Вирок № 82433656, 18.06.2019, Оріхівський районний суд Запорізької області

Оріхівський районний суд Запорізької області

23 м. м. Оріхів Оріхівський район Запорізька область Україна 70500

Справа № 322/711/17

номер провадження 1-кп/323/47/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.06.2019 рокум. Оріхів

Оріхівський районний суд Запорізької області у складі судді Плечищевої О.В. при секретарі Щербині Л.Г.. за участю прокурора Онипко О.В., захисників Балкового Р.Л., Силкіної Н.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Оріхівського районного суду Запорізької області кримінальні провадження № 12016080300000388 від 26.08.2016 року, № 12017080300000187 від 05.05.2017 року, за № 12016080300000008 від 06.01.2016 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець смт.Новомиколаївка Запорізької області, українець, громадянин України, освіта неповна середня, не одружений, не працює, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

1)17.02.2005 року Васильківським районним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.289 КК України до 3-х років 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки;

2)26.05.2011 року Васильківським районним судом Дніпропетровської області за ч.3 ст.185, ч.3 ст.186 КК України до 5-ти років позбавлення волі. Звільнився 10.08.2015 року умовно-достроково, не відбутий термін - 6 місяців 14 днів;

3)22.11.2011 року Новомиколаївским районним судом Запорізької області за ч.3 ст.185 КК України до 4-х років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст..70 КК України, враховуючи вирок Васильківського районного суду Дніпропетровської області остаточно призначено покарання 5 років позбавлення волі;

4)07.09.2017 року Васильківським районним судом Дніпропетровської області за ч.3 ст.185 до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки;

5)01.08.2018 року Васильківським районним судом Дніпропетровської області за ч.3 ст.185, ч.2 ст.289 КК України до 5-ти років позбавлення волі без конфіскації майна;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , народився в с.Павлівка Васильківського району Запорізької області, українець, освіта неповна середня, не працює, не одружений, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

1)26.05.2011 року Васильківським районним судом Дніпропетровської області за ч.3 ст.185, ч.3 ст.186 КК України до 4-х років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки;

2)22.11.2011 року Новомиколаївським районним судом Запорізької області за ч.3 ст.185 КК України до 4-х років позбавлення волі. Відповідно до ст..70 КК України враховуючи вирок Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 26.05.2011 року призначено покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнився 11.09.2015 року умовно-достроково, невідбутий термін 4 місяці 25 днів;

3)07.09.2017 року Васильківським районним судом Дніпропетровської області за ч.3 ст.185 КК України до 5-ти років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки;

-у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.185, ч.2 ст.289 КК України, суд, -

В С Т А Н О В И В:

25.08.2016 року близько 01-00 годин, ОСОБА_1 , проїжджаючи по вулиці Центральній в с.Софіївка Новомиколаївського району Запорізької області, побачив на огородженій парканом території подвір`я ОСОБА_3 , по АДРЕСА_2 скутер «Вайпер» синього кольору, після чого, в нього раптово виник умисел, направлений на незаконне володіння транспортним засобом. Пересвідчившись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи з прямим умислом, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, з метою обернення його на свою користь, з корисливих мотивів, діючи повторно, розуміючи протиправний характер своїх дій, скориставшись відсутністю свідків та очевидців, таємно, через отвір у паркані, проник на вказану територію подвір`я ОСОБА_3 , підійшов до скутера «Вайпер», який перебував у законному володінні ОСОБА_4 . Після чого ОСОБА_1 , через отвір у паркані, викотив вказаний скутер на вулицю, тим самим незаконно заволодів скутером «Вайпер», синього кольору, номер рами НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , належний ОСОБА_4 , отримавши таким чином можливість здійснювати рух, не маючи на це підстав, обернув скутер на власну користь, таким чином незаконно заволодів вказаним транспортним засобом.

Відповідно до обвинувального акту органами досудового слідства ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються в тому, що 05.01.2016 року о 23-30 годині, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за попередньою змовою між собою, маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, діючи повторно, знаходячись на відкритому майданчику навпроти четвертого під`їзду п`ятиповерхового житлового будинку АДРЕСА_3 , побачили легковий автомобіль марки ВАЗ - 21063, номерний знак НОМЕР_3 . Пересвідчившись, що за їх діями ніхто не спостерігає, діючи з прямим умислом, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, з метою обернення його на свою користь, з корисливих мотивів, розуміючи протиправний характер своїх дій, скориставшись відсутністю свідків та очевидців, таємно підійшли до вказаного автомобіля, який перебував у законному користуванні ОСОБА_5 та належав на праві власності ОСОБА_6 , відчинили незачинені водійські дверцята автомобіля, таким чином, шляхом вільного доступу забезпечили собі доступ до салону автомобіля. Після цього ОСОБА_2 сів за кермо автомобіля і шляхом злому замка запалення, намагався привести двигун вказаного автомобіля у роботу, але переконавшись у відсутності акумуляторної батареї, незаконно заволоділи ним, відкотивши легковий автомобіль за будинок культури, розташований у вищевказаному населеному пункті по вулиці Українська. Після цього, знайшовши акумуляторну батарею, привели двигун автомобіля в роботу, отримавши можливість здійснювати рух, не маючи на це підстав. Після чого, розпочавши рух на автомобілі марки ВАЗ 21063 номерний знак НОМЕР_3 білого кольору, маючи повну можливість розпорядитись викраденим майном, залишивши місце злочину, обернули автомобіль на власну користь, таким чином незаконно заволоділи вказаним транспортним засобом.

Крім того 06.01.2016 року, близько 01-00 годин, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за попередньою змовою між собою, знаходячись на відкритому майданчику, який розташований біля двоповерхового будинку № 92 по вулиці Шкільній в смт.Новомиколаївка Запорізької області, побачили легковий автомобіль марки ВАЗ 2104 номерний знак НОМЕР_4 зеленого кольору, належний ОСОБА_7 , який був припаркований на вказаному місці. Після чого, внаслідок раптово виниклого умислу, відігнувши руками передній капот вказаного автомобіля , таємно, діючи повторно, викрали акумуляторну батарею «VIRBAC» 6 СТ-60 АЗ чорного кольору, вартістю 1021, 25 грн., яку в подальшому обернули на свою користь, а саме поставили на автомобіль марки ВАЗ 21063 номерний знак НОМЕР_3 білого кольору, яким у вказаний час, будучи в смт.Новомиколаївка Запорізької області незаконно заволоділи.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 провину в скоєнні зазначених злочинів на початку судового розгляду визнав повністю, визнав цивільні позови, відмовився надавати покази відповідно до ст.63 Конституції України, пізніше змінив позицію, вказавши, що провину свою не признає, прохає його виправдати.

Обвинувачений ОСОБА_2 провину не визнав, цивільні позови не визнав, відмовився надавати покази відповідно до ст.63 Конституції України, прохав його виправдати.

Потерпілий ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що 24.08.2016 року його запросили на свято в с.Софіївку Новомиколаївського району Запорізької області. Поїхав він туди на своєму скутері «Вайпер», синього кольору, на якому стояло дзеркало заднього виду чорного кольору, номер рами НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , який вирішив залишити в дворі у свого знайомого ОСОБА_3 Оскільки останнього не було вдома, він закотивши скутер в двір, зателефонував йому і попередив, що залишив біля його будинку скутер, а забере на слідуючий день, оскільки мопед погано їхав, так як зламалася запчастина, яку він не знайшов наступного дня та знову зателефонував ОСОБА_3 , щоб попередити, що забере ще пізніше скутер, то останній повідомив, що коли вони прийшли з дружиною додому, скутера вже не було в дворі, тобто його хтось вкрав. Наполягає на задоволенні його позовних вимог.

Потерпілий ОСОБА_5 суду пояснив, що він мешкає за адресою: АДРЕСА_4 та мав у користуванні автомобіль ВАЗ 21063, білого кольору державний номер НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_6 , який ставив на стоянку на відкритому майданчику навпроти будинку в якому проживає. 01.01.2016 року він як завжди поставив автомобіль на своє місце, а 02.01.2016 року вирішив зняти акумулятор, так як на вулиці був мороз і холодно. Останній раз бачив автомобіль 05.01.2016 року ввечері, коли повертався додому, а вранці 06.01.2016 року виявив, що автомобіль відсутній на тому місця, де постійно стояв. Він відразу звернувся із заявою до правоохоронних органів. Приблизно через 1 рік і 2 місяці до нього додому приїхали два працівники карного розшуку Новомиколаївського РВ на поліцейській машині, в якій знаходився, як він зрозумів один з тих хто був причетний до угону його машини та запропонували поїхати разом з ними пошукати його автомобіль. По дорозі цей хлопець, в поліцейському автомобілі розповідав в його присутності, що він, разом з рідним братом ОСОБА_9 в січні місяці приїхали в смт.Новомиколаївка тому, що їм був потрібен автомобіль ВАЗ. Після опівночі зі стоянки вони викотили його автомобіль, але привести в рух не могли, оскільки був відсутній акумулятор. Потім з іншого автомобіля вони зірвали капот, зняли акумулятор, який поставили в його автомобіль, але спочатку все рівно не змогли, а завелась вона після того як вони її штовхнули. Приїхавши м.Васильків у них закінчилося паливо, подзвонили знайомим, які підвезли бензин, але знову не змогли завести автомобіль. Потім вони зателефонували чоловіку, який купував у них його автомобіль, який відбуксирував його до себе додому. Автомобіль вони продали за 6000 тисяч гривень, а пляшку коньяку, яка знаходилася в автомобілі всі разом розпили. Чоловік на ім.'я ОСОБА_10 по дорозі показував різні місця куди вони ніби-то віддали автомобіль, але точно спам`ятати так і не зміг. Через деякий час, працівниками поліції він був викликаний до райвідділу поліції для впізнання фрагментів та деталей свого автомобіля. Наполягає на задоволенні позовних вимог.

Потерпілий ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснив, що мешкає в будинку АДРЕСА_5 та має у власності автомобіль ВАЗ - 2104 зеленого кольору д/н НОМЕР_4 , який за відсутності гаражу ставив на стоянку перед будинком. 05.01.2016 року він приїхав на своєму автомобілі додому, поставив його під будинком близько 20-00 годин. 06.01.2016 року вранці, коли підійшов до зазначеного автомобіля, побачив, що кришка капоту була пошкоджена, зігнута в тому місці де стояв акумулятор. Піднявши кришку капоту він побачив відсутність акумуляторної батареї, чорного кольору, якої марки не пам`ятає, оскільки давно купував. Через декілька днів йому зателефонував знайомий ОСОБА_5 , який повідомив, що у нього угнали автомобіль і скоріше всього поставили акумулятор, який викрали з його автомобіля. На момент вчинення злочину, він марку акумулятора також не пам`ятав, а коли працівники поліції повернули батарею, коли знайшли тих, хто угнав автомобіль, він її викинув, так як вона була в несправному стані. Пам`ятає, що приймав участь у впізнанні акумулятора в райвідділі поліції, який проходив на протязі 2-х хвилин, формально, впізнав тільки по кольору, понятих він не бачив, права та обов`язки не роз`яснювалися. Із заявою про крадіжку акумулятора до органів поліції він не звертався, а написав заяву майже через півтора року після вчинення крадіжки, коли поліція повернула йому акумуляторну батарею.

Свідок ОСОБА_12 суду пояснила, що потерпілий ОСОБА_4 являється її чоловіком. 24.08.2016 року її чоловік разом з донькою на синьому скутері, який належав їм на праві власності, поїхали на свято до с.Софіївка Новомиколаївського району Запорізької області. В зв`язку з тим, що скутер зламався, вони залишили його у знайомого ОСОБА_3 у цьому ж селі. Повернулися вони додому на автобусі, а коли на слідуючий день зателефонували знайомому, з`ясувалось, що скутер викрали з двору.

Свідок ОСОБА_13 суду пояснила, що вона проживає з сім`єю в с.Софіївка Новомиколаївського району. 24.08.2017 року до її чоловіка звернувся знайомий ОСОБА_4 , який попрохав залишити скутер у їхньому дворі, на якому він з донькою приїхав на свято, але по дорогі мопед зламався. Він закотив його в двір, який був огороджений забором, але без воріт при вході в домоволодіння. Чоловік її знаходився на святкуванні Дня незалежності в центрі села, а потім і вона пішла. Коли повернулися додому, скутера вже не було і вони подумали, що ОСОБА_4 його забрав і поїхав додому. Про крадіжку скутера взнали на слідуючий день після того як їм зателефонував потерпілий.

Свідок ОСОБА_3 надав суду аналогічні показання показанням дружини ОСОБА_13 .

Свідок ОСОБА_14 суду пояснила, що являється співмешканкою обвинуваченого ОСОБА_15 , мають спільну дитину, мешкали разом близько року в його будинку. Влітку 2016 року, приблизно в липні - серпні, точну дату не пам`ятає, вранці побачила біля двору їхнього будинку скутер темного кольору. Вона запитала у ОСОБА_1 де він взяв цей скутер, на що той відповів, що вкрав його і розповів де саме, але на сьогоднішній день вона не пам`ятає точної адреси. Він був зламаний, оскільки на скутері потрібно було замінити ремінь. ОСОБА_17 у когось дістав ремінь, сусід відремонтував його і обвинувачений їздив на ньому декілька днів, а потім продав його жительці іншого села Васильківського району приблизно за 3 000 гривень. За ці грошові кошти вони підключили в будинку світло.

Свідок ОСОБА_18 суду пояснив, що являється приватним підприємцем в с.Великоолександрівка Васильківського району Дніпропетровської області, займається грузоперевозками. В 2016 році він був знайомий з чоловіком на ім.'я ОСОБА_19 , прізвище не пам`ятає, але знає його як учасника антитерористичної операції, служив в Правому секторі, яким він інколи допомагав дровами, соляркою та іншим. Точну дату не пам`ятає, ОСОБА_19 зателефонував йому на мобільний телефон і запропонував купити автомобіль ВАЗ шостої моделі. Він разом із працівниками за прізвищем ОСОБА_20 та ОСОБА_21 на автомобілі «Тойота» поїхали на околицю села, де знаходився зазначений автомобіль. Під`їхавши до місця, на яке їм вказав ОСОБА_19 , вони побачили шосту модель Жигулів білого кольору с пластмасовим бампером. Також у автомобіля було встановлено маленьке кермо з іномарки та були тряпчані сидіння. Машина не передвигалася, оскільки в ній чи закінчилося паливо чи розрядився акумулятор, точно не пам`ятає. ОСОБА_19 запропонував купити автомобіль за 10 тисяч гривень, а оскільки вона була без документів, він відмовився її придбавати. В автомобілі сиділи, потім виходили коли він проводив огляд машини два чоловіки, схожі один на одного як ніби-то брати. ОСОБА_19 знижував ціну, при цьому він спілкувався з цими чоловіками, його працівник - ОСОБА_21 виявив бажання купити автомобіль за 6 000 гривень на запчастини. Вони під`їхали за місцем його мешкання, він дав в борг ОСОБА_21 грошові кошти, який розрахувався з ОСОБА_22 . Чи передавав останній грошові кошти хлопцям він не знає. Машину відбуксирували в двір до ОСОБА_23 , який потім в гаражі її розбирав. Пізніше ОСОБА_21 загинув в ДТП і автозапчастини, які залишилися після цього автомобіля батько загиблого продав ОСОБА_20 . На стадії слідства у впізнанні обвинувачених він участі не приймав, але, точно не пам`ятає, ніби-то працівники поліції привозили якісь фотознімки до нього додому для впізнання.

Свідок ОСОБА_21 суду пояснив, що він являється батьком загиблого в ДТП свідка ОСОБА_24 який взимку 2016 року купив на запчастини Жигулі шостої моделі білого кольору і поставив її в гаражі, де займався її розборкою. Кузов від зазначеного автомобіля здали на металолом, а запчастини, які залишилися, а саме коробка, двигун, мости, колеса, руль він продав ОСОБА_20 У кого він купував вказаний автомобіль він не знає, а син йому не розповідав.

Свідок ОСОБА_20 суду пояснив, що знає, що загиблий свідок ОСОБА_24 купив автомобіль Жигулі шостої моделі на розборку, оскільки в нього також була автомашина Жигулі оранжевого кольору, щоб використати її на запчастини. Після його смерті він купив запчастини, які залишилися після розборки у його батька ОСОБА_21 Це були: двигун, коробка, міст, білі колеса, двері, капот, ляда з багажника на якому була стара біла краска. Бампера були на ньому встановлені з іномарки, маленьке кермо в шкірі, саморобні передні сидіння. Про обставини купівлі автомобіля він не знає.

Допитаний за клопотанням сторони захисту свідок ОСОБА_25 суду пояснив, що знає ОСОБА_26 з дитинства, є друзями, мешкали на одній вулиці в с.Новопавлівка Васильківського району Дніпропетровської області. Декілька місяців назад йому зателефонувала однокласниця обвинуваченого ОСОБА_27 , прізвище не знає і розповіла, що його посадили за угон автомобіля. І запитувала чи не бачив він обвинуваченого на час вчинення злочину, і він згадав, що їхав з ним в електричці, але не пам`ятає в якому році, але на вулиці було холодно, на електропотязі з м.Дніпра до м.Васильківка. Він сидів біля ОСОБА_28 , вони поговорили і разом на станції зійшли з потягу.

Свідок ОСОБА_29 суду пояснила, що знає ОСОБА_26 з дитинства, адже вони навчалися в одному класі. Точно не пам`ятає, який це був рік, але було холодно, в 8-20 годин йому на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_10 і повідомив, що до неї заїде його рідний брат ОСОБА_30 і попрохав, щоб вона віддала йому його паспорт, який знаходився у неї на зберіганні. Взагалі всі документи ОСОБА_31 зберігалися у неї, так як вона була ніби-то їхньою довіреною особою. Через деякий час дійсно до неї приїхав ОСОБА_32 , якому вона біля дверей будинку передала паспорт обвинуваченого. На якому автомобілі він приїжджав вона не бачила.

На підтвердження обставин скоєнних злочинів стороною обвинувачення були надані письмові докази,які були безпосередньо досліджені в судовому засіданні.

По епізоду незаконного заволодіння скутера «Вайпер», синього кольору, номер рами НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 обвинуваченим ОСОБА_33 :

-Протокол огляду місця події від 25.08.2016 року, а саме території садиби за адресою: АДРЕСА_2 ( т.6 а.с.139-140 );

-Протокол огляду від 13.06.2017 року однієї пари тактичних рукавичок, правого бокового дзеркала заднього виду до скутеру чорного кольору, білої та коричневої ганчірки, які знаходилися під сидінням мопеду і які добровільно видав обвинувачений ОСОБА_1 з фототаблицею ( т.6 а.с.141-150.);

-Постанова слідчого від 14.06.2017 року про визнання речовими доказами та передачу на зберігання пари тактичних рукавичок, правого бокового дзеркала заднього виду до скутеру чорного кольору, білої та коричневої ганчірки та квитанція ( а.с. 101-102 т.3);

-Ухвала слідчого судді Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 14.06.2017 року про накладення арешту на пару тактичних рукавичок, правого бокового дзеркала заднього виду до скутеру чорного кольору, білої та коричневої ганчірки ( а.с.103 т.3);

-Ухвала слідчого судді Новомиколаївського райсуду від 16.06.2017 року про надання дозволу на обшук садиби ОСОБА_34 (т.6 а.с.154);

-Протокол обшуку від 20.06.2017 року з диском відеозапису слідчої дії (т.6 а.с.155-170);

-Постанова слідчого від 21.06.2017 року про визнання речовим доказом та передачу на зберігання скутера «Вайпер» синього кольору, номер рами НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 та квитанція ( а.с. 112-113 т.3);

-Протокол пред`явлення речей для впізнання від 27.06.2017 року, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_4 впізнав свій скутер (т.6 а.с.149-151).

По епізоду викрадення акумуляторної батареї у потерпілого ОСОБА_35 :

-Протокол прийняття заяви про вчинення злочину від 05.05.2017 року ( т.3 а.с.132);

-Протокол огляду місця події від 06.05.2017 року ( т.3 а.с.133-134);

-Протокол огляду предмету від 29.05.2017 року, а саме автомобілю ВАЗ 2104 д/н НОМЕР_4 , що належить потерпілому, з якого було вкрадено акумуляторну батарею з фото таблицею (т.3 а.с.135-138);

-Копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ВАЗ 2104 д/н НОМЕР_4 , що належить потерпілому ( т.3 а.с. 139);

-Протокол огляду предмета від 06.06.2017 року (акумуляторної батареї), яку видав свідок ОСОБА_20 ( т.3 а.с.140);

-Протокол пред`явлення речей для впізнання від 03.07.2017 року з фото таблицею ( т.3 а.с.142 -145);

-Ухвала слідчого судді Новомиколаївського районного суду від 03.07.2017 року про накладення арешту на акумуляторну батарею ( т.3 а.с.146);

-Постанова слідчого Новомиколаївського ВП від 03.07.2017 року про визнання речовим доказом акумуляторної батареї та передачу на зберігання ( т.3 а.с.127);

-Висновок експерта № 11-121 від 30.06.2017 року про ринкову вартість акумуляторної батареї ( т.3 а.с.128-131).

По епізоду незаконного заволодіння автомобілем ВАЗ 21063, білого кольору державний номер НОМЕР_3 потерпілого ОСОБА_5 :

-Протокол огляду місця події від 06.01.2016 року з фото таблицею ( т.3 а.с.147-152);

-Протокол огляду предмета від 12.04.2017 року (деталей та фрагментів автомобіля ВАЗ -2106) у свідка ОСОБА_20 ( т.3 а.с.158-166);

-Ухвала слідчого судді Новомиколаївського районного суду від 14.04.2017 року про накладення арешту на деталі та фрагменти автомобіля ( т.3 а.с.167);

-Постанова слідчого Новомиколаївського ВП від 19.04.2017 року про визнання речовим доказом та передачу на зберігання фрагментів та деталей автомобіля ВАЗ-2106 з квитанцією ( т.3 а.с.169-170);

-Постанова слідчого від 12.12.2017 року про призначення авто товарознавчої експертизи (т.3 а.с.171);

-Висновок експерта № 11-121 від 20.12.2017 року про середню ринкову вартість автомобіля ВАЗ 2106 (а.с.173-176).

Оцінюючи досліджені в судовому засіданні показання потерпілого, свідків, письмові докази по епізоду незаконного заволодіння скутером «Вайпер», синього кольору, номер рами НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , який належить потерпілому ОСОБА_4 за яким ОСОБА_33 пред`явлене обвинувачення за ч.2 ст.289 КК України, суд визнає їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню та становлять предмет доказування, передбачені як процесуальні джерела доказів у КПК України та підтверджує вину ОСОБА_1 в скоєнні незаконного заволодіння транспортним засобом, вчиненого повторно, поєднаного з проникненням в інше сховище.

Аналіз же досліджених показань потерпілих, свідків, письмових доказів з дотриманням вимог КПК України, переконав суд у тому, що жоден з доказів, запропонований стороною обвинувачення і перевірений в судовому засіданні, як окремо так і в сукупності, не можуть бути покладені в безпосереднє підтвердження вчинення обвинуваченими ОСОБА_33 та ОСОБА_2 злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України та ч.2 ст.289 КК України,

До такого висновку суд приходить з наступних міркувань .

Диспозиція ч.2 ст.289 КК України передбачає відповідальність за незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або поєднані з насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, або вчинені з проникненням у приміщення чи інше сховище, якщо вони завдали значної матеріальної шкоди.

Об`єктивна сторона злочину полягає у незаконному заволодіння транспортним засобом, тобто таємне або відкрите заволодіння (захоплення) чужим транспортним засобом і його використання за призначенням за попередньою змовою групою осіб, коли при його вчиненні брали участь двоє або більше осіб, які заздалегідь домовилися про його вчинення.

Суб"єктивна сторона характеризується виною у формі прямого умислу. Винний усвідомлює, що незаконно заволодів чужим транспортним засобом і бажає цього.

Відповідно до ч.2 ст. 24 КК України прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.

Диспозиція ч.2 ст.185 КК України передбачає вчинення крадіжки, вчиненої повторно або за попередньою змовою групою осіб.

Повторним визнається викрадення чужого майна, якщо раніше ця особа вже вчиняла крадіжку, а вчинена за попередньою змовою групою осіб - це здійснення злочину, в якому брали участь двоє або більше осіб, які заздалегідь домовилися про спільне його вчинення і вчиняється з прямим і корисливим мотивом.

Даючи оцінку показанням потерпілих та свідків, які були допитані в судовому засіданні за вчинення зазначених вище злочинів, суд зазначає, що їх покази не підтверджують вину обвинувачених, тобто, що саме ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинили кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст.289 КК України та ч.2 ст.185 КК України.

У відповідності до ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Суд, згідно ст. 94 КПК України, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозвязку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Заявлені стороною обвинувачення по епізоду незаконного заволодіння автомобілем ВАЗ 21063, білого кольору державний номер НОМЕР_3 свідки ОСОБА_36 , який здійснював продаж вказаного автомобіля свідку ОСОБА_24 та міг бачити хто керував та приїхав на цьому автомобілі, про що він домовлявся з чоловіками, в якому місці вони зустрілися та його батько ОСОБА_37 допитані не були, оскільки на неодноразові виклики до суду не з`являлися, ухвали про їх привід органами поліції залишилися не виконаними в зв`язку з тим, що свідок ОСОБА_36 був відсутній за місцем мешкання, свідок ОСОБА_37 не мешкає за зазначеною прокурором адресою. Сторона обвинувачення не змогла забезпечити їх явку до судового засідання та в подальшому прокурор відмовився від їх допиту в судовому засіданні.

Свідок ОСОБА_24 , який безпосередньо купував автомобіль у ОСОБА_36 також міг бачити обвинувачених та який був допитаний на стадії досудового розслідування, помер, загинувши в ДТП. Такі ж слідчі процесуальні дії, відповідно до ст..228 КПК України, як пред`явлення особи для впізнання безпосередньо чи за фотокартками проведено не було ні з свідком ОСОБА_36 , ні ОСОБА_24 та ОСОБА_18 та стороною обвинувачення в судовому засіданні не представлені.

Крім того, суд звертає увагу на те, відповідно до показань, наданих безпосередньо в судовому засіданні потерпілим ОСОБА_38 , в якого була здійснена крадіжка акумуляторної батареї «VIRBAC» 6 СТ-60 АЗ чорного кольору, він із заявою про вчинення злочину на момент скоєння - 06.01.2016 року не звертався, звернувся тільки 06.05.2017 року, майже через 1 рік та 4 місяці, не пам`ятав марку та модель акумулятора, упізнав її лише за кольором. Також суду не зрозуміло та досудовим слідством не встановлено, яким чином цей акумулятор опинився біля двору свідка ОСОБА_20 , як зазначено в протоколі огляду предмету від 06.07.2017 року, адже перший огляд деталей та фрагментів, які залишилися після автомобіля було проведено за 2 місяці раніше у цього ж свідка, тобто 13.04.2017 року.

Крім того, з показань ОСОБА_35 було встановлено, що впізнання проводилося формально, на протязі 2-х хвилин, без присутності понятих, не роз`яснювалися права та обов`язки, і ці обставини сторона обвинувачення не змогла спростувати.

Висновок експерта № 11-121 від про ринкову вартість акумуляторної батареї було проведено 30.06.2017 року, а пред`явлення речі для впізнання з потерпілим ОСОБА_38 було проведено лише 03.07.2017 року, що ставить під сумнів висновок експерта, адже експертизу було проведено не по належному доказу. Тому, суд визнає протокол огляду предмета від 06.06.2017 року, протокол пред`явлення речі для впізнання від 03.07.2017 року та висновок експерта від 30.06.2017 року недопустимими доказами, відповідно до ст..84 КПК України.

Водночас суд відхиляє клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 , адвоката Балкового Р.Л., про визнання недопустимими доказами протоколу обшуку від 20.06.2017 та протоколу огляду від 13.06.2017 року за епізодом незаконного заволодіння скутером ОСОБА_4 вважаючи їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню.

Також суд ставиться критично до показань свідків ОСОБА_29 та ОСОБА_25 , які були допитані за клопотанням адвоката обвинуваченого ОСОБА_2 - ОСОБА_39 , оскільки вони не підтверджують та не спростовують фактів вини чи невинуватості обвинуваченого.

Згідно з частиною 3 статті 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

У відповідності до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, тобто ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно зясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Суд відповідно до статті 22 КПК України, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив усі необхідні умови для реалізації сторонами під час розгляду кримінального провадження в суді їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків з тим, щоб провадження було здійснено на засадах змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Цим правом сторони скористались сповна, надавши на їх розсуд, для дослідження всі докази, які мали в своєму розпорядженні та заявили про відсутність у них інших.

У роз`ясненні п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про виконання судами України законодавства з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» № 5 від 29.06.1990 року, вказано про недопустимість обвинувального ухилу при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного. Всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного. Коли зібрані по справі докази не підтверджують обвинувачення, і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний постановити виправдувальний вирок.

Отже, суд, провівши судовий розгляд даного кримінального провадження у відповідності до положень ч.1 ст.337 КПК України, згідно з якими, судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, а саме, діючи в межах своїх повноважень та компетенції, вирішуючи лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, у зв`язку з чим не наділений повноваженнями за власною ініціативою ініціювати проведення певних слідчих (розшукових) дій, оскільки функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган, безпосередньо дослідивши надані докази стороною обвинувачення та стороною захисту, давши їм належну оцінку, відповідно до вимог ст.94 КПК України, приходить до висновку про необхідність визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України ( по епізоду незаконного заволодіння скутером) та виправдання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ч.2 ст.185 КК України та ч.2 ст.289 КК України на підставі п.2 ч.1 ст.373 КПК України, оскільки стороною обвинувачення не доведено, що саме ОСОБА_40 та ОСОБА_2 вчинили вказані злочини.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_1 скоїв тяжкий злочин.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він раніше неодноразово судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря - нарколога не перебуває, незадовільно характеризується за місцем проживання.

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставин, пом`якшуючих покарання обвинуваченому ОСОБА_1 не встановлено.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання являється рецидив злочинів.

Із врахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, особи обвинуваченого, обставин скоєння злочину, суд вважає за необхідне призначити покарання в межах санкції ч.2 ст.289 КК України, пов`язане з позбавленням волі без конфіскації майна, враховуючи його матеріальний стан та застосувавши ст..70 КК України, оскільки ОСОБА_1 був засуджений вироком Васильківського районного суду Дніпропетровської області за ч.3 ст.185, ч.2 ст.289 КК України до 5-ти років позбавлення волі без конфіскації майна.

Потерпілим ОСОБА_4 було заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 15 000 гривень та моральної шкоди на суму 10 000 гривень, оскільки викрадене майно, а саме скутер непридатний до експлуатації, а завдана моральна шкода була завдана незаконними діями обвинуваченого, внаслідок яких він знаходився в пригніченому стані, це завдавало йому незручності та незаплановані додаткові витрати.

Згідно ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ст..1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1167 ЦК України визначено підстави відповідальності за завдану моральну шкоду. Так, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Враховуючи, що потерпілим ОСОБА_4 доказів стосовно технічного стану скутера, який став не придатний до користування внаслідок вчинення ОСОБА_33 злочину не надано, матеріальна шкода не підлягає до стягнення. Моральна шкода підлягає частковому стягненню, оскільки внаслідок незаконних дій обвинуваченого потерпілий пережив нервове потрясіння, та виходячи з принципів розумності і справедливості, враховуючи всі обставини справи, майновий стан сторін, суд вважає необхідним стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_4 1 500 гривень.

Вирішуючи питання про запобіжний захід до набрання вироком законної сили обвинуваченому ОСОБА_2 суд виходить з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 377 КПК України якщо обвинувачений тримається під вартою, суд звільняє його з-під варти в залі судового засідання у разі виправдання; звільнення від відбування покарання; засудження до покарання, не пов`язаного з позбавленням волі; ухвалення обвинувального вироку без призначення покарання.

У зв`язку з тим, що суд прийшов до висновку про виправдання обвинуваченого він підлягає звільненню з-під варти в залі судового засідання.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити тримання під вартою.

З огляду на те, що витрати на залучення експерта стягуються з обвинувачених на користь держави у разі ухвалення обвинувального вироку (ч. 2 ст. 124 КПК України) то витрати на проведення судових товарознавчих експертиз в сумі 1 186, 44 грн. (т.3 а.с. 173, а.с. 128) не відшкодовуються.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст..100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 368, 370, 373, 374, 392, 393 Кримінального процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В :

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України та призначити покарання у вигляді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст.70 КК України, враховуючи вирок Васильківського районного суду Запорізької області від 01.08.2018 року, остаточно призначити покарання у вигляді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.

ОСОБА_1 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 185 КК України та ч.2 ст.289 КК України та виправдати на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв`язку з недоведеністю його вини у вчиненні кримінального правопорушення.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити тримання під вартою.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_33 рахувати з моменту фактичного затримання - 07.03.2018 року.

ОСОБА_2 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 185 КК України та ч.2 ст.289 КК України та виправдати на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв`язку з недоведеністю його вини у вчиненні кримінального правопорушення.

ОСОБА_2 звільнити з-під варти в залі судового засідання, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою скасувати.

Речові докази по справі: 1 пара тактичних рукавичок зеленого кольору, 1 ганчірка білого кольору, 1 ганчірка коричневого кольору, які знаходяться в камері речових доказів Новомиколаївського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області - знищити, праве бокове дзеркало заднього виду до скутеру чорного кольору, скутери «Вайпер» «Вайпер», синього кольору, на якому стояло дзеркало заднього виду чорного кольору, номер рами НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , який знаходиться на штраф майданчику Новомиколаївського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області - повернути потерпілому ОСОБА_4 , акумуляторну батарею «VIRBAC» 6 СТ-60 АЗ чорного кольору залишити ОСОБА_41 , переднє лобове та заднє скло, бампер білого кольору, руль керування, передня панель приладів, автомобільна пічка, капот заднього багажника - повернути ОСОБА_5 , оптичні диски з інформацією мобільного оператора ПрАТ «Київстар» та ПрАТ «МТС Україна» - залишити в матеріалах справи.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Оріхівський районний суд Запорізької області.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, а копія вироку обвинуваченому та прокурору підлягає врученню негайно після його проголошення.

Суддя : Плечищева О.В.