Рішення № 8243264, 18.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/72318.12.09 За позовомАкціонерної енергопостачальної компанії «Київенеро»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»

ДоУправління праці та соціального захисту населення Святошинського району міста Києва

Простягнення 11723,22 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Полоз І.В. –дов. № Д07/2009/07/10-18 від 10.07.2009 року;

від відповідача : Власова М.О. –дов. № 8911-39/11 від 12.11.2009 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Святошинського району міста Києва про стягнення 9343, 79 грн. основного боргу, 654, 07 грн. штрафу, 1084, 94 грн. пені, 501, 86 грн. інфляційних втрат, 138, 56 грн. 3 % річних.

Крім того позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати, пов’язані з розглядом даної справи.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання вимог договору позивач поставив відповідачу теплову енергію, проте відповідач зобов’язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за поставлену теплову енергію не виконав в повному обсязі.

Ухвалою від 26.10.2009 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 16.11.2009 року.

В судовому засіданні 16.11.2009 року, представник позивача надав усні пояснення по суті спору та додаткові документи по справі.

Представники відповідача в судовому засіданні 16.11.2009 року надали докази на підтвердження часткової сплати боргу.

У зв’язку з необхідністю отримання додаткових доказів по справі, ухвалою суду від 16.11.2009 року розгляд справи відкладено на 04.12.2009 року.

В судове засідання 04.12.2009 року представник позивача не з'явився, проте подав через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача в судовому засіданні 04.12.2009 року подав додаткові документи по справі та надав усні пояснення по справі.

У зв’язку з неявкою в судове засідання представника позивача, ухвалою суду від 04.12.2009 року розгляд справи відкладено на 18.12.2009 року.

В судовому засіданні 18.12.2009 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору.

Представник відповідача надав клопотання відповідно до якого просив суд зменшити розмір штрафних санкцій.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 18.12.2009р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.11.2001 року між Акціонерною енергопостачальною компанією “Київенерго” (далі –енергопостачальна організація, позивач) та Управлінням праці та соціального захисту населення Святошинського району м. Києва (далі –абонент, відповідач) було укладено договір № 810229 про постачання теплової енергії в гарячій воді (далі - Договір).

Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до п. п. 2.2.1, 2.3.1, 2.3.2 Договору позивач зобов’язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію –в період опалювального сезону: гарячого водопостачання –протягом року; в кількості та в обсягах згідно з додатком № 1 до цього Договору, а відповідач зобов’язувався додержуватись кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені в Додатку № 1 до Договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії, виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в додатку № 4 до Договору.

Відповідно до п. 5. 1 Договору облік споживання «Абонентом»теплової енергії проводиться по приладах обліку.

Порядок розрахунків сторони погодили додатком № 4Б до Договору, п. 1, 2, 3 цього Додатку передбачено, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно у грошовій формі. Абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в Районному відділі теплозбуту № 4, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду та платіжну вимогу –доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду. Сплату за вказаними в п. 2 цього Додатку документи, «Абонент»виконує не пізніше 25 числа поточного місяця.

З матеріалів справи вбачається, що за період з 01.02.2009р. по 01.09.2009р. позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято та спожито теплову енергію на загальну суму 28558, 83 грн. В свою чергу, відповідач за поставлену теплову енергію розрахувався частково на суму 16122, 07 грн., внаслідок чого у останнього виникла заборгованість в сумі 9343, 79 грн.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Під час розгляду справи відповідач погасив заборгованість в частині основного боргу на суму 9343, 79 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №№ 181, 182 від 20.10.2009 року оригінали, яких містяться в матеріалах справи, а тому у відповідності до п.1-1.ч.1 ст. 80 ГПК України провадження по справі в цій частині підлягає припиненню.

В своїх позовних вимогах позивач керуючись ст. 546 Цивільного кодексу України та ст. 231 Господарського кодексу України нарахував та просить стягнути з відповідача штрафні санкції, зокрема пеню в сумі 1084, 94 грн. та штраф в сумі 654, 07 грн.

Відповідно до ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

П. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягаю стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Зважаючи на тяжке матеріальне становище відповідача, його бюджетне фінансування та світову економічну кризу, суд вважає за необхідне використати надане йому право та зменшити розмір штрафу до 1, 00 грн. та пені до 1, 00 грн.

Крім того позивач, посилаючись на статтю 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути на свою користь інфляційні втрати в розмірі 501, 86 грн. та 3 % річних в розмірі 138, 56 грн.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат та 3 % річних зважаючи на прострочення відповідачем грошового зобов’язання, господарський суд прийшов до висновку, що зазначені нарахування здійснено позивачем не вірно, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, а саме інфляційні втрати в сумі 278, 09 грн. та 3 % річних в сумі 138, 56 грн., перерахунок яких здійснено в межах періодів визначених позивачем.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

          1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Святошинського району м. Києва (03146, м. Київ, вул. Гната Юри, 14-Б, код ЄДРПОУ 26063966) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 1 (одна) грн. 00 коп. штрафу, 1 (одна) грн. 00 коп. пені, 278 (двісті сімдесят вісім) грн. 09 коп. інфляційних втрат, 138 (сто тридцять вісім) грн. 56 коп. 3 % річних, 97 (дев’яносто сім) грн. 62 коп. державного мита та 196 (сто дев’яносто шість) грн. 53 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Припинити провадження по справі в частині стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Святошинського району м. Києва заборгованості в розмірі 9343, 79 грн.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення:

12.01.2010р.