Рішення № 82432512, 11.06.2019, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Єд. унік. № 243/2581/19

Провадження № 2/243/1179/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2019 року м. Слов`янськ

Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючий суддя Воронков Д.В.,

при секретарі судового засідання Колено Г.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Слов`янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства Миколаївської міської ради «Сервіскомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення боргу, -

В С Т А Н О В И В:

18.03.2019 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, на обґрунтування позовних вимог зазначивши, що КП Миколаївської міської ради «Сервіскомуненерго» є постачальником житлово-комунальних послуг в будинку АДРЕСА_1 . В квартирі № 7 вказаного будинку проживає ОСОБА_1 , квартира є приватизованою, має особовий рахунок № НОМЕР_1 . Боржник неналежним чином виконує свої зобов`язання по оплаті житлово-комунальних послуг, має заборгованість перед КП «Сервіскомуненерго» станом на 01.11.2018 року в сумі 16160 грн. 29 коп. Також відповідачу нараховано індекс інфляції у сумі 17827 грн. 44 коп., 3 % річних у сумі 2327 грн. 86 коп. Просить суд стягнути з відповідача зазначену заборгованість з урахуванням 3 % річних та індексу інфляції в загальному розмірі 36315 грн. 59 коп., а також понесені позивачем судові витрати у розмірі 1921,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, в якій підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити та розглядати справу за його відсутністю (а.с.18).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, позовні вимоги визнав частково, надав суду заяву, в якій просив застосувати строки позовної давності (а.с.21).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу звукозаписувальними технічними засобами не здійснювалось.

Вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, суд, в межах заявлених позовних вимог (ст. 13 ЦПК України), встановив наступне.

З довідки про склад родини № 04/1386 від 29 грудня 2018 року вбачається, що у квартирі АДРЕСА_2 , зареєстрований відповідач ОСОБА_1 ( а.с.4).

Відповідач протягом періоду з 01 січня 2009 року по 01 листопада 2018 року не сплачував кошти за отримані житлово-комунальні послуги, заборгованість по сплаті за надані послуги стосовно квартири АДРЕСА_2 , у якій відповідач зареєстрований, за вказаний вище період склала 16160,29 грн. (а.с.5-7).

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно з ст. 610ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.ст. 67, 68 ЖК України наймачі (власники) квартир зобов`язані своєчасно вносити плату за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інше) за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20, ч. 1 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції, чинній на час виникнення правовідносин, споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Плата за послуги нараховується щомісячно.

Відповідно до ст. 5 вказаного Закону, послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

З`ясувавши повно, всебічно та об`єктивно обставини справи, оцінивши сукупність наданих сторонами доказів в їх взаємозв`язку і достатності, їх належність та допустимість, суд вважає, що відповідач, як споживач житлово-комунальних послуг, в порушення вищевказаних норм діючого законодавства належним чином не виконував свої зобов`язання щодо оплати комунальних послуг, у зв`язку з чим утворилась заборгованість за період з 01.01.2009 року по 01.11.2018 року в сумі 16160 грн. 29 коп., на яку нараховані індекс інфляції в сумі 17827 грн. 44 коп. та три проценти річних в сумі 2327 грн. 86 коп., загальна сума складає 36315 грн. 59 коп.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості за спірний період складений з чітким зазначенням нарахованих і сплачених сум окремо за кожен місяць, суми заборгованості наростаючим підсумком. Доказів, які б спростовували цей розрахунок, відповідачем не надано, тому суд приймає його за основу при винесенні судового рішення.

Крім того, суд враховує, що відповідач ОСОБА_1 не заперечував факту надання відповідних послуг та свого обов`язку щодо їх оплати, однак заявив про застосування строку позовної давності до заявлених вимог.

Так, суд виходить з того, що згідно з ст. 257 та ч. 3 ст. 267 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки та застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

За загальним правилом перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст. 252-255 ЦК України.

Крім того, відповідно до ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку, а також у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Враховуючи, що позивач звернувся до суду за захистом свого права, зокрема, щодо стягнення заборгованості з боржника в березні 2019 року, а також факт внесення відповідачем плати за отримані послуги у 2018 році, що потягло переривання строків позовної давності, позивач має право на стягнення заборгованості в межах 3-х річного строку позовної давності, тобто з жовтня 2015 року.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за період з 01.01.2009 року по 30.09.2015 року заявлені поза 3-річним строком позовної давності. Поважних причин пропуску цього строку позивачем не зазначено і судом не встановлено, у зв`язку з чим, в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Позовні вимоги КП Миколаївської міської ради «Сервіскомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за надані житлово-комунальні послуги за період з 01.10.2015 по 01.11.2018 у розмірі 9898 грн. 50 коп., інфляційні витрати у розмірі 1901 грн. 91 коп., 3% річних від простроченої суми у розмірі 356 грн. 41 коп., всього в сумі 12 165,82 грн. є законними і обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Таким чином, позов слід задовольнити частково.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати, які пропорційно до задоволених позовних вимог, тобто з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 643,54 грн.

Керуючись ст.509,526,610,611 ЦК України, ст.64,67,68 ЖК України, ст. 20,32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 2,4,5,12,13,76-82,89,141,259,263-265 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Комунального підприємства Миколаївської міської ради «Сервіскомуненерго» до ОСОБА_1 , про стягнення боргу, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , на користь комунального підприємства Миколаївської міської ради «Сервіскомуненерго» (Донецька область, м. Миколаївка, вул. 50-річчя Слов`янської ТЕС, буд. 22) на р/р НОМЕР_3 в ПАТ «ПУМБ», МФО 334851, ЄДРПОУ 36209174, заборгованість за надані житлово-комунальні послуги, яка утворилась за період з 01 жовтня 2015 року по 01 листопада 2018 року у сумі 9898 (дев`ять тисяч вісімсот дев`яносто вісім) грн. 50 коп., індекс інфляції у сумі 1901 (одна тисяча дев`ятсот одна) грн. 91 коп., три відсотки річних у сумі 356 (триста п`ятдесят шість) грн. 41 коп., всього 12165 (дванадцять тисяч сто шістдесят п`ять) грн. 82 коп. та витрати на оплату судового збору в розмірі 643 (шістсот сорок три) грн. 54 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду через Слов`янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя Д.В. Воронков