Рішення № 82435847, 22.05.2019, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа №487/873/17

Провадження №2/487/1189/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.2019 року Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді - Щербини С.В., за участю секретаря судового засідання – Ободенко І.О.,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу № 487/873/17 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

16.02.2017 року АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 16.05.2012 року у розмірі 32253,78 грн. та судові витрати.

Обгрунтовуючи свої вимоги представник позива ча зазначив, що 16.05.2012 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 1600 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку із сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Проте, позичальник в порушення умов укладеного з нею договору кредитування з використанням кредитки «Універсальна» у встановлені строки не погашає суму основного кредиту і проценти за користування кредитом, а тому банк має право вимагати повернення кредитних коштів з урахуванням штрафних санкцій, що станом на 31.12.2016рік становить 32253,78 грн., з яких 1519,94 – заборгованість за кредитом, 24992,28 грн. – заборгованість за відсотками, 3729,48 грн.- заборгованість за пенею та комісією, 500 грн. – штраф (фіксована частина), 1512,09 грн. – штраф (процентна складова).

Ухвалою судді Заводського районного суду м.Миколаєва Агєєвої Л.І. від 15.03.2017 року провадження у справі було відкрито.

27.04.2017 року Заводським районним судом м.Миколаєва по справі було винесено заочне рішення, яким позов Банку задоволено частково, та стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитом у розмірі 30241,69 грн., та судовий збір у розмірі 1600 грн.

Ухвалою Заводського районного суду м.Миколаєва від 28.01.2019 року заочне рішення від 27.04.2017 року було скасовано, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надав суду додаткові пояснення на позов, та просив про задоволення позовних вимог.

У судове засідання представник відповідача не з`явилась, надала суду заяву в якій просить суд розглянути справу у її відсутності, прийняти рішення з урахуванням заперечень викладених у заяві про скасування заочного рішення поданої 14.12.2018 року.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного:

Як встановлено в судовому засіданні, відповідно до укладеного договору б/н від 16.05.2012 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 1600 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку із сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, а також зі сплатою комісії та пені за Умовами кредитування, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Вказаний договір складається із Анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, тарифів надання кредиту, Умов і правил надання банком послуг та правил користування платіжною карткою.

Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана Анкета-заява разом з «Умовами та Правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає договір про надання банківських послуг, що укладено між нею та банком, та підтверджено її підписом у заяві.

Отже, між сторонами існують зобов`язальні правовідносини, які виникли із кредитного договору, та регулюються главою 71 ЦК України та загальними нормами Цивільного кодексу щодо зобов`язань.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів та інших правочинів (п. 1 ст. 11 , ч. ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України).

Станом на 31.12.2016 року Банком розрахована заборгованість відповідача за кредитним договором, яка складає 32253,78 грн., з яких: 1519,94 – заборгованість за кредитом, 24992,28 грн. – заборгованість за відсотками, 3729,48 грн.- заборгованість за пенею та комісією, 500 грн. – штраф (фіксована частина), 1512,09 грн. – штраф (процентна складова).

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться .

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 1, 2 ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Підписавши 16.05.2012 року Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПАТ КБ «ПриватБанк», відповідач була повідомлена про зміст цих Умов та Правил та про розміщення їх тексту на офіційному сайті ПАТ КБ «ПриватБанк», про що зазначено у самій анкеті-заяві.

Таким чином, суд приходить до висновку, що з відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за тілом кредиту в сумі 1519,94 грн.

Вимоги представника відповідача про застосування строків позовної давності до вимог про стягнення заборгованості за тілом кредиту, суд не приймає до уваги виходячи з наступного.

Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст.261 ЦК України початок перебігу позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до п.1 ст.264 перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.

Наявний в матеріалах справи розрахунок заборгованості свідчить, що у 2014 році відповідачем ОСОБА_1 вносились суми в рахунок погашення заборгованості.

Зазначене свідчить, про визнання відповідачем свого боргу, а тому, відповідно до п.1 ст.264 ЦК України, строк позовної давності позивачем не пропущений.

За частиною 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника разом з позикою і процентів від її суми, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до частини 1 статті 1056-1 ЦК України (в редакції, чинної на час укладення договору) процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку (частина 3 статті 1056-1 ЦК України).

В разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов`язаний зменшувати проценту ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором (частина 4 статті 1056-1 ЦК України). Кредитодавець зобов`язаний повідомити позичальника.

Із змісту Умов та правил надання банківських послуг (що діяли на час виникнення спірних відносин) вбачається, що банк має право здійснювати зміну Тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків, про що зобов`язаний проінформувати позичальника за сім днів до введення змін будь-яким способом, в тому числі при наданні витягу з карткового рахунку або за допомогою СМС-повідомленням. Якщо протягом 7 днів банк не отримав від позичальника повідомлення про незгоду зі змінами, то вважається, що він приймає нові умови надання банківських послуг.

Знаявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості АТ КБ «ПриватБанк» вбачається, що на час укладання кредитного договору діяла базова процентна ставка по кредиту 30% на рік, в подальшому з 01.09.2014 року та з 01.04.2015 року процентну ставку було збільшено до 34,80% та до 43,20 % і введено нові тарифи із підвищеною ставкою лише для витрат, зроблених після введення в дію нових тарифів, проте суду не надано доказів того, що відповідач була повідомлена банком у спосіб, що визначений вищезазначеними Умовами та Правилами, про збільшення процентної ставки.

Таким чином, розрахунок заборгованості по процентам, який міститься в матеріалах справи, спростовується вищезазначеним і повинен розраховуватися виходячи з 30% річних (1519,94 грн. х 30%) : 360 днів) х 852 днів (за період з 01.09.2014 року по 31.12.2016 року)=1079,15 грн.

Крім того, залишок процентів на 01.09.2014 року становить 1158,36 грн., тому загальна заборгованість за процентами станом на 31.12.2016 рік становить 2237,51 грн. (1079,15 грн.+1158,36 грн.)

Крім того, за умовами кредитування по анкеті-заяві передбачено сплата пені за двома варіантами, але банком проведено таке нарахування безпідставно за іншим варіантом, який не передбачений умовами надання відповідачки банківських послуг.

А саме, банком щомісячно нарахована пеня в сумі 100 грн., замість як 1% від суми щомісячної заборгованості. Тому заборгованість по пені станом на 31.12.2016 рік складає 182,28грн. (15,19 грн. х 12 міс.).

Також, суд вважає безпідставним одночасне нарахування та стягнення з відповідача пені (комісії) та 500 грн. 00 коп. - фіксованої частини штрафу і 1512,09грн. - процентної складової штрафу.

Так, статтями 546, 549 ЦК України визначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, іншими видами забезпечення.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Умовами спірного договору, передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення.

У той самий час, згідно Умов та правил надання банківських послуг передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за невиконання або неналежне виконання грошових зобов`язань по кредитному договору, процентів за користування кредитом, комісії за обслуговування.

Тому, враховуюче викладене, суд вважає, що пеня та штрафи нараховані банком за одне й те саме порушення - порушення строків виконання грошових зобов`язань.

За такого, з позичальника за порушення строків виконання грошових зобов`язань може бути стягнутий тільки один вид неустойки.

А тому, враховуючи обставини справи, розмір заборгованості за тілом кредиту та процентів, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача пеню в сумі 182,28грн., відмовивши у стягненні штрафів з метою запобігання подвійного притягнення відповідачки до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а саме порушення строків виконання грошових зобов`язань по сплаті кредиту та процентів.

Таки висновки суду узгоджуються з правовими позиціями Верховного Суду України, що викладені ним у постанові від 21 жовтня 2015 року №6-2003цс15 і постанові від 11 жовтня 2017 року №6-1374цс17.

При цьому, суд звертає увагу, що банком сума у розмірі 3729,48 грн. за своїми складовими та порядком нарахування, нарахована саме в якості пені, а не комісії за зняття готівки або обслуговування картки.

Таким чином, суд приходить до переконання, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково шляхом стягнення з відповідача на користь банку 3939,73 грн. загальної суми заборгованості, яка складається з:1519,94 грн. заборгованості за кредитом, 2237,51 грн. заборгованості за процентами та 182,28грн. - пені.

Проведений представником відповідача розрахунок заборгованості, суд не приймає до уваги, оскільки судом було встановлено, що позов подано в межах строку позовної давності.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог. Тому, враховуючи викладене, у зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» з відповідача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 195,43грн.

Керуючись ст.ст. 76, 89, 263-265 ЦПК України , суд –

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м.Миколаєва, зареєстрована за адресою : АДРЕСА_1 , ІНН НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (м.Київ вул.. Грушевського 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, рах.№ НОМЕР_2 , МФО 305299) заборгованість за кредитним договором від 16.05.2012 року у розмірі 3939,73грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м.Миколаєва, зареєстрована за адресою : АДРЕСА_1 , ІНН НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (м.Київ вул.. Грушевського 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, рах.№ НОМЕР_2 , МФО 305299) витрати по сплаті судового збору в розмірі 195,43грн.

В решті позовних вимог – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя С.В.Щербина