
Справа № 591/922/19
Провадження № 1-кс/591/2866/19
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 червня 2019 року м. Суми
Слідчий суддя Зарічного районного суду м. Суми Клімашевська І.В., з участю секретаря - Могиленець А.М., прокурора - Биченка Д.В., підозрюваної - ОСОБА_1 , захисника -Борсук С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Сумській області Бурки Олександра Володимировича про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваної
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Верхня Сироватка Сумського району Сумської області, громадянки України, раніше не судимої, фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
В С Т А Н О В И В:
Слідчий звернувся до суду із зазначеним клопотанням погодженим прокурором, яке мотивував тим, що слідчим управлінням здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за №12019200000000029 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, щодо факту збуту групою осіб у складі ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за попередньою змовою, з метою незаконного збагачення суміші насіння рослин виду Мак снотворний та макової соломи, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено. 15.06.2019 о 10 год. 35 хв. ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України та цього ж дня повідомлено про підозру у вчиненні вказаного правопорушення. Оскільки існують ризики, передбачені п.п.1,2,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, то з метою забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків, а також з метою запобігання вказаним ризикам, просив обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав.
Підозрювана та захисник просили відмовити у задоволенні клопотання слідчого з обставин, що зазначені у письмовому запереченні.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов таких висновків.
В судовому засіданні встановлено, що слідчим управлінням ГУНП в Сумській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.02.2019 року за №12019200000000029, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 cт.307 КК України, про те, що група мешканців м.Суми за попередньою змовою, з метою незаконного збагачення, під прикриттям підприємницької діяльності у виді роздрібної торгівлі товарами продуктової групи, що офіційно здійснюється одним із співучасників, в спеціально облаштованих закладах роздрібної торгівлі на території м.Суми систематично збувають наркозалежним особам суміш насіння рослин вида Мак снодійний та макової соломи, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено.
15.06.2019 о 10 год. 35 хв. ОСОБА_1 у вказаному кримінальному правопорушенні було затримано та згідно відповідного протоколу підставою для такого затримання вказано п.1, п.2 ч.1 ст.208 КПК України та п. «с» ч.1 ст.5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод.
Проте, вважаю, що таке затримання не відповідало вимогам чинного процесуального законодавства з огляду на наступне.
Так, як вбачається з матеріалів та було з`ясовано в судовому засіданні досудове розслідування зазначених в Витягу з ЄРДР відомостей було розпочато на початку лютого, до внесення відомостей в ЄРДР проводились негласні розшукові дії в рамках ОРД, ОСОБА_1 затримали вдома 15.06.2019 року. При цьому, ОСОБА_1 не застали під час придбання чи збуту наркотичних засобів. Крім того, за місцем затримання, в квартирі нічого не вказувало на те, що ОСОБА_1 вчиняє дії, які передбачені в диспозиції ст.307 КК України. А тому, підстав для її затримання, які зазначені в п.1 та п.2 ч.1 ст.208 КПК України, у органів досудового розслідування не було.
Посилання ж у протоколі про затримання ОСОБА_1 на п. «с» ч.1 ст.5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод як на підставу для затримання є необґрунтованим, оскільки національні органи, суди, повинні застосовувати в першу чергу національне законодавство, а саме: ч.1 ст.208 КПК України, в якій, доречи, чітко визначено вичерпний перелік підстав для затримання особи. При цьому, як-то передбачено у ч.5 ст.9 КПК: кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Перевіркою ж того, чи дотримано національного закону стосовно затримання особи у розумінні положень ст.5 Конвенції, займається Європейський суд з прав людини. При цьому, у своїх рішеннях ( як, наприклад : "Чанєв проти України" , "Ассанідзе проти Грузії") ЄСПЛ повторював, що слово "законний" і словосполучення "відповідно до процедури, встановленої законом" у пункті 1 статті 5 Конвенції за своєю суттю відсилають до національного законодавства та встановлюють зобов`язання забезпечувати дотримання його матеріально-правових і процесуальних норм.
Як зазначалось вище, підстав для затримання ОСОБА_1 в порядку та згідно положень, передбачених ч.1 ст.208 КПК України, не було. Таким чином, органами досудового розслідування не було дотримано вимог та процедури, встановленої КПК України щодо затримання ОСОБА_1
В той же час, вважаю, що досліджені в судовому засіданні документи (протоколи про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, протоколи обшуку) - у їх сукупності містять інформацію та факти, які вказують на те, що ОСОБА_1 могла вчиняти правопорушення, яке їй інкримінують органи досудового розслідування, тому на даній стадії є підстави для того, щоб вважати оголошену їй підозру за ч.2 ст.307 КК України обгрунтованою. Питання ж доведення чи спростування вини не є тим питанням, яке може та повинно досліджуватись слідчим суддею під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу.
Крім того, вважаю доведеним ризик того, що підозрювана може намагатися встановити контакт із іншими особами, яким вже інкримінується вчинення злочину у співучасті з нею, або особам - співучасниками, коло яких ще встановлюється слідчим, з метою уникнення вказаними особами кримінальної відповідальності і в такий спосіб перешкоджати кримінальному провадженню, тобто, існує передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, ризик.
Так, на даний час у кримінальному провадженні підозру оголошено, окрім ОСОБА_1 , ще 3 особам. Враховуючи, той факт, що органи досудового розслідування ще встановлюють інших осіб, які можуть бути причетними до вчинення крмінального правопорушення, а також - факти, обставини та події злочину, який інкримінується вказаним особам, то спілкування цих осіб між собою на цій стадії досудового розслідування не є бажаним, оскільки існує ризик того, що вони будуть домовлятись між собою та надавати органам досудового розслідування спотворену інформацію з метою уникнення кримінальної відповідальності. Також суд враховує положення ст.63 Конституції України яке не надає можливості заборонити спілкування ОСОБА_1 та ОСОБА_1 як чоловіка та дружини.
Також, слідчий у клопотанні та прокурор у судовому засіданні наполягав на тому, що під час досудового розслідування не встановлене місцезнаходження видаткових та прибуткових документів щодо закупівлі суміші макової соломи, документів обліку збутих наркотичних засобів, обліку грошових коштів, здобутих злочинним шляхом. Оглянуті в судовому засіданні протоколи негласних слідчих розшукових дій, а також той факт, що ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, яка безпосередньо вирішувала питання закупівлі товару, дає підстави стверджувати про існування ризику того, що ОСОБА_1 може знищити, сховати або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Тобто, існує ризик, передбачений п. 2 ч.1 ст.177 КПК України.
Обґрунтовуючи клопотання слідчий вказує і на наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: що ОСОБА_1 може незаконно впливати на свідків - жителів м. Суми та інших населених пунктів Сумської області, частина яких є наркозалежними особами та споживачами наркотичних засобів.
Вважаю, що з огляду на характер розмов, які вела ОСОБА_1 та зафіксовано протоколами про результати проведення НС(Р)Д, що досліджені в судовому засіданні, дають підстави вважати про існування ризику можливого впливу з її боку на таких свідків.
Натомість, ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик переховуватись від органів досудового розслідування та (або) суду слідчий обґрунтовує лише тим, що ОСОБА_1 усвідомлює невідворотність призначення покарання за вчинений тяжкий злочин.
Проте, лише тяжкість покарання, яка може загрожувати підозрюваній у разі доведення її винуватості, не може свідчити про існування такого ризику.
Крім того, жодної фактичної обставини чи доказу не надано прокурором та слідчим і на підтвердження існування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливості вчинити інше кримінальне правопорушення.
Таким чином, органами досудового розслідування в даному випадку доведено існування ризиків, передбачених п.п.2,3,4 ч.1 ст.177 КПК України.
Вирішуючи питання про застосування до підозрюваної запобіжного заходу необхідно брати до уваги вимоги, визначені у ч.1 ст.194 КПК України.
Вважаю, що встановлені в судовому засіданні обставини про те, що підозрювана має місці родинні та соціальні зв`язки, утримує 2-х неповнолітніх дітей, проживає у м.Сумах із сім`єю у власній квартирі, раніше в поле зору правоохоронних органів ніколи не потрапляла, ніколи до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувалась, - дають підстави для можливості застосування до неї більш м`якого запобіжного заходу, а не тримання під вартою.
При цьому, оскільки в квартирі за місцем мешкання підозрюваної обшук вже було проведено, то вважаю, що такий запобіжний захід як цілодобовий домашній арешт здатен запобігти доведеним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної.
Керуючись ст.ст. 177-179, 193-194, 369-372 КПК України, слідчий суддя
УХВАЛИВ:
В задоволенні клопотання слідчого щодо обрання підозрюваній ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою відмовити.
Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , а також покласти на ОСОБА_1 такі обовязки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за викликом;
2) не відлучатися з м.Суми без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування з підозрюваними: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ;
8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон;
Роз`яснити підозрюваній ОСОБА_1 , що, в разі невиконання покладених на неї обов`язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму до 2 розмірів прожиткового мінімуму.
Встановити строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту до 17.08.2019 року включно.
Організацію виконання ухвали в частині застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту покласти на прокурора.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Апеляційного суду Сумської області протягом п`яти днів з моменту її вручення, а особами, що не були присутні під час її оголошення - з моменту отримання копії ухвали.
Слідчий суддя І.В. Клімашевська
Судове рішення № 82436549, Зарічний районний суд м. Суми було прийнято 17.06.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 591/922/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: