Рішення № 82437782, 12.06.2019, Скадовський районний суд Херсонської області

Справа № 663/2291/17

Провадження № 2/663/54/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2019 року Скадовський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Клімченка М. І.

секретаря Варфоломєєвої І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Скадовська цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, який мотивовано тим, що згідно Заяви б/н від 19.10.2011 відповідачка отримала кредит у розмірі 12000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків на суму залишку заборгованості за кредитом, про що було підписано відповідну заяву разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку, що складають Договір між сторонами. На порушення умов договору відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконала, у зв`язку з чим станом на 09.10.2017 року виникла заборгованість загальною сумою 71044,72 грн., яка складається з наступного: 7128,84 грн. - заборгованість за кредитом; 56781,61 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3275,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією; а також штрафи відповідно до умов кредитного договору: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина) та 3359,27 грн. - штраф (процентна складова). Просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 71044,72 грн., а також судові витрати у розмірі 1600,00 грн.

Відповідно до п. 9 ч. 1 розділу ХІІІ «Перехідних положень» справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності редакцією ЦПК, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності редакцією ЦПК.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позові просив розглядати справу за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Представник відповідача надав суду заперечення на позовну заяву згідно яких відповідач позов не визнала, посилаючись на наступні обставини. 06.10.2013 року близько 12 години 30 хвилин з належного ОСОБА_1 карткового рахунку, який відкритий у ПАТ КБ «Приватбанк» на кредитну картку «Універсальна» № НОМЕР_1 , були проведені перекази на загальну суму 27780 грн, з яких 7038, 56 за рахунок кредитного ліміту. Про реквізити банківської карти, ПІН, або іншу інформацію яка дає змогу виконувати платіжні операції з використанням електронного платіжного засобу відповідачка нікому не повідомляла, кредитна картка увесь час знаходилася з нею. 07.10.2013 року ОСОБА_1 , намагаючись скористатися належною їй кредитною картою - не змогла цього зробити, у зв`язку з чим у той же день звернулася до Скадовського відділення ПАТ КБ «Приватбанк» про несанкціонований доступ до її рахунку. Крім того, 07.10.2013 року відповідачка звернулась з заявою про злочин до Скадовського РВ УМВС України в Херсонській області, у зв`язку з чим було внесено відомості до ЄРДР та розпочато досудове розслідування, в ході якого було встановлено, що несанкціонований переказ грошей з кредитної картки ОСОБА_1 в сумі 27780 грн. був вчинений ОСОБА_2 у АДРЕСА_1 . Також, ОСОБА_1 07.10.2013 року виявила, що належна їй SIM-карта мобільного оператора «МТС» перестала обслуговуватися оскільки її номер 05.10.2013 року близько 22.00 год заблоковано за заявою невідомої особи. Вважаючи, що в діях відповідачки відсутня вина, так як вона своїми діями чи бездіяльністю не сприяла втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, просив відмовити у задоволенні позову.

В поясненнях на заперечення представник ПАТ КБ «Приватбанк» зазначив, що клієнт несе відповідальність за всі операції, що супроводжуються авторизацією, до моменту письмової заяви про блокування коштів на Картрахунку і за всі операції, які не супроводжуються авторизацією, до моменту постановки картки до стоп-лист Платіжної системи. Про втрату картки відповідач не заявляла, грошові кошти знімались у відділенні Банку відповідно особа, яка знімала кошти мала в наявності платіжну картку і знала ПІН-код відомий лише держателю карти. У зв`язку з відсутністю доказів звернення Відповідача в банк із заявою про внесення картки в стоп-лист платіжної системи, а також будь-яких звернень про втрату карти, заперечення відповідачки не можуть прийматися судом до уваги, оскільки є необґрунтованими.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, 29 квітня 2010 року за заявою відповідача ОСОБА_1 позивачем було надано кредит у розмірі 12000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.

Грошовими коштами, які перебували на банківському рахунку позивач користувалася, про що свідчить виписка про рух коштів з банківського рахунку.

З виписки з банківського рахунку № НОМЕР_2 вбачається, що 06.10.2013 року було списано 27780, 00 грн з яких 7038, 56 за рахунок кредитного ліміту.

З листа начальника СВ Скадовського ВП Новокаховського відділу поліції ГУНП в Херсонській області вбачається, що 07.10.2013 року слідчим СВ Скадовського РВ УМВС України в Херсонській області Моргуном внесено відомості до ЄРД та розпочате досудове розслідування у кримінальному провадженні №12013230230001505 за заявою ОСОБА_1 про те, що 06.10.2013 року, близько 12.30 невідома особа, без відома ОСОБА_1 , здійснила перерахунок грошей з кредитної картки останньої в сумі 27780 грн. на невідомий рахунок. В ході досудового розслідування встановлено, що вказані дії були вчинені ОСОБА_2 , грошові кошти були зняті в АДРЕСА_1 (а.с. 79).

З заяви від 07.10.2013 року на адресу керівника Скадовського відділення ПАТ КБ «Приватбанк» вбачається, що ОСОБА_1 звернулася до Банку з приводу несанкціонованого перерахунку грошових коштів на що ПАТ КБ «Приватбанк» надано відповідь від 16.10.2013 року. За результатами перевірки встановлено, що мали місце шахрайські дії третіх осіб, спрямовані на заволодіння грошових коштів з карт. Механізм шахрайських дій - шахрай обманним шляхом отримує від клієнта-жертви персональні дані. Від імені клієнта-жертви шахрай робить телефонний дзвінок в Contact Center ГО за номером 3700, ініціює шахрайський «Експресс-переказ» з карти потерпілого. (а.с.76-78)

В судовому засіданні не було доведено належними, допустимими та достатніми доказами, що відповідачка, вчиняла будь-які розпорядження про списання грошових коштів із своїх рахунків, також як і нічим не підтверджено, що вона вчиняла будь-які дії, що могли б призвести до списання грошових коштів. Відповідачка розголошення персональних даних третім особам категорично заперечує.

Той факт, що відповідачка продовжила користуватися карткою не свідчить про визнання споживачем факту отримання кредитних коштів.

Відповідно до ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунку банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно з ч. 3 ст. 1068 ЦК України, банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунку або законом.

Частиною 1 ст. 1071 ЦК України встановлено, що банк може списати грошові кошти з рахунку клієнта на підставі його розпорядження.

Частиною 2 згаданої статті встановлено, що грошові кошти можуть бути списані з рахунку клієнта без його розпорядження лише на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.

Враховуючи, що судовому засіданні не доведено, що відповідачка вчиняла розрядження щодо списання/перерахунку коштів, та вчиняла будь-які інші дії, що могли б призвести до списання грошових коштів з його рахунків, а враховуючи викладені обставини справи, (блокування SIM-карти відповідачки), слід дійти висновку про те, що несанкціоновані електронні платіжні операції здійснені без фізичного пред`явлення позивачем ідентифікації електронного платіжного засобу та самого користувача, тоді як позивачем не надано належного підтвердження того факту, що саме ОСОБА_1 своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті чи незаконному використанню інформації, яка дала змогу ініціювати електронні платіжні операції.

Статтею 1073 ЦК України встановлено, що у разі безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунку банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 3 ст. 1092 ЦК України передбачено, якщо порушення банком правил розрахункових операцій спричинило помилковий переказ банком грошових коштів, банк несе відповідальність відповідно до цього Кодексу та закону.

У відповідності до ст. 39 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» суб`єкти переказу зобов`язані виконувати встановлені законодавством України та правилами платіжних систем вимоги щодо захисту інформації, яка обробляється за допомогою цих платіжних систем. Еквайр та емітент повинні проводити моніторинг з метою ідентифікації помилкових та неналежних переказів.

У відповідності до п. 32.3.2 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні у разі переказу з рахунка платника без законних підстав, за ініціативою неналежного стягувача, з порушенням умов доручення платника на здійснення договірного списання або внаслідок інших помилок банку повернення платнику цієї суми здійснюється у встановленому законом судовому порядку. При цьому банк, що списав кошти з рахунка платника без законних підстав, має сплатити платнику пеню у розмірі процентної ставки, що встановлена цим банком по короткострокових кредитах, за кожний день починаючи від дня переказу до дня повернення суми переказу на рахунок платника, якщо інша відповідальність не передбачена договором.

Відповідно до Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» неналежний отримувач - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.

Згідно з Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» неналежний переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі.

Неналежний платник - особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів;

Згідно зі ст. 7 та п. 38.1 і 38.4 ст. 38 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", режим обслуговування клієнта банків полягає у зберіганні коштів, здійсненні розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів та створенні системи захисту інформації, яка повинна забезпечувати безперервний захист інформації щодо переказу коштів на усіх етапах її формування, обробки, передачі та зберігання.

Аналіз наведених вище норм вказує, що крім функцій розрахунково-касового обслуговування клієнта, банк також виконує й функцію зберігання його грошових коштів, які перебували на поточному рахунку, і несе відповідальність за безпеку власної платіжної системи, а значить і грошових коштів.

Відповідно до п. 18.3 статті 18 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", при прийманні електронних документів на переказ має бути дотримана відповідна процедура перевірки електронного цифрового підпису, що дає можливість пересвідчитися у цілісності та достовірності електронного документу. У разі недотримання зазначених вимог, банк або інша установа - член платіжної системи, несуть відповідальність за шкоду, заподіяну суб`єктам переказу.

Згідно з п. 39.2.3 ст. 39 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" відповідач не забезпечив дотримання вимог законодавства та не виконав зобов`язань перед позивачем, як володільцем банківського рахунку.

Згідно зі ст. 1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Оскільки з рахунків відповідачки списання коштів було вчинено незаконно, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню,

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12-13,76-79, 258, 263, 265 273 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.І. Клімченко

Повний текст рішення

виготовлено: 18.06.2019 року