати відсотків за користування ним, згідно з Договором, припадає на день, що не є банківським днем, то погашення кредиту та сплата відсотків за користування ним переноситься на наступний банківський день (пункт 2.3 Кредитного договору).

Згідно з пунктом 5.4 Кредитного договору Позичальник зобов’язувався заборгованість по відсотках за користування кредитом та неустойки погашати на розрахунковий рахунок № 265050011061 у ЗАТ “Український банк реконструкції та розвитку” м. Київ, МФО 380883, код ЄДРПОУ 00041467. Усі погашення за Договором здійснювати в гривнях без зустрічних вимог та претензій, добровільно і повністю без відрахувань на будь-які чи за рахунок будь-яких існуючих та тих, що будуть запроваджені в майбутньому податків, відрахувань та утримань, і всіх зобов'язань стосовно цього.

Відповідно до пункту 5.5 Кредитного договору Позичальник повинен сплачувати відсотки за користування кредитом, які нараховуються на залишок заборгованості по кредиту. Такі відсотки за користування кредитом нараховуються за фактичну кількість днів у періоді (місяці), виходячи з розрахунку 365 (366) днів у році і сплачуються у строки, вказані в Графіку повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом.

Пунктом 5.6 Кредитного договору передбачено, що Позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити усі нараховані відсотки за користування ним в строк, але в будь-якому випадку не пізніше кінцевого терміну передбаченого Графіком повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Кредитора.

Керуючись пунктом 12.8 Кредитного договору позивач та відповідач 14.11.2007 уклали додаткову угоду № 2 до Кредитного договору, відповідно до якої визначили Графік повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, а також передбачили, що нарахування відсотків розпочинається з 14.11.2007, а їх сплата –з 30.11.2007.

На виконання умов Кредитного договору позивач 14.11.2007 перерахував відповідачу на обумовлений у цьому Договорі рахунок 30000000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 28 від 14.11.2007.

Відповідач у порушення пунктів 2.2, 5.5, 5.6, Додаткової угоди № 2 свої зобов’язання щодо сплати у встановлені строки відсотків нарахованих за липень –серпень 2009 р. не виконав.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суду міста Києва від 01.10.2008 у справі № 50/191 за позовом Установи до Товариства про стягнення 171951,15 грн. позов було задоволено повністю, та, зокрема, стягнуто 538158.07 грн. заборгованості за відсотками за користування кредитом, а рішенням Господарського суду міста Києва від 24.03.2009 у справі № 33/82 за позовом Установи до Товариства про стягнення 831804,44 грн. позов було задоволено частково, та, зокрема, стягнуто з Товариства 1028982,83 грн. заборгованості за відсотками за користування кредитом.

Крім того рішенням Господарського суду міста Києва від 12.08.2009р. по справі № 34/364 стягнуто з відповідача 701917,80 грн. заборгованості за відсотками за користування кредитом нарахованих за період з 01.03.2009р. по 30.06.2009р.

Зазначені рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку в частині стягнення сум відсотків за користування кредитом не оскаржувались, та набрали законної сили.

Відповідно до частини 2 статті 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, згідно з зазначеними рішеннями судів з відповідача стягнута заборгованість за відсотками у сумі 2269 058,70 грн. (1028982,83 грн. + 538158.07 грн. + 701917,80 грн.).

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 2.1 Кредитного договору передбачено, що Позичальник за користування кредитом зобов’язувався сплачувати Кредитору 7% річних. Відсотки нараховуються на залишок заборгованості по кредиту. Сплата відсотків за користування кредитом здійснюється щомісячно, у строки та в розмірах, що передбачені Графіком повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом.

Як убачається з встановленого у Додатковій угоді № 2 Графіка сплати відсотків, відповідач зобов’язувався сплатити відсотки нараховані за період:

-          з 01.07.2009 до 31.07.2009 у сумі 178356,16 грн. у строк до 31.07.2009

-          з 01.08.2009 до 31.08.2009 у сумі 178356,16 грн. у строк до 31.08.2009.

Проте, відповідач у порушення вище зазначених норм, вказаного Графіку та умов Кредитного договору свого зобов’язання щодо своєчасної сплати відсотків за користування кредитом не виконав.

Факт наявності у відповідача заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитом за 01.07.2009 по 31.08.2009р. у сумі 356712,32 грн. позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований.

Відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача відсотків за користування кредитом нарахованих за період з 01.07.2009 до 31.08.2009 є законною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 статті 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені) за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Згідно з пунктом 5.8 Кредитного договору у разі порушення строків сплати відсотків по кредиту, Позичальник повинен сплатити Кредитору пеню. Пеня нараховується на несвоєчасно погашені відсотки за користування кредитом за фактичну кількість прострочених днів, виходячи з розрахунку 365 (366) днів у році, починаючи з визначеної Графіком повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом дати погашення і до дати повного погашення цих відсотків, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такої заборгованості.

Отже, порушення відповідачем строків передбачених п. 5.8 Договору, є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Тому, Позивачем також правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Таким чином, за прострочення терміну платежу з відповідача належить стягнути пеню у сумі 105840,69 грн.відповіднго до розрахунку позивача.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Тому також, підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача, відповідно до статті 625 ЦК України, 3% річних у сумі 14680,41 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “КБ Вертикаль”(03164, м. Київ, проспект Палладіна,18/30, кв. 331, ідентифікаційний код 32665253) на користь Державної інноваційної фінансово-кредитної установи (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 65-Б, ідентифікаційний код 00041467) 356 712 (триста п’ятдесят шість тисяч сімсот дванадцять) грн. 32 коп. заборгованості за відсотками за користування кредитом нарахованих за період з 01.07.2009 по 31.08.2009, 105 840 (сто п’ять тисяч вісімсот сорок) грн. 69 коп. пені, 14680 (чотирнадцять тисяч шістсот вісімдесят) грн.. 41 коп. 3% річних, 4772 (чотири тисячі сімсот сімдесят дві) грн.. 33 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його підписання.

Суддя                                                                                                     І.І.Борисенко

Дата підписання рішення: 31.12.2009р