Рішення № 82436165, 03.06.2019, Новобузький районний суд Миколаївської області

Справа № 481/1506/17

Провадж.№ 2/481/213/2019

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.06.2019 року Новобузький районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Вжещ С.І.,

при секретарі Юхименко Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Новий Буг Миколаївської області цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

30.11.2017 року на адресу Новобузького районного суду звернувся представник ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" з цивільним позовом до відповідача ОСОБА_1 , згідно з яким просив ухвалити судове рішення про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором, б/н від 12.02.2011 року в сумі 23336 гривень 06 копійок та судових витрат у справі, у розмірі 1600 грн.

22.02.2018 року судом ухвалено заочне рішення про повне задоволення вищевказаних позовних вимог.

06.03.2019 року за ухвалою Новобузького районного суду вищевказане заочне рішення скасоване і призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак напередодні направив до суду письмову заяву в якій просив справу слухати за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надав суду письмову заяву про можливість розгляду справи за його відсутності, позов не визнав, просив застосувати наслідки спливу позовної давності згідно поданої ним раніше відповідної заяви і відмовити у задоволенні позову.

Суд, вивчивши доводи позовної заяви та дослідивши додані до неї письмові документи в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

12.02.2011 року між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір № б/н про надання кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту у розмірі 500 грн. на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки за умовами тарифного плану «Універсальна».

Відповідно до пунктів 2.1.1.5.5, 2.1.1.5.6 Умов надання банківських послуг ПАТ КБ «ПриватБанк» (далі - Умови) позичальник зобов`язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором. У разі невиконання зобов`язання за Договором, на вимогу Банку відповідачка зобов`язалась достроково виконати зобов`язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), і оплатити винагороду Банку(а.с. 6-31).

При цьому, згідно положень п. 2.1.1.7.6 вказаних Умов, при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов`язань, передбачених Договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов`язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Однак, відповідач частково погашав кредит і відсотки лише до 04.03.2014 року, а в подальшому взагалі перестав проводити будь-яке погашення, у зв`язку з чим станом на 30.06.2017 року, за наданим позивачем розрахунком (а.с. 4-5), у нього виникла заборгованість по поверненню кредиту у сумі 23336,06 грн., з яких:

1. заборгованість за тілом кредитом 232,73 грн.;

2. заборгованість за відсотками за користування кредитом 17615,90 грн.;

3. заборгованість за пенею 3900,00 грн.;

4. штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6. Умов: фіксована частина 500,00 грн., процентна складова 1087,43 грн.

Відповідно частин 1, 3 ст. 1054 Кодексу за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник - повернути кредит та сплатити відсотки.

До того ж, ч. 2 ст. 1050 цього ж Кодексу та пунктами 6.5-6.6. Кредитного договору передбачено, що в разі порушення позичальником строків виконання зобов`язань банк має право вимагати дострокового повернення всієї суми кредиту та погашення позичальником заборгованості за кредитом.

Виходячи з вимог статей 526 і 527 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що Банк, помилково керуючись п.п.1.1.6.1, 1.1.6.2 Договору та п. 3 наказів № СП-2014-6915682 від 18 червня 2014 року та № СП-2015-6552838 від 18 лютого 2015 року, двічі після 27.10.2014 року, а саме з 1 вересня 2014 року та з 1 квітня 2015 року в односторонньому порядку безпідставно збільшував процентну ставку, про що повідомляв відповідача шляхом використання офіційного сайту Банку www.privatbank.ua та шляхом направлення їй SMS повідомлень.

Згідно наданого Банком розрахунку, проценти за користування кредитом складали: з 02.06.2006 року до 31.12.2012 року – 36 (ставка 3 % в місяць по кредитним операціям), з 01.01.2013 року до 29.08.2014 року 30 % річних (ставка 2,5% в місяць); в період з 01.09.2014 року по 31.03.2015 року - 34,80 % річних (ставка 2,9 в місяць); в період з 01.04.2015 року – 43,20 % (ставка 3,6 % в місяць).

Разом з тим, відповідно до положень ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов`язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов`язаний письмово повідомити позичальника про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

Отже, незважаючи на те, що пунктами 1.1.6.1 та 1.1.6.2 кредитного договору передбачено право Банку в односторонньому порядку збільшувати розмір процентів за користування кредитом, таке збільшення, з огляду на вказані приписи ч. 3 ст. 1056-1 ЦК України та зазначені обставини справи, є нікчемним.

Більш того, з урахуванням того, що після 04.03.2014 року відповідач не збільшував розмір свого кредиту, то розмір заборгованості по тілу кредиту залишався незмінним у розмірі 232,73 грн. Тому відсотки за користування кредитом повинні були нараховуватися Банком за 1305 днів, виходячи із 36 % річних.

Відтак, суд не може прийняти як належні докази, надані Банком розрахунки заборгованості відсотків за користування кредитом у розмірі 17615,90 грн., пені у розмірі 3900,00 грн., процентній складовій штрафів у розмірі 1087,43 грн. та загальної заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача у сумі 23 336,06 грн.

В дійсності, розмір заборгованості за відсотками у ОСОБА_1 перед Банком станом на 30.09.2017 року становить 309,61 грн. (232,73 грн. х 36 % : 360 днів х 1305 днів + 5,90) (де: 232,73 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 1305 - кількість днів, за яку нараховується заборгованість, тобто з 12.02.2011 року по 04.03.2014 року, 5,90 грн. - раніше нараховані відсотки за користування кредитом).

Згідно Витягу з Тарифу обслуговування кредитних карт «Універсальна», за несвоєчасне погашення кредиту та/або відсотків позичальнику нараховується пеня у розмірі 1 % від суми заборгованості, але не менше 10 грн. в місяць, нараховується один раз в місяць, за наявності прострочення по кредиту чи відсоткам 5 і більше днів при виникненні прострочення на суму більше 50 грн.

Тому з врахуванням положень п.1 ч. 2 ст. 258 ЦК України заборгованість по пені повинна складати 27,93 грн., яка розраховується за формулою (заборгованість за тілом кредиту + заборгованість за процентами) х процентну ставку пені на х 12 місяців{(232,73 грн. + 309,61 грн.) х 1 % х 12}.

Розмір штрафів становить 527,12 грн., з яких 500 грн. - фіксована частина, 27,12 грн. - процентна складова, яка розраховується за формулою: (заборгованість за тілом кредиту + заборгованість за процентами) х 5% = {(232,73 грн. + 309,61 грн.) х 5%}.

Отже, загальна сума заборгованості відповідачки за Договором від 12.02.2011 року, станом на 30.09.2017 року, становить 1 097,39 грн., яка складається з: 232,73 грн. - заборгованості за кредитом; 309,61 грн. - заборгованості по відсоткам; 27,93 грн. - пені; 527,12 грн. штрафів, з яких 500 грн. - фіксована частина і 27,12 грн. - процентна складова.

За таких обставин, позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором від 12.02.2011 року знайшли підтвердження при судовому розгляді лише у розмірі 1097,39 грн., а тому вказаний позов підлягає частковому задоволенню.

Що стосується заяви відповідача про сплив строків позовної давності та застосування наслідків передбачених ч. 4 ст. 267 ЦК України, то суд при її розгляді дійшов наступного висновку.

За вимогами ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

В силу ч.ч.1-2 ст. 258 ЦК України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За висновком Верховного Суду України про застосування статті 257 ЦК України до правовідносин, у яких використовуються платіжні картки як спосіб надання/отримання кредитних коштів (постанови № 6-14цс14 від 19 березня 2014 року, № 6-95цс14 від 17 вересня 2014 року, № 6-103цс14 від 24 вересня 2014 року, № 6-134цс14 від 1 жовтня 2014 року), за таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг позовної давності щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту у повному обсязі - зі спливом останнього дня місяця дії картки (стаття 261 ЦК України).

Згідно відомостей банку, відповідачеві ОСОБА_1 була видана 07.05.2012 року банківська картка № НОМЕР_1 зі строком її дії до листопада місяця 2015 року.

На переконання суду відповідач знав про її існування, оскільки як вбачається з розрахунку заборгованості, останній після 07.05.2012 року активно користувався даною карткою, зокрема майже щомісяця до 04.11.2013 року знімав з відповідного карткового рахунку кредитні кошти.

Тому, зважаючи на те, що строк дії картки сплив 30.11.2015 року, а банк звернувся до суду з вказаним позовом30.11.2017 року, підстави для застосування наслідків строку позовної давності відсутні.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача також належить стягнути на користь позивача судові витрати понесені останнім на оплату судового збору, але пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Тому, оскільки позов підлягає задоволенню лише на 4,70% від заявлених вимог, то з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 75,20 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 141, 258-259, 263-265, 268, 273 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, р/р НОМЕР_3 ) суму боргу за кредитним договором № б/н від 12.02.2011 року у розмірі 1097 (одна тисяча дев`яносто сім) гривень 39 копійок та частину сплаченого позивачем судового збору в розмірі 75 (сімдесят п`ять) гривень 20 копійок.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі до судової палати у цивільних справах Миколаївського апеляційного суду безпосередньо протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

У разі, проголошення вступної та резолютивної частини рішення, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного його тексту.

Повний текст рішення виготовлений 10.06.2019 року.

Суддя Вжещ С.І.