Вирок № 82438715, 14.06.2019, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 1-кп/742/134/19

Єдиний унікальний № 729/901/16-к

ВИРОК

Іменем України

14 червня 2019 року м. Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі колегії суддів:

головуючого судді Бездідько В.М. ,

суддів Циганко М.О., Павлова В.Г.

при секретарі Шептун В.В., Тищенко О.М.,

за участю прокурора Бережняка В.В.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 захисників Даніч О.С., Яковлев А.Л., Подалюка В.О., Ткаченко Н.М.

перекладача Салманов М.У.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Прилуки кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016270080000106 від 24 лютого 2016 року, по обвинуваченню

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Баку, Азербайджанської Республіки, громадянина Азербайджанської Республіки, азербайджанця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , Азербайджанської республіки Насімінського району, не працюючого, на території України не судимого,

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Гянджя, Азербайджанської Республіки, громадянина Азербайджанської Республіки, азербайджанця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не працюючого, раніше судимого 13 квітня 2017 року Бобровицьким районним судом Чернігівської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі,

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Мокрець, Броварського район, Київської області, українця, громадянина України, зареєстрованого по АДРЕСА_3 , не працюючого, раніше не судимого,

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця с. Мокрець, Броварського району Київської області, українця, громадянина України, зареєстрованого по АДРЕСА_4 , не працюючого, одруженого, маючого двох неповнолітніх дітей, раніше судимого: 13.08.2014 року Козелецьким районним судом Чернігівської області за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік 1 місяць звільнений від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 1 рік 1 місяць; 16.09.2014 року Броварським міськрайонним судом Київської області за ч. 2 ст. 186 КК України до позбавлення волі строком на 5 років звільнений від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 3 роки,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, п.п. 6,12 ч. 2 ст. 115 КК України.

в с т а н о в и в:

Органами досудового розслідування пред"явлено обвинувачення про те, що 23 лютого 2016 року, у вечірній час, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вступили у злочинну змову, спрямовану на вчинення нападу з метою заволодіння майном ОСОБА_5 .

24 лютого 2016 року, приблизно о 01 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , доводячи злочинний умисел групи до кінця, взявши з собою дерев`яну биту, прибули до господарства ОСОБА_5 , розташованого за адресою: АДРЕСА_5 , де шляхом пошкодження віконного скла проникли до приміщення будинку та умисно, з метою заволодіння чужим майном, вчинили напад на останню.

У ході нападу на ОСОБА_5 , поєднаного з насильством, небезпечним для життя та здоров`я потерпілої, з метою заподіяння їй смерті з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 умисно руками, ногами, дерев`яною битою та праскою почергово завдали не менше п`ятнадцяти-двадцяти ударів по голові, обличчю, тулубу та кінцівках ОСОБА_5 , чим заподіяли останній тілесні ушкодження у вигляді суцільного крововиливу та чотирьох саден в області обличчя, трьох забійних ран потиличної області голови, відкритої черепно-мозкової травми, багатоуламкового перелому кісток склепіння черепа з локалізацією в лівій лобно-скронево-потилично-тімяній ділянці з розповсюдженням на основу черепа з крововиливом під тверду мозкову оболонку правої півкулі, плямистими та суцільними крововиливами в м`які мозкові оболонки склепіння мозку та забоями головного мозку в правій скроневій долі; закритої травми грудної клітки, чотирьох крововиливів в область грудної клітки, множинних переломів ребер з обох боків прямого та непрямого характеру, крововиливів в області лівого плеча та лівої сідниці, та саден в області лівого стегна та лівої гомілки, які за ознакою небезпеки для життя відносяться до тяжких тілесних ушкоджень. Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_5 померла на місці події.

Доводячи корисливий мотив групи до кінця, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обшукали будинок та господарські будівлі та заволоділи грошима в сумі 8000 гривень та мобільним телефоном невстановленої моделі, який для потерпілої не становить матеріальної цінності, що належали ОСОБА_5 .

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину не визнав та надав покази, а саме, що до України він приїхав на відпочинок до своїх друзів. В той період він захворів та перебував в лікарні. З лікарні він повернувся до готелю м. Бровари де проживав. 23.02.2016 року, у вечірній час, до нього приїхали хлопці та він поїхав разом із ними. В машині він весь час спав, тому що був хворий. Коли вони повернулися він побачив, що повернулися вони до того готелю звідки поїхали. Проте, що відбувалось за весь час поїздки та те , що відбувалося в с.Рудьківка він не знає, оскільки спав. В подіях що відбувалися він не брав участі, в матеріалах справи маються відеозйомки з різних камер спостереження, в тому числі, з камери спостереження, що знаходилась на заправці де вони зупинялися, в усіх цих відео його не було зафіксовано, оскільки він увесь час спав у машині. Коли хлопці брали його із собою він їздив із ними лише прогулятися та посидіти у кафе. В той день він себе погано почував і поїхав з хлопцями лише щоб прогулятися. Цивільний позов заявлений ОСОБА_6 не визнав в повному обсязі.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину визнав частково, а саме у тому, що мав намір вкрасти гроші, але не вбивати та надав наступні покази, що на передодні ОСОБА_4 сказав, що йому потрібно віддати борг 8000 грн. Він сказав ОСОБА_4 щоб він відвіз їх у с.Рудьківку і він візьме гроші та віддасть борг. ОСОБА_1 та ОСОБА_4 не знали, що вони поїдуть на крадіжку, про крадіжку знав тільки ОСОБА_3 . По дорозі в с.Рудьківка вони заїхали до торгівельного центру, там він купив скоч, перчатки та маску, на будь який випадок. Дані речі він поклав у машину на заднє сидіння машини. Коли вони під`їжджали до с.Рудьківка у них загрузла машина. Вони її витягли та залишили біля села. ОСОБА_1 у цей час спав, так він себе погано почував, ОСОБА_4 теж залишився у машині, а він разом з ОСОБА_3 пішли на крадіжку. Зайшовши на територію господарства не змогли відкрити двері до веранди в будинку, у зв"язку з чим витягнули скло, щоб потрапити в середену. Після того, як витягнули скло відчинили двері та зайшли, проте там були ще одні двері. Після того як вони не змогли зайти в хату вони вийшли на двір та ОСОБА_3 підійшов до вікна. Хто був у середині будинку чи чоловік чи жінка він не бачив. ОСОБА_3 взяв у руки доску та розбив вікно. Через робите вікно ОСОБА_3 заліз до будинку. Через 2-3 хвилини він підійшов до хвіртки подивитися чи нікого не має та повернувся до будинку і теж заліз до будинку через вікно та порізав праву руку об розбите скло, в результаті чого пішла кров. Залізши до будинку побачив на підлозі кров. В цей час чув розмову ОСОБА_3 та з ким він розмовляв не бачив. Він шукав гроші. Господарка будинку сказала ОСОБА_3 , що гроші знаходяться в погребі і він пішов до погребу, а ОСОБА_3 залишився у будинку. Грошей у погребі він не знайшов та повернувся до будинку. Коли повернувся назад до будинку ОСОБА_3 сказав шукати гроші в іншій кімнаті. У шафі він знайшов гроші 8000 грн. і сказав ОСОБА_3 , що потрібно йти. І він пішов через вікно із хати та повернувся до машини та сказав ОСОБА_4 , що гроші в нього є і сам відвіз борг. ОСОБА_4 сказав, що гроші він позичив. Маски вони вдягали для того щоб не бачили сусіди, а скоч хотіли використати для того, щоб зафіксувати двері, щоб ніхто не зайшов у будинок. Проте, що відбувалося у кімнаті будинку не бачив та не чув криків потерпілої. Цивільний позов заявлений ОСОБА_6 визнав частково.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчинені злочину не визнав та надав наступні покази, що вирішив із Ісаєвим зайнятися маленьким бізнесом, на який позичили у борг гроші. Проте нічого у них із бізнесом не вийшло та їм потрібно було віддати борг у визначений термін.

23.02.2016 року він подзвонив до ОСОБА_2 та сказав йому, що потрібно віддати позичені гроші. Той погодився та сказав щоб він відвіз його до м.Бобровиці, де проживає його дядько та він у нього позиче гроші. На що він погодився. Він приїхав із ОСОБА_3 до готелю «Круїз» в м.Бровари, де проживав ОСОБА_2 та ОСОБА_1. Зайшли до номеру посиділи, випили чаю та вийшли на двір. Потім сіли у машину та поїхали. У машині були ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та він. По дорозі ОСОБА_2 попросив його зупинитися біля аптеки та терміналу, зайти купити ліки. ОСОБА_2 позичив у нього 200 грн. та він пішов до аптеки. З аптеки він вийшов із маленьким пакетом, що було у ньому він не бачив. Після того вони зупинилися біля заправки при виїзді із м. Броварів напроти терміналу. Поки він буде заправляти машину ОСОБА_2 сказав, що вийде до терміналу, який знаходився біля 100 метрів від заправки. Він заправив машину, від`їхав від заправки, зачекав ОСОБА_2 та потім вони поїхали далі. Їхали вони у бік Чернігівської області та по дорозі у них щось сталося із колесом. Коли зупинилися та побачили, що у машини відкрутилося переднє колесо. Так як нічим було прикрутити колесо, він дістав із машини маленьку битку, яку він придбав як сувенір у Житомирі та яка постійно знаходилась у нього у машині. Даною биткою він намагався забити болти колеса машини. Від ударів на биткі залишалися сліди. Так як не можливо було прикрутити колесо, вони зупинили іншу машину, попросили ключ у чоловіка та прикрутили колесо. Коли прикрутили колесо поїхали до Бобровиці, куди їхали він не знає, бо ОСОБА_2 йому показував дорогу куди їхати. Їхали вони по асфальту, а потім звернули на ґрунтову дорогу. Так як було мокро на ґрунтовій дорозі, вони загрузи. Він попросив ОСОБА_3 та ОСОБА_2 витягнути машину. Коли витягнули машину, він виїхав на асфальт, а ОСОБА_3 та ОСОБА_2 пішли в сторону села. Що із собою вони взяли він не бачив. Він залишився у машині розмовляти по телефону із своєю дружино. У машині залишився ще ОСОБА_1. У весь час поки не було ОСОБА_2 та ОСОБА_3 він розмовляв по телефону із дружиною. Через хвилин 15-10 перший прийшов ОСОБА_2 , потім прийшов ОСОБА_3 . Вони всі сіли в машину, включили музику та поїхали. Про що розмовляли ОСОБА_2 та ОСОБА_3 він не чув. Зупинилися вони на заправці «Маршал», щоб купити кофе та запитав у ОСОБА_1 , чи потрібно йому щось, бо у нього була температура та він спав у машині. На що він відповів, що не потрібно. Потім він запитав у ОСОБА_2 чи позичив він гроші, той сказав, що так і він сам віддасть борг. Десь біля 4 години ранку він відвіз їх до готелю , а сам поїхав до дому. Десь через два дні він поїхав в м.Ніжин та по дорозі йому подзвонила дівчина ОСОБА_2 та повідомила, що ОСОБА_2 шукає адвокат. Він запитав що сталося, вона відповіла що сталося вбивство. Він попросив номер телефону адвоката та подзвонив до нього і той повідомив, що у Чернігівській області сталося вбивство, а ОСОБА_2 затримали та тримають в райвідділі. Десь близько 18 години він приїхав до райвідділу, бо адвокат йому повідомив, що він теж причетний до злочину. В райвідділі він залишився щоб надати пояснення. Коли написав пояснення він залишився ночувати у відділі. Десь близько 2-3 годині ночі працівники поліції попросили його проїхати до його машини. Машина знаходилась на техстанції. З машини працівники поліції вилучили битку, а вранці у нього було вилучено його мобільний телефон та пізніше він був затриманий. Цивільний позов заявлений ОСОБА_6 не визнав в повному обсязі.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вичинені злочину визнав повністю та надав покази, що зранку до нього подзвонив ОСОБА_4 та сказав, що потрібно поговорити . Приїхавши до ОСОБА_4 вони розмовляли за гроші, які вони позичали та які потрібно віддати. У вечері вони поїхали до ОСОБА_2 розмовляли із ним та ОСОБА_2 сказав, що потрібно поїхати на село Рудьківку, та запропонував йому поїхати із ними. Він знав, що він з ОСОБА_2 їде на крадіжку. ОСОБА_4 та ОСОБА_1 про це нічого не знали. В машину сіли ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та він і вони поїхали. По дорозі вони заїжджали до аптеки та ОСОБА_2 заходив купував рукавички, маски та скоч, а на заправці заходив до терміналу. По дорозі десь три рази у них відкручувалось колесо та вони зупинялися, щоб його відремонтувати. Прикручували колесо маленькою биткою, яка була у ОСОБА_4 в машині. Потім під`їхали до села звернули на ґрунтову дорогу та у них застрягла машина. Вони витягнули машину та виїхали на дорогу. У машині залишилися ОСОБА_1 та ОСОБА_4 Він та ОСОБА_2 пішли до села. Коли вони прийшли з ОСОБА_2 у двір одягнули маски та рукавички. У дворі було темно. Двері будинку були зачинені та вони намагалися витягнути скло у веранді. Після того, як витягнули скло відчинили двері та зайшли, проте там були ще одні двері. Після того як вони не змогли зайти в хату вони вийшли на двір, він підійшов до вікна, подивився, що було темно у вікні, потім знайшов дерев`яний брусок та кинув його у вікно та розбив його. Через розбите вікно він заліз у хату та побачив, що на підлозі лежить жінка з розбитою головою. Він зрозумів, що коли кидав брусок жінка стояла під вікном та брусок потрапив по ній та розбив їй голову. Він злякався. Через пару хвилин через вікно заліз ОСОБА_2 Потерпіла лежала на підлозі та у неї з голови текла кров. Він підійшов до неї за запитав де лежать гроші. Вона відповіла, що у погребі. Він сказав ОСОБА_2 , щоб той шукав гроші у погребі, а сам залишився та розмовляв із потерпілою. Коли ОСОБА_2 повернувся, він сказав, що грошей в поргебі не знайшов. Він сказав йому, щоб той шукав гроші в іншій кімнаті. Під час розмови із потерпілою він десь три, чотири рази її вдарив по ребрам та ногам. Потім ОСОБА_2 сказав, що знайшов гроші та повернувся до машини. У цей час потерпіла встала, а він її штовхнув та вона впала, після чого він пішов із будинку. Коли виходив із будинку потерпіла ще кричала та була жива. Прийшов до машини та вони із хлопцями поїхали. Цивільний позов заявлений ОСОБА_6 визнав в повному обсязі.

Обвинувачення обгрунтоване наступними доказами;

- протоколом огляду місця події від 24 лютого 2016 року з схемою та фотоілюстративною таблицею до нього, а саме господарства АДРЕСА_5 . У ході проведення детального огляду у присутності понятих було виявлено, що в будинку вибито вікно, всередині та зовні біля вікна мається бите скло, в будинку та біля нього виявлені сліди взуття, в будинку при вході біля порогу в приміщення № 2 виявлено труп жіночої статі, на якому маються численні тілесні ушкодження, поряд з трупом в області голови виявлено утюг зі сладами крові; в кімнатах будинку та на окремих речах маються сліди темно-червоного кольору, схожі на кров; в будинку порушений звичайний стан речей; під час проведення вказаної слідчої дії були виявлені та вилучені певні речі, про що детально описано в протоколі (а.с. 29-57, т. 3);

- протоколом огляду від 24 лютого 2016 року з фотоілюстративною таблицею до нього, який проводився в приміщенні моргу Бобровицької центральної районної лікарні; предметом огляду був труп ОСОБА_5 , на якому маються численні тілесні ушкодження, переважно в області голови, та які детально і послідовно описані в протоколі (а.с. 58-65, т. 3);

- протоколом огляду місця події від 03 березня 2016 року з фотоілюстративною таблицею до нього, а саме гаражу в АДРЕСА_7 . . У ході проведення детального огляду у присутності понятих було виявлено, що на момент огляду в гаражі знаходився автомобіль Део Нексія д.н.з. НОМЕР_1 , який на праві користування належить ОСОБА_4 ; в автомобілі під переднім пасажирським сидінням виявлено предмет, зовні схожий на биту, на якому маються пошкодження у вигляді ударів і один потьок темно-бурого кольору, зовні схожий на кров (а.с. 68-73, т. 3);

- протоколом огляду предметів від 09 липня 2016 року, а саме оптичного диску, на якому зафіксована інформація, зокрема, про те, що мобільний телефон з номером НОМЕР_2 (який належить ОСОБА_1 та був у нього вилучений під час затримання) виходив на зв`язок о 01,31 год. 24 лютого 2016 року в АДРЕСА_8 (а.с. 141-142, т. 3);

- протоколами про результати здійснення негласної слідчої (розшукової) дії від 28 червня 2016 року та аудіоносіями, на яких зафіксовано результати вказаних дій, проведених відносно ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 (а.с. 143-145, т. 3);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 03 березня 2016 року та оптичним диском до нього з відеозаписом переглянутим в судовому засіданні, відповідно до яких ОСОБА_3 розповідав та показував в присутності понятих про те, що 23 лютого 2016 року приблизно о 22 год. вони поїхали в сторону Бобровиці, маючи намір пограбувати бабусю. Ролі ними були розподілені по дорозі і він повинен був стояти "на шухері". Вдягнувши маски та рукавиці, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 пішли до будинку, а він залишився стояти "на шухері". Він до них приєднався тоді, коли хлопці вже були в будинку, баба на той момент була жива, але гроші певний період часу вони не могли знайти, тому він, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 наносили бабі удари, щоб з`ясувати де знаходяться гроші. Особисто він наносив удари битою в область ніг, ОСОБА_2 також наносив удари битою, так само як і ОСОБА_1 , ОСОБА_25 удари бабі не наносив. До того як хлопці розбили вікно, ОСОБА_25 пішов в машину, проте потім повернувся. Шукали вони кошти не лише в будинку, а і в сараї, погребі. Шукали всі разом. (а.с. 112-120, т. 3).

- протоколом проведення слідчого експерименту від 02 березня 2016 року та оптичному диску до нього з відеозаписом переглянутим в судовому засіданні, відповідно до яких ОСОБА_2 розповідав та показував в присутності понятих про те, що він ОСОБА_25 повинен був гроші, тому запропонував пограбувати потерпілу, але одразу сказав, що він до будинку не піде і його роль полягала в тому, що він буде стояти біля дверей. Залишивши машину марки Део, на якій вони приїхали, поодаль від будинку потерпілої, вони пішли. Він залишився біля воріт, а ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_25 пішли до будинку. Хлопці до будинку потрапили через розбите скло. Потім він до них приєднався. ОСОБА_1 стало погано і він допоміг йому вилізти через вікно. Потерпілу він взагалі не бачив. В будинку перебували приблизно одну годину. Гроші також шукали в погребі, який відкрили за допомогою ключа, який приніс ОСОБА_4 (а.с. 92-101, т. 3);

- дослідженими в судовому засіданні речовими доказами .

- висновком судово-медичної експертизи № 13 від 24 лютого 2016 року відповідно до якого при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження у вигляді суцільного крововиливу та 4-х саден в області обличчя, 3-х забійних ран потиличної області голови, відкритої черепно-мозкової травми, багато уламкового перелому кісток склепіння черепа з локалізацією в лівій лобно-скронево-потилично-тім`яній ділянці з розповсюдженням на основу черепа з крововиливом під тверду мозкову оболонку правої півкулі, плямистими та суцільними крововиливами в м`які мозкові оболонки склепіння мозку та забоями головного мозку в правій скроневій долі; закритої травми грудної клітки, 4-х крововиливів в області грудної клітки, множинних переломів ребер з обох боків прямого та непрямого характеру, крововиливів в області лівого плеча та лівої сідниці та саден в області лівого стегна та лівої гомілки, які виникли від дії тупих предметів по механізму ударів, тертя та стискання, могли виникнути при нанесенні ударів руками, ногами (праска на дослідження не надавалася) та мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. Безпосередньою причиною смерті ОСОБА_5 стала відкрита черепно-мозкова травма, що підтверджується морфологічними ознаками цієї травми (наявністю багато уламкового перелому кісток склепіння черепа з локалізацією в лівій лобно-скронево-потилично-тім`яній ділянці з розповсюдженням на основу черепа з крововиливом під тверду мозкову оболонку правої півкулі, плямистими та суцільними крововиливами в м`які мозкові оболонки склепіння мозку та забоями головного мозку в правій скроневій долі) в поєднанні з ознаками швидкої смерті. Розповсюдженість тілесних ушкоджень на тілі потерпілої свідчить про те, що в момент нанесення тілесних ушкоджень положення її та взаєморозташування з нападаючими змінювалося. Вищевказаний комплекс тілесних ушкоджень міг виникнути внаслідок нанесення не менш ніж 15-20 ударів. Вищевказана відкрита черепно-мозкова травма знаходиться у прямому причинному звязку з настанням смерті потерпілої.. З урахуванням вираженості трупних ознак (трупних плям, заклякання, гниття) смерть ОСОБА_5 настала в ніч на 24.02.2016р. При судово-токсикологічному дослідженні крові від трупа ОСОБА_5 етиловий спирт не виявлений. (а.с. 11-13, т. 4):

- висновком судово-медичної експертизи № 26 від 02 березня 2016 року відповідно до якого у ОСОБА_2 мають місце тілесні ушкодження у вигляді інфікованої різаної рани правового передпліччя, які виникли від дії гострого предмету, могли виникнути відповідно терміну та при обставинах, викладених в описовій частині постанови, тобто «24.02.2016 року… отримав внаслідок порізу об розбите скло пошкодження вікна.» та відповідно до п. 2.3.1а, 2.3.2а, 2.3.3, 4.6 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу МОЗ України № 6 від 17.01.1995 року «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров`я. (а.с. 17-18 т. 4)

- висновком судової молекулярно-генетичної експертизи № 148 мб від 26 липня 2016 року відповідно до якого при дослідженні змиву з вхідних дверей, фрагмента скла, праски виявлено кров людини та клітини з ядрами. При дослідженні бити, двох фрагментах руківя виявлено поодинокі клітини з ядрами, крові не виявлено. Встановлені генетичні ознаки (ДНК-профілі) зразків крові потерпілої ОСОБА_5 , підозрюваних ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , крові людини та клітин з ядрами на фрагменті скла, крові людини та клітин з ядрами на прасці, клітин з ядрами на двох фрагментах руківя. Генетичні ознаки крові людини та клітин з ядрами на фрагменті скла належать особі чоловічої генетичної статі та збігаються з генетичними ознаками зразка крові підозрюваного ОСОБА_2 та не збігаються з генетичними ознаками зразків крові потерпілої ОСОБА_5 , підозрюваних ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак, встановлених у зразку крові підозрюваного ОСОБА_2 та обєкті № 7 складає 1,34 х 10-36. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаному обєкті, зустрічається не частіше, ніж у 1 з 7,45 х 1035 осіб. Генетичні ознаки крові людини та клітин з ядрами на прасці (обєкт № 9), клітин з ядрами на двох фрагментах руківя (обєкти №№ 10, 11) збігаються між собою та збігаються з генетичними ознаками зразка крові потерпілої ОСОБА_5 та не збігаються з генетичними ознаками зразків крові підозрюваних ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак, встановлених у зразку крові потерпілої ОСОБА_5 та в обєктах №№ 9-11 складає 4,70 х 10-36. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаному обєкті, зустрічається не частіше, ніж у 1 з 2,13 х 1035 осіб. (а.с. 84-103, т. 4)

- висновками судово-цитологічної експертизи № 34 від 05 березня 2016 року,(а.с. 120-122, т. 4), судово-імунологічної експертизи № 46 від 05 березня 2016 року, (а.с. 126-130, т. 4), судово-імунологічної експертизи № 45 від 05 березня 2016 року, (а.с. 134-157, т. 4) судово-імунологічної експертизи № 48 від 09 березня 2016 року, (а.с. 171-183, т. 4) відповідно до яких виявлено кров людини.

- висновком судово-психіатричної експертизи № 270 від 19.04.2016 року відповідно до якого у ОСОБА_3 в період часу, до якого відноситься правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, мала місце легка розумова відсталість (Р70 за Міжнародною Класифікацією Хвороб 10-го перегляду), яка не позбавляла його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними. У ОСОБА_3 під час теперішнього судово-психіатричного експертного дослідження виявлена легка розумова відсталість, за психічним станом він може вірно сприймати обставини, які мають значення для кримінального провадження, та давати про них правильні показання. ОСОБА_3 за психічним станом не показане застосування примусових заходів медичного характеру (а.с. 268-271 т.5).

- висновком судово-психіатричної експертизи № 266 від 19.04.2016 року відповідно до якого у ОСОБА_2 в період часу, який відноситься до правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, психічних розладів не виявлено, за своїм психічним станом він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_2 під час теперішнього судово-психіатричного експертного дослідження психічних розладів не виявлено, за своїм психічним станом він може вірно сприймати обставини, які мають значення для кримінального провадження, та давати про них правильні показання. ОСОБА_2 за психічним станом не показане застосування примусових заходів медичного характеру (а.с. 286- 289 т.5).

-висновком судово-психіатричної експертизи № 268 від 19.04.2016 року відповідно до якого у ОСОБА_4 в період часу, до якого відноситься кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, психічних розладів не виявлено, за своїм психічним станом тоді він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. У ОСОБА_4 під час теперішнього судово-психіатричного експертного дослідження психічних розладів не виявлено, за своїм психічним станом він може вірно сприймати обставини, які мають значення для кримінального провадження, та давати про них правильні показання. ОСОБА_4 за психічним станом не показане застосування примусових заходів медичного характеру (а.с.277-280 т.5).

-висновком судово-психіатричної експертизи № 272 від 19.04.2016 року відповідно до якого у ОСОБА_1 в період часу, до якого відноситься кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, мав місце емоційно-нестабільний розлад особистості (F60.3 за Міжнародною Класифікацією Хвороб 10 го перегляду), який не позбавляв його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними. У ОСОБА_1 під час теперішнього судово-психіатричного експертного дослідження виявлений емоційно-нестабільний розлад особистості, за своїм психічним станом він може вірно сприймати обставини, які мають значення для справи, та давати про них правильні показання. ОСОБА_1 за його психічним станом не показане застосування примусових заходів медичного характеру/а.с. 296-298/.

Оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення суд приходить до наступних висновків.

З показань обвинувачених по справі видно, що 23.02.2016 року,вночі, вони обговорювали свої боргові зобов`язання. Після цього, усі четверо вирушили з м. Бровари, до АДРЕСА_2 до господарства ОСОБА_5 , куди прибули близько першої години ночі 24.02.2016. По дорозі ОСОБА_2 купив скотч , перчатки та маски. З цих обставин суд встановив, що обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , вступили в злочинну змову між собою спрямовану на насильницьке заволодіння цінним майном, або грошовими коштами потерпілої, шляхом розбійного нападу. Придбані обвинуваченими медичні маски свідчать, що вони не мали наміру позбавляти потерпілу життя до розбійного нападу. Їх пояснення про те, що ОСОБА_4 і ОСОБА_1 не були обізнані про мету і характер спланованого злочину є маловірогідними, неприйнятними й спростовуються протоколами слідчих експериментів за участю ОСОБА_3 й ОСОБА_2.

З пояснень ОСОБА_3 , суд встановив, що він, кинувши брусок у вікно, заподіяв потерпілій травму голови, і подальшому десь три - чотири рази ударив її по ребрам та ногам. Коли йшов з дому потерпіла була ще живою. Вказаний механізм спричинення тілесних ушкоджень не відповідає висновку судово-медичного експерта № 13 від 24 лютого 2016 року, з якого видно, що ОСОБА_5 були заподіяні численні тяжкі побої направлені на позбавлення її життя. Опосередковано це підтверджують висновки судово - імунологічних, цитологічної експертиз, згідно яких місце події заплямовано людською кров`ю. Узгоджується з цими даними протокол слідчого експерименту за участю ОСОБА_3 від 03.03.2016 року. З нього суд встановив, що 23 лютого 2016 року обвинувачені змовились вчинити розбійний напад на ОСОБА_5 Готуючись до вчинення злочину вони придбали маски, рукавички та скотч. Після проникнення до будинку ОСОБА_5 ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 завдавали їй численні побої. ОСОБА_4 , почувши звук розбитого скла втік і в подальшому на місці злочину займався пошуком грошових коштів потерпілої. Тож умисел на умисне вбивство потерпілої виник у ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 під час розбійного нападу. У матеріалах справи відсутні дані, які могли б достовірно стверджувати про участь в умисному вбивстві ОСОБА_4 .

Вказаний протокол слідчого експерименту відповідає висновку судово-молекулярно - генетичної експертизи № 148 від 26 липня 2016 року ( т. 4 а.п. 84-103 ), протоколу огляду місця події від 24 лютого 2016 року (т.3 а.п.29-57) згідно яких на фрагменті скла, вилученого на місці убивства потерпілої вилучено кров ОСОБА_2 . Він же відповідає даним оператора стільникового зв`язку (т.3. а.п 143-145) за якими мобільний телефон ОСОБА_1 зафіксований 24.02.2016 у м. Бобровиця о 1,31, поясненням обвинувачених про перебування 24.02.2016 року на місці події.

З таких міркувань є неправильною кваліфікація дій ОСОБА_4 , які слід перекваліфікувати з ч. 4 ст. 187 КК України на ч. 3 ст. 187 КК України, як розбій вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з погрорзою застосування насильства, яке є небезпечним для життя та здоров"я особи, яка зазнала нападу та поєднане з проникненням в житло, інше приміщення чи сховище. За п. 6,12 ч. 2 ст. 115 КК України він підлягає виправданню за відсутністю складу злочину.

Таким чином суд встановив, що 23 лютого 2016 року у вечірній час ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 вступили в злочинну змову спрямовану на вчинення розбійного нападу з метою заволодіння майном ОСОБА_5 . Діючи узгоджено, 24 лютого 2016 року близько першої години ночі, розбивши віконне скло, вони проникли до будинку ОСОБА_5 АДРЕСА_5 де напали на ОСОБА_5 . Під час вчинення розбою у обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 виник умисел на вбивство ОСОБА_5 . Змовились між собою ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 з мотивів отримання грошових коштів ОСОБА_5 , групою осіб, з метою заподіяння їй смерті, умисно, руками, ногами, дерев`яною битою, праскою почергово завдавали ударів по голові, обличчю, тулубу та кінцівках ОСОБА_5 , чим заподіяли їй тілесні ушкодження у вигляді суцільного крововиливу та чотирьох саден в області обличчя, трьох забійних ран потиличної області голови, відкритої черепно-мозкової травми, багатоуламкового перелому кісток склепіння черепа з локалізацією в лівій лобно-скронево-потилично-тімяній ділянці з розповсюдженням на основу черепа з крововиливом під тверду мозкову оболонку правої півкулі, плямистими та суцільними крововиливами в м`які мозкові оболонки склепіння мозку та забоями головного мозку в правій скроневій долі; закритої травми грудної клітки, чотирьох крововиливів в область грудної клітки, множинних переломів ребер з обох боків прямого та непрямого характеру, крововиливів в області лівого плеча та лівої сідниці, та саден в області лівого стегна та лівої гомілки, які за ознакою небезпеки для життя відносяться до тяжких тілесних ушкоджень. Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_5 померла на місці події.

Тим часом ОСОБА_4 , діючи узгоджено із спільним умислом з іншими співучасниками, кожен з яких безпосередньо виконував діяння, що повністю утворює об`єктивну сторону складу злочину спрямованого на заволодіння, шляхом розбійного нападу, майном ОСОБА_5 ,здійснював обшук її господарства. Таким чином, в ході обшуку господарства ОСОБА_5 ОСОБА_4 разом з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 обшукав будинок з господарськими будівлями, заволодів грошима в сумі 8000 гривень та мобільним телефоном невстановленої моделі.

Вина обвинувачених встановлена протоколом огляду місця події від 24 лютого 2016 року на якому зафіксована обстановка на місці події (а.с. 29-57, т. 3), протоколом огляду від 24 лютого 2016 року, на якому зафіксовані тілесні ушкодження потерпілої (а.с. 58-65, т. 3), протоколом огляду місця події від 03 березня 2016 року, яким вилучена біта (а.с. 68-73, т. 3), протоколом проведення слідчого експерименту від 03 березня 2016 року за допомогою якого встановлено обставини злочину (а.с. 112-120, т. 3) протоколом проведення слідчого експерименту від 02 березня 2016 року на якому ОСОБА_2 зазначив обставини вчиненого злочину (а.с. 92-101, т. 3), висновком судово-медичної експертизи № 13 від 24 лютого 2016 року, яким встановлено механізм тілесних ушкоджень і причина смерті потерпілої (а.с. 11-13, т. 4), висновком судово-молекулярно - генетичної експертизи № 148 від 26 липня 2016 року, яким встановлено належність крові вилученої на місці події ОСОБА_2 ( т. 4 а.п. 84-103 ) речовими доказами. Ці докази є належними, допустимими, достовірними кожен окремо і у своїй сукупності достатніми для прийняття правильного рішення по справі. З огляду на це, посилання захисту про недопустимість протоколів огляду і слідчих експерементів є неприйнятними та такими, що не заслуговує на увагу.

Протоколи про результати здійснення негласної слідчої (розшукової) дії від 28 червня 2016 року з аудіоносіями, на яких зафіксовано результати вказаних дій, проведених відносно ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 (а.с. 143-145, т. 3) суд визнає недопустимими через порушення стороною обвинувачення вимог ст. 290 КПК України про відкриття матеріалів справи.

Доводи ОСОБА_2 про застосування до нього незаконних методів ведення досудового слідства є неприйнятними, так як не піддтверджуються матеріалами справи.

Сукупністю добутих в судовому засіданні доказів, суд знаходить винність обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень повністю доказаними, і його умисні дії необхідно кваліфікувати за ч. 4 ст. 187 КК України як умисні дії, які виразились в розбійному нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством, небезпечним для життя і здоровя особи, що зазнала нападу, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у житло та сховище та із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень та за п. 6, 12, ч. 2 ст. 115 КК України як умисні дії, які виразились в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, вчинені за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів.

Обставин, які згідно ст.66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 судом не встановлено.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 згідно ст.67 КК України є вчинення злочину відносно особи похилого віку.

Обставину вчинення злочину обвинуваченим ОСОБА_1 , перебування в стані алкогольного сп`яніння, суд виключає, оскільки не підтверджена об`єктивними даними.

При обранні міри покарання ОСОБА_1 суд враховує: ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст.12 КК України за ч.4 ст.187, п. 6,12 ч. 2 ст. 115 КК України є особливо тяжкими злочинами, особу винного та його позицію до вчиненого, який вчинив умисні злочини, не працюючого, хоча є особою працездатного віку, не одруженого, за місцем проживання характеризується негативно, на обліку в Чернігівському обласному наркологічному диспансері не перебуває (т. 5 а.с. 33), згідно повідомлення КЛПЗ «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» за медичною допомогою до психіатра не звертався (т. 5 а.с. 35), раніше не судимого (т. 5 а.с. 36), і вважає за можливе призначити йому покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, за ч.4 ст.187 КК України у виді позбавлення волі з конфіскацією майна; за п. 6,12 ч. 2 ст.115 КК України у виді позбавлення волі з конфіскацією майна та за правилами ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, а саме призначивши покарання за кожний злочин окремо, визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі з конфіскацією майна. Саме таке покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Сукупністю добутих в судовому засіданні доказів, суд знаходить винність обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень повністю доказаними, і його умисні дії необхідно кваліфікувати за ч. 4 ст. 187 КК України як умисні дії, які виразились в розбійному нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством, небезпечним для життя і здоровя особи, що зазнала нападу, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у житло та сховище та із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень та за п. 6, 12, ч. 2 ст. 115 КК України як умисні дії, які виразились в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, вчинені за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів.

Обставин, які згідно ст.66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_2 судом не встановлено.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_2 згідно ст.67 КК Україниє вчинення злочину відносно особи похилого віку.

Обставину вчинення злочину обвинуваченим ОСОБА_2 , перебування в стані алкогольного сп`яніння, суд виключає оскільки не підтверджена об`єктивними даними.

При обранні міри покарання ОСОБА_2 суд враховує: ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст.12 КК України за ч.4 ст.187, п. 6,12 ч. 2 ст. 115 КК України є особливо тяжкими злочинами, особу винного та його позицію до вчиненого, який вчинив умисні злочини, не працюючого, хоча є особою працездатного віку, не одруженого, за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку в Чернігівському обласному наркологічному диспансері не перебуває (т. 5 а.с. 13), згідно повідомлення КЛПЗ «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» за медичною допомогою до психіатра не звертався (т. 5 а.с. 15), раніше судимого (т. 5 а.с. 16), вироком Бобровицького районного суду Чернігівської області від 13.04.2017 за ч.3 ст.185 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки, маючого не зняті та непогашені судимості, який на шлях виправлення не став і вчинив нові злочини, і вважає за можливе призначити йому покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів; за нові злочини за цим вироком за ч.4 ст.187 КК України у виді позбавлення волі з конфіскацією майна; за п. 6,12 ч. 2 ст.115 КК України у виді позбавлення волі з конфіскацією майна та за правилами ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, а саме призначивши покарання за кожний злочин окремо, визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі з конфіскацією майна; та за правилами ч. 4 ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання призначеного за вироком Бобровицького районного суду від 13 квітня 2017 р., більш суворим покаранням за цим вироком остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі з конфіскаціє майна.Саме таке покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Сукупністю добутих в судовому засіданні доказів, суд знаходить винність обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень повністю доказаними, і його умисні дії необхідно кваліфікувати за ч. 4 ст. 187 КК України як умисні дії, які виразились в розбійному нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством, небезпечним для життя і здоров`я особи, що зазнала нападу, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у житло та сховище та із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень та за п. 6, 12, ч. 2 ст. 115 КК України як умисні дії, які виразились в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, вчинені за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів.

Обставин, які згідно ст.66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 судом не встановлено.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 згідно ст.67 КК України є вчинення злочину відносно особи похилого віку.

Обставину вчинення злочину обвинуваченим ОСОБА_3 , перебування в стані алкогольного сп`яніння, суд виключає оскільки не підтверджена об`єктивними даними.

При обранні міри покарання ОСОБА_3 суд враховує: ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст.12 КК України за ч.4 ст.187, п. 6,12 ч. 2 ст. 115 КК України є особливо тяжкими злочинами, особу винного та його позицію до вчиненого, який вчинив умисні злочини, не працюючого, хоча є особою працездатного віку, не одруженого, за місцем проживання характеризується задовільно (а.к.п.113), згідно довідки Броварської центральної районної лікарні на обліку у лікаря-нарколога не перебуває (а.с. 44 т. 5), згідно повідомлення Броварської центральної районної лікарні перебуває на обліку у лікаря-психіатра діагноз легка розумова відсталість (а.с.45 т. 5), на обліку в Чернігівському обласному наркологічному диспансері не перебуває (т. 5 а.с. 49), згідно повідомлення КЛПЗ «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» за медичною допомогою до психіатра не звертався (т. 5 а.с. 51), раніше не судимого (т. 5 а.с. 53), і вважає за можливе призначити йому покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, за ч.4 ст.187 КК України у виді позбавлення волі з конфіскацією майна; за п. 6,12 ч. 2 ст.115 КК України у виді позбавлення волі з конфіскацією майна та за правилами ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, а саме призначивши покарання за кожний злочин окремо, визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі з конфіскацією майна. Саме таке покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Сукупністю добутих в судовому засіданні доказів, суд приходить до висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 необхідно кваліфікувати зач. 3 ст. 187 КК України, як розбій вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з погрорзою застосування насильства, яке є небезпечним для життя та здоров"я особи, яка зазнала нападу та поєднане з проникненням в житло, інше приміщення чи сховище.

Обставин, які згідно ст.66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 судом не встановлено.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 згідно ст.67 КК України судом є вчинення злочину відносно особи похилого віку, рецидив злочину.

Обставину вчинення злочину обвинуваченим ОСОБА_4 , перебування в стані алкогольного сп`яніння, суд виключає оскільки не підтверджена об`єктивними даними.

При обранні міри покарання ОСОБА_4 суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відповідно до ст.12 КК України за ч. 3 ст.187 КК України є особливо тяжким злочином, особу винного та його позицію до вчиненого, який вчинив умисні злочини, не працюючого, хоча є особою працездатного віку, не одруженого, за місцем проживання характеризується задовільно, згідно довідки Броварської центральної районної лікарні на обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває (а.с. 61 т. 5), на обліку в Чернігівському обласному наркологічному диспансері не перебуває (т. 5 а.с. 64), згідно повідомлення КЛПЗ «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» за медичною допомогою до психіатра не звертався (т. 5 а.с. 66), раніше судимого останній раз вироком Броварського міськрайонного суду Чернігівської області від 16.09.2014 року за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, звільнений від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 3 роки, і вважає за можливе призначити йому покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів за ч. 3 ст.187 КК України у виді позбавлення волі з конфіскацією майна та за правилами ст.71 КК України, за сукупністю вироків до призначеного покарання часткового приєднати невідбуте ним покарання за вироком Броварського міськрайонного суду від 16.09.2014 року, та визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією майна.

По справі потерпілою ОСОБА_6 в межах даного кримінального провадження заявлено цивільний позов про стягнення з обвинувачених 25800 грн. матеріально та 100000 грн. моральної шкоди заподіяної злочином /а.с. 33-34 т.1/.

З урахуванням положень ст. 1166 ЦК України цивільний позов в частині стягнення матеріальної шкоди підлягає частковому задоволенню, а саме підлягає стягненню з обвинувачених в солідарному порядку сума, якою обвинувачені заволоділи під час скоєння інкримінованих по даній справі злочинів, а саме 8000 грн.

Витрати затрачені потерпілою ОСОБА_6 на поховання ОСОБА_5 в сумі 17800 грн. не підлягає стягненню з обвинувачених на користь потерпілої, оскільки останньою в підтвердження заявленої суми позову не надано суду жодного доказу.

Що стосується стягнення моральної шкоди заподіяної потерпілій скоєними обвинуваченими ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 злочинами в сумі 100000 грн., суд з урахуванням положень ст. 23, ч. 1167 ЦК України та Конституції України вважає, що позов в цій частині підлягає до задоволення в повному обсязі, оскільки людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Щодо ОСОБА_4 позовні вимоги про стягнення моральної шкоди суд залишає без розгляду.

Процесуальні витрати, в частині витрат пов`язаних з проведенням експертизи по кримінальному провадженню, підлягають стягненню з обвинувачених на користь держави на підставі ст.ст. 118, 124, 126 КПК України.

Долю речових доказів по кримінальному провадженню необхідно вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 373-374 КПК України суд,-

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, та призначити йому покарання:

за ч. 4 ст. 187 КК України у виді 10 (десяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві особистої власності майна,

за п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України у виді 12 (дванадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві особистої власності майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно ОСОБА_1 призначити покарання у виді 14 (чотирнадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві особистої власності майна.

Початок строку відбування покарання засудженому ОСОБА_1 рахувати з моменту його затримання, взяття під варту, тобто 01.03.2016 року, зарахувавши йому таке в час відбування покарання.

Відповідно до ст. 72 КК України (із врахуванням правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладений в постанові № 13-31кс18 від 29 серпня 2018 року), зарахувати засудженому ОСОБА_1 в строк відбування покарання, строк попереднього ув`язнення з 01 березня 2016 року по 14 червня 2019 року включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід обраний засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу у виді тримання під вартою - залишити в силі.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, та призначити йому покарання:

за ч. 4 ст. 187 КК України у виді 10 (десяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві особистої власності майна,

за п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України у виді 12 (дванадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві особистої власності майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, ОСОБА_2 призначити покарання у виді 14 (чотирнадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві особистої власності майна.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного за вироком Бобровицького районного суду Чернігівської області від 13.04.2017 року, більш суворим покаранням за цим вироком, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді 14 (чотирнадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві особистої власності майна.

Початок строку відбування покарання засудженому ОСОБА_2 рахувати з моменту його затримання, взяття під варту, тобто 01.03.2016 року, зарахувавши йому таке в час відбування покарання

Відповідно до ст. 72 КК України (із врахуванням правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладений в постанові № 13-31кс18 від 29 серпня 2018 року), зарахувати засудженому ОСОБА_2 в строк відбування покарання , строк попереднього ув`язнення з 01 березня 2016 року по 14 червня 2019 року включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід обраний засудженому ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу у виді тримання під вартою - залишити в силі.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, та призначити йому покарання:

за ч. 4 ст. 187 КК України у виді 10 (десяти) років позбавлення волі з з конфіскацією всього належного йому на праві особистої власності майна,

за п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України у виді 12 (дванадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві особистої власності майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно ОСОБА_3 призначити покарання у виді 14 (чотирнадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві особистої власності майна.

Початок строку відбування покарання засудженому ОСОБА_3 рахувати з моменту його затримання, взяття під варту, тобто 02.03.2016 року, зарахувавши йому таке в час відбування покарання

Відповідно до ст. 72 КК України (із врахуванням правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладений в постанові № 13-31кс18 від 29 серпня 2018 року), зарахувати засудженому ОСОБА_3 в строк відбування покарання , строк попереднього ув`язнення з 02 березня 2016 року по 14 червня 2019 року включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід обраний засудженому ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу у виді тримання під вартою - залишити в силі.

ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України визнати невинуватим та виправдати у зв`язку з відсутністю в його діях складу злочину.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні криміналього правопорушення,

за ч. 3 ст. 187 КК України у виді 8 (восьми) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві особистої власності майна.

На підставі ст.71 ч.1 КК України за сукупністю вироків до призначеного за цим вироком покарання частково приєднати невідбуте покарання у виді одного року позбавлення волі за вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 16.09.2014 року і остаточно призначити покарання ОСОБА_4 у виді 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві особистої власності майна.

Початок строку відбування покарання засудженому ОСОБА_4 рахувати з моменту його затримання, взяття під варту, тобто 03.03.2016 року, зарахувавши йому таке в час відбування покарання

Відповідно до ст. 72 КК України (із врахуванням правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладений в постанові № 13-31кс18 від 29 серпня 2018 року), зарахувати засудженому ОСОБА_4 в строк відбування покарання , строк попереднього ув`язнення з 03 березня 2016 року по 14 червня 2019 року включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід обраний засудженому ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу у виді тримання під вартою - залишити в силі.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 8000 (вісім) тисяч гривень матеріальної шкоди.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 100000 (сто) тисяч гривень моральної шкоди завданої злочином.

Позовні вимоги потерпілої про стягнення 100000 грн. моральної шкоди з ОСОБА_4 залишити без розгляду.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь держави витрати в розмірі 10901,86 грн. на залучення експертів.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ОСОБА_4 2638,80 грн. на залучення експертів.

Речові докази по кримінальному провадженню після набрання вироком законної сили:

-мобільний телефон «Нокіа» з сім-картою; паперову коробку з-під мобільного телефону «Самсунг», що знаходяться на зберіганні в камері речових доказів Бобровицького ВП Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області - повернути ОСОБА_6 ;

-речові докази, визначені в п. 1,3,5 постанови про визнання і приєднання речових доказів від 04 березня 2016 року, крім визначених вище, що знаходяться на зберіганні в камері речових доказів Бобровицького ВП Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області - знищити;

-кросівки, куртку, мобільний телефон «Нокіа» IMEI: НОМЕР_3 , IMEI: НОМЕР_4 з сім-картою «Лайф» № НОМЕР_2 та сім-картою «Київстар» № НОМЕР_5 , які вилучені у ОСОБА_1 та знаходяться на зберіганні в камері речових доказів Бобровицького ВП Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області повернути ОСОБА_1 ;

куртку, мобільний телефон «Нокіа С3» IMEI: НОМЕР_6 з сім-картою «Київстар» № НОМЕР_7 , мобільний телефон «Нокіа 1112» IMEI: НОМЕР_8 з сім-картою «Київстар, мобільний телефон «Нокіа 1200» IMEI: НОМЕР_9 , мобільний телефон «Самсунг 9300» IMEI: НОМЕР_10 , які вилучені у ОСОБА_2 та знаходяться на зберіганні в камері речових доказів Бобровицького ВП Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області повернути ОСОБА_2 ;

-паперовий згорток з речовиною рослинного походження схожу на наркотичну речовину каннабісу, гумову палку, вилучені у ОСОБА_2 , та знаходяться на зберіганні в камері речових доказів Бобровицького ВП Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області - знищити;

-мобільний телефон «Самсунг» IMEI: НОМЕР_11 з сім-картою «Київстар» № НОМЕР_12 , куртку, кросівки, штани, які вилучені у ОСОБА_3 , та знаходяться на зберіганні в камері речових доказів Бобровицького ВП Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області - повернути ОСОБА_3

-каннабіс масою в перерахунку на висушену речовину 0,416 г., які вилучені у ОСОБА_2 та знаходяться на зберіганні в камері речових доказів Бобровицького ВП Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області знищити;

-DVD-R та CD-R диски, які зазначені в п. 1 постанови про визнання і приєднання речових доказів від 04 серпня 2016 року, - залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд протягом 30 днів з дня проголошення даного вироку, а в разі неоскарження вироку у вказаний строк, такий набирає законної сили.

Головуючий суддя В.М.Бездідько

Суддя М.О.Циганко

Суддя В.Г. Павлов